Справа: № 2а-9983/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції:
Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.
Іменем України
"01" березня 2012 р. м. Київ
Головуючий суддя Лічевецький І.О.
Судді: Грищенко Т.М.
Аліменко В.О.
Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого -судді Лічевецького І.О., суддів -Грищенко Т.М., Аліменка В.О., при секретарі -Луцак А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 липня 2011 р. адміністративну справу за позовом державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень»до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення,
Державне підприємство «Служба міжнародних автомобільних перевезень»звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000081501 від 21.03.2011 р. яким позивачеві визначено зобов'язання із сплати штрафної санкції в розмірі 5 946 грн. 70 коп.
Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 липня 2011 р. задоволено повністю.
В апеляційній сказі Ужгородська МДПІ, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нове про відмову в задоволенні позову.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що сплата податку із помилковим визначенням коду бюджетної класифікації не призводить до порушення граничних строків сплати податкового зобов'язання.
На думку колегії суддів, зазначений висновок місцевого суду є наслідком неналежного застосування нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини.
Судом першої інстанції встановлено, що 10.03.2011 р. співробітником Ужгородської МДПІ проведено камеральну перевірку по питанню дотримання встановлених законодавством граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток ДП «Служба міжнародних автомобільних перевезень»за період з 19.11.2010 р. по 26.11.2010 р.
Результати перевірки оформлено актом № 7/15-1 від 10.03.2011 р.
Цим актом зафіксовано порушення позивачем вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»внаслідок сплати узгодженого зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 59 467 грн. із порушенням граничних термінів на 7 календарних днів (Закон був чинним на момент виникнення спірних правовідносин та втратив чинність з 01 квітня 2011 р. згідно з Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 р. № 2755-VI).
На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Ужгородською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000081501 від 21.03.2011 р. яким позивачеві визначено зобов'язання із сплати штрафної санкції в розмірі 5 946 грн. 70 коп.
Названим підпунктом статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону Податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Згідно пункту 16.4 статті 16 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.
Таким чином, позивач зобов'язаний був сплатити податок на прибуток за ІІІ квартали 2010 р. до 19.11.2010 р.
В той же час, за даними облікової картки платника податків фактично ДП «Служба міжнародних автомобільних перевезень»сплачено 59 467 грн. 26 листопада 2011 р.
Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.
Вирішуючи даний спір суд попередньої інстанції припустився помилки пославшись на сплату позивачем податку за платіжним дорученням № 2935 від 15 листопада 2010 р.
Цим платіжним документом було перераховано 78 232 грн. із призначенням платежу: податок на прибуток юридичних осіб за кодом бюджетної класифікації 11021000.
На період виникнення спірних правовідносин класифікацію доходів бюджету було встановлено наказом Міністерства фінансів України від 27 грудня 2001 р. № 604.
За змістом цього наказу за кодом 11021000 класифікуються надходження податку на прибуток приватних підприємств, а за кодом 11020100 -податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності.
Загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів в межах України, а також відповідальність суб'єктів переказу визначені Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 5 квітня 2001 року № 2346-III.
Відповідно до статті 17 цього Закону реквізити електронних та паперових документів на переказ, особливості їх оформлення, обробки та захисту встановлюються Національним банком України.
Загальні правила, види і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків встановлені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. №22.
За змістом пункту 3.8 глави 3 названої Інструкції реквізит «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.
Аналізуючи наведені вище норми та фактичні обставини справи, судова колегія приходить до висновку, що Ужгородською МДПІ правомірно застосовано фінансові санкції в порядку пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, оскільки фактично кошти в рахунок погашення податкового зобов'язання за визначеним кодом бюджетної класифікації своєчасно не надійшли.
З огляду на викладене ухвалене у справі судове рішення не відповідає вимогам статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо законності та обґрунтованості, то воно підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись статтями 160, 198, 202, 205 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 липня 2011 р. скасувати та прийняти нову постанову.
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
суддя Т.М.Грищенко
суддя В.О.Аліменко
Постанова складена в повному обсязі 06 березня 2012 р.