16 березня 2012 року 2а-994/12/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу
за позовом Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції у Київській області
дофізичної особи-підприємця ОСОБА_1
простягнення заборгованості,
Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція у Київській області (надалі - позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу зі сплати податку з доходів фізичних осіб у сумі 28856, 06 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року відкрито скорочене провадження у даній справі.
14 березня 2012 року до Київського окружного адміністративного суду надійшло заперечення відповідача проти позову.
В обґрунтування заперечень відповідач зазначає, що спірні правовідносини між ним та Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією у Київській області виникли у 2008 році. При цьому, відповідач наголошує, що в даному випадку позивачем пропущено процесуальні строки на звернення до суду, передбачені статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому, оскільки при визначенні суми заборгованості позивачем невірно застосовано норми законодавства та пропущено строк на звернення до адміністративного суду, відповідач вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 28856, 06 грн. є безпідставними.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 17.08.2010 відповідачу -ОСОБА_2 присвоєно прізвище -ОСОБА_3
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зареєстрований виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області 05.09.2006 та перебуває на податковому обліку як платник податку у Білоцерківській об'єднаній державній податковій інспекції у Київській області з 09.09.2066 № 1516-09.
Податковий борг виник у таких сумах і з таких підстав:
28856, 06грн. -заборгованість зі сплати прибуткового податку на доходи від підприємницької діяльності, яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення № 3549/001907171/2/1885/НОМЕР_2 від 19.12.2008.
Як вбачається із матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення № 3549/001907171/2/1885/НОМЕР_2 від 19.12.2008 прийнято позивачем з урахуванням рішення про результати розгляду скарги Державної податкової адміністрації Київської області № 302/Ц/25-017/276-1139 від 19.12.2008, відповідно до якого скаргу позивача задоволено частково, податкове повідомлення -рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 08.08.2008 № 1716/001586171/0/571/НОМЕР_2 скасовано у частині донарахування позивачеві податкового зобов'язання у розмірі 1010,59 грн.
Не погоджуючись із прийнятим позивачем податковим повідомленням-рішенням № 3549/001907171/2/1885/НОМЕР_2 від 19.12.2008, відповідач оскаржив його у судовому порядку.
23 червня 2010 року Київським окружним адміністративним судом прийнято постанову по справі № 2а-392/10/1070, якою відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкових повідомлень -рішень від 08.08.2008 № 1716/001586171/0/571/НОМЕР_2, від 14.10.2008 № 2458/001586171/722/НОМЕР_3 та від 19.12.2008 № 3549/001907171/2/1885/НОМЕР_4
За наслідками апеляційного оскарження Київським апеляційним судом прийнято ухвалу від 04.04.2011, відповідно до якої апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного чуду від 23.06.2010 -без змін.
Таким чином, в силу приписів статей 72, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова Київського окружного адміністративного суду по справі № 2а-392/10/1070 набрала законної сили 04.04.2011, а обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.200 № 2181-ІІІ, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, був спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів.
За приписами підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.200 № 2181-ІІІ, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Водночас, згідно пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Таким чином, вказані правові норми кореспондуються між собою.
У разі коли платником податків не сплачено у строк, встановлений законодавством узгоджене у порядку оскарження податкове зобов'язання, нараховані грошові зобов'язання після закінчення відповідного терміну набувають статусу податкового боргу. Вказане вбачається із законодавчого визначення терміну «податковий борг», визначеного як пунктом 14.1 статті 14 Податкового кодексу так статтею 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.200 № 2181-ІІІ.
З огляду на вказане судом не приймаються посилання відповідача на ту обставину, що норми Податкового кодексу не можуть буди застосовані до даних правовідносин, оскільки з урахуванням вказаних норм права та беручи до уваги ту обставину, що сума податкового зобов'язання, визначена контролюючим органом у розмірі 28856, 06 грн., набула статусу узгодженої лише 04.04.2011, з моменту прийняття Київським апеляційним судом ухвали, відповідно до якої апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного чуду від 23.06.2010 -без змін.
Щодо строків звернення податкових органів із вимогою про стягнення податкового боргу з платників податків, суд зазначає таке.
Згідно пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України у разі, якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Отже, наведена законодавча норма встановлює строк примусового стягнення податкового боргу 1095 днів з дня виникнення податкового боргу.
При цьому, суд зазначає, що застосування строків звернення до адміністративного суду, визначених Податковим кодексом, можливе лише за тими правовідносинами, що виникли після набрання чинності Податковим кодексом, тобто строк тривалістю 1095 днів для звернення контролюючого органу з вимогою, пов'язаною зі стягненням податкового боргу, поширюється лише на податковий борг, який виник, починаючи з 01.01.2011.
Відповідно до частини третьої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 99 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними, зокрема, частинами четвертою та п'ятою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
На момент звернення до суду спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Податковий кодекс України.
Як встановлено судом, податковий борг у відповідача зі сплати податку з доходів фізичних осіб у сумі 28856, 06 грн. виник у 2011 році.
З матеріалів справи вбачається, що у відповідача наявна податкова заборгованість зі сплати податку на доходи фізичних осіб у розмірі 28856, 06 грн.
У зв'язку з наявністю заборгованості, позивачем було направлено відповідачу податкову вимогу від 23.11.2011 за № 1592, яка отримана відповідачем 28.12.2011, що підтверджується копією листа поштового відділення від 31.01.2012 № 3 09-76, наявного у матеріалах справи (а.с.19).
Доказів про оскарження у судовому порядку податкової вимоги або сплати заборгованості відповідачем до суду не надано.
При прийнятті постанови в порядку скороченого провадження суд враховує положення наступних нормативно -правових актів: статті 67 Конституції України, пункту 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 № 509-XII, підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, підпункту 20.1.28 пункту 20.1 статті 20, статей 35, 46, 54, 57, 87, 95, 102 Податкового Кодексу України.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 94, 112, 1832, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2) заборгованість зі сплати податку на доходи фізичних осіб у розмірі 28856 (двадцять вісім тисяч вісімсот п'ятдесят шість) грн. 06 коп.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Колеснікова І.С.