21 березня 2012 року 2а-5419/11/1070
приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26
час прийняття постанови : 15 год. 50 хв.
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Лиска І.Г.
при секретарі - Васковець М.С.
за участю
представника позивача: Рибаченко Н.М.
представників відповідача: Падун Є.В., Кошового С.В.
прокурора: Лугіної А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" до Київської обласної митниці, Головного управління Державного казначейства України у Київській області, за участю Прокуратури Київської області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення про визначення митної вартості товару, стягнення надмірно сплачених митних платежів,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс»вернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської обласної митниці, Головного Управління державного казначейства України у місті Києві в особі Управління Державного казначейства Шевченківського району міста Києва, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Київської обласної митниці про визначення митної вартості № 1250000006/2011/710806/1 від 22.08.2011р.; визнати противоправними дії відповідача-1 щодо відмови у митному оформленні 15.08.2011р.; стягнути з Державного бюджету України в особі Головного управління Державного казначейства України у м. Києві на користь TOB «Васт -Транс» надмірно сплачені митні платежі у сумі 33889, 41грн. та судовий збір
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15 серпня 2011 року декларантом Товариства з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс»подано до Київської обласної митниці вантажно-митну декларацію №125000026/2011/603120 від 15.08.2011р.
У графі 1 ВМД від 15.08.2011р. було зазначено товар - контрольно-вимірювальні пристрої: гальмівні стенди ( в комплекті : гальмівна площадка, шафа комп'ютерного блоку, комп'ютерний блок для обробки сигналу, з'єднуючої проводки та кабелів, пульт дистанційного керування) для діагностики гальмівної системи вантажного автомобіля та перевірки стану гальмівних колодок та дисків на станціях технічного обслуговування, марок : RTR - 7500 - 3 шт., RTR- 7500S -2шт. на загальну суму 301721,28 грн. (37 850 $). У графі 42 ВМД від 15.08.2011 року позивачем була зазначена митна вартість товару, що була визначена позивачем відповідно до ст.ст.266, 267 Митного кодексу України за методом 1, за ціною договору (вартістю операції), виходячи з ціни партії товару, вказаної в інвойсах, фактично сплаченої позивачем продавцю.
22 серпня 2011 року відповідачем-1 було видано картку відмови у митному оформлені за № 125000026/1/00548 з причин: зміна митної вартості за ВМД №125000026/2011/603120, порушення вимог ПКМУ №574 від 09.06.1997р„ п.5 наказу ДМСУ №314 від 20.04.2005р. у відповідності до вимог ст.ст.90,262,265 МКУ. В даній картці також зазначено вимогу, виконання якої забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України: подання нової ВМД з дотриманням рішення ВКМВ №125000006/2011/710806/1 від 22.08.2011р., дотримання вимог ПКМУ №574 від 09.06.1997р., п.5.3 наказу ДМСУ №314 від 20.04.2005р.
Відповідач-1 відмовив у прийнятті митної декларації, в тому числі і по причині порушення позивачем п.5 наказу ДМСУ №314 від 20.04.2005р., в якому зазначено: Департаменту декларування та митних режимів (ОСОБА_2) і Управлінню інформаційного забезпечення та митної статистики ОСОБА_1) у двомісячний строк після державної реєстрації цього наказу в Міністерстві юстиції України розробити й подати на затвердження Голові Служби проект Порядку анулювання вантажних митних декларацій.
Позивач вважає, що Відповідач-1 вчинив протиправні дії, вимагаючи виконання п.5 наказу ДМСУ №314 від 20.04.2005 р. позивачем.
У картці відмови відповідачем-1 як підставу відмови в прийнятті митної декларації зазначено: зміна митної вартості за ВМД №125000026/2011/603120, а однією із вимог, виконання якої забезпечує можливість прийняття митної декларації є подання нової ВМД з дотриманням рішення ВКМВ 12500006/2011/710806/1 від 22.08.2011р.
Відповідно до Рішення про визначення митної вартості товарів від 22.08.2011 р. відповідач-1 здійснив коригування митної вартості товару 1 (контрольно-вимірювальнього пристрою: випробувального гальмівного стенду) .
