номер провадження справи 2/23/12
Запорізької області
15.03.12 Справа № 5009/185/12
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства “Вовчанський агрегатний завод”, м. Вовчанськ Харківської області,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Мрія”, с. Семенівка Мелітопольського району Запорізької області,
про стягнення 24 840,00 грн. заборгованості, 2 012,04 грн. пені та 165,37 грн. -3 % річних,
за участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
До господарського суду Запорізької області звернулося Публічне акціонерне товариство “Вовчанський агрегатний завод”, м. Вовчанськ Харківської області, до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Мрія”, с. Семенівка Мелітопольського району Запорізької області, про стягнення 24 840,00 грн. заборгованості, 2 012,04 грн. пені та 165,37 грн. -3 % річних за договором № 11/05/11 від 11.05.2011р.
Позов заявлено на підставі ст. ст. 15, 16, 526, 527, 530, 610-612, 624, 625, 693 Цивільного кодексу України та умов договору № 11/05/11 від 11.05.2011р.
Ухвалою від 16.01.2012р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 2/23/12 та призначено розгляд справи на 16.02.2012 р.
В судовому засіданні 16.02.2012р. був присутній лише представник позивача, за його заявою фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась.
Представник позивача в судовому засіданні 16.02.2012 р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, уповноваженого представника в судове засідання не направив. Про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 16.02.2012р.
15.02.2012 р. від відповідача надійшло клопотання, в якому він просить перенести слухання справи на іншу дату у зв'язку із запізненням отримання позовної заяви, ухвали суду у даній справі, хворобою свого представника та неможливістю направити іншого представника.
Ухвалою від 16.02.2012 р. суд відклав розгляд справи на 15.03.2012 р. у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та ненаданням ним витребуваних судом документів.
В судове засідання 15.03.2012 р. сторони своїх представників не направили. Відповідач причин неявки свого представника не повідомив. Позивач заявляв клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Суд, дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для прийняття рішення по суті спору і розгляд справи можливий без присутності в судовому засіданні представників сторін.
В судовому засіданні 15.03.2012 р. судом прийнято рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
11.05.2011 р. Товариством з обмеженою відповідальністю “Мрія” (в подальшому - виконавець) та Публічне акціонерне товариство “Вовчанський агрегатний завод” (в подальшому -замовник) укладено договір № 11/05/11, за яким замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання з виготовлення партій заготовок (в подальшому -продукції), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити вказану продукцію.
Згідно з п. 1.2 договору загальний асортимент, кількість, ціна продукції, що підлягає виготовленню, передачі та оплаті згідно даної угоди протягом строку її дії визначається сторонами у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до умов п. 2.1 договору замовник зобов'язується здійснити попередню оплату в розмірі 50% вартості продукції згідно рахунка виконавця. Сплатити повну вартість продукції протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання продукції.
Виконавець, у свою чергу, згідно з п. 2.2 договору зобов'язується протягом не більше 15 календарних днів з моменту надходження попередньої оплати на розрахунковий рахунок виготовити продукцію в асортименті та кількості, згідно специфікацій та креслень (п. 1.2 договору). Передати продукцію замовнику у строки, встановлені пунктом 4.1 договору.
У п. 4.1 договору сторонами погоджено, що замовник зобов'язаний прийняти виготовлену та запаковану продукцію згідно з ідентифікацією номеру плавки на корпусах 11.1602451-40-01 та здійснити її вивезення зі складу виконавця власними транспортними засобами протягом 3-х календарних днів з моменту отримання повідомлення про виготовлення продукції.
У п. 3.2 договору встановлено, що строк поставки продукції не повинен перевищувати 15 календарних днів з моменту отримання грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.
Згідно з п. 5.1 договору загальна сума даного договору на момент його підписання орієнтовно складає 1500000,00 грн. Сума не є фіксованою та може змінюватися в період дії договору.
У п. п. 11.1, 11.2 договору передбачено, що договір набуває юридичної сили з моменту підписання договору і діє до 31.12.2011 р. У випадку, якщо жодна із сторін письмово не заявить про припинення або розірвання даного договору за один місяць до моменту його закінчення, договір вважається продовженим ще на рік.
Умови договору є чинними на час розгляду справи судом.
06.07.2011 р. сторони погодили специфікацію № 1 до договору, відповідно до якої поставляється корпус (відливка) 11.1602451-40 в кількості 10000 штук на загальну суму 828000,00 грн. з ПДВ.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно рахунка-фактури відповідача № 1-00000214 від 07.07.2011 р. позивач перерахував відповідачу суму попередньої оплати в розмірі 24840,00 грн. платіжним дорученням № 1701 від 12.07.2011 р.
Відповідно до умов п. 3.2 договору строк поставки продукції не повинен перевищувати 15 календарних днів з моменту отримання грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця. В даному випадку продукція мала бути поставлена до 27.07.2011 р.
31.08.2011 р. листом № 2 відповідач повідомив позивача, що лише приблизно до 23.09.2011 р. буде виготовлено кокіль для відливки корпуса 11.1602451-40 та просив надати згоду із зазначеними у листі строками.
01.09.2011 р. листом № 941-10/383 позивач погодив поставку продукції 23.09.2011р.
Листом від 28.09.2011 р. № 59 відповідач просив позивача перенести строк здачі продукції на 12.10.2011 р.
