Запорізької області
26.03.12 Справа № 2/5009/2657/11-5/5009/2657/11-7/5009/8070/11
За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, м. Запоріжжя
до відповідача: Комунального підприємства “Облводоканал” Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя
Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1., довіреність № 328 від 30.12.2011р.
від відповідача: ОСОБА_2., довіреність № 01/2071 від 27.12.2011р.
Постановою Вищого господарського суду України від 08.12.2011 року рішення господарського суду Запорізької області від 25.07.2011р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2011 року у справі № 2/5009/2657/11-5/5009/2657/11 скасовано і справу № 2/5009/2657/11-5/5009/2657/11 передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.
Відповідно до ч. 3 ст. 2-1 ГПК України та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., справу № 2/5009/2657/11-5/5009/2657/11 передано на новий розгляд судді Кутіщевій-Арнет Н.С.
Ухвалою суду від 26.12.2011р. справу № 2/5009/2657/11-5/5009/2657/11 прийнято до провадження судді Кутіщевої-Арнет Н.С., справі присвоєно № 2/5009/2657/11-5/5009/2657/11-7/5009/8070/11.
Ухвалою суду від 24.01.2012р. провадження по справі зупинялось до повернення матеріалів справи, які були направленні до Донецького апеляційного господарського суду, в зв'язку з надходженням запиту.
Ухвалою суду від 10.02.2012р. провадження по справі поновлено судове засідання призначено на 12.03.2012р. Судове засівання відкладалося до 26.03.2012р.
Ухвали суду були направлені на адреси сторін в установленому законом порядку і в строк.
Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування ГПК України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК ( 1798-12).
У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Судам на безоплатній основі надається безперешкодний доступ до відомостей названого державного реєстру (частина друга статті 7 і стаття 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців") (755-15 ). Порядок доступу до цього реєстру визначається відповідним Положенням, затвердженим наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 14.02.2011 N 17 ( v5710632-09) (зареєстрований в міністерстві юстиції України 16.02.2011 за N 1.3/6-49/5710).
Виходячи з вищевикладеного, сторони належним чином були сповіщенні судом про час і місце судового засідання.
Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.
Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
07.03.2012р. від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог.
В судовому засіданні 12.03.2012р. представник позивача зазначив про необхідність уточнення позовних вимог, на теперішній час, здійснення перерахунку сум, які пред'явлено до стягнення.
Заява позивача про збільшення позовних вимог долучена до матеріалів справи і її розгляд перенесено на наступне судове засідання.
21.03.2012р. від позивача надійшла заява (вих. № 007-53 /2078 від 20.03.2012р., вх. № 5803 від 21.03.2012р.) в якій позивач збільшив розмір позовних вимог та просить суд заяву позивача № 83-83/1777 від 06.03.2012р. до уваги не приймати, прийняти дану заяву до розгляду, стягнути з відповідача 3055112,86 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 243110,06 грн. пені, 118057,32 грн. з% річних, 207930,09 грн. інфляційних нарахувань.
Заява вих. № 007-83/2078 від 20.03.2012р. подана згідно ст. 22 ГПК України, судом прийнята до розгляду.
Спір розглядається в сумі 3624210,33 грн.
В судовому засіданні, продовженому 26.03.2012р., представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги в повному об'ємі.
Представник відповідача, в продовженому 26.03.2012р., судовому засіданні визнав уточнені позовні вимоги в повному об'ємі та підтримав свій відзив на позовну заяву (вих. № 12/281 від 12.03.2012р.), в якому відповідач визнає позовні вимоги та просить суд розстрочити виконання рішення на 24 календарних місяці.
Клопотання відповідача, заявлено згідно ст. 22 ГПК України, прийнято судом до розгляду.
Судовий розгляд здійснювався із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу.
Розгляд справи закінчено 26.03.2012р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення суду.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
Згідно зі статтею 26 Закону України “Про електроенергетику”, пункту 1.3. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28, споживання електричної енергії можливо лише на підставі договору з енергопостачальником. Договір про поставку електричної енергії є основним документом, який регламентує відношення між постачальником електричної енергії за регульованими тарифами та споживачем.
Відповідно до п. 1.3 Правил, постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.
У пункті 10 п.п. 10.2 Правил зазначено, що споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору і відповідно оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих правил та умов договору.
10.05.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” (далі - постачальник електричної енергії) в особі начальника Якимівського РЕМ Кауфмана А.М. та Комунальним підприємством “Облводоканал”Запорізької обласної ради (далі -споживач) в особі генерального директора Нікуліна М.І. було укладено договір про постачання електричної енергії № 47 (далі договір).