У ВМД від 15.08.2011р. під час митного оформлення позивач заявив митну вартість товару - 37 850 $, що становить 301 702,35грн., а відповідач-1 у Рішенні про визначення митної вартості встановив - 59 106,61 $, що становить - 471 138,79 грн. (курс НБУ - 7,971 грн./$).
Відповідач-1 не застосував метод 1 у зв'язку з неподанням декларантом додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості і визначив митну вартість товару за методом 6 , фактично збільшивши заявлену митну вартість на 169 436,44 грн. (21 256,61 $).
Позивач до ВМД від 18.08.2011р. додав Контракт №255 купівлі-продажу від 01.02.2011р. та інвойс № HYH-11А0214 від 19.05.2011р., згідно яких було придбано випробувальний гальмівний стенд за ціною 37 850 $.
Відповідач-1 не здійснив дій, передбачених законодавством України, не дотримався встановленої законом процедури та вибрав не визначений законом засіб: необґрунтовано піддав сумніву заявлену декларантом митну вартість (не прийняв визначення митної вартості за першим методом) та визначив митну вартість самостійно (за шостим методом) без законних підстав.
Митним органом не було застосовано жодного методу, крім N 6, для визначення митної вартості товару. Вказаний метод був використаний з урахуванням ВМД №1002000000/1/281106 від 01.07.2011р., не зазначаючи при цьому, що за товар був оформлений за даною ВМД, країну виробника та партію товару.
Відповідно до відмітки на ВМД №125000026/2011/603276 від 22.08.2011 року та виписки банку позивач сплатив компанії «Trans-Cargo LLP»ціну, що підлягала сплаті за контрактом та інвойсами: 39 697.00 $ (в т.ч.- 37 850 $-гальмівний стенд) + 1 847 $ (товар 2 - насос), оформлені згідно ВМД.
В процесі перевірки заявленої позивачем митної вартості відповідач-1 піддав сумніву (необґрунтовано) заявлену митну вартість та запропонував надати додаткові документи. Позивач надав витребовувані документи, серед яких мали місце експертний висновок щодо ціни товару, експортна декларація, каталоги продукції китайської компанії-виробника .
Відповідач-1 не зазначив причин, на яких ґрунтувалися сумніви у достовірності вказаної декларантом ціни товару та не взяв до уваги експертний висновок.
Відповідач -1 безпідставно не взяв до уваги визначену позивачем митну вартість товару, проігнорував процедуру послідовного застосування всіх методів, не навів аргументованих підстав неможливості використання інших методів, зразу ж застосував резервний метод.
Митна вартість, заявлена позивачем, складала - 301 702,35 грн. Відповідач-1 у встановленому законом порядку не спростував заявлену позивачем митну вартість, і встановив без належних підстав нову митну вартість - 471 138,79 грн., чим фактично збільшивши заявлену митну вартість на 169 436,44 грн. (21 256,61 $).
Збільшення митної вартості спричинило збільшення митних платежів, належних до сплати під час митного оформлення. Відповідно до ВМД №125000026/11/603276 від 22.08.2011р. різниця митних платежів складає -33 889,41 грн.
Таким чином, в результаті неправомірних дій митниці з корегування митної вартості товару в бік збільшення, позивачем було сплачено митних платежів за імпортований товар по ВМД №125000026/11/603276 від 22.08.2011р. в держбюджет України митних платежів 33 889,41 грн.
На підставі статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України від Прокуратури Київської області до суду надійшло повідомлення від 09.12.2011 року за № 05/1-424 вих. (вхідний № 20162 від 09.12.2011 року) про вступ прокурора у справу.
У попередньому судовому засіданні 05.05..2012 року проведено заміну відповідача - Головне Управління державного казначейства України у місті Києві в особі Управління Державного казначейства Шевченківського району міста Києва на належного відповідача - Головне управління Державного казначейства України у Київській області
Представник позивача Рибаченко Н.М. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, підтвердила обставини, викладені позовній заяві письмових поясненнях, просила суд позов задовольнити.
Представник відповідача -Київської обласної митниці Падун Є.В. позовні вимоги не визнав, з підстав, зазначених у письмових запереченнях на позов, просив суд відмовити в задоволенні позову.
Представник відповідача - Головного управління Державного казначейства України у Київській області Кошовий С.В. позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях, просив суд відмовити у задоволенні позову.
