33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"27" березня 2012 р. Справа № 5019/2627/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Савченко Г.І.
судді Мельник О.В. ,судді Грязнов В.В.
при секретарі судового засідання Новак Р.А.
за участю представників сторін:
Від позивача - ОСОБА_1 дов. №17/03 від 01.10.2011р.
Від відповідача - фізична особа - підприємець ОСОБА_2, представник ОСОБА_3 дов. № б/н від 22.12.2011р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача СПД - фізичної особи ОСОБА_2 на рішення господарського суду Рівненської області від 11.01.12 р. у справі №5019/2627/11(суддя Павлюк І.Ю.)
за позовом Дочірнього Підприємства "Інтергал - Буд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма" Інтергал"
до СПД - фізичної особи ОСОБА_2
про стягнення 114 665 грн. 74 коп.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 11 січня 2012 року у справі №5019/2626/11 -позов задоволено.
Стягнуто з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, який проживає в АДРЕСА_1 (ідент. код НОМЕР_1) на користь Дочірнього підприємства “Інтергал-Буд” Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Інтергал”, яке знаходиться в м. Львів, пл. Старий ринок, 8 (код ЄДРПОУ 32568603) 102 312 грн. 70 коп. заборгованості, 8019 грн. 73 коп. пені та 2206 грн. 65 коп. витрат по сплаті судового збору.
Відповідач подав апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду. Просить його скасувати. Прийняти нове рішення в частині задоволення позову на суму 25333 грн.
Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що місцевий господарський суд не прийняв до уваги ту обставину, що обставини за наявності яких можливість користування орендованим майном суттєво змінилася. А відповідно відповідач (наймач) має право вимагати зменшення орендної плати як встановлено ч.4 ст.762 ЦК України. Такими обставинами відповідач вважає невідповідність графіка роботи торгового центру умовам використання орендованого приміщення під піцерію. Вважає завищеним розмір орендної плати.
Доводить, що після припинення орендних відносин, новому наймачеві встановлена менша орендна плата в розмірі 8000 грн. щомісячно у порівнянні з відповідачем 28210 грн.
Апелянт доводить, що ним велись переговори з позивачем, щодо зменшення розміру орендної плати, однак місцевим господарським судом не надано даній обставині оцінки.
Крім того апелянт доводить, що суд першої інстанції не дав належної оцінки тій обставині, що орендодавець повинен був розцінити несплату відповідачем орендної плати як втрату інтересу до об'єкту оренди і унеможливити його доступ до об'єкту відповідно до п.3.9 договорів №РТ-115/2010 та №РТ-115/2011 до вирішення питання про зменшення орендної плати.
До апеляційної скарги апелянт додав копію договору оренди №РТ-115/2011 від 01 липня 2011 року укладеного позивачем з підприємцем ОСОБА_4, який на його думку є доказом того, що для нового орендаря встановлена менша орендна плата. Апелянт висловлює припущення, що позивач міг погодитись з ним на меншу орендну плату змінивши призначення орендованого майна з піцерії на кафе-бар.
Апелянт висловлює непорозуміння, чому місцевий господарський суд не розглянув його клопотання про повернення обладнання, яке є від'ємним поліпшенням об'єкту оренди, оскільки орендодавець і досі експлуатує його обладнання.
Апелянт не розуміє чому місцевим господарським судом стягнуто з нього за п'ять днів листопада 2010 року 28210 грн. орендної плати в такому ж розмірі як за повний місяць грудень того ж року.
В судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду відповідач подав розрахунок основної суми боргу та пені з врахуванням стягнення орендної плати за п'ять днів листопада 2010 року до 28 лютого 2011 року. Відповідно до вказаного розрахунку сума боргу повинна становити 79332 грн., пені 10208 грн.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні заперечує доводи апелянта. Доводить, що відповідно до договорів оренди, орендна плата за листопад, грудень 2010 року встановлювалась у розмірі 28210 грн. щомісячно за домовленістю сторін не залежно від кількості днів оренди в місяцях, та розрахунку за один квадратний метр орендованої площі. Сторонами не вносились зміни до договору оренди, щодо зменшення розміру орендної плати.
Позивач заперечує доводи апелянта щодо порівняння розміру орендної плати встановленої відповідачеві і новому орендареві. Вказує, що відповідач орендував 182 м2 , а новий орендар 80 м2 , відповідно і менша орендна плата.
Позивач доводить, що об'єкт надавався в оренду для розташування закладу громадського харчування, а не конкретно для кафе-бару чи піцерії, тому доводи апелянта щодо не влаштування його графіком роботи торгового центру заперечує.
Дослідивши докази у справі, Рівненський апеляційний господарський суд встановив.
25.11.2010р. між ДП “Інтергал-Буд” ТзОВ “Фірма “Інтергал” (орендодавець) та СПД - фізичною особою ОСОБА_2 (орендар) був укладений договір № РТ-115/2010 (надалі - Договір 1) оренди нежитлових приміщень площею 182,00 м2 за адресою: АДРЕСА_2 для розміщення закладу громадського харчування. Об'єкт оренди був переданий позивачем відповідачу згідно акту прийому-передачі від 25.11.2010р.
