33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"19" березня 2012 р. Справа №5004/1166/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Демидюк О.О.
судді Бригинець Л.М. ,судді Бучинська Г.Б.
при секретарі Головченко Д.М.
за участю представників сторін:
позивачів - ОСОБА_2, (довіреність від 01.11.2009 року), ОСОБА_3 (довіреність від 01.11.2009 року), ОСОБА_4 (довіреність від 01.01.2010 року)
відповідача - ОСОБА_5 (довіреність №186 від 12.10.2011 року), ОСОБА_6 (довіреність №186 від 12.10.2011 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційні скарги позивачів Підприємця ОСОБА_8 та Підприємця ОСОБА_9 на рішення господарського суду Волинської області від 20.12.2011 року у справі №5004/1166/11
Позивачі:
1. Підприємець ОСОБА_8
2. Підприємець ОСОБА_9
Відповідач: Приватна фірма "Скорпіон-Сервіс"
про визнання недійсними угод про оренду торгових площ за 2002, 2003, 2004 роки, включаючи додатки до угод на оренду торгових площ від 30.03.2004 року та угод про надання в користування торгових площ за 2005, 2006, 2007, 2008 роки.
Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.
Ухвалами господарського суду Волинської області №5004/1166/11 від 22.06.2011 року т від 23.06.2011 року прийнято позовні заяви до розгляду та об'єднано справи №5004/1166/11 та №5004/1184/11 в одну справу №5004/1166/11.
Ухвалою господарського суду Волинської області №5004/1166/11 від 29.08.2011 року провадження у справі зупинялось до розгляду Вищим господарським судом України справи №5004/358/11.
Рішенням господарського суду Волинської області №5004/1166/11 від 20.12.2011 року (суддя Пахолюк В.А.) в задоволенні позовних вимог Підприємця ОСОБА_8 та Підприємця ОСОБА_9 про визнання недійсними угод про оренду торгових площ за 2002, 2003, 2004 роки, включаючи додатки до угод на оренду торгових площ від 30.03.2004 року та угод про надання в користування торгових площ за 2005, 2006, 2007, 2008 роки - відмовлено.
Рішення господарського суду Волинської області мотивоване тим, що підстави з яких позивачі просять визнати недійсними угоди про користування торговими площами були предметом судового розгляду у справі №5004/358/11, у позові про визнання недійсними правочинів відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Підприємець ОСОБА_8 та Підприємець ОСОБА_9 оскаржили його в апеляційному порядку. У своїх апеляційних скаргах, позивачі просять суд скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Апелянти посилаються на те, що всі угоди були укладені з численними порушеннями публічного порядку, під впливом обману, без відповідного дозволу Луцької міської ради, шляхом насильства, під впливом тяжких для позивачів обставин і на вкрай невигідних для позивачів умовах, фіктивно, удавано, а тому правочини є недійсними з моменту їх вчинення. А також оскаржувачі посилаються на те, що торгові площі не належать відповідачу на праві приватної власності, в зв'язку з чим він не мав права на укладання оспорюваних договорів оренди.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду №5004/1166/11 від 13.01.2012 року прийнято до розгляду апеляційні скарги позивачів Підприємця ОСОБА_8 та Підприємця ОСОБА_9 на рішення господарського суду Волинської області від 20.12.2011 року у справі №5004/1166/11.
Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду №5004/1166/11 від 07.02.2012 року, відповідно до затверджених складів колегій, внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді, визначено колегію суддів у cкладі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Бригинець Л.М., суддя Щепанська Г.А..
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду №5004/1166/11 від 08.02.2012 року розгляд апеляційних скарг колегією суддів було відкладено в зв'язку з необхідністю витребувати від представників апелянтів належним чином оформлені довіреності на представництво інтересів позивачів в судовому засіданні.
