Справа № 2-710/11
12 березня 2012 року Дебальцевський міський суд Донецької області у складі:
головуючої: судді Афанасьєвої Ю.О.
при секретарях: Турченковій О.В., Ібрагімовій Р.Р.,
за участю: позивача ОСОБА_1, відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залу суду в м. Дебальцеве цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд -
Позивач ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, 27.07.2011 року звернулась до суду із даним позовом до відповідачів, враховуючи уточнені позовні вимоги, посилаючись на наступні обставини: 22.04.2011 року близько 18 години її син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебував біля будинку АДРЕСА_1. Біля цього будинку собака ОСОБА_2 вкусила її сина за ліве передпліччя, завдавши тілесних ушкоджень.
Вказані тілесні ушкодження сину були завдані з вини відповідачки, яка не забезпечила належного утримання собаки.
Внаслідок чого її син перебував на стаціонарному лікуванні в Дебальцевській міській лікарні з 22.04.2011 року по 04.05.2011 року. Та вона витратила на лікування сина 200 грн. 24 коп.
Вважає, що неправомірними діями відповідачки їй та її синові завдана моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та стражданнях сина, внаслідок тілесних ушкоджень, у її душевних стражданнях у зв'язку з протиправною поведінкою щодо її сина. Крім того через лікування її син пропустив навчання в школі і тренування в секції боротьби, що порушило його нормальний життєвий уклад. Моральну шкоду вона оцінює в 5000 грн.
Просила стягнути з відповідачів на користь її сина ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 200 грн. 24 коп. та моральну шкоду в розмірі 5000 грн., а також відшкодувати понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 31.10.2011 року до участі у справі у якості співвідповідача було залучено ОСОБА_3
В судовому засіданні позивачка підтримувала заявлений позов, надала пояснення аналогічні викладеним в заяві, додатково пояснила, що з приводу вказаного інциденту вони звертались з заявою до міліції. ОСОБА_4 вкусила собака відповідачки, яку вигулювала дочка відповідачів на майданчику біля будинку, де гуляли діти. Просила позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала частково, не заперечувала відшкодувати завдану майнову шкоду. При цьому пояснила, що собака на прізвисько ІНФОРМАЦІЯ_2 породи стафордширський тер'єр, належить її колишньому чоловіку ОСОБА_3 Дійсно 22.04.2011 року вказану собаку вигулювала її дочка ОСОБА_5 в районі будинку АДРЕСА_1 на майданчику для вигулу собак без наморднику. Її дочка їй розповіла, що на майданчику також гуляли 3 хлопчики, які дразнили собаку, пропонували їй їжу, а собака стрибнула та вкусила одного з них.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що він дійсно є власником собаки на прізвисько ІНФОРМАЦІЯ_2 породи стафордширський тер'єр. Вказана собака належить йому протягом 3 років, він забезпечує її утримання, однак будь-яких документів, які свідчили б про належність собаки йому чи про її породу він не має. Вказана собака належить до собак бійцівської породи, однак вважає, що без команди його собака не могла нікого вкусити. Його дочка ОСОБА_5 вигулює ІНФОРМАЦІЯ_2 без намордника та повідка.
В задоволенні позову просив відмовити.
Суд, заслухавши пояснення позивача, відповідачів, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, відказний матеріал № 904, вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково; щодо ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити, з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.12) є сином позивачки ОСОБА_1
22.04.2011 року на майданчику в районі будинку АДРЕСА_1 сина позивачки ОСОБА_4 вкусила собака на прізвисько ІНФОРМАЦІЯ_2 породи стафордширський тер'єр за ліве передпліччя.
Вказані обставини, а також те що собака вигулювалась, в порушення п.7 Правил тримання собак,котів і хижих тварин у населених пунктах Української РСР, затверджених 17.06.1980 року, без наморднику та короткого повідку підтверджуються матеріалами відказного матеріала №904, а саме: протоколом огляду (а.с.6), відповідно до якого було оглянуто двір будинку АДРЕСА_1, поясненнями ОСОБА_2, (а.с.5), ОСОБА_4 (а.с.4); ОСОБА_1 (а.с.3), а також постановою про відмову в порушенні кримінальної справи (а.с.1).
Крім того показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, допитаних в судовому засіданні, які разом з ОСОБА_4 гуляли в той день на вказаному майданчику.
Так, свідок ОСОБА_6 пояснив, що 22.04.2011 року він разом з хлопцями, серед яких був й ОСОБА_4, гуляли во дворі будинку АДРЕСА_1. Також з ними гуляли й ОСОБА_7 та ОСОБА_8, разом з собакою, собака була без наморднику. У нього з собою були сосиски, одну з них він протягнув ОСОБА_4, той потягнувся за нею та в той час ОСОБА_8 собака пригнула й вкусила ОСОБА_4 вище ліктя.
Свідок ОСОБА_7, в судовому засіданні пояснила, що вона разом з ОСОБА_8 гуляли во дворі будинку АДРЕСА_1. З ОСОБА_8 була собака, яка гуляла без намордника. До них прийшли їх знайомі хлопці. У ОСОБА_6 були соски, він протягнув одну з них ОСОБА_4, той протягнув руку і його вкусила собака ОСОБА_8.
Відповідно до статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє об'єктом джерела підвищеної небезпеки, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч.4 ст. 12 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»від 21 лютого 2006 року (в редакції за станом на день виникнення правовідносин), шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода, заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує.
