33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"20" березня 2012 р. Справа № 5019/819/11
за позовом Державна інноваційна фінансов-кредитна Установа, в особі Рівненського регіонального відділення
до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство "Акватон"
про стягнення в сумі 157 624 грн. 52 коп.
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого підприємства "Акватон" до
Державної інноваційної фінансово-кредитної Установи, в особі Рівненського регіонального відділення
про стягнення 195816,87 грн.
Суддя Качур А.М.
Представники:
Від позивача : Чумак В.О.
Від відповідача : Бляшин М.С.
Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.
Ухвалою від 06.03.2012 строк розгляду справи було продовжено на 15 днів відповідно до ч.3 ст. 69 ГПК України.
Постановою Вищого господарського суду України від 22.12.2011 року Рішення господарського суду Рівненської області від 22.07.2011та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.10.2011 у справі №5019/819/11 скасовано і передано справу на новий розгляд до господарського суду Рівненської області.
Ухвалою від 06.01.2012 року справу прийнято до розгляду суддею та призначено до слухання в судовому засіданні.
Позивач звернувся до господарського суду із позовом про стягнення з відповідача 157624,52 грн., в т.ч. 86768,21 грн. заборгованості по договору фінансового лізингу № 1ФЛ/98 від 01.04.1998р., збитків від інфляції в розмірі 57527,29 грн. та 3 % річних -13329,02 грн.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що між ДП "Українська інноваційна фінансово-лізингова компанія" та ТОВ ВП "Акватон" для реалізації інноваційного проекту було укладено договір фінансового лізингу № 1ФЛ-04/98 від 01.04.1998р., відповідно до умов якого ТОВ ВП "Акватон" отримало у лізинг вертикальний багатохідний емальагрегат VZ 6/L-3/10+4D вартістю 1 087 321,62 грн. без ПДВ. Рішенням арбітражного суду м. Києва у справі № 21/395 задоволено позов ТОВ ВП "Акватон" до ДП "Українська інноваційна фінансово-лізингова компанія" та внесено зміни до договору фінансового лізингу. Згідно з зазначеним рішенням суду строк закінчення договору визначено 01.03.2006р. Внесено зміни до Додатку № 3 до договору фінансового лізингу № 1ФЛ-04/98 від 01.04.1998р., а саме пункти 3.1 та 4.1 викладено в такій редакції: "3.1. Ціна викупу обладнання становить 433841,02 грн., в т.ч. ПДВ -20%; 4.1.Строк викупу обладнання -01.03.2006р.".
Внаслідок виконання договору фінансового лізингу було з'ясовано, що вартість обладнання, передбаченого відповідно до п.1.4 договору фінансового лізингу № 1ФЛ-04/98 від 01.04.1998р., не компенсується лізинговими платежами та сумою викупу обладнання. Фактично ТОВ ВП "Акватон" отримав обладнання за суму, що більша ніж сплачено ним.
Тобто, відповідач при сплаті 433841 грн. під час викупу обладнання зобов'язаний також сплатити 20 % ПДВ, що відповідно складає 86768,21 грн.
Вказує, що відповідач зобов'язався до 01.03.2006 року повністю викупити обладнання передане в лізинг, однак свій обов'язок порушив і не провів належного розрахунку за передане в лізинг обладнання.
Вказує, що 17.12.2008р. господарським судом м. Києва винесено ухвалу про виправлення описки в судовому рішенні у справі № 21/395, а саме п.5 резолютивної частини рішення викладено у наступній редакції: "Ціна викупу обладнання становить 433841,02 грн., без ПДВ -20 %". Даною ухвалою підтверджується наявність заборгованості відповідача перед позивачем.
31.12.2008 року позивач направив лист вимогу про оплату коштів, однак лист залишений без відповіді.
