"06" березня 2012 р. Справа № 5027/87/2012.
За позовом Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЕСКО»
про стягнення заборгованості -42885,84 грн.
Суддя О.В. Гончарук
Представники:
від позивача -ОСОБА_1, довіреність №144-10 від 26.12.2011 року;
від відповідача -Пелешатий О.М., голова правління ОСББ.
СУТЬ СПОРУ: дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»звернулась до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЕСКО»з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 42885,84 грн., з яких 37815,27 грн. основного боргу, 2997,71 грн. пені, 1037,57 грн. інфляційних та 1035,29 грн. трьох відсотків річних.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на обставини, пов'язані з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг опалення та гарячого водопостачання №06/10-3105ТЕ-38 від 27.12.2010 року (в тому числі додаткових договорів до договору поставки природного газу).
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 08.12.2012 року порушено провадження у справі з призначенням її до розгляду на 20.02.2012 року.
У судовому засіданні 20.02.2012 року оголошено перерву до 23.02.2012 року.
Ухвалою від 23.02.2012 року, з метою витребування у позивача доказів добровільної сплати заборгованості, розгляд справи відкладено на 06.03.2012 року.
У судовому засіданні 06.03.2012 року представником відповідача пред'явлено суду докази сплати суми основного боргу. При цьому представником відповідача подано клопотання про зменшення розміру неустойки та відстрочку виконання рішення до 30.04.2012 року, тобто до закінчення опалювального сезону.
Присутній у судовому засіданні представник позивача наполягає на задоволенні позову з підстав зазначених у позовній заяві, а також заперечує проти задоволення поданого відповідачем клопотання.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд встановив.
27 грудня 2010 року між сторонами укладено договір поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг опалення та гарячого водопостачання №06/10-3105ТЕ-38 (з додатковими договорами, надалі - Договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язався поставляти покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в п.п. 1.2. Договору.
Відповідно до п.п. 10.1. Договору, він набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін, поширює дію на відносини, що склались між сторонами 01.01.2011 року і діє в частині поставки газу до 31.12.2011 року включно, а в частині проведення розрахунків за газ -до їх повного здійснення.
В п.п. 4.1. Договору розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку за яким перша оплата в розмірі тридцять чотирьох відсотків від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше десятого числа місяця поставки; подальші оплати проводяться плановими платежами по тридцять три відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до двадцятого та тридцятого (тридцять першого) числа місяця поставки.
Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до двадцятого числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
На виконання умов Договору, позивачем в період з січня по вересень 2011 року передано відповідачу природного газу на загальну суму 159434,39 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі.
В порушення умов Договору, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 37815,27 грн.
Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За таких обставин, позивач правомірно звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 37815,27 грн. основного боргу.
Разом з тим, відповідачем в процесі розгляду справи добровільно сплачено зазначену суму заборгованості, що підтверджується платіжним дорученням №527804 від 20.02.2012 року на суму 37815,27 грн., а тому у відповідності до вимог пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі в частині стягнення 37815,27 грн. основного боргу підлягає припиненню за відсутність предмету спору.
У відповідності до умов п.п. 9.3. Договору відповідачу нараховано 2997,71 грн. пені за період з 03.08.2011 року по 03.02.2012 року, що узгоджується з вимогами частин другої та третьої статті 549 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких умов, правомірним є нарахування позивачем 1035,290 грн. трьох процентів річних та 1037,57 грн. інфляційних.
У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Стаття 233 Господарського кодексу України передбачає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Також, згідно частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідач звернувся до суду з клопотанням про зменшення розміру неустойки, що обґрунтовується несвоєчасним надходженням оплати вартості комунальних послуг від мешканців будинків; об'єднання є неприбутковою організацією, а також просить суд взяти до уваги факт добровільної сплати суми заборгованості до винесення рішення у справі.
Беручи до уваги інтереси сторін, ступінь виконання відповідачем зобов'язань за Договором, причини неналежного виконання зобов'язання, добровільне усунення відповідачем порушення, виходячи з можливостей суду передбачених вищезазначеними нормами матеріального права, а також пунктів третього та шостого частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру неустойки (пені) на п'ятдесят відсотків (до 1498,85 грн.) та надання відповідачу відстрочи виконання рішення до кінця опалювального сезону, тобто, до 30.04.2012 року.
Позов при цьому задовольняться частково, а сплачені позивачем судові витрати належить стягнути з відповідача з вини якого спір доведено до розгляду у господарському суді.
Враховуючи викладене, керуючись пунктом 11 частини 1 статті 80, статтями 33, 43, 49, 82, 83 ,84, 85 Господарського процесуального кодексу України, с у д -
1. Зменшити розмір неустойки (пені) на п'ятдесят відсотків -до 1498,85 грн.
2. Позов задовольнити частково.
3. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЕСКО»(м. Чернівці, вул. Руська, 219-е, код 35837369) на користь Дочірньої компанії «Газ України»НАК «Нафтогаз України»в особі Чернівецької філії (м. Чернівці, проспект Незалежності, 96, код 37356735) 1498,85 грн. пені, 1037,57 грн. інфляційних, 1035,29 грн. трьох процентів річних. та 1609,50 грн. судового збору.
4. Припинити провадження у справі в частині стягнення 37815,27 грн. основного боргу.
5. Надати Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «ЕСКО»(м. Чернівці, вул. Руська, 219-е, код 35837369) відстрочку виконання рішення до 30.04.2012 року.
6. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.
Суддя О.В. Гончарук