36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
12.03.2012 р. Справа №18/3712/11
за позовом Учасника сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Воскобійники" ОСОБА_5, с. Воскобойники, Шишацький район, Полтавська область, 38012
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Воскобійники", с. Воскобійники, Шишацький район, Полтавська область, 38012
про стягнення 221 447,42 грн.
Суддя Босий В.П.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 довіреність від 20.10.2011р.
ОСОБА_2 довіреність від 15.12.2011р.
від відповідача: ОСОБА_3 довіреність № 5 від 10.01.2012р.
ОСОБА_4 довіреність № 14 від 14.01.2012р.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до вимог ст. 85 ГПК України.
Суть спору: розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 221 447,42 грн., з яких: 190 065,60 грн. - вартість частки позивача в майні товариства, 31 381,60 грн. - сума частини прибутку СТОВ "Воскобійники".
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує, посилаючись на недоведеність позивачем суми, яка підлягає до виплати відповідачем. Зазначає, що дані відображені в структурі розрахунку видачі частки ОСОБА_5, після її виходу з числа учасників СТОВ "Воскобійники" є недійсними, оскільки даний розрахунок пропонувався лише при умові мирного врегулювання питання та за умови отримання частки в натуральній формі.
Також відповідач вказує, що загальними зборами було прийняте рішення за підсумками річного звіту оголосити частину прибутку дивідендом. Враховуючи частку позивача в статутному капіталі, сума його дивіденду склала 2633,21 грн., що підтверджується довідкою, дані кошти були виділені на рахунок позивача та знаходяться в касі товариства і не були видані позивачу лише через те, що сам позивач не з'явився до каси щоб їх отримати.
Таким чином, відповідач стверджує, що на сьогоднішній день позивачу виплачено його частку в статутному фонді та в касі товариства знаходяться кошти (дивіденди) готові до виплати за 2010 рік.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:
09 березня 2000 року районною державною адміністрацією Шишацького району Полтавської області було зареєстроване Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Воскобійники”. Відповідно до Установчого договору та Статуту товариства ОСОБА_5 була одним з учасників вказаного товариства.
Як вказує позивач в грудні 2010 року вона прийняла рішення про вихід зі складу учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Воскобійники".
Відповідно до ч. 1 ст. 148 ЦК України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений Статутом.
14 грудня 2010 року позивач звернулась із заявою до загальних зборів засновників СТОВ “Воскобійники” про свій вихід з числа учасників (засновників) товариства та просила виплатити їй частку в майні підприємства, що становить 0,4155897186% внеску до Статутного фонду в грошовій формі.
Відповідно до п. 28 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008р. №13 “Про практику розгляду судами корпоративних спорів” при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК та Закону про господарські товариства учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особи товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.
Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.
Відповідно до статті 7 Статуту та ст. 116 ЦК України позивач має право одержувати інформацію про діяльність товариства.
Як вказує ОСОБА_5 протягом 2011 року вона неодноразово зверталася з заявами до СТОВ “Воскобійники” з проханням надати копії установчих документів та протоколів зборів учасників з 2000 по 2009 p., проте вказані документи їй надані так і не були.
01.09.2011 р. ОСОБА_5 звернулась з заявою до СТОВ „Воскобійники” з проханням надати розрахунок, належної їй частки майна товариства та сплатити частину прибутку підприємства за 2010 рік. Однак, як вказує позивач заява залишилась без відповіді.
Після направлення другої заяви (від 20.09.2011 р. № 944), частина суми вартості частки в статутному фонді товариства в розмірі 33 368.49 грн. була перерахована позивачу, що підтверджується випискою з рахунку від 02.09.2011р.
16.11.2011 р. за № 996 позивач отримала розрахунок своєї частки в розмірі 0,3589%, згідно якого вартість її частки в майні товариства становить суму 223 464,31 грн., з якої, відповідачем сума 33 368,49 грн. виплачена ОСОБА_5 грошовими коштами, а решту - 190 065,82 грн. товариство згодне сплатити майном, посилаючись на п. 7.1. Установчого договору, згідно якого допускається розрахунок у грошовій або в натуральній формі.
Не погоджуючись з рішенням товариства та з метою досудового врегулювання спору 21.11.2011 року на адресу СТОВ “Воскобійники” позивач направила попередження, згідно якого, керуючись ст. 54 Закону України “Про господарські товариства”, ч. 2 ст. 148 ЦК України повідомила, що вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі лише на вимогу учасника та за згодою товариства. Що ж стосується Статуту товариства (стаття 14) то розрахунок з учасником при його виході з товариства в натуральній формі взагалі не передбачений.
Як вказує позивач, відповідач належні їй кошти в сумі 190 065,82 грн. не перерахував.
Відповідно до ч. 2 ст. 54 Закону України “Про господарські товариства” учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу”. Тому, разом з вартістю належної частки вартості майна товариства, ОСОБА_5 просить сплатити їй і частину прибутку, отриману товариством у 2010 році, яка на 11.12.2010 p. за розрахунком позивача становить 31 381, 60 грн.
