21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
27 березня 2012 р. Справа 12/2/2012/5003
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сади-Поділля" (23027, Вінницька область, Барський район, с. Терешки, код ЄДРПОУ 33143080)
до: Барської районної державної адміністрації (23000, Вінницька область, м. Бар, вул. Св. Миколая, 12)
про визнання недійсними відмови від договору, розпорядження відповідача та відновлення становища, що існувало до порушення права позивача
Головуючий суддя Кожухар М.С.
Cекретар судового засідання Матущак О.
Представники
позивача : ОСОБА_1 - адвокат
відповідача : ОСОБА_2 - за дорученням
Відділу Деркомзему у Барському районі Вінницької області : не з"явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сади-Поділля" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Барської районної державної адміністрації, в якій позивач просив суд: 1) визнати відмову позивача від договору оренди землі, зареєстрованого у Вінницькій регіональній філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06 червня 2007 року № 040785000001, вчиненою під впливом помилки, а тому - недійсною; 2) визнати недійсним розпорядження Барської районної державної адміністрації № 218 від 18 квітня 2008 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів по передачі земельних часток (паїв) у власність з виготовленням державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам Терешківської сільської ради"; 3) визнати недійсним розпорядження Барської районної державної адміністрації № 747 від 03 грудня 2008 року "Про розірвання договорів оренди" в частині розірвання договору оренди землі від 04 червня 2007 року, зареєстрованого у Вінницькій регіональній філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06 червня 2007 року № 040785000001; 4) відновити становище, яке існувало до порушення прав позивача, а саме - право позивача на використання земельних ділянок на умовах договору оренди землі, зареєстрованого у Вінницькій регіональній філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06 червня 2007 року № 040785000001, на строк до 06 червня 2027 року.
Ухвалою суду від 16.01.2012р. відмовлено в прийнятті позовної заяви № 01/12-1 від 13.01.2012р. в частині вимог про визнання недійсним розпорядження Барської районної державної адміністрації розпорядженням № 218 від 18 квітня 2008 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів по передачі земельних часток (паїв) у власність з виготовленням державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам Терешківської сільської ради".
Ухвалою суду від 16.01.2012р. порушено провадження у даній справі та прийнято до розгляду позовну заяву в частині вимог про: 1) визнання відмови позивача від договору оренди землі, зареєстрованого у Вінницькій регіональній філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06 червня 2007 року № 040785000001, вчиненою під впливом помилки, а тому - недійсною; 2) визнання недійсним розпорядження Барської районної державної адміністрації № 747 від 03 грудня 2008 року "Про розірвання договорів оренди" в частині розірвання договору оренди землі від 04 червня 2007 року, зареєстрованого у Вінницькій регіональній філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06 червня 2007 року № 040785000001; 3) відновлення становища, яке існувало до порушення прав позивача, а саме - право позивача на використання земельних ділянок на умовах договору оренди землі, зареєстрованого у Вінницькій регіональній філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06 червня 2007 року № 040785000001, на строк до 06 червня 2027 року з призначенням судового засідання на 09.02.2012р. Судове засідання призначено на 09.02.2012 р.
Позовні вимоги мотивовано наступним.
Розпорядженням № 244 «Про передачу в оренду земельної ділянки на території Терешківської сільської ради»від 30 травня 2007 року відповідач надав позивачу в оренду терміном на 20 років земельну ділянку - ріллю загальною площею 100 га на території Терешківської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - садівництва багаторічних насаджень.
На виконання вказаного розпорядження позивачем 04 червня 2007 року укладено із відповідачем договір оренди землі, зареєстрований у Вінницькій регіональній філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06 червня 2007 року №040785000001 .
Після цього силами та за кошти позивача на цій ділянці закладено сади, на що потрачено (з урахуванням усього необхідного, в т.ч. виготовлення та погодження Проекту закладання яблуневого саду, придбання саджанців, засобів захисту рослин, роботи техніки та робочої сили, сплати орендної плати тощо) 2903,4 тис. гривень.
Розпорядженням № 218 від 18 квітня 2008 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів по передачі земельних часток (паїв) у власність з виготовленням державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам Терешківської сільської ради за рахунок землі, що перебуває в оренді позивача.
Пунктом 3 розпорядження № позивача зобов'язано після видачі державних актів на право власності на земельні частки (паї) укласти договори оренди з власниками земельних ділянок.
03.12.2008 р. відповідачем прийнято розпорядженням № 747 «Про розірвання договорів оренди», зокрема договору оренди від 04 червня 2007 року з позивачем без вирішення питання щодо новоствореної позивачем за згодою (на виконання рішення) відповідача власності -посаджених ним плодових дерев.
Позивач вважає свої права порушеними з березня 2011 року, тобто з часу коли на частину земелі, що перебувала у нього в оренді, фізичні особи відмовились від укладення договорів оренди.