Згідно пункту 3.1. Договору 1 орендна плата за листопад була встановлена у розмірі 28 210 грн. 00 коп., в т. ч. ПДВ та за грудень 2010 року у розмірі 28 210 грн. 00 коп., в т. ч. ПДВ. Орендна плата сплачується орендарем в національній валюті України, щомісячно, не пізніше 10 числа поточного місяця.
У відповідності до пункту 3.2. Договору 1 обов'язок орендаря по сплаті орендної плати не залежить від наслідків його господарської діяльності.
Крім того, відповідно до пункту 3.6. Договору 1 орендарю виставлялись рахунки за комунальні та експлуатаційні послуги. Оплата таких послуг повинна була здійснюватись орендарем до 25 числа поточного місяця.
Пунктом 10.1. Договору 1 визначено, що він діє з моменту підписання і до 31.12.2010 року.
Станом на 01.01.2011 року заборгованість відповідача по Договору 1 згідно виставлених рахунків за орендну плату становила 44 420 грн. 00 коп., за комунальні та експлуатаційні послуги -1 472 грн. 70 коп..
Відповідно до пункту 8.2. Договору 1 у випадку порушення (прострочення) орендарем грошового зобов'язання щодо строків оплати наданих послуг (витрат), передбачених розділом 3 даного Договору, орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплачених послуг (витрат) за кожен день прострочки в оплаті.
На підставі пункту 8.2. Договору 1 позивачем нараховано відповідачу пеню за несплату орендної плати в розмірі 3 657 грн. 34 коп. за період з 11.12.2010р. по 10.06.2011р. та пеню за несвоєчасну сплату комунальних платежів в розмірі 114 грн. 56 коп. за період з 26.12.2010р. по 26.06.2011р.
01.01.2011р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № РТ-115/2011 (надалі - Договір 2) оренди нежитлових приміщень площею 182,00 м2 за адресою: АДРЕСА_2 для розміщення закладу громадського харчування. Об'єкт оренди був переданий позивачем відповідачу згідно акту прийому-передачі від 01.01.2011р.
Згідно пункту 3.1. Договору 2 орендна плата за місяць була встановлена у розмірі 28 210 грн. 00 коп. в т. ч. ПДВ та здійснюється не пізніше 10 числа поточного місяця.
У відповідності до пункту 3.2. Договору 2 обов'язок орендаря по сплаті орендної плати не залежить від наслідків його господарської діяльності.
Крім того, відповідно до пункту 3.6. Договору 2 орендарю виставлялись рахунки за комунальні послуги. Оплата таких послуг повинна була здійснюватись орендарем до 25 числа поточного місяця.
Пунктом 10.1. Договору 2 визначено, що він діє з моменту підписання і до 31.12.2012 року.
28.02.2011р. між позивачем та відповідачем, за взаємною згодою, була укладена угода про дострокове розірвання договору № РТ-115/2011 від 01.01.2011р. Об'єкт оренди був переданий відповідачем позивачу згідно акту прийому-передачі від 28.02.2011р.
Станом на 21.03.2011р. заборгованість відповідача по договору № РТ-115/2011 від 01.01.2011р. та згідно рахунків за електроенергію та водопостачання становила 60 305 грн. 71 коп., з них 56 420 грн. 00 коп. за оренду та 3 885 грн. 71 коп. за комунальні послуги.
Відповідно до пункту 8.2. Договору 2 у випадку порушення (прострочення) орендарем грошового зобов'язання щодо строків оплати наданих послуг (витрат), передбачених розділом 3 даного Договору, орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплачених послуг (витрат) за кожен день прострочки в оплаті.
На підставі пункту 8.2. Договору 2 позивачем нараховано відповідачу пеню за несплату орендної плати в розмірі 3 989 грн. 21 коп. за період з 11.01.2011р. по 11.07.2011р. та пеню за несвоєчасну сплату комунальних платежів в розмірі 258 грн. 62 коп. за період з 26.01.2011р. по 26.07.2011р.
21.03.2011р. між позивачем та відповідачем був підписаний акт звірки розрахунків по договорах №РТ-115/2010 від 25.11.2010р. та №РТ-115/2011 від 01.01.2011р., відповідно до якого загальна заборгованість відповідача перед позивачем становила 106 198 грн. 41 коп.
Позивач звертався до відповідача з листом № 02-16/08 від 16.08.2011р., в якому просив протягом трьох календарних днів сплатити суму заборгованості.
Відповідачем частково було сплачено заборгованість і станом на день подачі позову до суду загальна заборгованість відповідача перед позивачем по договорах та № РТ-115/2011 від 01.01.2011р. та рахунках за комунальні послуги становить 102 312 грн. 70 коп.
Позивач - Дочірнє підприємство “Інтергал-Буд” Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Інтергал” - звернувся до господарського суду з позовом до відповідача -СПД - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення 102 312 грн. 70 коп. заборгованості, 11 871 грн. 23 коп. пені за несплату орендної плати та 481 грн. 81 коп. пені за несвоєчасну оплату комунальних послуг.