Напередодні судового засідання 01.03.2012 року представники Скаржників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 надали через канцелярію апеляційного суду сім заяв з додатками (т.4, а.с. 26-113). Представники, зокрема просили в заявах:
№5 - надати належну правову оцінку фактичним обставинам - поданим письмовим доказам (т.4, а.с. 26-42), а саме:
- заяві №10 про необхідність роз'яснення постанови ВСУ від 24.10.2011 року по господарській справі №07/33-71 -3-113гс11;
- заяві №1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Волинського окружного адміністративного суду від 12.10.2010р. у справі №2а-2480/10/0370;
- заяві №1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2011 року у справі №2а-2480/10/0370 - 34479/10/9104;
- касаційної скарги №1 від 13.12.2011 року по адміністративній справі №2а-2480/10/0370 - 34479/ 10/9104;
- ухвалі господарського суду Волинської області №01/64/12-71 від 07.04.2011 року
№8 - про подання суду апеляції витребуваних доказів на підтвердження повноважень представників (т.4, а.с.43-66);
№6 - взяти до уваги ЗАЯВУ №11 про необхідність перегляду за нововиявленими обставинами постанови ВСУ від 24.10.2011р. по господарській справі №07/33-71 -3-113гс11 (т.4, а.с. 67-70);
№4 - витребувати у Відповідача письмові докази наявності у нього права власності на "торгові площі" ("торговельні площі"), зазначені в "угодах", які є предметом судового розгляду по даній справі. (т.4, а.с. 71-74);
№7 - зобов'язати Відповідача уточнити та надати суду апеляції та іншим учасникам апеляційного судового процесу належні докази. (т.4, а.с.75);
№3 - витребувати у Відповідача письмові докази індивідуальних ознак "торгових площ" ("торговельних площ"), зазначених в "угодах", які є предметом судового розгляду по даній справі. (т.4, а.с. 76-85)
№2 - постановити рішення про тлумачення змісту правочинів - щодо предмету цих правочинів - поняття "торгові площі" ("торговельні площі"). (т.4, а.с.86-106)
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду №5004/1166/11 від 01.03.2012 року розгляд апеляційних скарг відкладався для вивчення поданих скаржниками ряду заяв №№2-8.
Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду №5004/1166/11 від 12.03.2012 року у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності судді Щепанської Г.А., внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Бригинець Л.М., суддя Бучинська Г.Б..
Заяви №№7,8 прийняті колегією суддів як доказ правоздатності позивачів та докази повноважень їх представників (ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4). При задоволенні зазначених заяв апеляційний господарський суд виходив з того, що станом на 27.02.2012 року позивачі, ФОП ОСОБА_8 та ФОП ОСОБА_9 зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.4, а.с.45-46). Повноваження представників позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 підтверджені дорученнями від 01.11.2009 року (т.4, а.с.47-50), повноваження представника ОСОБА_4 підтверджені дорученнями від 01.01.2010 року (т.4, а.с.50-51).
При розгляді решти заяв колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст.101 ГПК України межі перегляду справи в апеляційній інстанції передбачає, що апеляційний господарський суд у процесі перегляду повторно розглядає справу за наявними у справі і додатково поданими доказами. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
А тому, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду, враховуючи, що заяви №5 та №6 стосуються оцінки звернень і скарг представників Позивачів на судові рішення з інших справ, в тому рахунку і адміністративних, а предметом даного апеляційного провадження є рішення господарського суду Волинської області від 20.12.2011 року у справі №5004/1166/11 - вважає, що дані заяви не підлягають розгляду по суті.
Колегія суддів не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Вбачається, що під час розгляду справи - Позивачі та їх представники, користуючись правами, наданим ст.ст. 22, 32 ГПК України - подавали суду першої інстанції заяви, клопотання та докази, які на їх думку були необхідні для повного, всебічного і об'єктивного вирішення справи.
Проте, подаючи заяву №3 про витребування у Відповідача письмових доказів, представники Позивачів не обґрунтували неможливості витребування їх і подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від них.
Оскільки, в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів не вбачає потреби витребовувати докази тлумачення поняття та письмові докази індивідуальних ознак "торгових площ" ("торговельних площ"), зазначених в оспорюваних угодах та витребовувати у Відповідача письмові докази наявності у нього права власності на "торгові площі" ("торговельні площі"), зазначені в оспорюваних угодах.