Прокурор просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Васт-Транс”є юридичною особою.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2011 року було укладено контракт купівлі-продажу № 255 між позивачем з фірмою «TRANS-CARGO LLP», Лондон Англія, предметом якого є поставка з боку продавця (Фірма TRANS-CARGO LLP») на адресу покупця (ТОВ “Васт-Транс”) обладнання для діагностики автомобілів (тормозних стендів), дизельного насосу виробництва Китай та інших товарів народного споживання виробництва китайських кампаній.
На виконання умов контракту №255 купівлі-продажу від 01.02.2011 ТОВ «Васт-Транс»до митного оформлення згідно вантажної митної декларації №125000026/2011/603120 був заявлений в режимі імпорт - 40 товар (випробувальні гальмівні стенди), при цьому позивачем було надано документи необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення, перелік яких, зазначений в гр. 44 ВМД. Документи для здійснення митного оформлення подавались особою уповноваженою на декларування ОСОБА_9
У графі 1 ВМД від 15.08.2011р. було зазначено товар: контрольно-вимірювальні пристрої: гальмівні стенди ( в комплекті: гальмівна площадка, шафа комп'ютерного блоку, комп'ютерний блок для обробки сигналу, з'єднуючої проводки та кабелів, пульт дистанційного керування) для діагностики гальмівної системи вантажного автомобіля та перевірки стану гальмівних колодок та дисків на станціях технічного обслуговування, марок : RTR - 7500 - 3 шт., RTR- 7500S -2шт. на загальну суму 301721,28 грн. (37 850 $).
У графі 42 ВМД від 15.08.2011 року позивачем була зазначена митна вартість товару - 14723 36, за ціною договору (вартістю операції), виходячи з ціни партії товару, вказаної в інвойсах, фактично сплаченої позивачем продавцю.
Позивач до ВМД від 18.08.2011р. додав Контракт №255 купівлі-продажу від 01.02.2011р. та інвойс № HYH-11А0214 від 19.05.2011р., згідно яких було придбано випробувальний гальмівний стенд за ціною 37 850 $.
22 серпня 2011 року Київською обласною митницею було видано картку відмови у митному оформлені за № 125000026/1/00548 з причин: зміна митної вартості за ВМД №125000026/2011/603120 порушення вимог ПКМУ №574 від 09.06.1997р„ п.5 наказу ДМСУ №314 від 20.04.2005р. у відповідності до вимог ст.ст.90,262,265 МКУ. В даній картці також зазначено вимогу, виконання якої забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України: подання нової ВМД з дотриманням рішення ВКМВ №125000006/2011/710806/1 від 22.08.2011р., дотримання вимог ПКМУ №574 від 09.06.1997р., п.5.3 наказу ДМСУ №314 від 20.04.2005р.
Як встановлено з позовної заяви та пояснень представника позивача під час розгляду справи, позивач не погоджується з визначенням митної вартості по товару “випробувальні гальмові стенди”, по якому різниця митних платежів складає 33889, 41 грн. і саме цю суму позивач просить стягнути з Державного бюджету України як надмірно сплачені митні платежі.
Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Митний кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України. Кодекс спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Згідно зі статтею 1 Митного кодексу України, ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.
Декларант -юридична чи фізична особа, яка здійснює декларування товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.
Декларація митної вартості -заява особи митному органу за встановленою формою відомостей щодо митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України чи по відношенню до яких змінюється митний режим.
Відповідно до статті 81 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Умови та порядок застосування форм декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Перелік товарів, що підлягають обов'язковому декларуванню, встановлюється цим Кодексом та актами Кабінету Міністрів України.
Згідно зі статтею 86 Митного кодексу України, митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу. З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення. Митний орган не має права відмовити в прийнятті митної декларації, якщо декларантом виконано всі умови, встановлені цим Кодексом. Відмова митного органу в прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанту.
Відповідно до статті 259 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Частиною першою статті 261 Митного кодексу України встановлено, що відомості про митну вартість товарів, які перемішуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також, у відповідних випадках, для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.
Відповідно до статті 262 Митного кодексу України, митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Згідно статті 265 Митного кодексу України, митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів з урахуванням положень цього Кодексу, має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів, також має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.
Якщо митний орган вважає, що певні конкретні елементи витрат, які формують частину вартості для митних цілей, понесені покупцем, але не включені до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари, то митний орган має право відповідним чином корегувати заявлену митну вартість.
