19 березня 2012 року 2а-5998/11/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н. Д., при секретарі судового засідання Малихіні Д.Ю., за участю представників
позивача: Шевченко І.П.,
відповідача : Леонова А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Роміна»
доТериторіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Київській області Головної державної інспекції на автомобільному транспорті
провизнання протиправними та скасування постанов,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Роміна»звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Київській області Головної державної інспекції на автомобільному транспорті про визнання протиправними та скасування постанов про застосування фінансових санкцій № 005525, № 005526, № 005527 та № 005528 від 02.11.2011.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при проведені перевірки відповідачем було порушено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.112006 № 1567, а встановлені у ході перевірки порушення вимог статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт»є такими, що не відповідають фактичним обставинам. Тому, оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Представник позивача у судовому засіданні 19.03.2012 підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.
Відповідач позов не визнав та в обґрунтування заперечень зазначив, що оскаржувані рішення прийняті ним з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв у межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.
У судовому засіданні 19.03.2012 відповідач заперечував щодо задоволення позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
Згідно графіку проведення рейдових перевірок на адміністративній території м. Києва з 19.09.2011 по 23.09.2011, затвердженого Начальником ТУ Головавтотрансінспекції у м. Києві 15.09.2011, та відповідно до завдання на перевірку № 037385 від 16.09.2011, посадовими особами відповідача 19.09.2011 та 20.09.2011 були проведені перевірки додержання позивачем законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Під час перевірки транспортного засобу позивача марки «БАЗ», номерний знак НОМЕР_1, виявлено порушення надання послуг з регулярних пасажирських перевезень за маршрутом № 317 «Бориспіль АС -м. Київ, АС «Видубичі», що виявилось у неоформлені індивідуальної контрольної книжки водія, відсутності ліцензійної картки, посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного талону на транспортний засіб, квитково -касового листа, схеми маршруту, розкладу руху, таблиці вартості проїзду, про що складений акт від 19.09.2011.
За даними акта перевірки, водій транспортного засобу з актом ознайомлений та відмовився від його підписання.
Під час перевірки транспортного засобу позивача марки «Богдан», номерний знак НОМЕР_2, виявлено порушення надання послуг з регулярних пасажирських перевезень за маршрутом № 317 «Бориспіль АС -м. Київ, АС «Видубичі», що виявилось у неоформлені індивідуальної контрольної книжки водія, відсутності ліцензійної картки, посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного талону на транспортний засіб, квитково -касового листа, схеми маршруту, розкладу руху, таблиці вартості проїзду, про що складений акт від 19.09.2011.
За даними акта перевірки, водій транспортного засобу з актом ознайомлений та відмовився від його підписання.
Під час перевірки транспортного засобу позивача марки «БАЗ», номерний знак НОМЕР_3, виявлено порушення надання послуг з регулярних пасажирських перевезень за маршрутом № 317 «Бориспіль АС -м. Київ, АС «Видубичі», що виявилось у неоформлені індивідуальної контрольної книжки водія, схеми маршруту, розкладу руху, таблиці вартості проїзду від м. Бориспіль до станції метро «Харківська», про що складений акт від 19.09.2011, який підписаний водієм ОСОБА_3 без будь-яких зауважень.
Під час перевірки транспортного засобу позивача марки «Богдан», номерний знак НОМЕР_4, виявлено порушення надання послуг з регулярних пасажирських перевезень за маршрутом № 317 «Бориспіль АС -м. Київ, АС «Видубичі», що виявилось у неоформлені схеми маршруту, розкладу руху, таблиці вартості проїзду від м. Бориспіль до станції метро «Харківська», про що складений акт від 20.09.2011, який підписаний водієм ОСОБА_4 без будь-яких зауважень.
На підставі актів перевірок від 19.09.2011 та від 20.09.2011, за допущення позивачем порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом третім частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідачем 02.11.2011 винесені постанови № 005525, № 005526, № 005527, № 005528 про застосування фінансових санкцій в сумі 1700, 00 грн. за кожною постановою.
Оскільки, за твердженням позивача, під час проведення перевірки відповідачем було порушено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, що виявилось у проведенні перевірок з порушенням графіку руху транспортних засобів, складанні актів перевірок без участі водіїв транспортних засобів та без врахування документів наданих водіями для перевірки, неповідомлення позивача про дату, час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, позивач вважав винесені постанови незаконними та звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту та процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, за додержанням, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, визначена відповідно Законом України «Про автомобільний транспорт»та Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (надалі - Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті).
В силу положень статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Такими документами для водія автобусу, що здійснює регулярні пасажирські перевезення, є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
Згідно з частиною першою статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за надання послуг з перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 39 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як встановлено судом, позивач є юридичною особою який, на дату проведення перевірки, на підставі ліцензії Міністерства транспорту та зв'язку України серії АВ № 510181 (а.с.12) здійснював регулярні пасажирські перевезення за маршрутом «Бориспіль АС -м. Київ, АС «Видубичі», з використанням, зокрема, транспортних засобів марки «БАЗ»та «Богдан», державні номерні знаки НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 та НОМЕР_4.