Відтак, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором фінансового лізингу № 1ФЛ-04/98 від 01.04.1998р., договором викупу обладнання № 3ВО-04/98 від 01.04.1998р. та ухвалою господарського суду м. Києва від 17.12.2008р. у справі № 21/395, яка становить 86768,21 грн, в т.ч. ПДВ -14461,37 грн. На підставі ст.625 ЦК України позивачем нараховано збитки від інфляції за період з 01.03.2006р. по 31.03.2011р. у сумі 57527,29 грн. та 3 % річних за період з 01.03.2006р. по 13.04.2011р.
Відповідач позовні вимоги заперечує. Подав письмовий відзив по справі. Зазначає, що ним в повному обсязі відшкодовано вартість обладнання, поставленого позивачем згідно з договором фінансового лізингу № 1ФЛ-04/98 від 01.04.1998р. та контрактом № 02/ИННОАКВА-МАГ/10/97 від 24.10.1997р. Фактично позивачем передано в лізинг обладнання на загальну суму 705075 DM, що підтверджується вантажно-митними деклараціями. Тобто, має місце недопоставка обладнання відповідної комплектації по контракту № 02/ИННОАКВА-МАГ/10/97 від 24.10.1997р. З урахуванням вказаного і на підставі ст.806 ЦК України, ст.270 ГК України відповідач вважає, що не повинен сплачувати за обладнання, за умови коли позивачем не повністю було поставлено обладнання в лізинг.
Також подав заяву про застосування строків позовної давності, оскільки вважає, що позивач звернувся з позовом за пропуском строку давності. Просить в позові відмовити.
Ухвалою від 23.02.2012 судом прийнято зустрічну позовну заяву ТОВ ВП "Акватон" про стягнення з Державної інноваційної фінансово-кредитної Установи, в особі Рівненського регіонального відділення 195816,87 грн. коштів.
В обґрунтування поданої позовної заяви ТОВ ВП "Акватон" вказує, що майно, яке передавалось в лізинг, придбавалося Лізингодавцем відповідно до інноваційного договору та на підставі Контракту 02/ИННОАКВА-МАГ/10/97 від 24.10.1997 року укладений між Лізингодавцем Лізингоодержувачем та австрійською фірмою виробником обладнання -"МАГ Машинен унд Апаратебау АГ"
Згідно контракту № 02/ ИННОАКВА-МАГ/10/97 від 24 жовтня 1997 року, поставлене по якому обладнання було в подальшому передане у лізинг ТОВ ВП "Акватон" вартість обладнання складала 865000 німецьких марок і мала бути оплачена Лізингодавцем.
Вказує, що відповідач оплатив постачальнику обладнання лише 705075 німецьких марок і відповідно лише на цю суму було поставлено обладнання для ТОВ ВП "Акватон", що підтверджується відповідними митними деклараціями та інвойсами фірми МАГ.
Борг відповідача і його правопопередників по відношенню до австрійської фірми "МАГ" на суму 159925,00 німецьких марок так і не був оплачений, і з огляду на вказане МАГ відмовилась поставляти решту обладнання на ТОВ ВП "Акватон" і відповідно в лізинг було передано обладнання на меншу суму ніж вказано в договорі. Вказані обставини не заперечуються відповідачем.
Вартість об'єкту лізингу, в тій комплектації, яка була отримана, при застосуванні всіх інших рівних умов обчислення вартості об'єкта лізингу, що вказані під час розрахунку лізингової плати у Додатку №2 складає 891504,75 грн. ТОВ ВП "Акватон" було сплачено, а відповідачем отримано за договором лізингу всього 1087321,62 грн., що перевищує вартість реально переданого в лізинг обладнання на 195816,87 грн. Позивач звернувся до відповідача з листом в якому вказав на відмову від свого права на до поставку обладнання і вимагав повернути заяво сплачені кошти.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 270 Господарського кодексу України, ст. 673, 682-684 ЦК України просить суд стягнути з відповідача кошти в сумі 195816,87 грн. як безпідставно отримані.
Відповідач проти зустрічного позову заперечує. Подав письмовий відзив. Надав суду заяву про застосування строків позовної давності по зустрічному позову.