Як зазначено відповідачем -Київською обласною митницею, під час здійснення контролю за правильністю визначення позивачем митної вартості товару, який переміщувався ним через митний кордон України на підставі ВМД №125000026/2011/603120, у посадових осіб Київської обласної митниці виникли сумніви щодо достовірності наданих декларантом до митного оформлення відомостей, оскільки митна вартість товарів, значною мірою відрізнялась від середньоконтрактної вартості, що була визначена митницею під час митного оформлення ідентичних чи подібних товарів, ввезених на територію України за іншими угодами. Крім цього, відповідно до ЄАІС ДМСУ, наявна інформація стосовно ціни митного оформлення товарів, які ввозив позивач значно більше заявленої.
Відповідно до Методичних рекомендацій із застосування окремих положень Митного кодексу України, що стосуються питань визначення митної вартості товарів, які імпортуються на митну територію України, затверджених наказом ДМСУ від 31 січня 2007 року № 74 (далі - Методичні рекомендації із застосування окремих положень МКУ), а саме п. 3.1. передбачено, що під час здійснення митного контролю й митного оформлення окремих видів товарів, які визначені Держмитслужбою для поглибленого контролю за правильністю визначення їх митної вартості із застосуванням положень статті 265 Митного кодексу України, посадова особа митного органу, що здійснює такий контроль, використовує інформацію бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України, а також електронного та/або паперового бюлетеня "Огляд цін українського та світового товарних ринків", біржову інформацію про ціни на товари та/або сировину, інші інформаційні джерела, де наведено цінові характеристики таких товарів та/або сировини.
Пунктом 3.2. Методичних рекомендацій із застосування окремих положень МКУ, передбачено, що при митному оформленні окремих видів товарів посадова особа митного органу, яка здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, обчислює прямі витрати на виробництво товару, зокрема сировину й матеріали та/або комплектуючі, що входять до складу цього товару, відповідно до інформації, надісланої Держмитслужбою.
Згідно з приписами пункту 3.3. Методичних рекомендацій із застосування окремих положень МКУ, якщо заявлена декларантом митна вартість товару в результаті розрахунків нижча, ніж величина витрат, обчислена посадовою особою митного органу згідно з пунктом 3.2 цих Рекомендацій, то посадова особа митного органу повідомляє про це декларанта та запитує додаткові документи в підтвердження заявленої декларантом митної вартості, що визначені в п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року № 1766.
Відповідно до ч. 1 ст. 264 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість і дані, що стосуються її визначення, мають ґрунтуватися на достовірній і документально підтвердженій інформації
Частиною 2 статті 264 Митного кодексу України визначено, що у разі потреби у підтвердженні заявленої декларантом митної вартості товарів декларант зобов'язаний на вимогу митного органу надати йому необхідні для цього відомості.
Після аналізу інформації, що містилась у товаросупровідних документах, наданих до митного оформлення, цінової інформації ЄАІС Держмитслужби України на товари, що ввозились на митну територію України у на момент проведення перевірки митної вартості та відповідно до вимог пункту 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України, від 20.12.2006 № 1766 (далі - Порядок декларування митної вартості товарів № 1766) на декларації митної вартості ДМВ-1 №125000026/2011/603120 від 15.08.2011 в графі "Для відміток митниці" посадовою особою було зроблено запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначенням дати та прізвища з поставленням підпису, а саме: «рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; прайс-лист фірми-виробника товару; копію вантажної митної декларації країни відправлення; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством», про що декларант був ознайомлений під підпис 15.08.2011 року . Особа уповноважена на декларування ОСОБА_9 в цей же день 15.08.2011 на зворотному боці декларації ДМВ-1 №125000026/2011/603120 вчинив запис: «Надати експортну декларацію немає можливості. Надати експертний висновок не має можливості у зв'язку з фінансовим станом підприємства», про що свідчить дата та підпис декларанта.
Визначення митної вартості товару «випробувальні гальмівні стенди»здійснювалося у відповідності до статей 267-273 Митного кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766 „Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження", цінової бази даних ЄАІС Держмитслужби України та аналізу товаросупровідних документів.