Крім цього, на дату проведення перевірки у позивача, згідно наказу Державної адміністрації автомобільного транспорту від 22.07.2011 № 364 був анульований дозвіл, виданий ТОВ «Роміна»Державною адміністрацією автомобільного транспорту Міністерства транспорту та зв'язку України від 27.01.2009 серії АВ № 000661 на право обслуговування пасажирів н автобусних маршрутах загального користування у міжобласному сполучені № 317 «Бориспіль АС -м. Київ АС «Видубичі»через станцію метро Харківська.
Згідно графіку проведення рейдових перевірок на адміністративній території м. Києва з 19.09.2011 по 23.09.2011 (а.с.110), затвердженого Начальником ТУ Головавтотрансінспекції у м. Києві 15.09.2011, та завдання на перевірку № 037385 від 16.09.2011 (а.с. 111), посадовими особами відповідача 19.09.2011 та 20.09.2011 були проведені перевірки автотранспортних засобів позивача з державними номерними знаками НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 та НОМЕР_4.
За результатами перевірки, відповідно до положень пункту 21 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, посадовими особами відповідача складені щодо кожного транспортного засобу відповідні акти за формою згідно з додатком 3 до Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті.
Відповідно до приписів пункту 22 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, у разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.
Як вбачається зі змісту актів перевірки, водії транспортних засобів з державними номерними знаками НОМЕР_1 та НОМЕР_2 відмовилися від їх підписання, а водії транспортних засобів з державними номерними знаками НОМЕР_3- ОСОБА_3 та НОМЕР_4 - ОСОБА_4 підписали їх без будь-яких застережень і зауважень.
Для з'ясування обставин справи судом були допитані свідки: ОСОБА_4 - водій автотранспортного засобу з д.н.з. НОМЕР_4, ОСОБА_6 -водій автотранспортного засобу з д.н.з. НОМЕР_1 та ОСОБА_7 - водій автотранспортного засобу з д.н.з. НОМЕР_2.
За показаннями свідків, 19.09.2011 та 20.09.2011 посадовими особами відповідача проводились перевірки автотранспортних засобів позивача в їх присутності.
Як зазначив свідок ОСОБА_6, оскільки він не був згодний зі змістом Акта перевірки він відмовився його читати та підписувати. Свідок ОСОБА_7 при наданні свідчень не зміг згадати чи надавали йому перевіряючі для ознайомлення Акт перевірки. Разом з цим припустився, що можливо і надавали і він відмовився від його підписання. Проте, достеменно цієї обставини за спливом часу не пам'ятає.
Водії ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підписали акти перевірок без зауважень.
Тобто, жодний з водіїв не був позбавлений права на надання зауважень до актів перевірки, зокрема, щодо незаконних дій перевіряючих, відсутності встановлених ними при перевірці порушень та ненадання других примірників актів перевірки.
Суд критично ставиться до пояснень водіїв автотранспортних засобів ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які були надані ними директору ТОВ «Роміна» (а.с. 21, 22), оскільки, викладені в них факти не підтверджені наявними у справі доказами та спростовуються змістом актів перевірок. Крім цього, як вже зазначалось судом, зазначені водії підписали Акти перевірок без будь-яких зауважень.
Жодних доказів того, що вони були позбавлені можливості надавати зауваження, заперечення або зазначати порушення з боку перевіряючих суду не надано.
Суд не приймає до уваги як підставу для скасування оскаржуваних постанов пояснення представника позивача щодо порушення відповідачем приписів пункту 21 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, відповідно до якого, про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, оскільки суду не надано жодного доказу щодо надання водіями у ході проведення перевірки таких дорожніх листів, зокрема, і для здійснення запису про проведення перевірки.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що виявлені під час перевірки порушення позивачем вимог статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт»дійсно мали місце, а тому, відповідач правомірно застосував штрафні санкції відповідно до абзацу третього частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Щодо твердження позивача про порушення відповідачем встановленого порядку розгляду справ про порушення внаслідок його неповідомлення про такий розгляд, суд зазначає наступне.
Пунктами 26, 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті встановлено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.
Судом встановлено, що Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті Товариство з обмеженою відповідальністю «Роміна»було повідомлено про дату, час і місце розгляду справи 04.10.2011, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0311308611987 (а.с. 109).
А отже, твердження позивача про неповідомлення його про розгляд справи про порушення законодавства на транспорті спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.
Судом також не приймається до уваги, як на підставу для скасування спірних рішень, посилання позивача на ту обставину, що при проведенні рейдової перевірки відповідачем порушено графік руху автотранспортних засобів, а тому, у водіїв була відсутня можливість надати пояснення чи зауваження до Актів перевірок.
