Справа № 2518/457/12
15 березня 2012 року
Суддя Ріпкинського районного суду Чернігівської області Шляхов В. І., розглянувши в порядку скороченого провадження в смт. Ріпки адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області - про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Звернувшись до суду з означеним позовом до відповідача позивач обгрунтував вимоги тим, що він постійно проживає в населеному пункті, віднесеному до 4 зони по забрудненню у зв'язку з аварією на ЧАЕС та, згідно ст. 37 ОСОБА_2 України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - Закон N 796-XII), має право на щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва, в розмірі 30% мінімальної заробітної плати, виплата якої відповідачем провадиться з порушенням закону, у розмірах менших, ніж ним передбачено. У зв'язку з цим, позивач просив визнати дії відповідача щодо невиплати в повному обсязі вказаної допомоги неправомірними та зобов'язати УПСЗН Ріпкинської РДА перерахувати та виплатити компенсацію за ст. 37 ОСОБА_2 N 796-XII з 26.03.2011 року і продовжувати виплати у належних розмірах.
Ухвалою судді за вимогами в межах строку звернення до суду відкрите скорочене провадження про що належним чином повідомлено відповідача.
Відповідач надав письмові заперечення та просить відмовити в позові повністю за необґрунтованістю вимог і за відсутністю з його боку протиправних дій. Обґрунтування заперечень зводиться до того, що розмір щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування, передбаченої ч. 1 ст. 37 ОСОБА_2 N 796-XII, обрахований ним відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2008 року № 530, від 26.07.96 р. № 836 у сумі 1 грн. 60 коп., тому вважає, що його дії є правомірними.
Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, приходжу до висновку, що достатні підстави для прийняття законної і обґрунтованої постанови в порядку скороченого провадження виходячи з наступного.
По справі встановлено, що позивач постійно проживає на території зони посиленого радіологічного контролю, оскільки смт. Ріпки Ріпкинського району Чернігівської області, яке відповідно до Додатку № 2 Постанови Кабінету Міністрів Української РСР «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 23.07.1991р. № 106 віднесено до населених пунктів четвертої зони по забрудненню в зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС, жителям яких з 1 квітня 1991 року виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства, розмір якої відповідно ст. 37 ОСОБА_2 N 796-XII становить 30 процентів від мінімальної заробітної плати.
Постановами КМУ № 836 від 26.07.96 р. та № 936 від 20.09.05р. усупереч ОСОБА_2 № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, які визначаються ОСОБА_2, встановлено конкретні розміри компенсацій і доплат, зокрема для доплати громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в зоні посиленого радіологічного контролю -160 тис.крб. ( 1,6 грн. за гр. реф.) у той час як розмір мінімальної заробітної плати в Україні з 01.10.2010 року становив 907 грн. та в подальшому тільки збільшувався.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України. Згідно ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
ОСОБА_2 N 796-XII вказані виплати визначено в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні. ОСОБА_2 (статті 62 та 67) Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз'яснення порядку застосування цього ОСОБА_2, якими є постанови КМ №987 від 20.06.2000 року та №936 від 20.09.2005 року, та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим ОСОБА_2, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає ОСОБА_2 N 796-XII.
Частиною 4 ст. 9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. За обставин, коли постанова КМ України суперечить ОСОБА_2 N 796-XII, обмежуючи права громадян, визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе. Зважаючи що розмір нарахованих відповідачем доплат не відповідає кратному розміру визначеному ОСОБА_2 N 796-XII, то вимога про їх нарахування і виплату за період відносно якого відкрите провадження в розмірах визначених ОСОБА_2 N 796-XII, підлягає задоволенню до набрання чинності ОСОБА_2 України, від 22.12.2011, № 4282-VI "Про Державний бюджет України на 2012 рік", пунктом 3 Прикінцевих положень якого установлено, що у 2012 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 ОСОБА_2 України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік та з урахуванням того, що відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Будь-яких доказів про порушення прав, свобод або інтересів позивача в подальшому щодо нарахування спірних коштів суду не надано, тому у цій частині вимог належить відмовити.
Судові витрати відсутні.
На підставі ст. 37 ОСОБА_2 України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008, ОСОБА_2 України про Державний бюджет України на відповідний рік, керуючись статтями 11, 49, 51, 158 - 163, 1832 , 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
постановив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної
державної адміністрації з виплати позивачеві щомісячної грошової допомоги у зв'язку з
обмеженням споживання продуктів харчування, передбаченої ч. 1 ст. 37 ОСОБА_2 України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не у розмірі 30% мінімальної заробітної плати неправомірними.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської райдержадміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну грошову допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до вимог ст. 37 ОСОБА_2 України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 30% від мінімальної заробітної плати, встановленої відповідно до ОСОБА_2 України «Про Державний бюджет України»на відповідний рік, за період з 02 вересня 2011 року по 31 грудня 2011 року, з урахуванням раніше здійснених виплат.
У задоволенні решти вимог відмовити через правомірність дій відповідача, судові витрати відсутні.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 КАС України.
Суддя В. І. Шляхов