05 березня 2012 року 2а-916/10/1070
приміщення суду за адресою:м. Київ, бул. Лесі Українки, 26
час прийняття постанови : 12 год. 28 хв.
Київський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Лиска І.Г.
при секретарі - Васковець М.С.
за участю представників сторін
від позивача Яковчук Я.М.
від відповідача Ковальов С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Кріогенсервіс»
простягнення адміністративно -господарських санкцій у розмірі 31259 грн. 36 коп. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 9645 грн. 21 коп.
Позивач - Київське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Кріогенсервіс», в якому просить (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) стягнути адміністративно-господарські санкції та пеню в розмірі 40904, 58 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до змісту статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ зі змінами та доповненнями для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Відповідно до статті 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів” підприємства (об'єднання), установи і організації, в тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбачений статтею 19 Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичної особі, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Позивач зазначає, що у 2006 році відповідач на підставі наведених положень чинного законодавства та згідно Акту перевірки дотримання вимог ст. 19 і ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»за період з 1 січня по 31 грудня 2006 року №34 від 15 травня 2009 року мав працевлаштувати 5 інвалідів, а працевлаштував лише одного.
Отже, оскільки у відповідача не було створено 4 робочих місця для інвалідів, які, відповідно не працевлаштовані, то відповідно до статті 20 Закон України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ, у відповідача утворилася заборгованість за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 31259 грн. 36 коп. та пені за порушення строків сплати зазначеної суми адміністративно-господарських санкцій у розмірі 9645 грн. 21 коп., що разом складає 40904 грн. 57 коп.
В судовому засіданні представник позивача Яковчук Я.М. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, підтвердив обставини, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити та стягнути з відповідача адміністративно господарських санкції у розмірі 31259 грн. 36 коп. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 9645 грн. 21 коп.
Представник відповідача Ковальов С.В. позов не визнав у повному обсязі, вважав його безпідставним та просив суд відмовити у задоволенні позову, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду за вирішенням даного спору. Пояснив, що у 2006- 2007 році відповідач не подавав звіти №10 -ПІ до позивача та звіти 3 - ПН до центру зайнятості за місцем його реєстрації.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представника позивача та представника відповідача , суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Спірні правовідносини регулюються Законом України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (надалі -Закон, в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ, Положенням про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 року № 314 (чинне на момент спірних правовідносин), Порядком сплати підприємствами (об'єднаннями) установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використанню цих коштів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1767 від 28 грудня 2001 року (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) та Положенням про Фонд України соціальної захисту інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року № 1434.
Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Кріогенсервіс»зареєстровано, як юридичну особу 29.10.1993 року, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців Серії №13242231 від 05.03.2012 року
Частиною 2 статті 4 Закону, передбачено, що держава створює правові, економічні, політичні, соціально-побутові та соціально-психологічні умови для задоволення потреб інвалідів у відновленні здоров'я, матеріального забезпечення, посильній трудовій та громадській діяльності.
Відповідно до положень частини 1 та 2 статті 19 Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості 1 робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною 1 цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Згідно з вимогами частини 3 статті 19 Закону , підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Виконанням нормативу робочих місць відповідно до змісту частини 5 статті 19 Закону, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, може бути зараховано забезпечення роботою інвалідів на підприємствах, в організаціях громадських організацій інвалідів шляхом створення господарських об'єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань (частина 6 статті 19 Закону).
Статтею 20 Закону, встановлено обов'язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Відповідно до частини 2 статті 20 Закону, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Частинами 3 та 4 статті 20 Закону, передбачено, що сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням господарського суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом (частина 5 статті 20 Закону).
Відповідно до частини 8 статті 20 Закону, порядок сплати адміністративно-господарських санкцій і пені до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, їх акумуляції, обліку, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів - використання цих коштів затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 4 Порядку, сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 р. № 1767 (із змінами та доповненнями, далі -Порядок), суми штрафних санкцій перераховуються підприємствами в дохід державного бюджету на рахунки органів Державного казначейства, відкриті в установах Національного банку за балансовим рахунком N 3510 або в установах комерційних банків за балансовим рахунком N 2510. Штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.
Відповідно до пункту 3 Положення про робоче місце інваліда та працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 року № 314 (надалі -Положення № 314), робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.
Згідно пункту 5 Положення № 314, підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування ) робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Законодавцем чітко та в імперативній формі встановлено норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів. Таким чином, незалежно від форми власності та господарювання на всі підприємства розповсюджується однаковий норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів. Якщо підприємство не спроможне створити відповідно до вимог законодавства робоче місце для інваліда та ввести його в дію шляхом працевлаштування інваліда, тоді воно сплачує штрафну санкцію до Державного бюджету України. Штрафна санкція за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів носить альтернативний характер, а тому підприємство (об'єднання), установа чи організація у випадку невиконання встановленого законодавством нормативу повинна сплатити певну суму до Державного бюджету України.
