"28" березня 2012 р. Справа № 48/38-64/208
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Прокопанич Г.К.
суддів Алєєвої І.В.
Попікової О.В.
за участю представників:
Позивача: Кленц Р.М. дов. від 19.12.2011 року №130;
Відповідача: ОСОБА_1 дов. від 03.01.2012 року ; ОСОБА_2 дов. від 24.01.2012 року.
розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АРТА ЦІННІ ПАПЕРИ" на рішення господарського суду міста Києва від 01.11.2011 року та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2012 року
у справі № 48/38-64/208 господарського суду міста Києва
за позовом публічного акціонерного товариства "КОНВЕРСБАНК"
до товариства з обмеженою відповідальністю "АРТА ЦІННІ ПАПЕРИ"
про стягнення 236 622,00 грн.
У січні 2011 року публічне акціонерне товариство "КОНВЕРСБАНК" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "АРТА ЦІННІ ПАПЕРИ", просило стягнути з відповідача 236 622,00 грн. заборгованості з виплати відсоткового доходу за облігаціями за 10-й відсотковий період.
Справа розглядалась неодноразово.
Рішенням господарського суду міста Києва від 04.04.2011 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “АРТА Цінні Папери” на користь публічного акціонерного товариства “Конверсбанк” грошових коштів у розмірі 226 247,67 грн., державного мита у розмірі 2 262,48 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 225,65 грн., в іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2011 року перевірене рішення місцевого господарського суду скасовано частково, позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Арта Цінні Папери" 236 622,00 грн. заборгованості, 2 366,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.07.2011 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2011 року та рішення господарського суду м. Києва від 04.04.2011 року у справі № 48/38 скасовано, справу № 48/38 направлено до господарського суду м. Києва на новий розгляд.
У постанові суду касаційної інстанції зазначено про недослідженість судами попередніх інстанцій питання належності на праві власності позивачу 6 780 штук облігацій саме у спірному 10-ому відсотковому періоді.
Рішенням господарського суду міста Києва від 01.11.2011 року (суддя Зеленіна Н.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2012 року (головуючий Синиця О.Ф., судді Зеленін В.О., Іоннікова І.А.) позов задоволений, стягнуто з відповідача дохід за 10-й відсотковий період за облігаціями в сумі 236 622,00 грн., вирішено питання судових витрат.
Оскаржені судові акти мотивовані тим, що підтвердженням права власності позивача на цінні папери в бездокументальній формі на 10-й відсотковий період є виписка з рахунку цінних паперів від 09.11.2010 року з огляду на що у останнього є правові підстави для стягнення доходу за облігаціями за цим відсотковим періодом.
Не погодившись з прийнятими судовими актами, товариство з обмеженою відповідальністю "АРТА ЦІННІ ПАПЕРИ" звернулося з касаційною скаргою, просило скасувати судові рішення, прийняти нове, яким у позові відмовити, посилаючись на порушення статті 538 Цивільного кодексу України, оскільки позивачем не вчинено дій щодо виконання взятого на себе зобов'язання в частині передачі відповідачу облігацій саме 05.11.2010 року.
Розпорядженням заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 27.03.2012 року №03.07-05/210 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Прокопанич Г.К., судді Алєєва І.В., Попікова О.В.
Колегія суддів, вислухавши представників сторін, дослідивши правильність застосування господарським судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у газеті “Бюлетень. Цінні папери України” № 91 (2319) 24.04.2008 року відповідачем було опубліковано проспект емісії облігацій товариства серії В. За змістом пунктом 2 розділу 3 проспекту відповідачем було випущено звичайні (незабезпечені), відсоткові, іменні, такі, що вільно обертаються облігації у кількості 30.000 штук, номінальною вартістю однієї облігації -1.000,00 грн., загальною номінальною вартістю випуску облігації серії В -30.000.000,00 грн., у бездокументарній формі існування.
19.06.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю “АРТА Цінні Папери” (емітент) та товариством з обмеженою відповідальністю “Партнер-Банк” (покупець/правонаступник - публічне акціонерне товариство “Конверсбанк”, далі - Банк) був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів № 1 В; Д-40/2008, відповідно до умов якого емітент зобов'язався передати у власність покупця цінні папери, а саме бездокументарні відсоткові іменні облігації серії В, номінальною вартістю однієї облігації -1 000,00 грн. у кількості 19 000 штук, загальною вартістю 19 262 390,00 грн.
Керуючись положеннями пункту 7 проспекту емісії облігацій відповідача, 06.10.2009 року покупець звернувся до емітента листом за вих. № 1921, в якому запропонував здійснити викуп залишку власних облігації емітента у кількості 6 780 штук, загальною номінальною вартістю 6 780 000,00 грн.
Покупець 22.04.2010 року направив емітенту повідомлення № 801 про намір здійснити продаж емітенту звичайних відсоткових іменних облігацій серії В у кількості 6 780 штук.
Покупець 04.06.2010 року звернувся до емітента з претензією № 1085 про викуп цінних паперів, яка залишена останнім без задоволення, що слугувало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду. Рішенням господарського суду міста Києва від 06.09.2010 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2010 року у справі № 6/307 за позовом публічного акціонерного товариства “Конверсбанк” до товариства з обмеженою відповідальністю “АРТА Цінні Папери” позовні вимоги задоволено, стягнуто з товариства 6 780 000,00 грн. вартості бездокументарних відсоткових іменних облігацій серії В та 17 832,33 грн. трьох процентів річних. На виконання вказаного судового рішення 05.11.2010 року відповідачем було перераховано на користь позивача 6 780 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 44 від 05.11.2010 року.