Заява №4 про витребування у Відповідача письмових доказів наявності у нього права власності на "торгові площі" ("торговельні площі"), зазначені в "угодах", які є предметом судового розгляду по даній справі (аналогічна заява (т.2, а.с.32) була розглянута господарським судом першої інстанції) задоволенню не підлягає в зв'язку з відсутністю підстав.
Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заяви №2 про постановлення рішення про тлумачення змісту правочинів - щодо предмету цих правочинів - поняття "торгові площі" ("торговельні площі") в зв'язку з відсутністю підстав.
Відповідно до п.3 Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року при розгляді спору суд може ухвалити рішення про тлумачення змісту правочину лише на вимогу однієї або обох сторін правочину чи їх правонаступників (стаття 213 ЦК, стаття 37 Цивільного процесуального кодексу України) в порядку позовного провадження. Докази звернення позивачів із заявою про тлумачення правочинів до місцевого господарського суду в окремому позовному провадженні в матеріалах справи відсутні.
Окрім того, як вбачається з пояснення відповідача (т.2, а.с.138-140) тлумачення відповідних термінів містяться в Інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень стосовно торгової мережі та мережі ресторанного господарства, затвердженої наказом Держкомстату України від 24.10.2005 року №327 та у Порядку розрахунку цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих товарів, затвердженого наказом Мінекономіки України, Держкомпідприємництва України від 30.06.2009 року №638/109.
Рівненським апеляційним господарським судом ухвалою від 12.03.2012 року залишено без задоволення усну заяву представника позивача ОСОБА_4 про відвід від розгляду даної справи головуючого судді - Демидюк О.О..
Цією ж ухвалою розгляд апеляційних скарг колегією суддів було відкладено для надання можливості до 15.03.2012 року подати письмову заяву про відвід колегії суддів.
19.03.2012 року апелянтами подано суду спільну заяву №13 про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., судді Бригінець Л.М. та Бучинська Г.Б. з підстав необ'єктивності та упередженості у розгляді справи №5004/1166/11.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.03.2012 року колегією суддів залишено без задоволення заяву про відвід колегії суддів від розгляду справи №5004/1166/11.
Приватною фірмою "Скорпіон-Сервіс" було подано суду відзив на апеляційну скаргу та доповнення до відзиву. Відповідач просить суд відмовити позивачам в задоволенні апеляційних скарг, а оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін.
Клопотання приватної фірми "Скорпіон-Сервіс" про припинення провадження у справі в частині позовних вимог підприємця ОСОБА_8 до відповідача Рівненським апеляційним господарським судом до уваги не приймається, оскільки позовна заява та додані до неї документи (т.1, а.с.8-73) свідчать про те, що позивач, підприємець ОСОБА_8 звернувся з позовом про визнання недійсними угод від 30.12.2002 року та від 21.12.2005 року (т.1, а.с. 32,44) з інших підстав.
Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду, неодноразово заслухала представників сторін, вивчила та дослідила матеріали справи та наявні в ній докази, розглянула матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, відзив на апеляційну скаргу, перевірила правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, та прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Волинської області без змін, виходячи з наступного.
Розпорядженням голови Луцької міської ради від 16 листопада 2000 року №383-рр, яке в подальшому затверджене рішенням Луцької міської ради від 18 січня 2001 року №16/9, ПФ "Скорпіон-сервіс" надано статус ринку відповідно до Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 12 березня 1996 року №157 (що діяли на час прийняття такого рішення).
Між Луцькою міською радою та ПФ "Скорпіон-сервіс" 22 квітня 2002 року укладено договір оренди земельної ділянки для будівництва та обслуговування торгово-пішохідної зони між вулицями Кравчука та Карпенка-Карого в м.Луцьку.
Право адміністрації ринку укладати письмові угоди з продавцями про надання торговельних місць на визначений термін передбачено пунктом 20 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26 лютого 2002 року №57/188/84/105 (що діяли на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 20 цих Правил адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду, в якій рекомендується зазначати термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, розташування торговельного місця, умови оренди торговельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна, перелік послуг, які надає ринок, та їх вартість.
Таким чином, безпосередньо Правила торгівлі на ринках передбачають укладення між адміністрацією ринку і підприємцями, що займаються торговельною діяльністю, саме договорів, що за своєю правовою природою є договорами оренди (найму) торгових площ.
