33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"26" березня 2012 р. Справа № 12/176
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Петухов М.Г.
суддя Гулова А.Г. ,суддя Маціщук А.В.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСАВА"
на рішення господарського суду Рівненської області від 10.01.2012 р.
у справі № 12/176 (суддя Крейбух О.Г.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Хімтрейдгруп"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСАВА"
про дострокове розірвання договору поставки та стягнення 82 325 грн. 74 коп.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 10.01.2012 р. у справі №12/176 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Хімтрейдгруп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСАВА" про дострокове розірвання договору поставки та стягнення 82 325 грн. 74 коп. задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСАВА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Хімтрейдгруп" основний борг у сумі 80 614 грн. 30 коп., державне мито за подання позовної заяви у сумі 806 грн. 14 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп. Провадження у справі в частині позовних вимог про розірвання договору поставки № 30/08-10 від 30.08.2010р., укладеного між ТзОВ "Вісава" та ТзОВ "Торговий дім "Хімтрейдгруп", та про стягнення штрафних санкцій у сумі 1 711,44 грн. припинено.
При винесенні вказаного вище рішення, місцевий суд виходив з того, що між сторонами виникли договірні правовідносини на підставі укладення 30 серпня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Хімтрейдгруп”(покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Вісава” (постачальник, відповідач) договору поставки № 30/08-10, згідно з яким постачальник зобов'язується в порядку і на умовах цього договору поставити покупцю наступну продукцію: жито групи Б, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар на умовах даного Договору, Договір підписано сторонами та скріплено печатками.
Суд першої інстанції зазначає, що 30.08.2010р. відповідно до умов Договору позивачем було перераховано відповідачу попередню оплату за товар у сумі 208000,00 грн., що підтверджується випискою банку за 31.08.2010р.
Натомість, відповідачем поставлено товар (жито) частково на суму 127385,70 грн. по накладній № 71 від 30.09.2010р.
Враховуючи вказане, місцевий суд звертає увагу, що відповідачем не було поставлено товар позивачу на суму 80 614,30 грн.
Також місцевим судом враховано й той факт, що позивачем були направлені відповідачу претензії про стягнення боргу, в яких ТзОВ “ТД “Хімтрейдгруп” просить у відповідні терміни відвантажити продукцію згідно умов Договору або повернути кошти на розрахунковий рахунок покупця. Проте, вказані претензії відповідачем залишено без відповіді та задоволення.
Враховуючи встановлені обставини справи, умови договору та положення ст. ст. 526, 530, 612, 615, 693 ЦК України, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення основного боргу у сумі 80 614, 30 грн. є такими, що підтверджуються матеріалами справи та підлягають до задоволення
Разом з тим, приймаючи до уваги подану позивачем заяву про відмову від частини позовних вимог, а саме про розірвання договору поставки №30/08-10 від 30.08.2010р. та стягнення штрафних санкцій у сумі 1711,44 грн., суд першої інстанції зазначив, що вказана заява позивача відповідає вимогам ст. 78 ГПК України та приймається судом. У зв'язку з цим провадження у справі в частині позовних вимог про розірвання Договору поставки від 30.08.2010р. № 30/08-10 та стягнення штрафних санкцій у сумі 1711,44 грн. підлягає припиненню на підставі п.4 ст.80 ГПК України.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягненння з відповідача основного боргу в розмірі 80 614, 30 грн.
Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІСАВА" звернулось з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду Рівненської області від 10.01.2012р. у справі №12/176 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Окрім того, просить призначити судову почеркознавчу експертизу Договору поставки №30/08-10 від 30.08.2010р.
Апелянт вважає, що рішення господарського суду є незаконним та таким, що прийнято внаслідок неповного з'ясування обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.
На підтвердження своїх доводів, скаржник вказує наступне.
Судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено п.4.2. Договору, де зазначено, що покупець зобов'язаний перерахувати повну (100%) попередню оплату за продукцію (партію продукції) на р/р постачальника у розмірі, визначеному у рахунку протягом трьох днів з дати отримання рахунку, а також судом не було досліджено підстави перерахування ТОВ "Торговий дім "Хімтрейдгруп" грошових коштів ТОВ "ВІСАВА".
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до цивільного законодавства.
Скаржник звертає увагу, що в банківської виписці від 31.08.2010 року, що долучена позивачем до матеріалів справи зазначено, що ТОВ "Торговий дім "Хімтрейдгруп" перераховано на банківський рахунок ТОВ "ВІСАВА" 208 000,00 гривень, в призначенні платежу зазначено: попередня оплата за жито згідно рах. №24 від 30.08.2010 року. Проте, ТОВ "ВІСАВА" не надавало жодних рахунків ТОВ "Торговий дім "Хімтрейдгруп".
