Справа: № 2-а-3807/11 Головуючий у 1-й інстанції: Зотько Т.А.
Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.
Іменем України
"13" березня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,
при секретарі - Гончар Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Деснянського районного суду м.Києва від 12 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м.Києва про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та здійснення призначення, перерахунку та виплати пенсії, -
У травні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до Деснянського районного суду м.Києва у справі за позовом до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м.Києва про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та здійснення призначення, перерахунку та виплати пенсії, в якому просила визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва щодо перерахунку та виплату позивачці за період з 06.06.1996 року по теперішній час, згідно ч. 4 ст. 54 Закону України (№ 796-ХІІ від 28.02.1991 року) основної щомісячної пенсії в розмірі 8 (вісім) мінімальних пенсій за віком, та згідно ст. 50 Закону України (№ 796-ХІІ від 28.02.1991 року) додаткової пенсії в розмірі 75 (сімдесят п'ять) процентів мінімальної пенсії за віком, розраховуючи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленого на рівні прожиткового мінімуму, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва призначити, нараховувати й в подальшому виплачувати позивачці згідно ч. 4 ст. 54 Закону України (№ 796-ХІІ від 28.02.1991 року) основну щомісячну пенсію в розмірі 8 (вісім) мінімальних пенсій за віком, та згідно ст. 50 Закону України (№ 796-ХІІ від 28.02.1991 року) додаткову пенсію в розмірі 75 (сімдесят п'ять) процентів мінімальної пенсії за віком, розраховуючи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого на рівні прожиткового мінімуму, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва провести перерахунок та й виплату заборгованості за попередній період вищевказаних пенсій позивачці починаючи з 06.06.1996 року по час призначення розміру пенсій, згідно ч. 4 ст. 54 Закону України (№ 796-ХІІ від 28.02.1991 року) основної щомісячної пенсії в розмірі 8 (вісім) мінімальних пенсій за віком, та згідно ст. 50 Закону України (№ 796-ХІІ від 28.02.1991 року) додаткової пенсії в розмірі 75 (сімдесят п'ять) процентів мінімальної пенсії за віком, з урахуванням збільшення прожиткового мінімуму.
Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 12 травня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 за період з 06.06.1996 року по 16.09.2010 року залишено без розгляду, на підставі ст. 100 КАС України, тобто у зв'язку з пропуском строку для звернення до суду.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивачка звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Деснянського районного суду м.Києва від 12 травня 2011 року та поновити строки позовної давності з 06.06.1996 року без обмеження будь -яким строком. На думку апелянта, зазначену ухвалу прийнято з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін з таких підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Деснянський районний суд м.Києва дійшов висновку, що позовні вимоги щодо перерахунку та виплати пенсії позивачці за період з 06.06.1996 року по 16.09.2010 року підлягають залишенню без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку, встановленого ст.. 99, 100 КАС України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлений законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, позов до суду був поданий ОСОБА_2 10.05.2011 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду Вх.№ 20822 (а.с.2-14).
У даному позові позивачка просила зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату позивачці за період з 06.06.1996 року по теперішній час основної та додаткової пенсії, згідно з ч. 4 ст. 54, ст.. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»ю
Як зазначалося раніше, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, відповідно до ст.. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
З наведеного визначення вбачається, що пенсія це періодична виплата, а отже про порушення свого права позивач повинен був дізнатися з моменту першочергово отримання пенсійної виплати.
Враховуючи дату подачі позовної заяви -10.05.2011 року, тобто після винесення рішення Конституційним судом України від 09 вересня 2010 року, унеможливлює застосування строків, передбачених Цивільно -процесуальним кодексом України.
Дану правова позиція викладена також у Листі Вищого адміністративного суду України від 13.10.2010 року № 1425/11/13-10.
При цьому, апелянтом в порушення вимог частин 1, 2 статті 71 КАС України не надано жодних доказів на спростування правомірності оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про обґрунтованість постановлення ухвали судом першої інстанції про залишення частини позовних вимог без розгляду.
Керуючись ст.ст. 41, 99, 100, 196, 199, 200, 205, 206, 212 та 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Деснянського районного суду м.Києва від 12 травня 2011 року - залишити без задоволення.
Ухвалу Деснянського районного суду м.Києва від 12 травня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Пилипенко О.Є.
Судді: Глущенко Я.Б. Шелест С.Б.