Такого ж висновку дійшов і Верховний Суд України у своїй постанові від 24.10.2011 року по справі №07/33-71.
Як вбачається з матеріалів справи, між фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_8 та Приватною фірмою "Скорпіон-Сервіс" було укладено угоди від 30.12.2002 року про оренду торгових площ та від 21.12.2005 року про надання в користування торгових площ.
21.12.2005 року між фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_8 та Приватною фірмою "Скорпіон-Сервіс" було укладено угоду про надання в користування торгових площ (т.1, а.с.44).
Відповідно до п.1.1, 1.2 угоди ОСОБА_8 прийняв в платне строкове користування торгову площу 17,5 м2 на торговому ряду пішохідно-торгової зони ринку ПФ "Скорпіон-сервіс" між вул.Кравчука та вул.Карпенка Карого, місце №75, для встановлення тимчасової споруди і здійснення торгівельної діяльності з метою зберігання та продажу промислового товару. Передача площі здійснена до її підписання, що засвідчено підписами сторін.
Пунктами 6.1, 6.2 вказаної угоди передбачено, що угода вступає в дію з 01.01.2006 року та укладається на невизначений строк.
Між фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_9 та Приватною фірмою "Скорпіон-Сервіс" було укладено угоди від 16.02.2005 року про оренду торгових площ, від 28.02.2006 року про надання в користування торгових площ, від 13.07.2007 року про надання в користування торгових площ та від 13.07.2008 року про надання в користування торгових площ.
Відповідно до п.1.1 угоди від 13.07.2008 року адміністрація надає, а підприємець приймає в платне строкове користування торгову площу 7,5 м2 на торговому ряду пішохідної - торгової зони ринку ПФ "Скорпіон-сервіс" для встановлення тимчасової споруди і здійснення торгівельної діяльності з метою зберігання та продажу промислового або продовольчого товару.
Згідно з п. 1.2 даної угоди передача торгівельної площі здійснена до підписання цієї угоди, що засвідчується підписами сторін під цією угодою. Пунктом п.2.2 угоди встановлено, що підприємець сплачує адміністрації плату за користування торговою площею, яка встановлюється в розмірі 67,00 грн. за 1 м2 в місяць. Відповідно до п. 6.1 угода вступає в дію з 01.06.2008 року та укладена до 31.12.2008 року.
До позовних заяв було долучено ряд угод, орендодавцем в яких є Приватна фірма "Скорпіон-сервіс", яка називається "адміністрація" і надає торгові місця в Торговому ряду пішоходно-торгової зони ринку між вулицями Кравчука та Карпенка-Карого у м.Луцьку, а орендарями виступали інші фізичні особи-підприємці.
Предметом даних правочинів (угод) є торгові площі у визначених розмірах, які знаходяться за адресою м.Луцьк, вул.Кравчука на торговому ряду пішохідно-торгової зони ринку ПФ "Скорпіон-сервіс" між вул.Кравчука та вул.Карпенка-Карого для використання під торгівлю товарами промислової групи з кіоску (магазину), кожен з яких має індивідуальний номер, згідно схеми розташування торгівельних місць (площ) на ринку ПФ "Скорпіон-сервіс".
Дані угоди не можуть бути взяті колегією суддів до уваги, оскільки не мають значення для вирішення по суті спору між Підприємцем ОСОБА_8, Підприємцем ОСОБА_9 та приватною фірмою "Скорпіон-сервіс".
Згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.
Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).
Розглядаючи питання про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього Кодексу.
Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності правочину:
- Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
- Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
- Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
- Правочин має вчинятися у формі, встановленій Законом.
- Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Як встановлено господарським судом першої інстанції, ПФ "Скорпіон-Сервіс" уклала з СПД ОСОБА_8 та ОСОБА_9 угоди про оренду торгових площ та надання в користування торгових площ у відповідності до Правил торгівлі на ринках, затвердженими спільним наказом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України, МВС, ДПА, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 року за №57/188/84/105(надалі Правил).