На думку позивача, виданими розпорядженнями відповідач перевищив свої повноваження та призвів до помилки позивача щодо фактичних обставин та наслідків відмови від договору, яка, як з'ясувалося, була вчинена під впливом помилки, що стала наслідком неправдивих свідчень відповідача стосовно наслідків цих дій та оскаржуваного розпорядження.
Ухвалою суду від 09.02.2012 р. розгляд справи за клопотанням відповідача відкладено на 12.03.2012 р.
07.03.2012р. позивач подав до суду лист б/н та дати (вх.№ канц. суду 08-46/2646/12 від 07.03.2012р.), який містить уточнення предмету позову в частині вимог про відновлення становища, яке існувало до порушення прав позивача, а саме: просить відновити становище, яке існувало до порушення прав та законних інтересів позивача, що полягає в поновленні з моменту набрання законної сили судовим рішенням дії договору оренди землі від 04 червня 2007 року, який було укладено на строк 20 років.
Дана заява прийнята судом відповідно до ст. 22 ГПК України.
Ухвалою суду від 12.03.2012р. розгляд справи відкладено на 27.03.2012р.
В судове засідання 27.03.2012р. з»явились представники позивача та відповідача.
Викликаний на підставі ст. 30 ГПК України представник Відділу Держкомзему у Барському районі Вінницької області не з»явився.
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву № 01-24/330 від 03.02.2012р. та № 23.02.2012р. № 01-24/559. Зокрема у запереченнях на позов відповідач зазначає наступне.
При укладанні договору оренди землі позивач знав про можливе наступне розпаювання землі, був замовником технічної документації по роздержавленню та паюванню земель. Отже, його твердження про введення його в оману безпідставні.
Відповідно до розпорядження голови райдержадміністрації від 30.05.2007 року №244 «Про передачу в оренду земельної ділянки на території Терешківської сільської ради»між Барською райдержадміністрацією і ТОВ «Сади Поділля», 04.06.2007 р. заключений договір оренди землі, який зареєстрований у Вінницькій регіональній філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06 червня 2007 року за № 040785000001.
Розпорядження 03.12.2008 року № 747 «Про розірвання договорів оренди земельних ділянок»видано за клопотанням директора ТОВ «Сади Поділля»від 27.11.2008 року № 324.
Згідно інформації відділу Держкомзему у Барському районі із 100 га ріллі на території Терешківської сільської ради, про які йдеться в позові, два поля загальною площею 75,6 га надано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 144 громадянам (144 ділянки), з них отримали державні акти - 126 громадян, 18 - власники померли і спадкоємці приймають спадщину, 5 громадян із своїми частками вийшли і працюють самостійно. На третьому полі розміщені земельні ділянки, які виділені працівникам соціальної сфери на площі 28 га (ріллі - 47 ділянок) і на них виготовляються державні акти.
Заслухавши надані в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
30.05.2007р. Барська районна державна адміністрація винесла розпорядження «Про передачу в оренду земельної ділянки на території Терешківської сільської ради», відповідно до якого ТОВ «Сади Поділля»надано в оренду земельну ділянку загальною площею 100 га, в тому числі: рілля - 100 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (посадки багаторічних насаджень) терміном на 20 (двадцять) років на території Терешківської сільської ради. (а.с. 14 т.1).
04.06.2007р. між Барською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та ТОВ «Сади Поділля»(Орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки, які знаходяться на території Терешківської сільської ради (далі - Договір).
В оренду передаються земельні ділянки на території Терешківської сільської ради загальною площею 100 га, в тому числі : під ріллею - 100 га. (п. 2. Договору).
На земельній ділянці відсутні об'єкти нерухомого майна. (п. 3. Договору).
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 768 106 (сімсот шістдесят вісім тисяч сто шість) грн. (п. 4. Договору).
Земельні ділянки, які передаються в оренду, не мають недоліків, що можуть перешкоджати їх ефективному використанню. (п. 5. Договору).
Договір укладено на 20 (двадцять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію. (п. 7. Договору).
Відповідно до п. 13. Договору, земельна ділянка передається в оренду для товарного сільськогосподарського виробництва.
Цільове призначення земельної ділянки: землі сільскогосподарського призначення. (п. 14. Договору).
Згідно з п. 29. Договору, Орендар зобов»язується: в місячний термін з моменту підписання договору забезпечити його державну реєстрацію; у попередньому стані повернути «Орендодавцю»земельну ділянку після закінчення строку оренди.
Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який було його укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря. (п. 33. Договору).
Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. (п. 34. Договору).
Даний договір зареєстрований у Вінницькій регіональній філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06.06.2007р. за № 040785000001.