Таким чином, позивач стверджує, що сума, яку СТОВ “Воскобійники” повинно сплатити на її користь складає: 190 065,82 грн. + 31 381,60 грн. = 221 447, 42 грн.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов до висновку відмовити в позові, виходячи з наступного:
Право учасника товариства з обмеженою відповідальністю на вихід зі складу учасників товариства, одержання частини прибутку товариства та отримання вартості частини майна, пропорційної його частці у статутному капіталі товариства передбачено ст. ст. 116, 148 Цивільного кодексу України, ст. 88 Господарського кодексу України та ст. 10 Закону України "Про господарські товариства".
Статтею 148 Цивільного кодексу України та ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.
Відповідно до п. 30 Постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 24.10.2008 р. "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з ТОВ (ТДВ), а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосувати відповідні положення установчих документів товариства. У випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.
Як вбачається з позовної заяви (арк. 2 справи) та заяви про вихід зі складу учасників (арк. 8) ОСОБА_5 просила суд виплатити їй частку в майні товариства, що становить 0,4155897186% внеску до статутного фонду в грошовій формі.
Як свідчить розрахунок частки прибутку, яка належить до виплати учаснику ОСОБА_5 (арк. 11) частка учасника (ОСОБА_1) в статутному капіталі становить 03589%, однак, позивачем у справі є ОСОБА_5
Згідно розрахунку СТОВ “Воскобійники” частка учасника товариства ОСОБА_5 в Статутному капіталі товариства - 0,3589% (арк. 12).
Як свідчить свідоцтво про повне внесення вкладу в статутний фонд сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Воскобійники" ОСОБА_5 зроблено внесок у статутний фонд товариства 0,149143% від загального розміру статутного фонду СТОВ. (копія свідоцтва в матеріалах справи).
Надані позивачем докази щодо розміру частки ОСОБА_5 в статутному капіталі товариства суд оцінює критично, вважає їх суперечливими.
Таким чином, з наданих доказів не вбачається який саме розмір частки позивача в статутному фонді товариства у відсотковому відношенні.
Як вбачається з матеріалів справи позивач розрахував розмір частки ОСОБА_5 на підставі структури розрахунку від 16.11.2011 р., наданої відповідачем.
Відповідача в письмових поясненнях від 01.03.2012 р. просить суд дані відображені в структурі розрахунку видачі частки ОСОБА_5, після її виходу з числа учасників СТОВ "Воскобійники" вважати недійсними, оскільки даний розрахунок пропонувався лише при умові мирного врегулювання питання та за умови отримання частки в натуральній формі.
Крім того, як досліджено судом, заступник генерального директора СТОВ "Воскобійники" Лупєкін П. П. не мав повноважень на підпис структури розрахунку видачі частки ОСОБА_5 після її виходу з числа учасників товариства. Вказані повноваження має лише генеральний директор СТОВ "Воскобійники" або уповноважена особа за наказом про повноваження на підпис документів.
Відповідно до ст.41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Згідно абз. 4, 5 п. 3.7. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" будь-який учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків, виходячи з дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а тому господарським судом може бути задоволено клопотання учасника, який вийшов з товариства, про здійснення експертної оцінки дійсної (ринкової) вартості об'єктів для обчислення вартості частини майна, належної до сплати такому учаснику.
Суд двічі пропонував представникам позивача та відповідача призначити експертизу для визначення розміру, належних позивачу виплат вартості частки майна товариства та частини прибутку, пропорційних її частці у статутному капіталі товариства, що підтверджується протоколами судових засідань від 28.02.2012 р. і від 12.03.2012 р. Проте, представники сторін відмовилися від проведення експертизи. Предстак позивача вказав, що наявних в справі доказів достатньо для прийняття рішення. Представник відповідача зазначив, що проведення судової експертиза є недоцільним.
Суд вважає, що суми заявлені позивачем, як належні йому до виплати документально не підтверджені, оскільки зроблені на підставі структури розрахунків СТОВ "Воскобійники", не ґрунтуються на даних фінансового обліку та звітності (балансу) товариства станом на дату виходу позивача зі складу учасників останнього.
Розрахунок здійснений на підставі вказаної структури розрахунків не є належним та допустимим доказом у даній справі.
До того ж, не просліджується який саме розмір частки ОСОБА_5 в статутному фонді СТОВ "Воскобійники" у відсотковому відношенні.
Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Виходячи з наявних в матеріалах справи документів самостійно визначити розмір належних позивачу виплат вартості частки майна є неможливим.
Вимога про стягнення з відповідача 31381,60 грн. прибутку СТОВ "Воскобійники" також не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Розрахунок прибутку, здійснений позивачем не обґрунтований, оскільки не відомо який саме розмір частки позивача в майні товариства.
Таким чином, позивач не довів належними та допустимими доказами ні розміру частки ОСОБА_5 в статутному фонді товариства, ні її вартість та не обґрунтував суму прибутку, належного до виплати ОСОБА_5
З огляду на вищевикладене суд відмовляє в задоволенні позову в повному обсязі.
Керуючись 32-33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
Відмовити в позові учаснику сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Воскобійники" ОСОБА_5 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Воскобійники" повністю.
Суддя Босий В.П.
Повне рішення складено 16.03.2012 р.