Справа: № 2а/2570/4675/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М
Іменем України
"06" березня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі Киричуку Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства»на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.10.2011 у справі за його адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Чернігівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач звернувся до суду першої інстанції із позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № НОМЕР_1 від 26.05.2011.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.10.2011 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги.
В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідачем 04 березня 2011 було проведено позапланову виїзну перевірку КП «Виробниче управління комунального господарства»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2010, та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2010, за результатами якої було складено акт №229/23-31818672.
30 березня 2011 відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку КП «Виробниче управління комунального господарства»з врахуванням питань, викладених у запереченнях до акту перевірки №229/23-31818672 від 04.03.2011, надісланих листом 10.03.2011 №1 -3/242, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2010, та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2010.
Перевіркою були встановлені порушення підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.2.10 пункту 5.2, підпункту 5.3.9, пункту 5.3 статті 5, підпунктів 8.1.1, 8.1.2 пункту 8.1, підпунктів 8.3.1, 8.3.6, 8.3.4, 8,3.5 пункту 8.3, підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8, підпункту 11.2.1 пункту 11.2, підпункту 11.3.5 пункту 11.3 статті 11 ст. 11 Закону України від 22.05.1997 №283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: за 2007-2009 роки на суму незаконно включеної вартості паливно-мастильних матеріалів та запасних частин підприємством було завищено валові витрати та завищено податковий кредит з податку на додану вартість за 2007-2009 роки.
На підставі актів перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.05.2011 за № НОМЕР_1 за платежем податок на прибуток на суму 170121,25 грн., з них: 136097,00 грн. -за основним платежем, 34024,25 грн. -за штрафними санкціями.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог, мотивував своє рішення тим, що позивачем не доведена протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що його договори з контрагентами є реальними та факт їх виконання підтверджуються первинною документацією, а постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 14.09.2011 по справі 1-224/11 по кримінальній справі його звільнено від кримінальної відповідальності.
Колегія суддів вважає доводи апелянта безпідставними та погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 14.09.2011 по справі 1-224/11 (а.с.71) за обвинуваченням ОСОБА_2 (начальник КП «Виробниче управління комунального господарства») було встановлено, що обсяги виконаних дочірніми підприємствами згідно укладених з комунальним підприємством «Виробниче управління комунального господарства»робіт фіксувались в щомісячних актах виконаних робіт, які складались і підписувались керівниками дочірніх підприємств, а з боку комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства»підписувались особисто ОСОБА_2, який достовірно знав, що в дочірніх підприємствах немає ні в користуванні, ні на праві власності ніяких автотранспортних засобів. При цьому, ОСОБА_2 особисто видав паливно-мастильні матеріали, належні дочірнім підприємствам, для заправки автомобілів КП «Виробниче управління комунального господарства», шляхові листи, які, як підстава для списання паливно-мастильних матеріалів, також виписувались від імені комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства».
Також встановлено, що за вказівкою та з відома ОСОБА_2 в акти службовими особами дочірніх підприємств безпідставно, без наявності на цих підприємствах передбачених законодавством документів на списання використаних паливо-мастильних матеріалів та запасних частин, включено їх вартість в помісячні акти виконаних робіт, які виконувались на замовлення КП «Виробниче управління комунального господарства»протягом 2007-2009 років.
Акти виконаних робіт після підписання ОСОБА_2 проведені по бухгалтерському та податковому обліку КП «Виробниче управління комунального господарства», в результаті чого за 2007-2009 роки на суму незаконно включеної до них вартості паливно-мастильних матеріалів та запасних частин підприємством було завищено валові витрати в сумі 708953 грн., що в порушення підпункту 4.1.6, пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.2.10 пункту 5.2, підпункту 5.3.9, пункту 5.3 статті 5, підпунктів 8.1.1, 8.1.2 пункту 8.1, підпунктів 8.3.1, 8.3.6, 8.3.4, 8,3.5 пункту 8.3, підпункту 8,7.1 пункту 8.7. статті 8, підпункту 11.2.1 пункту 11.2, підпункту 11.3.5 пункту 11.3 статті 11 ст. 11 Закону України від 22.05.1997 №283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»призвело до ненадходження до бюджету податку на прибуток на загальну суму 235084,00 грн. та завищено податковий кредит з податку на додану вартість за 2007-2009 роки, що в порушення п.4.1 ст.4, п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, п.п. 7.2.6, п.п.7.3.1, п.п.7.4.1, п.п.7.4.2, п.п.7.4.5, п.п.7.7.1 ст.7, п.п.11.11 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість»призвело до ненадходження до бюджету податку на додану вартість в сумі 85452 грн.
З урахуванням вимог ч. 4 ст. 72 КАС України, вищезазначені діяння ОСОБА_2 встановлені постановою по кримінальній справі, що спростовує доводи апеляційної скарги про підтвердження реальності виконання договорів первинними документами.
Безпідставність доводів апелянта про звільнення його від кримінальної відповідальності вбачається з наступного.
Згідно вищезазначеної постанови ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ч.1 ст.212 КК України та провадження по справі закрито, в зв'язку з тим, що він є інвалідом третьої групи загального захворювання, тобто підпадає під дію пункту «г»ст. 1 Закону України «Про амністію у 2011 році»від 08.07.2011.
Отже, факт порушення позивачем п.п. 4.1.6, пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.2.10 пункту 5.2, підпункту 5.3.9, пункту 5.3 статті 5, підпунктів 8.1.1, 8.1.2 пункту 8.1, підпунктів 8.3.1, 8.3.6, 8.3.4, 8,3.5 пункту 8.3, підпункту 8,7.1 пункту 8.7. статті 8, підпункту 11.2.1 пункту 11.2, підпункту 11.3.5 пункту 11.3 статті 11 ст. 11 Закону України від 22.05.1997 №283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», п.4.1 ст.4, п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, п.п. 7.2.6, п.п.7.3.1, п.п.7.4.1, п.п.7.4.2, п.п.7.4.5, п.п.7.7.1 ст.7, п.п.11.11 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість»вірно встановлений судом першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 26.05.2011
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності оскаржуваного податкового повідомлення рішення, а відповідач довів правомірність своїх дій.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства»залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.10.2011 -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Василенко Я.М
Судді: Кузьменко В. В. Шурко О.І.