06.06.2007р. на виконання умов договору оренди земельної ділянки Орендодавець за актом прийому-передачі передав, а Орендар прийняв земельну ділянку загальною площею -100 га, в тому числі: рілля-100 га, для товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на територіїї Терешківської сільської ради. (а.с. 58 т.1), на якій висадив багаторічні насадження, що стверджується наданими позивачем доказами.
27.11.2008р. ТОВ «Сади Поділля»на адресу Барської РДА надіслано лист № 324 з проханням розірвати договір оренди землі б/н від 04.06.2007р. на 852 га землі та договір б/н від 04.06.2007 р. на 100 га ріллі ,в зв»язу з тим, що на землю отримані державні акти фізичними особами, з якими ТОВ «Сади Поділля»заключило договори оренди землі (а.с. 56 т.1).
03.12.2008р. Барською районною державною адміністрацією видано розпорядження № 747 «Про розірвання договорів оренди земельних ділянок», а саме: договорів оренди від 6 червня 2007 року за № 040785000001 та № 040785000002, за згодою сторін.
Пунктом 2 розпорядження ухвалено вважати такими, що втратили чинність розпорядження голови райдержадміністрації від 25 травня 2007 року № 235 «Про передачу в оренду земельних ділянок на території Терешківської сільської ради»та від 30 травня 2007 року № 244 «Про передачу в оренду земельної ділянки на території Терешківської сільської ради»(а.с. 16 т.1).
18.12.2008р. Барською РДА (Орендодавець) та ТОВ «Сади Поділля»(Орендар) підписано угоду про розірвання Договору оренди земельної ділянки від 04.06.2007 р. за № 040785000001 (а.с. 81 т.1).
Відповідно до п. 1 Угоди, Орендодавець та Орендар, в зв'язку з поданою заявою Орендаря- ТОВ «Сади Поділля»та за згодою сторін, вирішили розірвати договір про оренду земель року який зареєстрований Вінницькою регіональною філією «Центру Державного земельного кадастру»6 червня 2007 року за № 040785000001.
Наведене стверджується поясненнями учасників судового процесу та матеріалами справи.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено у ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини, що випливають з договору оренди земельної ділянки.
Згідно зі ст. 792 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Відповідно до ст. 18 ЗУ «Про оренду землі», договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років (ч. 1 ст. 19 ЗУ «Про оренду землі»).
Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. (ст. 20 ЗУ «Про оренду землі»).
Такий договір оренди, що зареєстрований у встановленому порядку, укладений між сторонами.
Статтею 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч. 3 ст. 651 ЦК України).
Пунктом 35 договору оренди землі, що є предметом спору, допускається розірвання цього договору в односторонньому порядку.
Разом з тим, в силу ч. 3 ст. 214 ЦК України, відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій його було вчинено (ч. 3 ст. 214 ЦК України).
Згідно зі ст. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Лист позивача № 324 від 27.11.2008р. з проханням розірвати зокрема Договір оренди землі б/н від 04.06.2007р. на 100 га землі не є відмовою від договору в розумінні ст.ст. 651 (ч. 3), 214 (ч. 3) ЦК України та п. 35 договору оренди, а є пропозицією про розірвання договору.
Крім того, в силу ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права і інтересу.
У разі порушення цивільного права чи інтересу у позивача виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення, тобто, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу.
Відмова сторони від договору не є правочином в розумінні ст. 202 ЦК України, а є лише пропозицією про розірвання договору, а тому не підлягає захисту шляхом визнання її недійсною.
На цьому зокрема наголошено у постанові Вищого господарського суду України від 08.02.2012 р. у справі № 5004/1836/11.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання відмови позивача від Договору оренди землі недійсною задоволенню не підлягають, що тягне за собою і відмову з наведених позивачем підстав у позові в частині визнання недійсним розпорядження Барської РДА № 747 від 03.12.2008 р. "Про розірвання договорів оренди" стосовно розірвання договору оренди землі від 04.06.2007 р., зареєстрованого за № 040785000001.
Як вбачається з матеріалів справи, угода про розірвання договору оренди землі, не зареєстрована у встановленому порядку, тобто не вчинена у тій формі, у якій було укладено основний Договір. Отже, в силу положень ст. 639 ЦК України, вона не є укладеною.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що позивач не відмовився від Договору, а лише надіслав відповідачеві пропозицію про розірвання Договору, разом з тим Договір між сторонами у встановленому порядку не розірвано і, як вбачається з пояснень сторін та матеріалів справи, земельна ділянка позивачем відповідачу у встановленому порядку, тобто, за актом приймання-передачі не повернута.
Отже відсутні підстави для задоволення вимог про відновлення становища шляхом поновлення дії Договору оренди землі, про що просить позивач.
В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Судові витрати з розгляду даної справи відповідно до положень ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 84, 115 ГПК України, -
В позові відмовити.
Суддя Кожухар М.С.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 02 квітня 2012 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи