Справа: № 2а-6621/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.
Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.
Іменем України
"13" березня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,
при секретарі - Гончар Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва про визнання протиправним та скасування рішення від 18.02.2011 року № 43/17-04, -
У травні 2011 року позивач - фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва про визнання протиправним та скасування рішення від 18.02.2011 року № 43/17-04, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва № 43/17-04 від 18.02.2011 року.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2011 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2011 року та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з таких підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що з наданої книги обліку доходів і витрат позивача вбачається, що остання велася з порушенням встановленого порядку (Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1269 від 26 вересня 2001 року), оскільки в ній не було заповнено граф № 2, 3, 4, 5, 7, - разом з тим, це не може бути підставою для застосування до позивача штрафних санкцій і визначення обставин реалізації товару позивачем як необліковуваного.
Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено в суді першої інстанції, ОСОБА_2 протягом періоду з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року був платником єдиного податку.
Співробітниками Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт № 10/17 -04/НОМЕР_1 від 07.02.2011 року.
На підставі даного акту відповідачем було винесено рішення від 18.02.2011 року № 43/17-04 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яким до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 за порушення п. 8 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом ДПА України від 29.10.1999 р. № 599 та п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»було застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 408446,0 грн.
Перевіркою було встановлено, що суб'єкт малого підприємництва - фізична особа ОСОБА_2 - платник єдиного податку в 2009 р. та 2010 р. (І-ПІ кв.) здійснив продаж не облікованих товарів у порядку, встановленому законодавством (не ведення графи «витрати на виробництво продукції»в книзі обліку доходів та витрат), на загальну суму 204 223,0 грн., в т.ч. за 2009 р. на суму 143-343,0 грн. за 2010 р. (І-ПІ кв.) -60980,0 грн.
Порушення, встановлене перевіркою, полягало в тому, що СПД - ФО ОСОБА_2 не вівся у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах або за місцем їх реалізації та здійснювався продаж товарів, які не відображені в такому обліку, чим порушено п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 р. за № 265/95-ВР зі змінами та доповненнями.
Згідно з статтею 6 Закону облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
При цьому, відповідно до пункту 6 статті 9 вказаного Закону реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтв про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продажу підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.
Також, згідно з пунктами 1 та 5 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року N 1269, визначено, що книга обліку доходів витрат (далі - книга) ведеться суб'єктами підприємницької діяльності фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), а також особами, які мають пільговий торговий патент для продажу товарів (крім підакцизних) (надання послуг) відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі особи не є платниками податку на додану вартість згідно із законодавством (далі - суб'єкти підприємницької діяльності).
Суб'єктом підприємницької діяльності до книги заносяться такі відомості:
- порядковий номер запису;
- дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом;
- сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника;
- сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг);
- сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.
Пунктом 8 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 жовтня 1999 року N 599, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за N 752/4045, встановлено, що для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно із додатком N 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21 квітня 1993 року N 12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 9 червня 1993 року за N 64. При цьому обов'язковому заповненню підлягають лише графи "період обліку", "витрати на виробництво продукції", "сума виручки (доходу)", "чистий доход".
Враховуючи вищевказане судом першої інстанції правомірно встановлено, що позивачем Книга обліку доходів і витрат велась з порушенням норм чинного законодавства.
Разом з тим, п. 12 ст. 3 та ст.. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
А враховуючи Порядок видачі свідоцтва про сплату єдиного податку, Порядок ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року N 1269, форма Книги обліку доходів і витрат, затверджена вищевказаними наказами, не передбачає ведення обліку товарних запасів.
Дана правова позиція викладена також у Листі Міністерства юстиції України від 19.05.2010 р. N 6091-0-4-10-20.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що порушення ведення СПД ОСОБА_2 Книги обліку доходів і витрат не може бути підставою для застосування до позивача штрафних санкцій за реалізацію товару як необлікованого.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2011 року - без змін.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2011 року -залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Пилипенко О.Є.
Судді: Глущенко Я.Б. Шелест С.Б.