Відповідно до розділу 1 договору, постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 “Обсяги постачання електричної енергії споживачу”, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Точки продажу електричної енергії визначаються додатком № 2 “Точки продажу електричної енергії споживачу”.
Пунктом 2.1. договору встановлено, що під час виконання умов цього договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).
Відповідно до п.2.3.4. договору, споживач зобов'язується оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатка №4 “Порядок розрахунків за активну електричну енергію” та додатка №5 “Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії”.
Згідно з п. 4.2.1. договору, за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію (п.11 додатка №4 “Порядок розрахунків за активну електричну енергію”) та за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії (п.5 додатка №6 “Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії”), споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов'язання по сплаті, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення (але не більш подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.
Додатком № 1 передбачено, що обсяги постачання електричної енергії споживачу становлять 2 168 тис.кВт год.
Пунктами 1, 2, 4, 5, 7 додатку № 4 до договору про постачання електричної енергії №47 від 10.05.2007 р. передбачено, що розрахунковим вважається період з 00 годин першого числа до 24 годин останнього числа поточного місяця.
Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на рахунок постачальника електричної енергії, вказаний в п. 10 договору.
За дату оплати приймається дата, на яку були зараховані кошти на рахунок постачальника електричної енергії (п. 1 додатку № 4 до договору).
Споживач має право самостійно зробити до кінця поточного розрахункового періоду попередню оплату за активну електроенергію, що буде спожита в наступному розрахунковому періоді. Передплата здійснюється споживачем після одержання письмової згоди постачальника електричної енергії.
Розмір суми попередньої оплати розраховується споживачем самостійно як сума добутків, визначених на наступний розрахунковий період рівнів тарифів відповідного класу, на заявлений обсяг споживання електричної енергії.
У разі відсутності інформації про рівень тарифів на наступний розрахунковий період до дня здійснення попередньої оплати, споживач розраховує суму платежу за тарифами, що діють у поточному розрахунковому періоді (п. 2 додатку № 4 до договору).
У разі відсутності попередньої оплати споживач має право протягом розрахункового періоду здійснити планові платежі за споживану електричну енергію. Сума планових платежів розраховується споживачем самостійно, як сума добутків рівнів тарифів відповідного класу на розмір обсягу електричної енергії, що сплачується при плановому платежів (п. 4 додатку № 4 до договору).
Споживач, не пізніше 14-00 годин до 2-го робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою споживача та скріплених його печаткою:
- ?“Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію” за формою додатка № 5.1.;
- “Акта звірки обсягу споживання електроенергії, відпущеної постачальником електричної енергії за тарифами, диференційованими за періодами часу” за формою додатка № 5.5.” (у випадку розрахунку за спожиту електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу).
- “Акта результатів замірів електричної потужності” за формою додатка № 5.4.
Постачальник електричної енергії підписує подані акти та один примірник повертає споживачу (п. 5 додатку № 4 до договору).
За підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого споживачем “Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію” з урахуванням сум платежів, зо надійшли від споживача (п. 7 додатку № 4 до договору).
Згідно з п. 10 додатку № 4, п.5 додатку №6 до договору № 482 від 28.07.2008 р., рахунки або платіжні вимоги-доручення направляються постачальником електричної енергії споживачу поштою рекомендованим листом, нарочним або віддаються уповноваженому представнику споживача під розпис у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою постачальника електричної енергії журналі.
Пунктом 11 додатку № 4 до договору № 482 від 28.07.2008 р. передбачено, що споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує десяти операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення, здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому постачальником електричної енергії.
Відповідно до п. 12 додатку № 4 до договору № 482 від 28.07.2008 р., якщо споживач не надав “Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію” в обумовлений термін, постачальник електричної енергії самостійно визначає обсяги спожитої електроенергії та надає споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для сплати. Сума платежу розраховується виходячи із середньодобового обсягу споживання електроенергії за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання споживачем даних про використану електричну енергію протягом наступного розрахункового періоду.
Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії не перевищує один розрахунковий період, після чого розрахунок обсягу спожитої електроенергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання визначених згідно п. 6 додатку № 5 “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” без подальшого перерахунку.
Відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акту, в якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.
ВАТ “Запоріжжяобленерго” на адресу відповідача були направлені рахунки та повідомлення про сплату заборгованості за договором про постачання електричної енергії №47 від 10.05.2007р. на загальну суму у розмірі 3 055 112,86 грн.
