20 березня 2012 року 2а-5148/11/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого -судді Лиска І.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу Управління Пенсійного фонду України у м. Буча Київської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Ірпені Київської області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії та стягнення витрат в загальній сумі 76853 грн. 72 коп., -
Управління Пенсійного фонду України у м. Буча Київської області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Ірпені Київської області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії та стягнення витрат в загальній сумі 76853 грн. 72 коп. У позовних вимогах просить ( з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог): визнати неправомірними дії Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Ірпені Київської області; зобов'язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Ірпені Київської області включити до відшкодування неприйняті ним витрати в загальній сумі 76853 грн. 72 коп. з них: державна адресна допомога -76537 грн. 58 коп.; поштові видатки -316 грн. 14 коп.; стягнути витрати з виплаченої адресної державної допомоги та поштових витрат у загальній сумі 76537 грн. 58 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, зокрема, що відповідачем необґрунтовано не прийнято до відшкодування загальну суму витрат з виплаченої адресної державної допомоги та поштових витрат за період з грудня 2010 року по вересень 2011 в загальній сумі 76853 грн. 72 коп.
Також, позовна заява мотивована нормами Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання” від 23.09.1999 року (з наступними змінами та доповненнями), Закону України „Про пенсійне забезпечення”, Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, який затверджений спільною постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року за №5-4/4.
Позивач обґрунтував позовні вимоги тим, що виплата щомісячної державної адресної допомоги до пенсії передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян»(далі постанова Кабінету Міністрів України № 265), якою також встановлено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога. Оскільки позивачем понесені певні витрати, пов'язані з виплатою та доставкою щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, а відповідач відмовився відшкодовувати витрати, позивач звернуся до суду з вказаним позовом.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, 20.03.2012 року на адресу суду надійшло клопотання від представника УПФУ у м. Буча Київської області Разуменко О.І. про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Відповідач проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, 20.03.2012 року представником відповідача Гостищевою Н.В. надано суду клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача у порядку письмового провадження.
На підставі ст. 122, ч. 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
З грудня 2010 року по вересень 2011 року Управління Пенсійного фонду України у м. Буча Київської області здійснювало виплату пенсій особам, які втратили працездатність внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та особам, які втратили годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
У тих випадах, коли розмір пенсії не досягав прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, позивач здійснював виплату пенсій разом із щомісячною державною адресною допомогою до пенсії у сумі, що не досягала встановленого прожиткового мінімуму. Такі виплати здійснювались позивачем на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 «Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян».
Оскільки виплата пенсій особам, які втратили працездатність внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та особам, які втратили годувальника який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, здійснюється за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, позивач і відповідач щомісячно проводили звірку витрат по особових справах потерпілих. Результати звірки оформлювались двосторонніми актами.
В результаті звірки відповідач визнав усі витрати позивача, що пов'язані з виплатою пенсій. Проте, витрати, пов'язані з виплатою і доставкою щомісячної державної в загальній сумі 76853 грн. 72 коп. з них: державна адресна допомога -76537 грн. 58 коп.; поштові видатки -316 грн. 14 коп. не визнав і відмовився їх відшкодовувати.
Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
В силу п. 6 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»від 23.09.1999 року № 1105-XIV.
Одним з основних принципів страхування від нещасного випадку на виробництві, що визначений ст. 5 вказаного Закону, є цільове використання коштів страхування від нещасного випадку.
Відповідно до ст. 15 Закону страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Згідно із статтями 13, 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг. При цьому, під нещасним випадком розуміється обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.
Статтею 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»встановлено виключний перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків. Так, відповідно до ст. 21 цього Закону, в разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку, своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, зокрема, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання або пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Страховими виплатами є грошові суми, які згідно із ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Порядок визначення розміру щомісячних страхових виплат визначається ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», якою передбачено, зокрема, що сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я.
Виплата щомісячної адресної державної допомоги не входить до переліку соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на підставі вказаного Закону.
Вирішуючи питання про застосування до спірних правовідносин положень Постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 «Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян», суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, забезпечує проведення політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 встановлено, що в разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.
Проте, у п. 4 вказаної Постанови, Кабінет Міністрів України також встановив, що виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога. Тобто, вирішуючи питання про джерело виплати щомісячної державної адресної допомоги, Кабінет Міністрів України фактично прийняв рішення про розпорядження коштами Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Як вже зазначалось судом, Конституція України встановила, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
У сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності таким законом є Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», яким не передбачено здійснення виплати щомісячної державної адресної допомоги до пенсії за рахунок коштів Фонду.
Відповідно до статей 15, 16 вказаного Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням. Управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців. Безпосереднє управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюють його правління та виконавча дирекція.
Кабінет Міністрів України, відповідно до Конституції України та законів України, не наділено повноваженнями щодо розпорядження коштами Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Основний Закон України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 19).
Це означає, що реалізуючи політику в сфері соціального захисту громадян і вирішуючи питання про джерело виплати щомісячної державної адресної допомоги до пенсії як соціальної гарантії громадян, зокрема, за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків, Кабінет Міністрів України вийшов за межі повноважень, визначених Конституцією та законами України.
В силу ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, при вирішенні даного спору постанова Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 «Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян»в частині визначення джерела виплати щомісячної державної адресної допомоги (за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків) застосуванню не підлягає.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Зважаючи на викладене, відмова відповідача у відшкодуванні витрат, понесених Пенсійним фондом України на виплату щомісячної державної адресної допомоги, поштових витрат в загальній сумі 76853 грн. 72 коп. є правомірною, оскільки правові підстави для такого відшкодування за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відсутні. Таким чином, позов задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України у м. Буча Київської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Ірпені Київської області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії та стягнення витрат в загальній сумі 76853 грн. 72 коп. - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Лиска І.Г.