За умовами зазначених договорів сторони визначили всі обов'язкові для даного виду договорів умови, а саме: предмет оренди, права та обов'язки, відповідальність сторін, строк їх дії, порядок здійснення оплати та інші умови.
Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про те, що за правовою природою дані угоди є договорами оренди в розумінні ст.759 Цивільного кодексу України, згідно якої за договором оренди (найму) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Статтями 626,628 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Даючи правову оцінку оспорюваним угодам про оренду торгових площ за 2002, 2003, 2004 роки, включаючи додатки до угод на оренду торгових площ від 30.03.2004 року та угод про надання в користування торгових площ за 2005, 2006, 2007, 2008 роки, які були укладені ПФ "Скорпіон-сервіс" та підприємцями ОСОБА_8 та ОСОБА_9, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання їх недійсними, при цьому виходив з наступного.
Згідно рішення Луцької міської ради від 16.11.2000 року №383 "Про надання статусу ринку" з 01.12.2000 року торговим рядам Пішохідно-торгової зони на території прилеглій до ринку Завокзальний" відведеній ГІФ "Скорпіон-сервіс" надано статус ринку.
В подальшому рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 29.03.2001 року №185 надано приватній фірмі "Скорпіон-сервіс" в тимчасове користування на умовах оренди до 3 років земельну ділянку на вул.Кравчука загальною площею 0,076 га для обслуговування торгових кіосків. На підставі означеного рішення 19.04.2001 року між Луцькою міською радою та Прииватною фірмою "Скорпіон-Сервіс" було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно умов якого приватній фірмі "Скорпіон-Сервіс" надано в користування земельну ділянку площею 0,076 га для обслуговування торгових кіосків.
Рішенням Луцької міської ради від 29.03.2002 року №20/8 приватній фірмі "Скорпіон-сервіс" передадано на умовах оренди на 25 років земельну ділянку по вул. Кравчука загальною площею 1422 га для будівництва та обслуговування торгово-пішохідної зони. Договір оренди такої земельної ділянки було укладено Луцькою міською радою та приватною фірмою "Скорпіон- сервіс" 22.04.2002 року.
Рішенням Луцької міської ради від 10.06.2004 року №17/17 приватній фірмі "Скорпіон-сервіс" продовжено договір оренди на новий термін на 5 років земельної ділянки по вул.Кравчука загальною площею 0,076 га для обслуговування торгових кіосків. Відповідний договір оренди земельної ділянки було укладено Луцькою міською радою та приватною фірмою "Скорпіон- сервіс" 12.08.2004 року.
Дане рішення Луцької міської ради було предметом судового розгляду у справі №04/20-92 за позовом до Луцької міської ради та Приватної фірми "Скорпіон-Сервіс" про визнання договорів оренди земельної ділянки недійсними.
На підставі рішення суду від 10.04.2009 року у даній справі позов було задоволено. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 22.04.2002 року, укладений між Луцькою міською радою та ПФ "Скорпіон-Сервіс" та визнано недійсним договір оренди землі від 12.08.2004 року, укладений між Луцькою міською радою та ПФ "Скорпіон-Сервіс".
Згідно постанови Львівського апеляційного господарського суду від 06.07.2009 року у справі №04/20-92 рішення господарського суду залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Однак, відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 17.09.2009 року у справі №04/20-92 касаційна скарга ПФ "Скорпіон-Сервіс" задоволена, рішення господарського суду Волинської області від 10.04.2009 року у справі №04/20-92 та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 06.07.2009 року скасовані. Прийнято нове рішення. У позові відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду України від 05.11.2009 року у порушенні касаційного провадження з перегляду вказаної постанови відмовлено.
Порядок організації та здійснення торгівлі на ринках регулюються Правилами торгівлі на ринках, затвердженими спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, МВС, ДПА, Держстандартом від 26.02.2002 року №57/188/84/105.
Згідно п.20 Правил при наданні продавцям торгівельних місць на визначений термін адміністрація ринку повинна укласти з ними письмову угоду (про оренду торгівельних місць).
Цими ж правилами (п. 13) визначено поняття "торгівельне місце":
"торговельне місце - площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. Розмір торговельного місця визначається в правилах торгівлі на ринках, що затверджуються відповідно до законодавства".
Договірне оформлення користуванням торговельними місцями на ринку підтверджується також листом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 19.08.2004 року №5674 в якому визначено, що: "користування торговельними місцями на ринку здійснюється на підставі договору оренди з адміністрацією ринку".
А тому, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про те, що торгові площі, які надавались в користування підприємцям для організації торгівлі можуть бути предметом договору оренди на території ринку, а ПФ "Скорпіон-сервіс" мала право на укладення таких угод, оскільки наділена у встановленому законом порядку статусом ринку.
Така правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 24 жовтня 2011 року у справі №07/33-71 за позовом ПФ "Скорпіон-сервіс" про повернення торгової площі.
Обставини щодо укладення спірних угод під впливом обману та шляхом насильства не підтверджені позивачами належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст.ст. 34, 36 ГПК України, з якими закон пов'язує недійсність угод з підстав вчинення угод проти волі підприємців, внаслідок застосування до них тиску, а також обману зі сторони відповідача.
У вирішенні спорів про визнання угод недійсними на підставі ст.ст. 227, 228, 230, 231, 233, 234, 235 Цивільного кодексу господарські суди повинні мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності фактів обману, насильства, погрози, зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною і наявності їх безпосереднього зв'язку з волевиявленням другої сторони щодо укладення угоди.
Власне недбальство, незнання закону чи неправильно його тлумачення однією зі сторін угоди не є підставою для визнання правочину недійсним.
Правочини, вчинені під впливом обману (ст.230) суд визначає недійсними за умови підтвердження допущених порушень вимог закону.
Доказів звернення до правоохоронних органів по фактам обману, насильства, погроз і т.д. ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду надано не було.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивачами оскаржуються угоди, термін дії яких закінчився. В період дії оскаржуваних угод, заперечень щодо їх виконання (невиконання) місцевим та апеляційним господарським судом не встановлено.
За загальним правилом угода, визнана недійсною, вважається такою з моменту її укладення (частина перша статті 59 Цивільного кодексу). Це стосується угод, які можуть бути припинені лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ними, наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму, тощо.
А тому, відсутні підстави для визнання недійсними угод про оренду торгових площ, термін дії яких вже закінчився.
Місцевим господарським судом правомірно враховано, що підстави з яких позивачі підприємець ОСОБА_8 та підприємець ОСОБА_9 просять визнати недійсними угоди про користування торговими площами були предметом судового розгляду у справі №5004/358/11 за позовом Приватного підприємця ОСОБА_11 до ПФ "Скопіон-сервіс" про визнання недійсними правочинів між позивачем та ПФ "Скорпіон-сервіс" за 2002 - 2008 роки.
Постановою Вищого господарського суду України від 06.10.2011 року у даній справі касаційну скаргу ПФ "Скорпіон-Сервіс" задоволено. Рішення господарського суду у Волинській області від 05.04.2011 року, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.06.2011 року у даній справі скасовано. Прийнято нове рішення: у позові про визнання недійсними правочинів відмовлено. Відповідно до ухвали ВГСУ від 12.12.2011 року відмовлено у прийнятті заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови ВГСУ від 06.10.2011 року у справі № 5004/358/11.
Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України, рішення суду, що набрало законної сили є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Отже, матеріалами справи підтверджено, що ПФ "Скорпіон-сервіс" мала право на укладення договорів оренди торгової площі згідно вимог ст.ст.759, 760 Цивільного кодексу України.
Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
А тому, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що рішення господарського суду Волинської області від 20.12.2011 року у справі №5004/1166/11 відповідає нормам матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційні скарги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -
1. Рішення господарського суду Волинської області від 20.12.2011 року у справі №5004/1166/11 - залишити без змін, а апеляційні скарги позивачів Підприємця ОСОБА_8 та Підприємця ОСОБА_9 на рішення господарського суду Волинської області від 20.12.2011 року у справі №5004/1166/11 - залишити без задоволення.
2. Справу №5004/1166/11 повернути до господарського суду Волинської області.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом XII-1 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Демидюк О.О.
Суддя Бригинець Л.М.
Суддя Бучинська Г.Б.
3077/12