Позов задоволено з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, що фактично є прийняття місцевим господарським судом заяви про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені.
Давши оцінку доказам у справі, доводам сторін, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Майно передане в оренду не належить до державної та комунальної власності. Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України розмір орендної плати встановлюється договором найму. Тобто за домовленістю сторін. Сторони вільні в погодженні умов договору.
Як вбачається з матеріалів справи, договір оренди № РТ- 115/2010 укладений 25 листопада 2010 року (а.с. 9). В той же день об'єкт оренди переданий орендареві по акту прийому - передачі (а.с.13).
Пункт 3.1. договору встановлює орендну плату за листопад та грудень 2010р. по 28210 грн. щомісячно.
Орендар усвідомлював, що 25 листопада підписує договір і приймає приміщення, не заперечував щодо розміру орендної плати за цей місяць. В договорі відсутня умова щодо розрахунку орендної плати в залежності від кількості днів користування майном в певному місяці.
Тому не приймаються до уваги доводи відповідача щодо завищення орендної плати в листопаді 2010 року.
Апелянт посилається на ту обставину, що наступний орендар сплачує меншу орендну плату щомісяця, вважає, що він перебував в гірших умовах, тому орендодавець безпідставно не погоджувався на зменшення орендної плати.
Такі доводи апелянта спростовуються тим, що в даному випадку не застосовується аналогія у встановленні орендної плати з іншими суб'єктами господарської діяльності. По- перше наймодавець узгоджував розмір орендної плати окремо з кожним наступним орендарем. Договори не пов'язані між собою. По- друге відповідач орендував 182 м2 а наступний орендар 80 м2 (а.с. 84).
Відповідач в установленому порядку не звертався до суду про внесення змін до договору, щодо орендної плати.
Посилання відповідача на ту обставину, що позивач створив невигідний для його діяльності графік роботи, оскільки відповідач планував влаштувати піцерію в орендованому приміщенні, не приймається до уваги. В договорах оренди не зазначено конкретну назву закладу громадського харчування. Тому за даних обставин не може бути використане положення ч. 4 ст. 762 ЦК України, оскільки не існувало обставин, за які не відповідає наймач. В установленому порядку наймач не звертався до суду про внесення змін до договору щодо зменшення розміру орендної плати за такої обставини, якщо він вважає, що вона існує.
Пунктом 3.9. договір надає право наймодавцю унеможливити доступ наймача до орендованого приміщення у разі несплати орендної плати. Наймодавець в такому випадку може розцінювати поведінку наймача як втрату інтересу до об'єкту оренди, що на думку апелянта повинно бути підставою до вирішення питання про зменшення орендної плати.
Судова колегія не приймає такі доводи апелянта з тих підстав, що висновок є оціночним поняттям. За наявності такого висновку наймач може перешкодити користуватись майном наймачеві. Однак в даному пункті договору відсутній обов'язок наймодавця проявляти ініціативу до вирішення питання про зменшення орендної плати.
Клопотання апелянта надане суду першої інстанції про повернення обладнання, яке є від'ємним поліпшенням об'єкту оренди задоволенню не підлягає. Така вимога може бути окремим предметом спору.
Таким чином розрахунок суми боргу, пені, відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству.
Місцевий господарський суд розглянув клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення на 12 місяців. Як правильно зазначено відповідач не довів обставин, що може ускладнити або зробити не можливим його виконання.
Відповідач не позбавлений права на стадії виконання рішення звернутися до суду першої інстанції на підставі ст. 121 ГПК України про розстрочку або відстрочку виконання судового рішення.
За таких обставин відсутні підстави для зміни, скасування рішення місцевого господарського суду.
При зверненні з апеляційною скаргою відповідач сплатив 1404 грн. судового збору, що становить 50% від судового збору за вирішення спору в суді першої інстанції.
Відповідно до підпункту 4 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення майнового характеру підлягає сплаті 50% ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, обчисленої виходячи з основної суми.
Позов задоволений на суму 110 332 грн. 43 коп. Апелянт визнає в апеляційній скарзі позовні вимоги в сумі 95 333 грн.. Тобто оскаржує рішення суду в сумі 84 999 грн. 43 коп.. Два відсотки від вказаної суми становить 1 699 грн. 98 коп., а 50% за подання апеляційної скарги 849 грн. 99 коп.. Апелянтом зайво сплачено 254 грн. 01 коп..
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" підлягає поверненню. 254 грн. 01 коп. переплаченої суми.
Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу відповідача СПД - фізичної особи ОСОБА_2 на рішення господарського суду Рівненської області від 11.01.12 р. у справі № 5019/2627/11 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Рівненської області від 11.01.12 р. у справі № 5019/2627/11 залишити без змін.
3. Повернути Відповідачу СПД - фізичній особі ОСОБА_2 з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір в розмірі 254 грн. 01 коп. сплачений згідно квитанції №К6/3/48 від 03.02.2012р.
3. Матеріали справи №5019/2627/11 повернути до господарського суду Рівненської області.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Савченко Г.І.
Суддя Мельник О.В.
Суддя Грязнов В.В.