Оскільки, заявлена позивачем митна вартість не відповідала цінам, що склалися на відповідний товар на ринку імпорту на момент здійснення імпортної операції, що є порушенням п. 6 Указу Президента України від 15.08.1994 р. № 475/94 „Про заходи щодо запобігання експорту товарів і входженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, та врегулювання торговельних спорів", яким встановлено, що при здійсненні суб'єктами підприємницької діяльності України експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника, контрактні (зовнішньоторговельні) ціни мають відповідати цінам, що склалися чи складатимуться на відповідний товар на ринку експорту чи збуту на момент здійснення експортної, імпортної операції. Відповідальність за обґрунтування цін за зовнішньоекономічними контрактами покладається на суб'єктів підприємницької діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 266 Митного кодексу України визначення митної гордості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюються за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість ~: варів); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору її з до подібних (аналогічних ) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.
Згідно з ч. 4 ст. 266 Митного кодексу України кожний наступний метод і посовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною - національного законодавства України. Це безпосередньо стосується таких норм міжнародного права, як стаття VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі ГАТТ).
Пунктом 2 (а) статті VII ГАТТ встановлено, що оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару.
Згідно з пунктом 2 (Ь) статті під «дійсною вартістю»повинна розумітися ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції.
Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до пункту (Ь), оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті, який може бути встановлений.
Таким чином, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості.
Згідно з ст. 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ ніщо не повинно тлумачитись так, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митного оцінювання.
Відповідно до статті 41 Митного кодексу України однією з форм митного контролю є перевірка митними органами системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України.
Отже, доведення достовірності заявленої митної вартості товарів, що імпортуються на митну територію України, є безпосереднім обов'язком декларанта.
В свою чергу особою уповноваженою на декларування ОСОБА_9 15.08.2011 року на підставі ч. 2 п. 13 Порядку декларування митної вартості товарів, та подання відомостей для її підтвердження на зворотному боці декларації митної вартості №125000026/2011/603120 було вчинено запис про неможливість подання додаткових документів. Отже, особою уповноваженою на декларування не було надано жодного із запитуваних документів, що могли б підтвердити заявлену митну вартість.
Відповідно до ст. 117 Конституції України Постанови і Розпорядження Кабінету Міністрів України є обов'язковими до виконання, керуючись положеннями Митного кодексу України та Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.06 № 1766, відділом контролю митної вартості було визначено митну вартість товару «випробувальні гальмівні стенди». У зв'язку з невиконанням вимог митниці в наданні додаткових документів, то митний орган не мав право застосувати метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (метод 1) згідно ст.267 Митного кодексу України.
Метод 2 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) застосовується в разі ввезення товарів у відповідний період з однаковими ознаками, а саме: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна походження; виробник.
Оскільки інформація, яка б відповідала вищезазначеним ознакам відсутня, то використання даного методу згідно ст.268 Митного кодексу України було неможливим.
Метод 3 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) застосовується в разі ввезення товарів у відповідний період враховуючи такі ознаки: якість, наявність торгової марки та їх репутація на ринку; країна походження; виробник.
Оскільки інформація, яка б відповідала вищезазначеним ознакам відсутня, то використання даного методу згідно ст.269 Митного кодексу України було неможливим.
Застосування методів 4, 5 згідно ст.271-272 Митного кодексу України за відсутності інформації про вартість матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів, обсягу прибутку, загальних витрат при продажу в Україні не видається можливим.
Так. у графі 8 ДМВ-2 №125000026/2011/603276 від 22.08.2011 року випуску товарів, декларант власноручно зазначив, що метод 1 не застосовувався у зв'язку з тим, що у митного органу є довідкова інформація про ціни на товар, методи 2-5 не застосовувалися у зв'язку з відсутності у митного органу та декларанта відповідної інформації для застосування 2-5 методів.
Відповідно до абз.2 п. 3.4. Методичних рекомендацій із застосування окремих положень МКУ, факт проведення консультацій та результати таких консультацій фіксуються посадовою особою митного органу, яка їх провела, на зворотному боці декларації митної вартості або у відповідному журналі та засвідчуються підписом декларанта, з яким було проведено таку консультацію.