Відповідно до додатку № 5.1. до договору № 47 від 10.05.2007 р., позивачем було складені акти про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію КП “Облводоканал” ЗОР за яким: за травень 2010 р. отримано 266 070 кВт год., за червень 2010 р. -432 859 кВт год., за липень 2010 р. -571 796 кВт год., за серпень 2010 р. - 660 626 кВт год., за вересень 2010 р. -478 013 кВт год., за жовтень 2010 р. -392 747 кВт год., за листопад 2010 р. -329 824 кВт год., за грудень 2010 р. -296 435 кВт год., за січень 2011 р. -284 213 кВт год., за лютий 2011 р. -237 101 кВт год., за березень 2011 р. -296 933 кВт год., за квітень 2011 р. -277 541 кВт год.
Таким чином, за період з 01.05.2010 р. по 30.04.2011 р., відповідачем було спожито 4 524 158 кВт. год. на загальну суму 3 055 112,86 грн.
Вказані акти про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію були вручені уповноваженому представнику споживача відповідно до п. 11 додатку № 4 до договору № 47 від 10.05.2007р., що підтверджується підписом та печаткою КП “Облводоканал” ЗОР на актах.
Відповідач свої зобов'язання за договором №47 від 10.05.2007 р. належним чином не виконав.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 3055112,86 грн. боргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідно за ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт) управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно пункту 10.2. розділу 10 Правил користування електричною енергією, споживач електричної енергії зобов'язаний: додержуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договорів.
Враховуючи вищевикладене, те, що відповідач визнав позовні вимоги в повному об'ємі та не надав, на момент розгляду спору по суті , доказів погашення заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 3055112,86 грн. боргу є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 243110,06 грн. пені.
Згідно з п. 4.2.1. договору, за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію (п.10 додатка №4 “Порядок розрахунків за активну електричну енергію”) та за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії (п.5 додатка №6 “Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії”), споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов'язання по сплаті, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення (але не більш подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.
Згідно ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до статті 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.96 №543/96-ВР, пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань або за затримку грошових надходжень на рахунок клієнта банку - одержувача грошових коштів, яку нараховано та не сплачено на день набрання чинності цим Законом, за згодою сторін може бути перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.
Статтею 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Позивачем здійснено розрахунок відповідно до вищезазначених норм законодавства.
Таким чином, на підставі вищезазначеного, вимога позивача про стягнення з відповідача 243110,06 грн. пені є обґрунтованою.
Позивачем також зазначено вимогу про стягнення з відповідача 118057,32 грн. 3% річних та 204930,09 грн. втрат від інфляції.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також; три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги розрахунки позивача, вимоги позивача про стягнення з відповідача 118057,32 грн. 3% річних та 207930,09 грн. втрат від інфляції є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати, у виняткових випадках, розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Згідно з п. 3.17.4. Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування ГПК України”, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК) ( 1798-12 ), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру пені на 50% виходячи з наступного:
- КП «Облводоканал»Запорізької обласної ради (надалі - відповідач) є підприємством, основною діяльністю якого є надання послуг водопостачання та водовідведення (копія ліцензії є в матеріалах справи). Відповідач надає послуги з водопостачання та водовідведення понад 25 населенням пунктам Запорізької області з чисельністю населення 450 тис. чол. відповідно в Василівському, Якимівському, Мелітопольському, Бердянському, Розівському, Великобілозерському районах області (копія статуту та довідки облстатуправління є в матеріалах справи). Значна більшість споживачів води - комунальні підприємства, сільськогосподарські виробники та населення, які мають дуже низьку платоспроможність та не можуть вчасно розраховуватися за отриманні послуги. Інших надходжень, окрім плати за надані послуги з водопостачання та водовідведення, боржник немає. Обсяги надання послуг з водопостачання та водовідведення у боржника постійні, але як зазначалось вище, внаслідок низької платоспроможності споживачів послуг боржник не має можливості сплатити борги.
Боржник, станом на 01.01.2012р. згідно з даними статистичної та податкової звітності має збитки в розмірі 39942 тис. грн., кредиторську заборгованість в розмірі 28855 тис. грн., дебіторська заборгованість в розмірі 31182 тис. грн., у т.ч. прострочена заборгованість підприємств-банкрутів, що знаходяться в стадії ліквідації -19 000 тис. грн., заборгованість комунальних підприємств - понад 10000 тис. грн. Ці обставини свідчать про те, що боржник має тяжкий фінансово-економічний стан (копії балансу, звіту про фінансові результати, довідка про заборгованість, довідка про фінансовий стан долучені до матеріалів справи).
