22 березня 2012 року місто Київ № 2а-779/12/1070
16.28
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого -судді Шевченко А.В., при секретарі судового засідання Коваленко О.О., за участю
позивача: - ОСОБА_1,
представника позивача: - ОСОБА_2,
представника відповідача: - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доУправління Держкомзему у Васильківському районі
прозобов'язання вчинити певні дії, -
До Київського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 з позовом до Управління Держкомзему у Васильківському районі про зобов'язання вчинити певні дії.
В позовних вимогах позивач просить суду зобов'язати Управління Держкомзему у Васильківському районі видати ОСОБА_1 Державний акт серії ЯИ № 625908 на ім'я ОСОБА_4 на право власності на земельну ділянку загальною площею 0,0151 га, що розташована на території АДРЕСА_1.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі. 15 лютого 2012 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 29 лютого 2012 року, разом з цим судом було зобов'язано відповідача надати суду наступні документи:
- належним чином завірену копію Державного акту на право власності на земельну ділянку на громадянку ОСОБА_4 серії ЯИ № 625908, кадастровий номер земельної ділянки 3221484901:01:023:0073, загальною площею 0,0151 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території АДРЕСА_1 для долучення до матеріалів справи;
- оригінал Державного акту на право власності на земельну ділянку на громадянку ОСОБА_4 серії ЯИ № 625908, кадастровий номер земельної ділянки 3221484901:01:023:0073, загальною площею 0,0151 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території АДРЕСА_1 для огляду у судовому засіданні;
- належним чином завірену копію витягу з Книги записів реєстрації Державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за січень 2010 року для долучення до матеріалів справи;
- оригінал Книги записів реєстрації Державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за 2010 рік для огляду.
Явку представників сторін було визнано обов'язковою.
У судове засідання 29 лютого 2012 року з'явилися позивач та його представник.
Відповідач не забезпечив явку свого представника у судове засідання, хоча явка була визнана судом обов'язковою, про причини неприбуття суд не повідомив, документи, які витребовувалися судом, не надав.
У судовому засіданні оглянуто лист з Управління Держкомзему у Васильківському районі з доданою копією Державного акту на право власності на земельну ділянку на громадянку ОСОБА_4 серії ЯИ № 625908, кадастровий номер земельної ділянки 3221484901:01:023:0073, загальною площею 0,0151 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та території АДРЕСА_1.
Судом встановлено, що в графі для написання номеру реєстрації в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі зроблено замалювання.
Оскільки відповідач не виконав вимоги суду про надання необхідних документів в оригіналі для огляду у судовому засіданні, не забезпечив явку свого представника у судове засідання для надання пояснень, суд дійшов висновку про несумлінне ставлення відповідача до покладених на нього, як на суб'єкта владних повноважень, обов'язків і порушення законних інтересів позивача.
29 лютого 2012 року Київський окружний адміністративний суд виніс Окрему ухвалу, якою зобов'язав начальника Управління Держкомзему у Васильківському районі вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли не виконанню посадовими особами управління вимог суду та недопущення таких порушень в майбутньому.
Також, 29 лютого 2012 року Київський окружний адміністративний суд виніс Окрему ухвалу, яку направлено до прокуратури Київської області для з'ясування обставин замалювання у Державному акті на право власності на земельну ділянку на громадянку ОСОБА_4 серії ЯИ № 625908, кадастровий номер земельної ділянки 3221484901:01:023:0073, загальною площею 0,0151 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території АДРЕСА_1 в графі для написання номеру реєстрації в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.
З огляду на вищевикладене, розгляд справи відкладено на 22 березня 2012 року.
13 березня 2012 року від Управління Держкомзему у Васильківському районі надійшов відзив на позовну заяву від 1 березня 2012 року № 877/02-1 (вхідний № 3898), в якій відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити, розгляд справи проводити без участі уповноваженого представника. Також були надані копія Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 625908 та завірені аркуші книги реєстрації державного акту на право власності на земельну ділянку. З копії Державного акту на право власності на земельну ділянку вбачається, що він зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011094101708. Вказаний запис зроблено в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею за 2010 рік, водночас підпис про отримання вказаного акту відсутня.