Заперечує проти задоволення зустрічного позову з вказівкою на те, що ТОВ ВП "Акватон" було отримане комплектне обладнання і вказане підтверджується актом приймання-передачі обладнання від 01.04.1998 року. Претензій від ТОВ ВП "Акватон" до 20.02.2012 року не отримував. Вказує, що компанія постачальник обладнання -"МАГ", не має претензій до нього, що підтверджується відповідним листом нерезидента. Вважає, що оскільки правовідносини щодо передачі майна в лізинг виникли до набуття чинності ЦК України, то посилання в позові на положення ЦКУ та ГКУ вважає безпідставними.
Також вважає, що позивачем пропущено строку позовної давності при зверненні до суду з зустрічним позовом.
Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи і досліджені в судовому засіданні докази, суд
01 квітня 1998 року між державним підприємством "Українська інноваційна фінансово-лізингова компанія" (надалі -лізингодавець, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Акватон" (надалі -лізингоодержувач, відповідач) було укладено Договір фінансового лізингу N 1ФЛ-04/98, відповідно до п.1.1 якого лізингодавець передає лізингоодержувачу, а лізингоодержувач отримує від лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, необхідне лізингоодержувачу для реалізації інноваційного проекту "Створення виробництва мідних проводів з температурним індексом 180-200 Со" за інноваційним договором № 32 від 25.09.1996р., укладеним між Рівненським регіональним відділенням Держіннофонду, лізингодацем та лізингоодержувачем (а.с.7-8).
Державна інноваційна фінансово-кредитна установа є правонаступником всіх прав і обов'язків державного підприємства "Українська інноваційна фінансово-лізингова компанія".
Відповідно до п.1.3 Договору фінансового лізингу N 1ФЛ-04/98 ТОВ ВП "Акватон" отримало в платне користування на умовах фінансового лізингу вертикальний багатохідний емальагрегат типу VZ 6/L-3/10+4D в комплектації згідно Контракту № 02/ИННОАКВА-МАГ/10/97 від 27.10.97р.
Відповідно до п.1.4 Договору вартість обладнання, що передається в лізинг, становить 1 087 321,62 грн. без ПДВ.
При укладенні Договору фінансового лізингу N 1ФЛ-04/98 були погоджені розмір, порядок та строки сплати лізингових платежів -Додаток № 2 до Договору (а.с.10).
Відповідно до пункту 2 Додатка № 2 Договору фінансового лізингу № 1ФЛ-04/98 до лізингової плати входили витрати пов'язані зі сплатою вартості обладнання 865000,00 німецьких марок, з урахуванням комісійних банку, а також курсової різниці з урахуванням податку на прибуток, мита і митних зборів, усього на суму 1087321,62 грн. без ПДВ.
Сума 864420,67 грн. повинна була виплачуватись згідно графіку сплати лізингових платежів, а решта ТОВ ВП "Акватон" зобов'язувалось сплатити відповідно до укладеного сторонами договору викупу обладнання від 01.04.1998р. № 3ВО-04/98, який є Додатком № 3 до договору лізингу від 01.04.1998р. № 1ФЛ-04/98.
Рішенням арбітражного суду м. Києва від 16.09.1999р. у справі № 21/395 задоволено позов ТОВ ВП "Акватон" до ДП "Українська фінансово-лізингова компанія" про часткову зміну договору фінансового лізингу N 1ФЛ-04/98 від 01.04.1998р., а саме перенесено на 16 календарних місяців строки виконання зобов'язань за цим договором та внесено інші зміни до договору фінансового лізингу № 1ФЛ-04/98 (а.с.19-20).
Зокрема, змінами в договір № 1ФЛ-04/98, що були затверджені судом, було передбачено:
- перенесення дати закінчення строку лізингу на 01.03.2006р. (пункт 2.1 договору);
- проведення амортизації обладнання у звичайному порядку передбаченому пунктом 8.6.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (пункт 9.8 договору);
- сума 653480,60 грн. виплачується лізингоодержувачем лізингодавцю згідно "Графіка сплати лізингових платежів", а сума -433841,02 грн. - при викупі обладнання згідно умов договору викупу обладнання № 3ВО-04/98 від 01.04.1998р.(Додаток № 3 до Договору);
- ціна викупу обладнання становить 433841,02 грн., в тому числі податок на додану вартість 20 % (пункт 3.1 Додатка № 3), у випадку зміни розміру податку на додану вартість ціна викупу перераховується по новій ставці (пункт 3.2 Додатка № 3), строк викупу обладнання - 01.03.2006р. (пункт 4.1 Додатка № 3).
Постановою Вищого арбітражного суду України від 22.05.2000р. судове рішення у справі № 21/395 було залишено без змін.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 17 грудня 2008 року у справі № 21/395 було виправлено допущену описку у п.5 резолютивної частини рішення арбітражного суду м. Києва від 16.09.99р. по справі № 21/395, виклавши п.5 у такій редакції "Ціна викупу обладнання становить 433841,02 грн., без ПДВ -20%" (а.с.21). Вказана ухвала є чинною на момент вирішення справи в суді.
Разом з тим, вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України).
Частиною 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" (надалі - Закон) встановлено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу (ч.2 ст. 16 Закону).
Відповідно до част.1 ст.806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до ч.1-3 ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Суд приймає до уваги, що відповідно до п.1.2 Договору фінансового лізингу від 01.04.1998р. № 1ФЛ-04/98 поставка обладнання ТОВ ВП "Акватон" здійснювалася за контрактом № 02/ИННОАКВА-МАГ/10/97 від 27.10.97р., укладеним між ДП "Українська інноваційна фінансово-лізингова компанія»та фірмою "МАГ Машинен унд Апаратебау АГ" (Австрія).
Відповідно до п.2.1 Контракту № 02/ИННОАКВА-МАГ/10/97 від 27.10.97р. його загальна ціна становить 865000,00 нім.марок (а.с.80).
Позивач стверджує, що поставка обладнання за контрактом № 02/ИННОАКВА-МАГ/10/97 від 27.10.97р. проводилася протягом 1997-1998 років (а.с.153).
Факт поставки обладнання фірмою "МАГ Машинен унд Апаратебау АГ" ДП "Українська інноваційна фінансово-лізингова компанія" підтверджується вантажно-митними деклараціями на загальну суму 705075 нім.марок, а саме:
- ВМД № 20400/7/103096 від 15.12.97р. фактурною вартістю 418218,26 грн. по курсу 1,0738 грн. за німецьку марку, що складає 389475 нім.марки (а.с.71-72);
- ВМД № 20400/7/103098 від 15.12.97р. фактурною вартістю 338891,28 грн. по курсу 1,0738 грн. за німецьку марку, що складає 315600 нім.марки (а.с.73-74).
19 грудня 1997 року між фірмою "МАГ Машинен унд Апаратебау АГ" (продавець), ДП "Українська інноваційна фінансово-лізингова компанія" (покупець) та фірмою "Акватон" (отримувач) підписано документ "Об'єми виконання контракту № 02/ИННОАКВА-МАГ/10/97 від 27.10.97р.", відповідно до якого загальна вартість недопоставленого обладнання та частин згідно Контракту складає 119191 нім.марок (а.с.102).
Відповідно до додатку № 1 до Договору фінансового лізингу від 01.04.1998р. № 1ФЛ-04/98 "Акт приймання-передавання обладнання у користування" ТОВ ВП "Акватон" прийняло в користування вертикальний багатохідний емальагрегат типу VZ 6/L-3/10+4D в комплектації згідно Контракту № 02/ИННОАКВА-МАГ/10/97 від 27.10.97р. вартістю 1087321,62 грн. без ПДВ (а.с.9).