Як вбачається з рішення про визначення митної вартості товару від 22.08.2011року №125000006/2011/710806/1 в графі 33 зазначено : джерела інформації на підставі яких нормативно-правових актів було прийняте рішення; чому не було застосовано методи 1-5 і умови застосування методу №6, а саме метод 6 був використаний з урахуванням ВМД №1002000000/1/281106 від 01.07.2011 р. . Декларант ОСОБА_9 дане рішення отримав, що підтверджується підписом.
Приймаючи до уваги надані до митного оформлення документи та наявну у митного органу інформацію на момент здійснення митного оформлення товарів, було прийнято рішення про здійснення коригування товарів за резервним методом згідно ст.273 Митного кодексу України.
Відповідно до п. 9.1. Методичних рекомендацій із застосування окремих положень МКУ, Митна вартість, визначена за резервним методом згідно з положеннями статті 273, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначених (визнаних) митних вартостях.
Пункт 9.2. Для використання положень статті 273 при визначенні митної вартості повинні використовуватися методи, викладені у статтях 267 - 272, при цьому обґрунтована гнучкість у застосуванні таких методів відповідатиме цілям та положенням статті 273.
Приймаючи до уваги надані до митного оформлення документи, наявну у митного органу цінову інформацію на момент здійснення митного оформлення товарів та те, що рівень митної вартості заявленої декларантом за ВМД №125000026/2011/603120 від 15.08.2011 був нижчий рівня митної вартості товарів згідно з ціновою інформацією, зазначеної в ПІК «Цінова інформація при визначенні митної вартості»ЄАІС Держмитслужби України, було прийнято рішення про визначення митної вартості товарів за резервним методом згідно статті 273 Митного кодексу України. А саме, митна вартість товару «випробувальні гальмівні стенди»визначена митним органом з урахуванням положень статті 273 Митного кодексу України («щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визначеній за методами 1-6 митної вартості») - 6,41 дол. США за кг товару з урахуванням вантажної митної декларації від 01.07.2011р. №100200000/1/281106, та було винесено рішення про визначення митної вартості №125000006/2011/710806/1 від 22.08.2011.
22.08.11 ТОВ «Васт-Транс»з дозволу керівництва митниці було проведено митне оформлення даного вантажу у зв'язку з необхідністю певного часу для надання додаткових документів, які підтверджують відповідність заявленої декларантом митної вартості товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання згідно наказу Держмитслужби України від 17.03.2008 р. № 230 за вантажною митною декларацією №125000026/2011/603276 від 22.08.2011 р.
Згодом до Київської обласної митниці надійшов лист від 02.09.11 №107 від ТОВ «Васт-Транс»з пакетом додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів «випробувальні гальмівні стенди», ввезеного на митну територію України ТОВ «Васт-Транс».
У відповіді на даний лист Київською обласною митницею було наголошено що: визначення митної вартості здійснювалося у відповідності до статей 267-273 Митного кодексу України, Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей про її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.06 № 1766, наданих до митного оформлення товаросупровідних документів, з урахуванням інформації цінової бази даних ЄАІС Держмитслужби України. Заявлена декларантом митна вартість та дані, що стосуються її визначення, повинні ґрунтуватися на достовірній і документально підтвердженій інформації.
Згідно п.13 Порядку, затвердженого наказом Держмитслужби України від 17.03.10 № 230, після завершення процедур з митного оформлення та пропуску товарів через митний кордон України декларант повинен подати митному органу необхідні відомості для підтвердження заявленої митної вартості та забезпечити можливість їх перевірки.
Документи, що були надані в якості додаткових (прайс-лист, копія ВМД країни відправлення вантажу, рахунок з третіми особами, висновок ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ»), взяті до уваги митним органом.
Згідно пунктів 10 та 12 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого ПКМУ від 20.12.06 № 1766, надані відомості повинні базуватися на об'єктивних даних, що підлягають обчисленню та перевірці відповідно до вимог Митного кодексу України,
Декларантом в якості додаткових документів надана комерційна пропозиція, яка за своїм змістом є домовленістю двох сторін. Прайс-лист наданий для дилерів компанії, але документи, що свідчать про укладання дилерської угоди до митного оформлення не надавались. Наявна агентська угода від 20.06.11№20110620 стосується фірми ALIGHT AVTO REPAIR & MAINTENANCE EQUIPMENT. LTD», яка не прослідковується в жодному документі, що має відношення до даної поставки за зовнішньоекономічним контрактом від 01.02.11 №255. У наданому прайс-листі фірма HOHG YANG HUI TRADE СО LTD»є експортним агентом при поставках до країн Європи, але відповідно до листа компанії JEVOL VEHICLE INSPECTING TECH. CO»вона є виробничою фабрикою.