В призначений день та час у судове засідання з'явилися позивач та його представник.
Відповідач в судове засідання не з'явився, в наданому суду відзиві на позовну заяву від 1 березня 2012 року № 877/02-1 (вхідний № 3898) позовні вимоги не визнав, розгляд справи просив проводити без участі уповноваженого представника.
Позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд позов задовольнити.
Враховуючи, що судом була винесена Окрема ухвала, скерована начальнику Управління Держкомзему у Васильківському районі, але представник відповідача у судове засідання не з'явився, суд вирів розгляд справи проводити на підставі наявних у матеріалах справи доказів за даною явкою сторін.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про зобов'язання Управління Держкомзему у Васильківському районі видати ОСОБА_1 Державний акт серії ЯИ № 625908 на ім'я ОСОБА_4 на право власності на земельну ділянку загальною площею 0,0151 га, що розташована на території АДРЕСА_1 -підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 (далі -позивач), з 03.01.1962 року перебував у шлюбі з ОСОБА_4 (дівоче прізвище -ОСОБА_4). Під час шлюбу у ОСОБА_1 та ОСОБА_4 народилося двоє дітей -ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (прізвище після одруження -ОСОБА_2).
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 померла, про що свідчить Свідоцтво про смерть серії 1-БК № НОМЕР_1, видане ІНФОРМАЦІЯ_1 року Відділом реєстрації смерті у місті Києві.
ОСОБА_4 на праві власності належали земельна ділянка площею 0,059 га, що розташована на території Великосолтанівської сільської ради, СТ «Веселка»№ 16, Васильківського району Київської області, та земельна ділянка площею 0,0151 га, що розташована на території АДРЕСА_1.
Однак, за час життя ОСОБА_4 так і не отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0151 га, що розташована на території АДРЕСА_1. Вказаний Державний акт знаходився в Управлінні Держкомзему у Васильківському районі, а на даний час переданий на зберігання до архіву Управління Держкомзему у Васильківському районі.
Після смерті ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 звернулися до Шостої Київської державної нотаріальної контори про відкриття спадщини, на підставі чого в даній нотаріальній конторі 04.08.2011 року була заведена спадкова справа № 487/11 до майна ОСОБА_4.
Частиною першою статті 1273 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу України. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини. А відповідно до частини другої статті 1275 Цивільного кодексу України, якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну.
ОСОБА_1 прийняв спадщину ОСОБА_4, а ОСОБА_5 та ОСОБА_2 відмовилися від прийняття належної їм частки спадкового майна. Оскільки ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги, то ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем ОСОБА_4.
Даний факт також підтверджується Повідомленням № 4175/02-4 від 19.12.2011 року, виданим державним нотаріусом Шостої Київської державної нотаріальної контори - Грушою О.В.
Оскільки для оформлення спадкової справи на земельну ділянку площею 0,0151 га, що розташована на території АДРЕСА_1, необхідним є Державний акт на право власності на дану земельну ділянку, державний нотаріус Шостої Київської державної нотаріальної контори Груша О.В. направила Запит № 3593/02-14 від 04.11.2011 року відповідачу з проханням надати вищевказаний Державний акт на право власності на земельну ділянку.
Однак, Управління Держкомзему у Васильківському районі у відповіді на Запит № 3593/02-14 від 04.11.2011 року зазначило, що отримати даний Державний акт має право власник або належним чином уповноважена ним особа. У випадку смерті власника спадкоємці мають право звертатись до суду з метою встановлення факту прийняття спадщини.
На виконання вимог відповідача, позивач 21.12.2011 року звернувся з заявою про встановлення факту прийняття спадщини до Печерського районного суду міста Києва.