Позивач у листі від 29.09.2011 р. № 941-10/435 попередив відповідача, що у випадку непоставки оплаченої продукції вимагатиме повернення суми передоплати.
13.10.2011р. відповідно до п. 2 протоколу № 1 «Спільної наради спеціалістів ПАТ «ВАЗ»та ТОВ «Мрія»з питання поставки на ПАТ «ВАЗ»відливок 11.1602451-40 відповідач зобов'язався до 20.10.2011 р. доопрацювати кокіль, виконати, відповідно до креслення поставку 50 шт. опитної партії (через авто перевізника) на адресу ПАТ «ВАЗ».
Станом на 20.10.2011 р. продукцію поставлено не було.
Оскільки ТОВ «Мрія»не виконало своєчасно взяті на себе зобов'язання, позивач звертався до відповідача з вимогами від 03.11.2011 р. № 805-5/1699 та від 13.11.2011 р. №805-5/1699 про термінове повернення попередньої оплати в сумі 24840,00 грн. на розрахунковий рахунок ПАТ «ВАЗ».
Листування між сторонами здійснювалось за допомогою факсу.
Відповідач кошти не повернув та 05.12.2011 р. здійснив часткову поставку продукції за видатковою накладною № 1-00001370 (корпус (відливка) 11.1602451-40 в кількості 17 штук) на загальну суму 1407,60 грн.
В процесі механічної обробки продукції позивачем було виявлено наявність раковин та тріщин в корпусах 11.1602451-40 в кількості 17 штук, про що складено дефектний акт №708/119 від 14.12.2011 р.
14.12.2011 р. за участю представника відповідача складено рекламаційний акт №805/366/153 про встановлений брак деталей. За видатковою накладною від 14.12.2011 р. №ВА-0000101 повернено поставлену продукцію у повному обсязі відповідачу.
Спірні правовідносини сторін виникли на підставі договору, який містить елементи договору підряду та купівлі-продажу.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
У встановлений договором строк відповідач не поставив товар, вимогу позивача про повернення суми передоплати не виконав.
Доказів повернення суми передоплати відповідач суду не надав.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 24840,00 грн. попередньої оплати підлягають задоволенню.
На підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував 3% річних на суму попередньої оплати 24840,00 грн. за період з 21.10.2011 р. по 10.01.2012 р. (81 день), що склало 165,37 грн.
Суд відмовляє у стягненні 3% річних у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Проценти згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності, яка застосовується за порушення грошових зобов'язань.
За договором № 11/05/11 від 11.05.2011р. у відповідача відсутні грошові зобов'язання перед позивачем, а є лише зобов'язання виготовити та поставити товар.
Право вимагати повернення суми передоплати надане позивачу законом, зокрема ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України.
Згідно з ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
Статтею 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Зі змісту ч. 3 ст. 693 та ст. 536 Цивільного кодексу України вбачається, що проценти, які нараховуються на суму передоплати, є платою за користування чужими коштами, а не відповідальністю. Нарахування процентів за користування передоплатою та їх розмір має бути передбачено договором.
В даному випадку договором № 11/05/11 від 11.05.2011р. не передбачено нарахування процентів на суму передоплати. Тому у стягненні 3% річних, які нараховані позивачем на суму передоплати, суд відмовляє у повному обсязі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 01.11.2011р. у справі № 2/5009/2647/11.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частинами 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 7.1 договору передбачено, що за порушення строків поставки продукції (п. 3.2 договору) виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від суми непоставленої продукції.
Позивач розрахував суму пені за період з 21.10.2011 р. по 10.01.2012 р. у розмірі 0,1% за 81 день прострочення в сумі 2012,04 грн.
Суд дійшов висновку, передбачена пунктом 7.1 договору пеня фактично є штрафом, оскільки в п. 7.1 договору не встановлено, що вона розраховується за кожний день прострочення, а лише від суми непоставленої продукції (тобто одноразово). Крім того, законодавство визначає поняття пені лише для грошових зобов'язань (ч. 3 ст. 549 ЦК України). За порушення негрошових зобов'язань нарахування пені не передбачено.
Тому суд визнав обґрунтованим задовольнити вимоги про стягнення пені за договором, розрахованої як штраф (одноразово від суми боргу), а саме: 0,01% від суми боргу 24840,00 грн., що складає 248,40 грн.
В цій сумі вимоги пені підлягають задоволенню. У стягненні 1763,64 грн. пені суд відмовляє.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Мрія” (вул. Північний переїзд,3, с. Семенівка Мелітопольського району Запорізької області, 72312, ОКПО 20502092, МФО 313846, ІПН 205020925679, р/р № 26008054180001 в АКБ Індустріалбанк) на користь Публічного акціонерного товариства “Вовчанський агрегатний завод” (вул. Пушкіна, 2, м. Вовчанськ Харківської області, 62504, р/р № 2600706210787 в ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК», м. Київ, МФО 321983, код ЄДРПОУ 14309847) 24840,00 грн. (двадцять чотири тисячі вісімсот сорок грн. 00 коп.) попередньої оплати, 248,40 грн. (двісті сорок вісім грн. 40 коп.) пені, 1496,84 грн. (одна тисяча чотириста дев'яносто шість грн. 84 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ.
В задоволенні іншої частини позову відмовити.
Суддя Т.В.Мойсеєнко
Повне рішення оформлено і підписано,
згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 26.03.2012 р.