Надані інвойси (рахунки з третіми особами) містять один рівень цін, незважаючи на наявність посередника англійської компанії Cargo LLP». Інвойс, виставлений компанією HOHG YANG HUI TRADE CO LTD»компанії Cargo LLP»від 19.05.11 №HYH-11A0217 та інвойс, виставлений компанією Cargo LLP»TOB «Васт-Транс»від 19.05.11 №HYH-11A0217 мають однакові номери та дати.
Судом встановлено, що митним органом правомірно не було взято до уваги експертний висновок ДП «Держзовнішінформ»від 17.08.2011 р. №9/1112, так як ДП «Держзовнішінформ»не уповноважено надавати висновки про митну вартість товарів. Відповідні повноваження були зазначені у п. 6 Указу Президента України від 10.02.1996 №124/96 «Про заходи щодо вдосконалення кон'юктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності», однак даний указ втратив чинність відповідно до Указу Президента України від 5.08.2008р №686/2008. Таким чином, ДП «Держзовнішінформ»не має відповідних повноважень згідно із чинним законодавством надавати висновки про вартісні характеристики товару.
Крім того, цінова інформація, що використовувалась у висновку ДП «Держзовнішінформ»не враховує комерційних умов між виробниками та імпортерами подібної продукції китайського походження, що у даному випадку є важливим для визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України. Відповідно до висновку ДП «Держзовнішінформ»продукція ввозиться за спеціальними дистриб'юторськими цінами, що, як уже зазначалось, не підтверджено документально митному органу.
Враховуючи вищевикладене та вимоги ст. 267 Митного кодексу України, Київською обласною митницею було проінформовано ТОВ «Васт- Транс»про неможливість застосування методу оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються до товару «випробувальні гальмівні стенди»ввезених на митну територію України.
Таким чином, дії митниці щодо визначення митної вартості товарів та Рішення про визначення митної вартості №250000006/2011/710806/1 від 22.08.2011 року є законними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства України.
Щодо позовних вимог про визнання неправомірними дії Київської обласної митниці по відмові у митному оформленні, слід відмітити наступне.
У випадках, передбачених митним законодавством України та міжнародними договорами України, які підписані у встановленому законом порядку, митні органи вправі відмовити у здійсненні митного оформлення. У разі відмови у митному оформленні та пропуску через митний кордон України товарів та транспортних засобів митний орган повинен видати заінтересованим особам письмове повідомлення із зазначенням причин відмови та вичерпним роз'ясненням вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення та пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України.
Так, відповідно до Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 року № 574, з урахуванням наказу Державної митної служби України № 669 від 08.08.2007 року, у разі відмови у прийнятті ВМД для оформлення обов'язково заповнюється картка відмови у митному оформленні згідно з порядком, установленим Державною митною службою.
Порядок оформлення й використання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, затверджено наказом Державної митної служби України від 12.12.2005 року № 1227, який визначає механізм надання митним органом письмового повідомлення заінтересованим особам про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.
Так, згідно вказаного Порядку, картка формується в електронному вигляді з використанням програмно-інформаційного комплексу “Відмова в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України” Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України посадовою особою митного органу, яка з огляду на обставини (заборону на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України; відсутність документів, потрібних для здійснення митного оформлення чи пропуску товарів і транспортних засобів тощо) прийняла рішення про відмову. У Картці повинні бути в стислому вигляді зазначені причини відмови з посиланням на норми законодавства України, а також вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України.
22.08.2011 року позивачеві було відмовлено в митному оформленні та пропуску товару через митний кордон України з таких причин: зміна митної вартості за ВМД №125000026/2011/603120, порушення вимог ПКМУ №574 від 09.06.1997р„ п.5 наказу ДМСУ №314 від 20.04.2005р. у відповідності до вимог ст.ст.90,262,265 МКУ. В даній відмові також було зазначено вимогу, виконання якої забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України: подання нової ВМД з дотриманням рішення ВКМВ №125000006/2011/710806/1 від 22.08.2011р., дотримання вимог ПКМУ №574 від 09.06.1997р., п.5.3 наказу ДМСУ №314 від 20.04.2005р.
