Справа: № 2а/2570/2388/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Непочатих В.О.
Суддя-доповідач: Чаку Є.В.
Іменем України
"22" лютого 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Чаку Є.В.,
Суддів: Маслія В.І., Файдюка В.В.
за участю секретаря: Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області про зобов'язання вчинити певні дії, -
Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова звернулося до суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Новозаводському районі м. Чернігова про стягнення з відповідача 13432,28 грн. за пенсійними справами № 124389 ОСОБА_2, № 127905 ОСОБА_3, № 151299 ОСОБА_4, № 156718 ОСОБА_5, № 162433, ОСОБА_6, № 176551 ОСОБА_7 за період з 01.08.2010 року по 31.12.2010 року.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду без змін.
З матеріалів справи вбачається, що за період з серпня 2010 року по грудень 2010 року відповідачу направлялися акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Факт виплати зазначених сум підтверджуються актами щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що підписані сторонами.
До вказаних актів позивачем були включені суми, пов'язані з виплатою та доставкою пенсії, а також щомісячна адресна допомога в розмірі 13432,28 грн., які не були прийняті до заліку відповідачем.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог УПФ, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір повинен вирішуватись за позовом центральних органів.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.
Пенсійне забезпечення громадян України відповідно до ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення»здійснюється органами Пенсійного фонду України. Призначення та виплата пенсій, в тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного фонду.
З набранням чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», обов'язок відшкодування шкоди заподіяної працівникові внаслідок ушкодження здоров'я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Спільною постановою правління Пенсійного Фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4 затверджено Порядок відшкодування Фондом Пенсійному Фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що встановив механізм погодження та відшкодування таких витрат.
Відповідно до вказаного Порядку, органи Пенсійного Фонду України щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та списку померлих осіб, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, в якому визначають загальну суму витрат, що піддягає відшкодуванню та до 15 числа місяця наступного за звітним подають його відповідним головним управлінням Пенсійного Фонду України і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в АРК, областях, містах Києві та Севастополі.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах є неналежними позивачами в даній категорії справ у зв'язку з тим, що Порядком відшкодування витрат передбачено здійснення відповідних розрахунків на централізованому рівні, тобто між Фондом соціального страхування від нещасних випадків та Пенсійним фондом України.
Це питання додатково до названого вище Порядку врегульоване спільним листом Пенсійного фонду України та Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, підписаним, відповідно, 23 жовтня та 19 жовтня 2007 року. Даним листом, узгодження вказаних вище розбіжностей віднесено до компетенції центральних органів відповідних Фондів, куди щомісячно повинні надсилатись таблиці розбіжностей.
Вищезазначеної позиції дотримується й Верховний суд України, який своєю постановою від 25.01.2005 року по справі № 7/102 підтвердив, що управління пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах є неналежними позивачами в даній категорії справ.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова - залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: В.І. Маслій
В.В. Файдюк
Головуючий суддя Чаку Є.В.
Судді: Маслій В.І. Файдюк В.В.