м. Київ
23 березня 2012 року Справа № 2а-1246/12/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Харченко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомУправління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області
до
про Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварська меблева фабрика «Дружба»
стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, фінансових санкцій та пені,
Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварська меблева фабрика «Дружба»заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, фінансових санкцій та пені у загальному розмірі 26661 грн. 56 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач має перед територіальним органом Пенсійного фонду України заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, фінансових санкцій та пені у вказаному вище розмірі, яка підтверджується звітами про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України, що підлягає сплаті Товариством з обмеженою відповідальністю «Броварська меблева фабрика «Дружба»за жовтень -грудень 2011 року, та рішенням Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області від 06.12.2011 № 76 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску, а також стягнення заборгованості за єдиним внеском, фінансовими санкціями і пенею, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 23 березня 2012 року о 8 год. 40 хв.
У судове засідання, призначене на 23 березня 2012 року, представники сторін не з'явились, були своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи. Матеріали справи містять клопотання представників позивача та відповідача про розгляд справи за їх відсутності, що відповідно до приписів статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Крім того, до суду надійшла заява представника відповідача про визнання адміністративного позову у повному обсязі та надання розстрочки у виплаті заборгованості у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем підприємства.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Броварська меблева фабрика «Дружба»(ідентифікаційний код 02970547, місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Залізнична, буд. 5) зареєстроване державним реєстратором Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області як юридична особа 05.04.2000 (копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (а.с. 24-25).
Відповідач зареєстрований як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за № 03040098, що підтверджується відомостями, наведеними у картках особового рахунку (а.с. 6-7), а отже є страхувальником у розумінні положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010 № 2464.
Судом встановлено, що відповідачем не сплачено самостійно визначену ним суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за жовтень -грудень 2011 року у загальному розмірі 25513 грн. 52 коп.
Крім того, у зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування начальником Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області прийнято рішення від 06.12.2011 № 76, яким на підставі пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010 № 2464до Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварська меблева фабрика «Дружба»за період з 20.10.2011 по 07.11.2011 застосовано фінансові санкції у сумі 977 грн. 59 коп. та пеню у сумі 170 грн. 45 коп.
Вказане рішення отримано відповідачем 10.01.2012, що підтверджується копією повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 22).
Заборгованість по сплаті фінансових санкцій та пені у вказаному вище розмірі у строк, встановлений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010 № 2464, відповідачем не сплачено.
У зв'язку з порушенням відповідачем платіжної дисципліни, позивачем, на підставі частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010 № 2464, відповідачу було направлено вимогу про сплату боргу за № Ю-40/65 від 03.02.2012, яка була отримана його представником 16.02.2012, про що свідчить копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 23).
Обов'язок щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, фінансових санкцій та пені у встановлені законодавством строки відповідачем не виконано, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Законодавство України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 № 16/98-ВР та прийнятих відповідно до них законів, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно зі статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 № 16/98-ВР (далі -Основи законодавства № 16/98-ВР) загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі - роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування як: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України (частина перша статті 4 Основ законодавства № 16/98-ВР).
Частиною другою статті 4 Основ законодавства № 16/98-ВР встановлено, що відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
Відповідно до приписів статті 20 Основ законодавства № 16/98-ВР, основними джерелами коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до цих Основ є внески роботодавців і застрахованих осіб.
Так, згідно з частиною першою статті 21 цих Основ, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок на пенсійне страхування, страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, медичне страхування, страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, страхування на випадок безробіття, який в обов'язковому порядку сплачується страхувальниками з метою забезпечення реалізації прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за соціальним страхуванням.
Розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються Верховною Радою України (частина друга статті 21 Основ законодавства № 16/98-ВР).
Статтею 22 Основ законодавства № 16/98-ВР встановлено, що порядок здійснення платежів, строки сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010 № 2464, порядок резервування коштів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - законами України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно зі статтею статтею 2 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010 № 2464 (далі -Закон України № 2464), виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Відповідно до приписів частини першої статті 3 зазначеного Закону, збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципом обов'язковості сплати єдиного внеску.
Згідно зі статтею 4 Закону України № 2464-VI, платниками єдиного внеску є страхувальники, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, та застраховані особи, зазначені у пунктах 2-14 частини першої цієї статті.
Пунктом 1 частини першої статті 4 Закону України № 2464передбачено, що страхувальниками є роботодавці, зокрема: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою -підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно до частин першої та третьої статті 5 Закону України № 2464, взяття на облік осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється Пенсійним фондом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників. Платникам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, безоплатно надсилається повідомлення про взяття їх на облік, в якому зазначається клас професійного ризику виробництва, до якого віднесено платника.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 6 Закону України № 2464, платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.
Частиною п'ятою статті 7 зазначеного Закону передбачено, що єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.
Відповідно до приписів частин восьмої та дванадцятої статті 9 Закону України № 2464, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
В силу приписів статті 1 Закону України № 2464, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом, визнається недоїмкою по сплаті єдиного внеску.