Як вбачається з матеріалів справи, як уповноваженою особою позивача -декларантом так і посадовою особою позивача, митному органу не було подано повного переліку додатково запитуваних документів на підтвердження задекларованої митної вартості товарів.
Відповідно до пункту 12 Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, що затверджений наказом Державної митної служби України від 07.08.2007 року № 667 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.08.2007 року за № 968/14235, якщо відділом контролю митної вартості митниці приймається рішення, яке не відповідає інформації заявленій декларантом у митній декларації, то ця митна декларація не може використовуватися для митного оформлення класифікованого товару. У такому разі підрозділом митного оформлення заповнюється картка відмови в митному оформленні згідно з порядком установленим Держмитслужбою. Для здійснення розмитнення товару митному органу подається нова митна декларація. При цьому, інформація у відповідних графах митної декларації повинна відповідати інформації зазначеній у Рішенні.
Картку відмови було отримано декларантом позивача, про що свідчить його підпис на картці.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій про відмову в митному оформленні є необґрунтованими та відповідно такими, що не підлягають задоволенню.
Стосовно вимог позивача щодо повернення з бюджету надмірно сплачених коштів за митне оформлення в сумі 33889, 41 грн., суд зазначає наступне.
Статтею 50 Бюджетного кодексу України передбачено, що Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.
На виконання положень статті 50 Бюджетного кодексу України розроблено Порядок взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, який затверджений спільним наказом Державної митної служби України та Державним Казначейством України від 20.07.2007 року № 611/147 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 25.09.2007 року № 1095/14362 (далі-Порядок).
Згідно з пунктами 2, 5, 6, 7 даного Порядку повернення платникам помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновків митного органу, оформленого відповідно до заяви платника податків, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації
Митні органи за місцем оформлення митної декларації на підставі заяви платника готують висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за сприянням яких покладається на митні органи (далі - висновок), та не пізніше п'яти робочих днів від дня прийняття керівником митного органу рішення про повернення з Державного бюджету України, направляють його згідно з реєстром висновків про повернення з Державного бюджету України та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, для виконання відповідним органам Державного казначейства України.
Дані висновки реєструються органами Державного казначейства України в журналі обліку висновків, наданих митними органами.
На підставі отриманого висновку відповідний орган Державного казначейства України готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у висновку, та здійснює повернення коштів з бюджету.
Органи Державного казначейства не приймають участі у процесі стягнення податків, зборів та інших доходів, оскільки відповідно до пункту 3 статті 50 Бюджетного кодексу України саме на органи стягнення покладено обов'язок забезпечувати своєчасне та в повному обсязі надходження до державного бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів відповідно до законодавства України.
Органи Державного казначейства відповідно до статей 48, 50 Бюджетного кодексу України здійснюють контроль за бюджетними повноваженнями при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів та ведення обліку всіх надходжень, що належать Державному бюджету України.
Оскільки, висновку щодо повернення надмірно сплачених коштів з Державного бюджету України на користь позивача від відповідача Київської обласної митниці до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області не надходило, та з урахуванням правомірної відмови відповідача -Київської обласної митниці застосувати заявлену позивачем митну вартість товару, суд дійшов висновку, що підстави для відшкодування з бюджету надмірно сплачених коштів за митне оформлення у розмірі 33889, 41 грн. відсутні.
Відповідно до частини першої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.
Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача не ґрунтуються на нормах законодавства і є безпідставними, а рішення і дії відповідача -Київської обласної митниці є правомірним та таким, що винесено в межах діючого законодавства, тому адміністративний позов задоволенню не підлягає.
З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог про скасування рішення і визнання неправомірними дій по відмові у митному оформленні товару, вимоги до відповідача -Головного управління Державної казначейської служби у Київській області задоволенню не підлягають.
Згідно з частиною другою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Керуючись статтями ст.ст. 60, 71, 72, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" до Київської обласної митниці, Головного управління Державного казначейства України у Київській області, за участю Прокуратури Київської області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення про визначення митної вартості товару, стягнення надмірно сплачених митних платежів - відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст. 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Лиска І.Г.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 26 березня 2012 р.