Позивач не надав докази допоставки обладнання у період з 19.12.1997р. до 01.04.1998р., стверджуючи при цьому, що додаток № 1 до Договору фінансового лізингу від 01.04.1998р. № 1ФЛ-04/98 "Акт приймання-передавання обладнання у користування" підтверджує поставку обладнання відповідачу у повній комплекції відповідно до контракту № 02/ИННОАКВА-МАГ/10/97 від 27.10.97р.
Згідно з п.12.7 Договору фінансового лізингу від 01.04.1998р. № 1ФЛ-04/98, в момент передачі обладнання в лізинг його комплектація відповідає комплектації, поставленої по Контракту № 02/ИННОАКВА-МАГ/10/97 від 27.10.97р. станом на 01.04.98р. Після доукомплектування обладнання, проведення лізингодавцем розрахунків, пов'язаних з купівлею обладнання, його вартість і лізингова плата буде переглянута.
12 березня 2002 року фірмою "МАГ Машинен унд Апаратебау АГ" було надано підтвердження того, що поставка запасних частин по контрактам № 02/ИННОАКВА-МАГ/10/97 від 27.10.97р. та № 03/ИННОАКВА-МАГ/10/97 від 27.10.97р. і Додаткам I і II не здійснювалася (а.с.166).
Окрім того, суд приймає до уваги ту обставину, що позивач у претензії від 22.02.2002р. № 04, направленій ТОВ ВП "Акватон", власноруч вказує, що станом на 22.02.2002р. УДІК проведено розрахунок з австрійською фірмою "МАГ Машинен унд Апаратебау АГ", зокрема, затрати по придбанню обладнання за контрактом № 02/ИННОАКВА-МАГ/10/97 від 27.10.97р. становлять 705075 нім.марок (а.с.141-144).
З вказаного слідує, що позивач за первісним позовом самостійно, ще до звернення до суду з цим позовом, визнав і не заперечував ту обставину, що ним сплачено за обладнання, яке було передано в лізинг для ТОВ ВП "Акватон" кошти в сумі 705075 нім.марок.
Суд не приймає лист-підтвердження фірми "МАГ Машинен унд Апаратебау АГ" від 14.07.2011р. про те, що обладнання, матеріали і послуги, надані по контрактам № 01/ИННОАКВА-МАГ/10/97 від 27.10.97р., № 02/ИННОАКВА-МАГ/10/97 від 27.10.97р. та № 03/ИННОАКВА-МАГ/10/97 від 27.10.97р. були оплачені ДП "Українська фінансова-лізингова компанія" в повному обсязі, в якості належного доказу повної поставки обладнання за контрактом № 02/ИННОАКВА-МАГ/10/97 від 27.10.97р., оскільки у зазначеному листі йдеться лише про оплату поставленого обладнання за вказаними контрактами і не вказується про повноту поставки (а.с.154-155).
Суд також приймає до уваги ту обставину, що з п.2.1 п.2 Додатку № 2 до договору фінансового лізингу від 01.04.1998р. № 1ФЛ-04/98 вбачається, що вартість обладнання 1087321,62 грн. без ПДВ розраховувалася, виходячи з витрат, пов'язаних з оплатою вартості обладнання 865000,00 нім.марок (а.с.10).
Фактично ж витрати ДП "Українська інноваційна фінансово-лізингова компанія" по оплаті вартості обладнання, закупленого у фірми "МАГ Машинен унд Апаратебау АГ" по контракту № 02/ИННОАКВА-МАГ/10/97 від 27.10.97р., становлять 705075 нім.марок, що в 2002 році підтверджувалося лізингодавцем (а.с.141-144).
Рішенням господарського суду Рівненської області від 12.09.2007р. у справі № 14/85 відмовлено в позові Українській державній інноваційній компанії в особі Рівненського регіонального відділення до відповідача ТОВ ВП "Акватон" про внесення змін до договорів фінансового лізингу від 01.04.1998р. № 1ФЛ-04/98 та № 2 ФЛ-04/98. Зазначене рішення залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.01.2008р. у справі № 14/85 та постановою Вищого господарського суду України від 10.06. 2008р. (а.с.44-67).