Форма та строки подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначені Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 № 22-2.
Так, згідно з пунктом 3.1 зазначеного Порядку, страхувальники, крім зазначених у пунктах 3.3-3.4 цього розділу, а також страхувальники, зазначені в пункті 3.2, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою -підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію його, як підприємця), у частині подання звіту за таких осіб зобов'язані формувати та подавати до органів Пенсійного фонду звіт не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Базовим звітним періодом для них є календарний місяць.
Звіт подається за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що відповідачем до Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області було подано звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України із визначеною відповідачем сумою єдиного внеску, що підлягає сплаті за жовтень -грудень 2011 року у загальному розмірі 30703 грн. 97 коп., а саме: за жовтень 2011 року -у сумі 10645 грн. 40 коп., листопад 2011 року -у сумі 10481 грн. 88 коп. та грудень 2011 року -у сумі 9576 грн. 69 коп.
З урахуванням часткового погашення відповідачем заборгованості у розмірі 5190 грн. 45 коп., самостійно визначений відповідачем розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за жовтень - грудень 2011 року у сумі 25513 грн. 52 коп. у строк, встановлений Законом України № 2464, не сплачено.
Частиною третьою статті 25 Закону України № 2464передбачено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Згідно з приписами частини першої статті 13 цього Закону, Пенсійний фонд України та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску та застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом.
Так, відповідно до пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України № 2464, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Частиною десятою статті 25 Закону України № 2464також передбачено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Таким чином, територіальний орган Пенсійного фонду України, встановивши порушення відповідачем вимог частини восьмої статті 9 Закону України № 2464, що виявилось у несвоєчасній сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, обгрунтовано застосував до Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварська меблева фабрика «Дружба»за період з 20.10.2011 по 07.11.2011 фінансові санкції та пеню, виходячи з приписів частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 зазначеного Закону, у розмірі, відповідно, 977грн. 59 коп. та 170 грн. 45 коп.
Згідно з абзацом 1 частини четвертої статті 25 Закону України № 2464, територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки (абзац 4 частини п'ятнадцятої статті 25 Закону України № 2464).
Абзацами 3 та 4 частини четвертої статті 25 зазначеного Закону встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
Відповідно до приписів частини чотирнадцятої статті 25 Закону України № 2464, суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Згідно з абзацом 6 частини чотирнадцятої статті 25 Закону України № 2464, у разі, якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску (абзац 3 частини п'ятнадцятої статті 25 Закону України № 2464).
Судом встановлено, що вимога від 03.02.2012 № Ю-40/65 та рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області від 06.12.2011 № 76 протягом 10 робочих днів після їх отримання відповідачем оскаржені не були, заборгованість не погашена, отже борг вважається узгодженим.
Таким чином, загальна сума заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, фінансових санкціях та пені, що підлягає сплаті відповідачем, становить 26661 грн. 56 коп.
Наявність заборгованості у вказаному вище розмірі підтверджується доказами, які містяться у матеріалах справи, зокрема, картками особового рахунку платника єдиного внеску (а.с. 6-7) та розрахунком суми боргу, складеним Управлінням Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області (а.с. 5).
На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідач суду не надав та визнав позовні вимоги у повному обсязі.
Крім того, до суду надійшло клопотання представника відповідача про надання розстрочки у виплаті заборгованості на умовах щомісячної сплати боргу рівними частинами упродовж 12 місяців.
Представник позивача проти надання розстрочки у виплаті заборгованості на вказаних умовах не заперечував, про що надіслав суду відповідну заяву.
Відповідно до частини першої статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитись від адміністративного позову, а відповідач -визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Цією ж статтею встановлено, що судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково.
Судом встановлено, що визнання відповідачем адміністративного позову не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси, а тому приймається судом.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області у розмірі 26661 грн. 56 коп. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив та позов визнав; заборгованість у вказаному вище розмірі підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день винесення рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про надання розстрочки у виплаті заборгованості перед Управлінням Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області, суд зазначає наступне.
Право суду надавати відстрочення або розстрочення виконання судового рішення обумовлено статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною першою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.
Керуючись принципом диспозитивності, покладеним в основу адміністративного судочинства, а також беручи до уваги ту обставину, що відповідач позов визнав, зважаючи на те, що позивач проти надання розстрочки не заперечував, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про надання розстрочки у виплаті заборгованості підлягає задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 69, 70, 71, 112, 122, 136, 158-163, 167, 254, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварська меблева фабрика «Дружба» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, фінансових санкцій та пені у сумі 26661 (двадцять шість тисяч шістсот шістдесят одна) грн. 56 коп.
3. Встановити розстрочку виконання даної постанови суду у наступному порядку: суму заборгованості у розмірі 26661 (двадцять шість тисяч шістсот шістдесят одна) грн. 56 коп. стягнути рівними частинами щомісячно упродовж дванадцяти місяців з дня набрання постановою законної сили.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Харченко С.В.