Враховуючи те, що п. 4.2. спірного Договору передбачено, що оплата здійснюється покупцем на протязі трьох днів з дня одержання рахунку, а також те, що ТОВ "ВІСАВА" не виставляла рахунку на оплату, скаржник зазначає, що ТОВ "Торговий дім "Хімтрейдгруп" без жодних підстав перерахувало грошові кошти ТОВ "ВІСАВА".
Окрім того, апелянт наголошує на тому, що позивачем не надано жодного доказу, який би підтверджував надсилання ТОВ "Торговий дім "Хімтрейдгруп" офіційної вимоги про повернення грошових коштів, або поставку товару.
Відповідач вважає, що, так як ТОВ "Торговий дім "Хімтрейдгруп" офіційно не звернулося до ТОВ "ВІСАВА" із вимогою про повернення грошових коштів, то відповідно обов'язок ТОВ "ВІСАВА" повернути грошові кошти не виник.
Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Разом з тим, скаржник зазначає, що судом першої інстанції було неправомірно відмовлено в задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.
Враховуючи викладені вище аргументи на підтвердження своєї правової позиції, скаржник вважає, що судом першої інстанції було задоволено позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за відсутності на те правових підстав. З огляду на вказане, рахує, що оскаржуване рішення слід скасувати.
В свою чергу, від позивача по справі відзив на апеляційну скаргу відповідача не надійшов.
Згідно ч. 2 ст. 96 ГПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.
26 березня 2012 року в судове засіданні Рівненського апеляційного господарського суду представники сторін не з 'явилися.
До суду апеляційної інстанції було подано ТОВ "ВІСАВА" клопотання від 26.03.2012р. (вих. № 54/03) про відкладення розгляду справи №12/176. Розглядаючи вказане клопотання, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про відмову в задоволенні останнього, оскільки представництво в господарському процесі не обмежується певним колом осіб незалежно від трудових відносин з підприємством. Крім того, ухвалою від 12.03.2012р. явка представників сторін в судове засідання обовэязковою не визнавалася.
Також з матеріалів справи вбачається, що представник відповідача жодного разу в судове засідання суду першої інстанції не з'явився, неодноразово звертався до суду першої інстанції з клопотаннями про відкладення та зупинення провадження у даній справі, а подальшому оскаржив в апеляційному порядку ухвалу суду про зупинення провадження у справі, яке було зупинено за його ж клопотанням, а також неодноразово подавав касаційні скарги на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.07.2011р. після її перегляду в касаційному порядку.
Вказане свідчить про те, що відповідач зловживає своїми процесуальними правами з метою затягування судового процесу у даній справі на власну користь. За наведених мотивів, судова колегія вважає подане клопотання безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення.
Враховуючи приписи ст.ст.101,102 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що сторони були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення, направлені сторонам у справі, та реєстр Рівненського апеляційного господарського суду на відправку рекомендованої кореспонденції станом на 12.03.2012р. (Т.2, а.с. 13-15), колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 30 серпня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Хімтрейдгруп” (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Вісава” (постачальник, відповідач) укладено договір поставки № 30/08-10 (далі по тексту - Договір, Т. 1 а.с. 6-7).
Згідно п. 1.1. Договору з яким постачальник зобов'язується в порядку і на умовах цього договору поставити покупцю наступну продукцію: жито групи Б, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар на умовах даного Договору, Договір підписано сторонами та скріплено печатками.
Загальна вартість продукції, що є предметом поставки за цим договором -208 000,00 грн. (п.1.4 Договору).
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що постачальник поставляє продукцію покупцю протягом 30 днів з моменту підписання договору на умовах СРТ-склад покупця, що знаходиться за адресою: с. Гоннопіль, Славутського району Хмельницької області.
Згідно п.2.2 Договору, зобов'язання постачальника щодо поставки продукції вважаються виконаними після підписання довіреною особою покупця видаткової накладної на продукцію.
У відповідності до положень п. 4.2 Договору, покупець зобов'язаний перерахувати повну (100%) попередню оплату за товар у розмірі, визначеному у рахунку протягом 3-х днів з дати отримання рахунку.
На виконання умов вказаного вище договору, 30.08.2010р. позивачем було перераховано відповідачу попередню оплату за товар у сумі 208000,00 грн. Даний факт підтверджується випискою банку за 31.08.2010р. (Т.1, а.с. 8).