В силу положень пунктів 17 та 18 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, рейдова перевірка проводиться із зупиненням транспортних засобів або без їх зупинення. Зупинення транспортних засобів здійснюється відповідно до вимог пункту 15 Правил дорожнього руху. Рейдова перевірка без зупинення транспортного засобу проводиться за умови недопущення порушення графіка руху, відволікання уваги водія від керування (за наявності в екіпажі другого водія, кондуктора або іншого члена екіпажу транспортного засобу).
Судом встановлено, що жодний із водіїв не зазначив у Актах перевірок про те, що вони не можуть надати до перевірки наявні у них документи з огляду на порушення відповідачем графіку їх руху, а також про юридичні наслідки такого порушення.
Жодний із свідків не зазначив, що рейдова перевірка проводилась з відволіканням водія від керування автотранспортним засобом, тобто під час руху автотранспортного засобу.
Як вбачається із змісту Актів перевірок, водії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 погодились із зазначеними в них порушеннями, про що свідчать їх особисті підписи на них.
Відповідно до пояснень водіїв ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ними був наданий певний пакет документів до перевірки. Разом з цим, дані водії відмовилися підписувати Акти перевірок, а відтак, суд дійшов висновку, що такими діями вони фактично погодилися із викладеними в них обставинами.
Беручи до уваги викладене, а також обов'язок водіїв надавати до перевірки документи, перелік яких передбачений статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», суд дійшов висновку, що в разі існування факту недотримання посадовими особами вимог Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті за умови їх фактичного допущення до перевірки не звільняє суб'єкта підприємницької діяльності від передбаченої чинним законодавством відповідальності за допущенні ним порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Окрім цього, суд звертає увагу сторін на те, що з наявних в матеріалах справи графіків руху та дорожніх листів, водій ОСОБА_6 на час проведення перевірки здійснював перевезення пасажирів за графіком № 11,12 (а.с.70), водій ОСОБА_7 -за графіком № 2 (а.с.71), водій ОСОБА_4 -за графіком № 17 (а.с. 84) та водій ОСОБА_3 -за графіком № 15 (а.с.72).
Згідно з наданим позивачем розкладом руху по маршруту № 317 відправлення з пункту м. Київ, АС «Видубичі»у перевіряємий період за графіком руху № 11,12 (водій ОСОБА_6) повинно бути здійснено о 12.08 год., 12.16 год., в той же час, відповідно до даних Акта перевірки, він був складений відповідачем о 12.00 год. (а.с. 38).
Згідно з наданим позивачем розкладом руху по маршруту № 317 відправлення з пункту м. Київ, АС «Видубичі»у перевіряємий період за графіком руху № 2 (водій ОСОБА_7) повинно бути здійснено о 11.02 год., в той же час, відповідно до даних Акта перевірки, він був складений відповідачем о 11.10 год. (а.с. 40).
Згідно з наданим позивачем розкладом руху по маршруту № 317 відправлення з пункту м. Київ, АС «Видубичі»у перевіряємий період за графіком руху № 17 (водій ОСОБА_7) повинно бути здійснено о 12.58 год., в той же час, відповідно до даних Акта перевірки, він був складений відповідачем о 13.00 год. (а.с. 44).
Згідно з наданим позивачем розкладом руху по маршруту № 317 відправлення з пункту м. Київ, АС «Видубичі»у перевіряємий період за графіком руху № 15 (водій ОСОБА_3) повинно бути здійснено о 12.40 год., в той же час, відповідно до даних Акта перевірки, він був складений відповідачем о 12.30 год. (а.с. 42).
Тобто, як вбачається із наведеного, при проведенні перевірки перевіряючими не було допущено порушень графіку руху транспортних засобів таких водіїв як ОСОБА_3 та ОСОБА_6
Затримка транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_4, який підписав акт без будь-яких зауважень відбулась лише на 2 хвилини.
В той же час суду не надано жодного доказу того, що вказані транспортні засоби були подані для посадки пасажирів своєчасно, без затримки графіку розкладу руху.
Суд також не приймає до уваги, як на підставу для скасування спірних рішень, посилання позивача на ту обставину, що особи, які здійснювали перевірку мали можливість перевірити не транспортні засоби позивача, які були подані для посадки пасажирів, а транспортні засоби, час відправлення яких був значно пізнішим, оскільки суду не надано жодного доказу щодо наявності на місці перевірки таких транспортних засобів позивача.
За змістом положень частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, а саме без проявлення неупередженості; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє певні дії чи утримується від їх вчинення.
Порушення хоча б одного із зазначених вище критеріїв є підставою для визнання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень протиправними.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
В силу положень частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На виконання цих вимог, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів належними та допустимими доказами правомірність своїх дій та, відповідно, прийнятих рішень.
Водночас, докази подані позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог та були спростовані доводами відповідача.
Оцінивши докази, наявні у матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.
Керуючись статями 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Панченко Н.Д.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 19 березня 2012 р.