Тарифи на послуги відповідача є врегульованими. Підпункт 2 п. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»(далі закону) наділяє органи місцевого самоврядування повноваженнями щодо встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги. Стаття 14 Закону встановлює, що до другої групи відносяться житлово-комунальні послу, тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території. Стаття 31 Закону визначає порядок формування та затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги -виробники здійснюють розрахунки економічно обгрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку, органи місцевого самоврядування затверджують тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво. Тарифи боржника були затверджені на рівні, нижчому ніж економічно обґрунтовані. Різниця в тарифах відповідача відповідно до розрахунку обсягів заборгованості минулих років із різниці в тарифах, погодженого облфінуправлінням, складала 4,075 млн. грн. (копія розрахунку додається). Вказана різниця, як зазначає відповідач, повинна була бути відшкодована із бюджету в 2009-2010рр., однак відшкодування не відбулося.
Вказані данні, свідчать про те, що відповідач не має можливості розрахуватися із позивачем одноразово та в короткий строк. Стягнення суми заборгованості за виконавчим документом може призвести зупинення діяльності відповідача, що в свою чергу спричинить зменшення надходжень від наданих послуг та може призвести до його повної неплатоспроможності. Діяльність підприємства -відповідача є соціально важливою та не може бути зупинена.
Оцінивши доводи відповідача, викладені в клопотанні про зменшення неустойки (пені) до 50% від заявленої суми (вх. № 0906/5053 від 13.03.2012р.), яке було підтримано представником відповідача у судовому засіданні, продовженому 26.03.2012р., суд вважає за можливе задовольнити вказане клопотання та зменшити розмір пені на 50 % до 121555,03 грн., керуючись п. 3 ст. 83 ГПК України.
Судові витрати, в частині зменшеної суми, покладаються на відповідача.
Представником відповідача в судовому засіданні, продовженому 26.03.2012р., з аналогічних підстав, підтримано клопотання про розстрочку виконання рішення суду на 24 календарних місяці, яке викладено відповідачем у відзиві на позовну заяву (вх. 0906/5054 від 12.03.2012р.).
Проаналізувавши обставини, на підставі яких відповідач просить суд розстрочити виконання рішення, суд вважає за можливе клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення, згідно ч. 3 ст. 83 ГПК України, задовольнити частково, розстрочити виконання рішення на один рік, шляхом сплати суми рівними частинами по 291887,94 грн. щомісячно
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача, поскільки спір доведено до судового розгляду з його вини.
Керуючись ст.ст. 509, 525,526, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст. 3, 22, 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»до Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства “Облводоканал” Запорізької обласної ради (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 180-А, р/р 260033011175 в ЗОУ ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 313957, код ЄДРПОУ 03327115) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 26, поточний рахунок № 260373141404 в філії -ЗОУ ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 313957, код ЄДРПОУ 00130926) 3055112 (три мільйони п'ятдесят п'ять тисяч сто дванадцять) грн. 86 коп. боргу.
Стягнути з Комунального підприємства “Облводоканал” Запорізької обласної ради (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 180-А, р/р 260033011175 в ЗОУ ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 313957, код ЄДРПОУ 03327115) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 26, поточний рахунок № 260064174 в ЗОД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 313827, код ЄДРПОУ 00130926) 121555 (сто двадцять одна тисяча п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 03 коп. пені, 118057 (сто вісімнадцять тисяч п'ятдесят сім) грн. 32 коп. 3% річних, 207930 (двісті сім тисяч дев'ятсот тридцять) грн. 09 коп. втрат від інфляції, 25500 (двадцять п'ять п'ятсот) грн. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн.. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази.
Розстрочити виконання рішення суду, в частині стягнення основного боргу в сумі 3055112 (три мільйони п'ятдесят п'ять тисяч сто дванадцять) грн. 86 коп., пені в сумі 121555 (сто двадцять одна тисяча п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 03 коп., 3 % річних у сумі 118057 (сто вісімнадцять тисяч п'ятдесят сім) грн. 32 коп. та втрат від інфляції в сумі 207930 (двісті сім тисяч дев'ятсот тридцять) грн. 09 коп., на один рік, шляхом сплати рівними частинами по 291887 (двісті дев'яносто одна тисяча вісімсот вісімдесят сім) грн. 94 коп. щомісяця.
Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.
Рішення підписано 30.03.2012р.
Суддя Н.С. Кутіщева-Арнет