22.12.2011 року суддею Печерського районного суду міста Києва було винесено ухвалу про відмову у відкритті провадження, в якій зазначено, що питання прийняття спадщини вирішуються нотаріусами України, а з повідомлення Шостої Київської державної нотаріальної контори від 19.12.2011 року вбачається, що позивач є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_4, тому встановлення вказаного факту не потребується.
Отримавши вищевказану ухвалу, позивач звернувся до відповідача з Запитом № 3593/02-14 від 04.11.2011 року з проханням надати Державний акт на право власності на земельну ділянку. Проте, у відповідь відповідач відмовив у наданні вищевказаного Державного акту на право власності на земельну ділянку, посилаючись на те, що даною ухвалою відповідача не зобов'язано його видавати.
23.01.2012 року, позивач подав до Васильківського міськрайонного суду Київської області аналогічну заяву про встановлення факту прийняття спадщини. Проте, 24.01.2012 року, судом була винесена ухвала про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки з матеріалів справи та змісту заяви вбачається спір про право, який вирішується у порядку позовного провадження.
Отже, враховуючи те, що факт прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті ОСОБА_4, підтверджується документами, виданими нотаріусом, а додатково встановлювати даний факт через суд непотрібно, тому відмова Управління Держкомзему у Васильківському районі щодо надання державному нотаріусу для оформлення спадкової справи Державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,0151 га, що розташована на території АДРЕСА_1 є незаконною.
Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини третьої статті 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. А згідно з частиною першою статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Як зазначалося вище, позивач прийняв спадщину у встановленому законом порядку з дотримання визначених строків, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Згідно з пунктом 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.2004 року, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлювальних документів про належність цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Відповідно до статті 181 Цивільного кодексу України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Державна реєстрація право власності на земельну ділянку передбачена статтею 125 Земельного кодексу України.
Згідно зі статтею 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Судом встановлено, що право власності на земельну ділянку спадкодавцем ОСОБА_4 було зареєстровано у відповідності з законодавством, тобто належало їй на момент відкриття спадщини. Позивач є спадкоємцем за законом та прийняв спадщину, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Шостої Київської державної нотаріальної контори від 05.12.2011 року.
Відповідно до статті 1225 Цивільного кодексу України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.
До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.
Згідно зі статтею 21 Конституції України, усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Відповідно до статті 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Згідно зі статтею 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний видати позивачеві Державний акт серії ЯИ № 625908, кадастровий номер земельної ділянки 3221484901:01:023:0073, на земельну ділянку, що розташована на території АДРЕСА_1, і, яка належить на праві власності ОСОБА_4 для оформлення позивачем належного йому права на спадщину за законом на зазначену земельну ділянку.
Відповідно до статті 256 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Так, питання прийняття спадщини вирішуються нотаріусами України. Із повідомлення Шостої Київської державної нотаріальної контори від 19.12.2011 року вбачається, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після померлої ОСОБА_4.
На підставі вищевикладеного, враховуючи, що спір на вказану земельну ділянку відсутній, позивач є єдиним спадкоємцем земельної ділянки, Державний акт серії ЯИ № 625908 на ім'я ОСОБА_4 на право власності на земельну ділянку загальною площею 0,0151 га, що розташована на території АДРЕСА_1 був виготовлений і зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, Управління Держкомзему у Васильківському районі діяло не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відтак позов підлягає задоволенню.
В силу пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 71 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідач не надав суду жодних обґрунтованих доказів та підстав, які спростовують твердження позивача.
Суд, всебічно та об'єктивно дослідивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 157, 159 -163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Зобов'язати Управління Держкомзему у Васильківському районі видати ОСОБА_1 Державний акт серії ЯИ № 625908 на ім'я ОСОБА_4 на право власності на земельну ділянку загальною площею 0,0151 га, що розташована на території АДРЕСА_1.
Присудити ОСОБА_1 судові витрати з Державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Управління Держкомзему у Васильківському районі грошові кошти в розмірі 32 (тридцять дві) гривні 19 копійок.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Шевченко А.В.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 27 березня 2012 р.