Згідно накладної № 71 від 30.09.2010 р. (Т.1, а.с. 9) відповідачем поставлено товар (жито) частково на суму 127385,70 грн.
Враховуючи встановлені факти, які засвідчені належними доказами у справі, цілком обгрунтованим є висновок про те, що відповідачем не було поставлено товар позивачу на суму 80 614,30 грн.
На момент розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції, боржником не було подано жодних доказів, котрі б свідчили про погашення вказаної суми заборгованості перед позивачем.
Таким чином, сума основного боргу, яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, становить 80 614,30 грн.
Розглядаючи спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції враховує наступні правовположення діючого законодавства.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Нормами статті 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
У відповідності до положень ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Приписами частини 1 статті 615 ЦК України встановлено, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Частиною 2 ст. 530 ЦК України визначено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Аналіз наведених вище норм закону свідчить про те, що відповідачем всупереч вказаному не виконав належним чином своїх договірних зобов'язань.
Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що 13 та 28 жовтня 2010 року позивачем було направлено відповідачу претензії від 13.10.2010р. № 13/10-10 та від 26.10.2010р. № 26/10-10 про стягнення боргу, у якій ТзОВ “ТД “Хімтрейдгруп” просить у терміни до 15.10.2010р. та до 06.11.2010 р. відвантажити продукцію згідно умов Договору або повернути кошти на розрахунковий рахунок покупця.
Проте вказані вище претензії відповідачем ТзОВ “Вісава” залишено без відповіді та без задоволення (Т.1, а.с. 10-13).
З огляду на встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції в тій частині, що позовні вимоги підлягають до задоволення щодо стягнення основного боргу в розмірі 80 614,30 грн. Оскільки такі вимоги позивача заявлені відповідно до вимог закону, підтверджені належними та допустиимимии доказами у справі.
Разом з тим, слід враховувати, що до суду першої інстанції позивачем було подано заяву про відмову від частини позовних вимог (Т.1. а.с. 48), а саме про розірвання договору поставки № 30/08-10 від 30.08.2010 р., укладеного між ТзОВ “Торговий дім “Хімтрейдгруп” та ТзОВ “Вісава”, та стягнення штрафних санкцій у сумі 1711,44 грн.
Враховуючи той факт, що заява позивача про відмову від частини позовних вимог відповідає вимогам ст. ст. 78, 80 ГПК України, то відповідно суд першої інстанції цілком правомірно дійшов до висновку, що провадження у справі в частині позовних вимог про розірвання Договору поставки від 30.08.2010 р. № 30/08-10 та про стягнення штрафних санкцій у сумі 1711,44 грн. слід припинити на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.
З приводу твердження скаржника про те, що судом першої інстанції було неправомірно відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи підпису директора ТзОВ "Вісава" на договорі поставки від 30.08.2010р. № 30/08-10, то судова колегія враховує наступне.
Визнання недійсним вказаного договору поставки було предметом розгляду господарської справи №51/361, що розглядалася господарським судом м. Києва (Т.1, а.с. 49-53). В той же час, ТзОВ "Вісава" мало можливість заявити клопотання про призначення почеркознавчої експертизи при розгляді справи №51/361, чого в даному випадку здійснено не було. Вказане свідчить про те, що відповідач недобросовісно користується своїми процесуальними правами. Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що сторони приступили до виконання своїх договірних зобов'язань за договором поставки. При цьому, у відповідача не виникало питання щодо необхідності проведення почеркознавчої експертизи на момент фактичного виконання обов'язків за договором. Тобто, в разі наявності обгрунтованих підстав для проведення експертизи, відповідач повинен був відразу на це відреагувати, не приймаючи до виконання оспорюваний договір.
З огляду на вказане, судова колегія вважає, що доводи скаржника в цій частині є неправомірними, тому не приймаються до уваги судом апеляційної інстанції.
В силу приписів ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Натомість, доводи апелянта спростовуються встановленими обставинами справи та не грунтуються на вимогах чинного законодавства, тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.
Отже, судовою колегією не встановлено порушень або неправильного застосування норм процесуального чи матеріального права судом першої інстанції, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Враховуючи вищевикладене, рішення господарського суду Рівненської області від 10.01.2012р. у справі №12/176 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСАВА" - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -
1. Рішення господарського суду Рівненської області від 10.01.2012р. у справі №12/176 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСАВА" - без задоволення.
2. Справу №12/176 направити в господарський суд Волинської області.
Головуючий суддя Петухов М.Г.
Суддя Гулова А.Г.
Суддя Маціщук А.В.