В судовому засіданні встановлено, що власником собаки на прізвисько ІНФОРМАЦІЯ_2 породи стафордширський тер'єр є відповідач ОСОБА_3, який утримує її протягом 3 років, про що суд повідомив сам відповідач, а також підтвердила відповідачка ОСОБА_2
На час проведення перевірки за заявою ОСОБА_1 про притягнення до відповідальності ОСОБА_2, ОСОБА_2 в поясненнях, наданих працівникам міліції, вказавши, що дану собаку подарували «їм», оскільки на той час вони з відповідачем ще мешкали однією сім»єю, хоча собаку подарували особисту ОСОБА_3, який її й утримував.
На підтвердження того, що саме ОСОБА_3 є власником собаки, свідчить й той факт, що після припинення шлюбних відносин та спільного проживання, ОСОБА_3 забрав й собаку, яка в й в теперішній час мешкає з відповідачем.
Той факт, що за заявою ОСОБА_1 перевірка проводилась щодо ОСОБА_3, відказний матеріал був складений щодо неї, суд не може прийняти як беззаперечний доказ того, що вона є власником собаки та утримувала її, оскільки така обставина органом дізнання взагалі не встановлювалась та не перевірялась, постанова про відмову в порушенні кримінальної справи не є для суду обов»язковою, а постановою суду від 20.06.2011 року вина ОСОБА_3 встановлена не була.
Відповідно до Переліку порід собак, визнаних як потенційно небезпечні, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №264 від 02.06.2009 року, собака відповідача визнана як потенційно небезпечна та віднесена до джерела підвищеної небезпеки.
Тобто обов»язок по відшкодуванню шкоди, завданої сину позивача внаслідок укусу собаки, має бути покладений саме на відповідача ОСОБА_3
Так, щодо відшкодування майнової шкоди, судом встановлено, що відповідно до довідки Дебальцевської центральної міської лікарні від 15.07.2011 року (а.с.6) ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 22.04.2011 року по 04.05.2011 року перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні з приводу укушеної рани лівого передпліччя ІІ кат. При цьому медикаменти для лікування хворого були придбані за рахунок пацієнта.
Так, відповідно до виписного епікризу №275 (а.с.8) та довідки Дебальцевської центральної міської лікарні №158 від 21.02.2012 року (а.с.71) ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, були призначено лікування: Д-15, блицеф, аесцин, ибупрофен, кидді-фарматон, ампісульбін, лінекс, перев'язки.
Згідно із довідкою аптеки «Панацея»вартість призначених медикаментів станом на квітень 2011 року складала 228,51 грн., однак враховуючи, що позивачем, яка не скористалась правом збільшення розміру позовних вимог, була заявлена вимога про відшкодування майнової шкоди в розмірі 200 грн. 24 коп., суд вважає, що стягненню підлягає саме 200 грн. 24 коп.
Також позивачем були надані чеки на придбання наступних медикаментів: анальгетики, антисептики, бензилпрніллін, новокаїн, гістамінні препарати, сульфаніламіди, бензіпппрніциллін, адреноміметіки, перев»язочні засоби. Однак позивачем не надано доказів того, що потерпілий потребував вищевказаних медикаментів, саме в вказаній кількості та те, що вони взагалі були призначені лікарем.
Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної в наслідок порушення її права. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода, заподіяна фізичній особі неправомірними діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її заподіяла, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до роз»ясень, які містяться в п.7 Постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.
Тобто в даному випадку відшкодування моральної шкоди підлягає безпосередньо сину позивачки ОСОБА_4, який й зазнав тілесних ушкоджень.
Щодо визначення розміру відшкодування моральної шкоди, відповідно до роз»ясень, які містяться в п.9 Постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», то він залежить від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховується стан здоров»я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та засилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне -за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Так, обговорюючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що ОСОБА_4, укусом собаки відповідача ОСОБА_3, заподіяна моральна шкода, яка полягала у його фізичному болю та стражданнях, із урахуванням характеру і тривалості страждань сина позивачки, який перебув на стаціонарному лікуванні з 22.04.2011 року по 04.05.20011 року, що крім іншого порушило й сформовані життєво-побутові зв'язки, оскільки ОСОБА_4 був вимушений пропустити навчання в школі, тренування в секції «Айкідо», а в теперішній час ОСОБА_4 відчуває страх перед собаками, боячись, що кожна з них може його вкусити, суд оцінює в 2000 грн., і вважає за необхідне стягнути її з відповідача ОСОБА_3.
Керуючись ст.88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача сплачений нею при подачі позову судовий збір у сумі 51 грн. та 8 грн. 50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 15 грн.
Всього підлягає до стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_4,: 200,24+2000+51+8,5+15=2274,74 грн.
На підставі ст.ст.23, 1166, 1167, 1187 ЦК України, ст. 12 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», Переліку порід собак, визнаних як потенційно небезпечні, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №264 від 02.06.2009 року та, керуючись ст.ст.213-215 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, матеріальну шкоду у розмірі 200 грн. 24 коп., моральну шкоду в розмірі 2000 грн., судовий збір в розмірі 51 грн. та 8 грн. 50 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 15 грн., а всього -2274 (дві тисячі двісті сімдесят чотири) грн. 74 коп.
В задоволенні позову ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди -відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дебальцевського міського суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Дебальцевського
Міського суду Ю.О.Афанасьєва