Листом № 2210 від 01.12.2010 року банк звернувся до відповідача з вимогою сплатити відсотковий доход за облігаціями у кількості 6 780 штук за десятий відсотковий період (з 11.08.2010 р. по 09.11.2010 р.) у розмірі 236 622,00 грн.
На дане звернення відповідач листом від 13.12.2010 року відповів відмовою, посилаючись на те, що товариство виконало всі свої зобов'язання перед банком згідно з рішенням господарського суду міста Києва від 06.09.2010 року у справі № 6/307, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для перерахування коштів у розмірі 236 622,00 грн.
Статтею 30 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" передбачено, що у проспекті емісії цінних паперів повинна міститися інформація про емітента, його фінансово-господарський стан, цінні папери, щодо яких прийнято рішення про розміщення. До інформації про цінні папери належить інформація про: 1) цінні папери, щодо яких прийнято рішення про розміщення, в тому числі: вид, форму випуску та існування, тип (для акцій), кількість та номінальну вартість; обсяг прав за цінними паперами; умови розміщення, обігу (в тому числі викупу та дій емітента, пов'язаних із викупленими цінними паперами) та погашення (для цінних паперів, що мають строк обігу); 2) дату прийняття рішення про розміщення цінних паперів; 3) строки початку та закінчення розміщення цінних паперів; 4) порядок і форму виплати доходу за цінними паперами.
За невиконання умов проспекту емісії цінних паперів, зареєстрованого у встановленому порядку, емітент таких цінних паперів несе відповідальність, передбачену законом.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ст.4 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", до особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять усі посвідчені ним права.
Згідно ст.7 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", облігацією є цінний папір, що посвідчує внесення його першим власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення.
Таким чином, у другого відповідача як емітента внаслідок випуску облігацій, держателем яких є позивач, виникли зобов'язання, зокрема, виплатити відсотковий доход за облігаціями, якщо це передбачено умовами розміщення.
Згідно з пунктом 8.1 проспекту емісії облігацій товариства з обмеженою відповідальністю "АРТА Цінні Папери” виплата відсоткового доходу здійснюється на підставі зведеного облікового реєстру власників облігацій, який складається на кінець операційного дня, що передує даті початку виплати відсоткового доходу за облігаціями.
Пунктом 8.2 проспекту емісії облігацій передбачено, що на день виплати відсоткового періоду на підставі зведеного облікового реєстру емітент виплачує власникам облігацій належний їм відсотковий доход згідно з вимогами чинного законодавства та умовами випуску.
Таким чином, судами попередніх інстанцій не було досліджено саме підстави виплати відсоткового доходу.
Судова колегія зазначає, що у порушення пунктів 8.1, 8.2 проспекту емісії облігацій та Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" сторонами не були надані а судом не було витребувано зведеного облікового реєстру власників облігацій.
Крім того, судами попередніх інстанцій не було досліджено положення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.10.2006 року № 999 "Про затвердження Положення про депозитарну діяльність" розділом 8 якого передбачено вимоги до складання зведеного облікового та облікового реєстрів власників цінних паперів.
Згідно з пунктом 4 статті 4 Закону України від 10.12.1997 року № 710/97-ВР "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" у разі емісії цінних паперів у бездокументарній формі, крім приватизаційних паперів, які засвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду, емітент оформляє глобальний сертифікат, що відповідає загальному обсягу зареєстрованого випуску, і передає його на зберігання в обраний ним депозитарій.
Статтею 5 вищенаведеного закону передбачено, що підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі - виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів.
Матеріали справи містять виписку про стан рахунку у цінних паперах товариства з обмеженою відповідальністю "АРТА Цінні Папери” №003011 від 09.11.2010 року надану публічному акціонерному товариству "КОНВЕРСБАНК", що свідчить про право власності останнього щодо цінних паперів відповідача (а.с. 80, том 2).
Однак, при дослідженні судами виписки про стан рахунку у цінних паперах №003011 від 09.11.2010 року та визначенні суб'єкта права власності на цінні папери судами попередніх інстанцій не було перевірено розрахунок відсоткового доходу, який здійснюється на підставі пункту 8.2 проспекту емісії облігацій, що також свідчить про прийняття рішення при неповному дослідженні доказів у справі.
Також судами обох інстанцій не було досліджено та, відповідно, не було надано правової оцінки діям позивача щодо виконання зобов'язання в частині передачі ним облігацій емітенту та не встановлено, чи не було порушено вищезгаданими діями позивача проспекту емісії облігацій, не спростовано доводи відповідача про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин положень статей 612, 613 Цивільного кодексу України.
Касаційна інстанція згідно з вимогами статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального і процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Керуючись ст.ст. 1117, 1119 -11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АРТА ЦІННІ ПАПЕРИ" задовольнити частково.
Рішення господарського суду міста Києва від 01.11.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2012 року у справі № 48/38-64/208 скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Г.К.Прокопанич
Судді: І.В.Алєєва
О.В.Попікова