Іменем України
27 березня 2012 року Справа № 5002-4/236-2012
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Антонової І.В.,
суддів Котлярової О.Л.,
Маслової З.Д.,
за участю представників сторін:
прокурор: Бучко Роман Васильович, посвідчення № 393 від 05.10.11, старший прокурор відділу військової прокуратури Військово-Морських Сил України;
розглянувши апеляційну скаргу заступника військового прокурора Євпаторійського гарнізону на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Бєлоглазова І.К.) від 21 лютого 2012 року у справі № 5002-4/236-2012
за заявою: військового прокурора Євпаторійського гарнізону (вул. Пушкіна, 35, місто Євпаторія, 97427)
в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (Повітрянофлотський пр-т, 6, місто Київ 1, 01001)
Євпаторійської квартирно - експлуатаційної частини району Міністерства оборони України (вул. Пушкіна, 35, місто Євпаторія, Автономна Республіка Крим,97400)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Югнєфтєсервіс" (вул. Вузлова, буд. 7, 3-й поверх, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95047)
учасники провадження у справі про банкрутство: Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим (вул. Долгоруковська, 16, місто Сімферополь, 95006)
Залізничний відділ Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим (вул.Київська, 81, місто Сімферополь, 95051)
Залізничний районний суд м. Сімферополя (вул. Хромченко, 6 а, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
Державний реєстратор (пр. Кірова, 52, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
про визнання банкрутом
В провадженні господарського суду Автономної Республіки Крим знаходиться справа про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „Югнєфтєсервіс”, порушена в порядку статті 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” за заявою військового прокурора Євпаторійського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 лютого 2012 року провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Югнєфтєсервіс" припинено на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Стверджуючи, що ухвала суду прийнята з порушенням вимог закону, заступник військового прокурора Євпаторійського гарнізону звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 лютого 2012 року скасувати, справу передати на розгляд суду першої інстанції.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Так, за твердженням заявника апеляційної скарги, поза увагою місцевого господарського суду залишилося те, що інформація з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців може бути лише одним з доказів відсутності боржника, однак аж ніяк не єдиним можливим доказом. Заступник військового прокурора вважає, що з огляду на приписи статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не внесення запису в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців про відсутність товариства з обмеженою відповідальністю „Югнєфтєсервіс” за місцезнаходженням не є достатнім для висновку про відсутність ознак неплатоспроможності боржника.
Апеляційна скарга прийнята до провадження Севастопольського апеляційного господарського суду колегією суддів у складі: головуючий -суддя Антонова І.В., судді Котлярова О.Л., Маслова З.Д.
У судове засідання, призначене на 27 березня 2012 року, сторони у справі про банкрутство, крім прокурора, не з'явилися, про час та місце розгляду справи сповіщалися належним чином, причин своєї неявки суду не повідомили.
Переглянувши рішення суду першої інстанції в порядку статей 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 січня 2012 року у порядку статті 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „Югнєфтєсервіс” за заявою військового прокурора Євпаторійського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України.
Ухвала від 21 лютого 2012 року, якою провадження у справі припинено, оскаржується заступником військового прокурора Євпаторійського гарнізону у Севастопольському апеляційному господарському суді.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги заступника військового прокурора Євпаторійського гарнізону з огляду на наступне.
Законом, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів, є Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Згідно зі статтею 1 вказаного Закону (визначення термінів) неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності. Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.
Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Таким чином, предметом доказування у справах про банкрутство, порушених у відповідності до статті 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, є факт відсутності боржника, тобто відсутність керівних органів юридичної особи за її місцезнаходженням та неподання боржником протягом року податкової звітності.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме - зі змісту витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, станом на 18 жовтня 2011 року (а.с.30-31) та від 17 лютого 2012 року (а.с. 66) до нього не внесено запис про відсутність юридичної особи -товариства з обмеженою відповідальністю “Югнєфтєсервіс”за місцезнаходженням.
Законом, яким регулюються відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб -підприємців, є Закон України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців”.
Відповідно до статті 1 вказаного Закону місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган).
Відповідно до вимог ч.1 ст.16 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців”, Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців з Єдиного державного реєстру.
Згідно зі статтею 17 Закону відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України. В Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.
Відповідно до вимог частин 1, 3 статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців”, яка передбачає статус відомостей Єдиного державного реєстру, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.
Виходячи з вимог ч.2 ст.34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Отже, належним доказом відсутності боржника за місцезнаходженням є відповідний запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Дана правова позиція викладена в пункті 105 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15 “Про судову практику в справах про банкрутство”.
З аналізу наведених правових норм та обставин справи вбачається, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що факт відсутності боржника - товариства з обмеженою відповідальністю “Югнєфтєсервіс”наданими суду документами не підтверджено.
Крім того, згідно з довідкою Державної податкової інспекції в місті Сімферополі від 10 лютого 2012 року остання податкова звітність товариством з обмеженою відповідальністю “Югнєфтєсервіс”з податку на прибуток за ІІІ квартал 2011 рік була надана 08 листопада 2011 року, а з податку на прибуток за VI квартал 2011 рік -07 лютого 2012 року.
Крім того, боржником надані для долучення до матеріалів справи докази надання до Головного управління статистки в Автономній Республіці Крим фінансових звітів за 2011 рік.
Таким чином, є правильним висновок місцевого господарського суду про те, що відсутність підприємницької діяльності боржника протягом року не підтверджується.
Оскільки підстав для визнання товариства з обмеженою відповідальністю „Югнефтесервіс” банкрутом у відповідності до вимог статті 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не вбачається, господарський суд Автономної Республіки Крим зробив правильний висновок про те, що предмет спору у даній справі відсутній, у зв'язку з чим обгрунтовано припинив провадження у справі на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Винесення ухвали суду при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, свідчить про відсутність підстав для її скасування.
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу заступника військового прокурора Євпаторійського гарнізону залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 лютого 2012 року у справі № 5002-4/236-2012 залишити без змін.
Головуючий суддя І.В. Антонова
Судді О.Л. Котлярова
З.Д. Маслова
Розсилка:
Військовий прокурор Євпаторійського гарнізону (вул. Пушкіна, 35, місто Євпаторія, 97427)
Міністерство оборони України (Повітрянофлотський пр-т, 6, місто Київ 1, 01001)
Євпаторійська квартирно - експлуатаційна частина району Міністерства оборони України (вул. Пушкіна, 35, місто Євпаторія, Автономна Республіка Крим,97400)
Товариство з обмеженою відповідальностю "Югнєфтесервіс" (вул. Вузлова, буд. 7, 3-й поверх,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95047)
Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим (вул. Долгоруковська, 16,Сімферополь,95006)
Залізничний Відділ Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим (вул.Київська, 81,Сімферополь,95051)
Залізничний районний суд м. Сімферополя (вул. Хромченко, 6 а,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)
Державний реєстратор (пр. Кірова, 52,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)