"05" березня 2012 р. Справа № 1/26
Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Гончарука О.В.
при секретарі Балух-Бзовик М.В.
представники:
від позивача -ОСОБА_1, довіреність від 26.04.2011 р. №2327/10-012;
від відповідача 1 -ОСОБА_2, довіреність від 04.10.2011 р.;
від відповідача 2 -не з'явився.
розглянувши матеріали справи за позовом державної податкової інспекції у м. Чернівці
до 1) відкритого акціонерного товариства «Чернівецький хлібокомбінат», м.Чернівці
2) товариства з обмеженою відповідальністю «ФортАгроБуд», м. Київ
про визнання договору про надання інжинірингових послуг б/н від 01.08.05 р. недійсним
Державна податкова інспекція у м. Чернівці звернулася з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства «Чернівецький хлібокомбінат»та товариства з обмеженою відповідальністю «ФортАгроБуд»про визнання недійсним укладеного між відповідачами 01.08.2005 р. договору про надання інжинірингових послуг б/н від 01.08.05 р.
Позов мотивований визнанням судовим рішенням недійсними установчих документів ТОВ «ФортАгроБуд», а також тим, що спірний договір від 01.08.2005 р. спрямований на приховування підприємством доходів від оподаткування, а тому відповідно до положень ст. 207, 208 ГК України господарське зобов'язання між відповідачами є недійсним.
Ухвалою від 06.06.2006р. відкрито провадження в адміністративній справі із призначенням її до розгляду 19.06.2006р.
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 03.03.2011р. провадження у справі закрито.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.06.2011р. апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Чернівці задоволено повністю. Ухвалу господарського суду Чернівецької області від 03.03.2011р. скасовано. Справу направлено для подальшого розгляду до господарського суду Чернівецької області.
Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався.
За наслідками повторного автоматичного розподілу справ, проведеного 15.02.2012 р., у зв'язку з відрядженням судді Проскурняка О.Г. справу №1/26 призначено судді Гончаруку О.В.
У судовому засіданні 15.02.2012 р. оголошено перерву до 05.03.2012 р.
Представника відповідача 2 у судове засідання 15.02.2012 р. не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи, оскільки сторони належним чином повідомлені про час і місце слухання справи.
Присутній у судовому засіданні представник позивача просить задовольнити позов, з підстав зазначених у позовній заяві та додаткових поясненнях до позовної заяви. Представник відповідача 1 проти задоволення позову заперечує.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази у справі, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.
За договором про надання інжинірингових послуг б/н від 01.08.2005 р. ТОВ «ФортАГроБуд»(інженер) зобов'язувалось за завданням замовника надати останньому інжинірингові послуги, передбачені цим договором, при впроваджені виробничої хлібопекарної лінії булочного цеху №2 хлібозаводу №1 ВАТ «Чернівецький хлібокомбінат», розташованої по вул. Головній, 223 у м. Чернівці.
Згідно з п.п. 3.1. договору від 01.08.2005 р. замовник в строк не пізніше десяти календарних днів з дня підписання сторонами цього договору зобов'язаний надати інженеру необхідні для виконання ним цього договору вихідні дані.
Строк виконання робіт та передачі замовнику інженером передбаченої цим договором та виготовленої останнім технічної документації -один календарний місяць з моменту одержання інженером від замовника усіх необхідних вихідних даних.
Відповідно до п.п. 5.1., 5.3. договору від 01.08.2005 р. винагорода інженера складається з вартості робіт та послуг інженера і становить 200000 грн.
Замовник сплачує інженерові передбаченим цим договором винагороду в строк до 30 вересня 2005 р.
Доказів у підтвердження виконання зобов'язань за спірним договором сторони суду не надали.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 13.06.2006 р. скасовано рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 24.02.2006 р. за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «ФортАГроБуд», ДПІ у Дніпровському районі м.Києва, ОСОБА_4, третя особа Дніпровська районна у м.Києві державна адміністрація про визнання установчих документів та свідоцтва №35626336 про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «ФортАгроБуд»недійсними з моменту їх реєстрації, за нововиявленими обставинами.
Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України встановлені зазначеним рішенням суду обставини, не підлягають доказуванню, зокрема щодо недійсності установчих документів ТОВ «ФортАгроБуд».
Наявні у справі документальні дані про відображення відповідачем 1 операції за договором від 01.08.2005 р. у господарській і податковій звітності та отримання ним інжинірингових послуг не містять у діях названого відповідача будь-яких ознак чи обставин, з якими стаття 207 Господарського кодексу України пов'язує недійсність господарських зобов'язань.
Органи державної податкової служби, вказані у статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», можуть на підставі пункту 11 цієї статті звертатися до судів з позовами про стягнення на користь держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.
Відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Згідно з частиною 1 статті 208 цього Кодексу, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, - нікчемним. Як зазначено у частині 2 статті 215 цього Кодексу визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. Тому позови податкових органів про визнання такого правочину (угоди, господарського зобов'язання) недійсним судовому розгляду не підлягають.
Аналіз вищевикладених норм свідчить, що санкції, передбачені частиною 1 статті 208 Господарського кодексу України, застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. При цьому в будь-якому випадку для застосування зазначених санкцій необхідно встановити наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, хоча б у однієї сторони угоди.
Обставини, на які посилається позивач, не підтверджують те, що укладаючи договір про надання інжинірингових послуг б/н від 01.08.2005 року відповідачі діяли з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Таким чином, поданими позивачем доказами в порядку частини 1 статті 11 та частини 1 статті 71 КАС України не доведено недійсності (нікчемності) господарського зобов'язання, відповідно відсутні підстави для застосування положень статті 208 ГК України, а відтак позов є необґрунтованим та не задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 185, ч. 1-2 ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі надання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.В. Гончарук
Повний текст постанови підписано 07.03.2012 р.
Суддя О.В. Гончарук