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.01.2008р. у справі № 14/85 встановлено той факт, що позивачем за первісним позовом та його правопопередниками "не здійснено до цього часу доукомплектування обладнання в повній мірі".
Відповідно до статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
В силу вказаних обставин суд визнає факт некомплектної поставки обладнання Лізингодавцем таким, що звільнений від доказування в цій справі.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.
Згідно з ч. 2 ст.806 Цивільного кодексу України, до відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч.1 ст.670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Відповідно до ч.3 ст.270 Господарського кодексу України, у разі поставки некомплектних виробів постачальник (виробник) зобов'язаний на вимогу покупця (одержувача) доукомплектувати їх у двадцятиденний строк після одержання вимоги або замінити комплектними виробами у той же строк, якщо сторонами не погоджено інший строк. Надалі до укомплектування виробу або його заміни покупець (одержувач) має право відмовитися від його оплати, а якщо товар уже оплачений, вимагати в установленому порядку повернення сплачених сум. У разі якщо постачальник (виробник) у встановлений строк не укомплектує виріб або не замінить його комплектним, покупець має право відмовитися від товару.
Відповідно до ч. 4 ст. 270 ГКУ Прийняття покупцем некомплектних виробів не звільняє постачальника (виробника) від відповідальності.
З аналізу вказаних положень законодавства України, умов договору лізингу, п. 2 Договору викупу обладнання № 3Во-04/98 від 01.04.1998 року вбачається, що Лізингоодержувач несе обов'язок оплатити Лізингодавцю саме те обладнання, яке фактично передане Лізингодавцем Лізингоодержувачу в користування.
З огляду на те, що позивач за первісним позовом не виконав вимоги ст. 33 ГПК України і не надав доказів того, що ним передано обладнання на загальну вартість 1087321,62 грн. без ПДВ, виходячи з витрат, пов'язаних зі сплатою вартості обладнання в розмірі 865000,00 нім.марок, то, на думку суду, покладення на відповідача обов'язку по сплаті коштів з розрахунку ціни обладнання 865000 нім.марок, не відповідатиме вказаним приписам законодавства, змісту договорів між сторонами і призведе до отримання Лізингодавцем коштів в більшому розмірі ніж ним було фактично сплачено та ніж вартість фактично поставленого обладнання.
Лізингодавець не наділяється правом вимагати оплати обладнання, яке не було передане в користування і підлягатиме переданню у подальшому.
Договір викупу містить умову про набуття чинності з моменту підписання і до моменту повного виконання зобов'язання. Договір викупу є додатком до Договору лізингу. Строк договору викупу та договору лізингу закінчився зі спливом строку лізингу тобто з 01.03.06. З 02.03.2006 року вказані договори припинили свою дію.
Відповідно до ст. 631 ЦКУ строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Згідно зі ст.599 ЦК України, част.1 ст.202 ГК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до част.1 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Суд також відхиляє заяву відповідача про застосування строку позовної давності, оскільки позивач свої вимоги обґрунтовує ухвалою господарського суду м. Києва від 17.12.2008р. у справі № 21/395 про виправлення описки в п.5 резолютивної частини рішення арбітражного суду м. Києва від 16.09.1999р. у справі № 21/395, яка набрала чинності з моменту проголошення, тобто з 17.12.2008р. Відповідно трирічний строк позовної давності не сплинув.
З огляду на вказані вище обставини нарахування позивачем індексу інфляції та процентів є безпідставним. Суд також звертає увагу на невірне визначення періоду для нарахування вказаних сум, оскільки ухвала господарського суду м. Києва про виправлення описки датована 17.12.2008 р.
Щодо зустрічного позову то суд звертає увагу на наступне.
Загальна вартість контракту № 02/ ИННОАКВА-МАГ/10/97 від 24 жовтня 1997 року, поставлене по якому обладнання було в подальшому передане у лізинг фірмі "Акватон", складала 865 000 німецьких марок. Вказаний контракт укладений між учасниками спору по справі та іноземною компанію.
