"27" березня 2012 р. Справа № 6/306
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка I.A. - головуючого,
Кочерової Н.О.,
Саранюка В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну
скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Роміна"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 січня 2012 року
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Роміна"
про перегляд за нововиявленими
обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 29 листопада 2010 року
у справі № 6/306
господарського суду міста Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосервіс"
до Державної адміністрації автомобільного транспорту
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні
відповідача:1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Роміна"
2.ОСОБА_6
3.ОСОБА_7
про визнання недійсним рішення відповідача оформленого п.8 протоколу №179 від 27 січня 2009 року
за участю представників
позивача - не з'явились
відповідача - не з'явились
третіх осіб 1. не з'явились
2. не з'явились
3. не з'явились
Товариство з обмеженою відповідальністю “Автосервіс” звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним та нечинним рішення Державної адміністрації автомобільного транспорту, оформленого п. 8 протоколу № 179 від 27 січня 2009 р., відповідно до якого переможцем конкурсу було визнано товариство з обмеженою відповідальністю “Роміна” на маршруті № 317 Бориспіль АС -Київ АС “Видубичі” ч/з ст. м. “Харківська”.
Рішенням господарського суду міста Києва від 29 листопада 2010 року у справі № 6/306 позов задоволено повністю, визнано недійсним рішення Державної адміністрації автомобільного транспорту, оформлене пунктом 8 протоколу № 179 від 27 січня 2009 року, про визнання переможцем конкурсу щодо самостійного виконання 150 оборотних рейсів на маршруті № 317 Бориспіль АС - Київ АС “Видубичі” ч/з ст. м. “Харківська” товариство з обмеженою відповідальністю “Роміна”.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2011 року, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 19 квітня 2011 року рішення господарського суду міста Києва від 29 листопада 2010 року у справі № 6/306 скасовано повністю та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено повністю, а також вирішено питання про розподіл судових витрат.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Роміна” звернулося до господарського суду міста Києва із заявою про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 29.11.2010р. у справі № 6/306 за нововиявленими обставинами.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 25 листопада 2011 року (суддя Підченко Ю.О.) у справі №6/306, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11 січня 2012 року (судді: Смірнова Л.Г., Тищенко О.В., Чорна Л.В.) відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю „Роміна” у перегляді рішення господарського суду міста Києва від 29.11.2010р. за нововиявленими обставинами та залишено його без змін.
Не погоджуючись з вищезазначеними ухвалою та постановою, товариство з обмеженою відповідальністю "Роміна" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2012р. у справі №6/306 скасувати, переглянути за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 29.11.2010р. та скасувати його і відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Автосервіс" у задоволенні позову повністю.
В обґрунтування своїх вимог заявник касаційної скарги посилається на те, що оскаржувані ухвала та постанова прийняті з порушенням норм процесуального права.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В якості нововиявленої обставини товариство з обмеженою відповідальністю "Роміна" посилається на те, що 03 серпня 2011 року винесено постанову про відмову у порушені кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого статтею 358 Кримінального кодексу України, у якій встановлено, що досліджуваний підпис Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 у договорі оренди № ОА-09.42 має ознаки технічної підробки - способом копіювання на просвіт з наступним наведенням. Висновок експерта від 03.08.2011р. та постанова про відмову у порушені кримінальної справи від 03.08.2011р. на думку заявника свідчать про те, що договір оренди №ОА-09.42 є нікчемним на підставі статті 215 Цивільного кодексу України, а факти, встановлені у ході перевірки 03.08.2010р. є істотними для справи обставинами, а також нововиявленими обставинами у розумінні статті 112 Господарського процесуального кодексу України. Проте такі доводи заявника касаційної скарги є помилковими та не знаходять свого підтвердження з огляду на наступне.
Статтею 112 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
З урахуванням того, що зазначена стаття не містить конкретного переліку обставин, які слід вважати нововиявленими, а також не визначає, які обставини мають істотне значення для справи, під час вирішення цих питань, суди повинні керуватися правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З аналізу норм чинного в Україні законодавства вбачається, що необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Водночас, не можуть бути визнані як нововиявлені обставини, викладені у рішенні суду в іншій справі, висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), а також юридична оцінка цих обставин та правові підстави рішення або його мотиви, міркування суду щодо застосування норм права, а також обставини, які ґрунтуються на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Крім того, виникнення нових доказів або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для перегляду рішення за правилами розділу XIII Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням зазначеного, а також враховуючи те, що зазначені у експертних дослідженнях та постанові про відмову у порушені кримінальної справи висновки, не є беззаперечним доказом недійсності правочину, зокрема, спірного договору оренди, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що факти встановлені у постанові про відмову в порушені кримінальної справи, не є нововиявленими обставинами у розумінні статті 112 Господарського процесуального кодексу України, оскільки зазначені обставини вже були предметом дослідження господарського суду під час розгляду справи по суті та під час апеляційного та касаційного перегляду справи.
Згідно частини 2 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є встановлені вироком суду, що набрав законної сили, зокрема, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необгрунтованого рішення. Водночас, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, матеріали справи не містять даних про наявність вироку суду, що набрав законної сили, яким встановлено фальшивість договору оренди автобуса РА-09.42 від 12.01.2009 р., укладеного між ФОП ОСОБА_6 та ВАТ "АТАСС-Бориспіль".
Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час вирішення спору, судами попередніх інстанцій правильно встановлені усі обставини, що мають значення для справи, їм надана вірна юридична оцінка, норми права застосовані вірно, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.
Частиною 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази. Ці обмеження обумовлюються метою касаційного перегляду, яка полягає в перевірці застосування норм матеріального і процесуального права.
За наведених вище обставин, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 1115,1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України,-
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Роміна" залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 січня 2012 року зі справи №6/306 залишити без змін.
Головуючий І. А. Плюшко
Судді Н. О. Кочерова
В. І. Саранюк