Заступником начальника відділу Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів ОСОБА_4, на підставі Направлення на перевірку №35 від 13 травня 2009 року в присутності головного бухгалтера та начальника відділу кадрів відповідача ОСОБА_5 та ОСОБА_6 15 травня 2009 року було проведено перевірку дотримання ТОВ Фірмою «Кріогенсеріс» вимог ст. 19 і ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» за період з 1 січня по 31 грудня 2006 року, за результатами якої було складено Акт №34 від 15 травня 2009 року по контролю за виконанням нормативу працевлаштування інвалідів, своєчасним та повним надходженням адміністративно - господарських санкцій до Державного бюджету .
В результаті перевірки встановлено, що в 2006 році ТОВ Фірма «Крогенсервіс» не виконало нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, згідно ст. 19 і ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», у зв'язку з чим нараховано адміністративно -господарські санкції у розмірі 39074 грн. 20 коп.
Відповідно до Акт №34 від 15 травня 2009 року по контролю за виконанням нормативу працевлаштування інвалідів, своєчасним та повним надходженням адміністративно - господарських санкцій до Державного бюджету, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у 2006 році становила 128 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність -0; чисельність інвалідів -штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях , створених відповідно 4-х відсоткового нормативу - 5 ; сума коштів адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця -39074 грн. 20 коп., що також підтвердив представник відповідача та представник позивача в судовому засіданні.
У зв'язку з тим, що відповідачем в ході розгляду було надано докази того, що в ТОВ Фірма «Кріогенсервіс» працювала особа, якій за висновками медико-соціальних експертних комісій встановлена інвалідність, позивачем було зменшено позовні вимоги до 31259 грн. 36 коп. адміністративно -господарських санкцій та пені сумі 9645 грн. 21коп.
Як підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем, у 2006 році ТОВ Фірма «Кріогенсервіс», відповідно до наведених положень законодавства мало створити 5 робочих місць і працевлаштувати 5 інвалідів. Відповідач за вказаний період працевлаштував лише одного інваліда.
Доказів, на підтвердження створення інших робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2006 році відповідачем не надано.
Таким чином, Відповідач не виконав норматив по створенню робочих місць по працевлаштуванню інвалідів.
Відтак, наданий Позивачем розрахунок суми позову щодо стягнення заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів обґрунтовано складає 31259 грн. 36коп. та пені 9645 грн. 21 коп.
Відповідно до пункту 11 Порядку , контроль за своєчасним і повним надходженням штрафних санкцій від підприємств, які не забезпечують нормативу робочих місць, здійснюють відділення фонду відповідно до законодавства. У разі несплати штрафних санкцій в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку.
Твердження відповідача про пропуск позивачем річного строку звернення до адміністративного суду не береться судом до уваги у зв'язку з наступним.
До спірних відносин з 1 січня 2006 року застосовуються загальні строки звернення до суду, встановлені статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до положень частини другої ст. 99 КАС України (в редакції статті на час звернення до суду Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів з позовом) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як встановлено у судовому засідання та не заперечувалось сторонами, відповідач у 2006-2007 році не подавав звіти про зайнятість та працевлаштування інвалідів №10 -ПІ до Київського обласного відділення Фонду соціального захисту населення та звіти про наявність вакансій до центру зайнятості за місцем його реєстрації.
Перевірку дотримання ТОВ Фірмою «Кріогенсеріс» вимог ст. 19 і ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» за період з 1 січня по 31 грудня 2006 року позивачем було проведено 15 травня 2009 року і саме 15 травня 2009року позивач дізнався про невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2006 році.
З позовом до суду про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкції та пені позивач звернувся 28 травня 2009 року, що вбачається з відбитку реєстраційний штамп суду, у якому зазначає дату надходження позову до суду.
Отже, до проведення перевірки 15 травня 2009 року позивач не міг дізнатись про невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2006 році і звернувшись з позовом до суду 28 травня 2009 року позивач не пропустив річний строк звернення до адміністративного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 60, 71, 72, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -
Позов Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Кріогенсервіс» про стягнення адміністративно -господарських санкцій у розмірі 31259 грн. 36 коп. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 9645 грн. 21 коп. - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Кріогенсервіс» (08141, с. Петрівське, вул. Київська, 29, Києво-Святошинський район, Київська область, код ЄДРПОУ 21543199) на користь Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2006 рік у розмірі 31259 грн.36 коп. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 9645 грн. 21 коп., що разом складає 40904 (сорок тисяч дев'ятсот чотири) грн. 57 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Лиска І.Г.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 07 березня 2012 р.