Укладений сторонами договір лізингу також прямо вказує на застосування контракту №02/ ИННОАКВА-МАГ/10/97 від 24 жовтня 1997 року.
Судом встановлено, що право попередники позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом оплатили на користь іноземної компанії виробника обладнання "МАГ Машинен унд Апаратебау АГ" не 865000,00 нім.марок, як було передбачено контрактом, а 705075 нім.марок. З огляду на вказані вище висновки, суд вважає доведеним факт некомплектної поставки обладнання і сплати не в повному розмірі 865000 нім.марок.
На підтвердження зазначеного факту трьома сторонами контракту № 02/ ИННОАКВА-МАГ/10/97 від 24 жовтня 1997 року 19 грудня 1997 року було складено документ під назвою "Объёмы выполнения контракта № 02/ ИННОАКВА-МАГ/10/97 от 24 жовтня 1997 року", у якому було вказано всі недопоставлені частини обладнання, а також у пункті 12(в) вказано, що загальна вартість недопоставленого обладнання складає 119191 німецьку марку.
З Розрахунку недоплати Українською державною інноваційною компанією вартості обладнання по контрактам № 02/ ИННОАКВА-МАГ/10/97 від 24 жовтня 1997 року та № 03/ ИННОАКВА-МАГ/10/97 від 24 жовтня 1997 року поставщику -австрійській фірмі "МАГ", вбачається, що за контрактом № 02/ ИННОАКВА-МАГ/10/97 від 24 жовтня 1997 року Інвестор оплатив австрійській фірмі МАГ 705075, 00 німецьких марок:
- 05.11.1997р. -86500, 00 німецьких марок;
- 29.10.2001р. -310000, 00 німецьких марок;
- 08.11.2001р. -308000, 00 німецьких марок.
Загальна сума складає 705075,00 німецьких марок. Недоплата складає 159925,00 німецьких марок.
Вартість реально поставленого в лізинг обладнання з урахуванням фактично сплаченої суми і відповідно до розрахунку наведеному в № 2 до договору Лізингу складає 891504,75 грн.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ ВП "Акватон" було сплачено, а відповідачем отримано за договором лізингу всього 1087321,62 грн., що перевищує вартість реально переданого в лізинг обладнання на 195816,87 грн.
При цьому суд приймає до уваги, що позивач за зустрічним позовом дізнався про факт недопоставки обладнання в 1997-1998 роках, однак звернувся до суду з позовом лише в 2012 році з пропуском строку позовної давності про застосування якої заявленої відповідачем за зустрічним позовом.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦКУ сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
За вказаних обставин в задоволенні зустрічного позову слід відмовити у зв'язку зі спливом строку позовної давності.
Відповідно до ст. 60 ГПК України, відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.
Таким чином, спільний розгляд вимог по первісному та зустрічному позовах передбачає сукупне дослідження всіх обставин справи, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, як по первісному так і по зустрічному позовах.
При винесенні рішення у справі судом досліджено контракт № 02/ИННОАКВА-МАГ/10/97 від 27.10.1997 року та відносини між учасниками судового розгляду, які виникли у зв'язку з виконанням цього Контракту, оскільки у справі після винесення Постанови Вищого господарського суду України від 22.12.2011 року було заявлено і прийнято судом до розгляду зустрічний позов, і саме в обґрунтування зустрічного позову та заперечень проти нього, а також в обґрунтування первісного позову сторони посилаються на контракт № 02/ИННОАКВА-МАГ/10/97 від 27.10.1997.
Відповідно до ст.11112 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи. Постанова касаційної інстанції не може містити вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.
Під час нового розгляду судом на виконання вказівок Вищого господарського суду України повно та всебічно з'ясовано всі вказані обставини справи і дано їм оцінку в рішенні.
Керуючись статтями 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні первісного позову відмовити.
2. В задоволенні зустрічного позову відмовити.
Суддя Качур А.М.
підписано "26" березня 2012 р.