Справа № 2108/1-262/2011
29.02.2012м. Гола Пристань
Голопристанський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого - судді Францішко Ю.В.,
при секретаріВершина Н.А.,
за участю прокурора
адвокатаКоваленка А.О.,
ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ст. Збур'ївка, Голопристанського району, Херсонської області, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.364, ч.1 ст.366 КК України, -
ОСОБА_4 займаючи посаду дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Голопристанського РВ УМВС України в Херсонській області, будучи службовою особою правоохоронного органу, використовуючи надану владу та службове становище, діючи всупереч інтересів служби, в інтересах третіх осіб, а також в особистих інтересах, під час проведення перевірки по повідомленню про викрадення з домоволодіння по АДРЕСА_2, металевих воріт, повідомлення було зареєстроване в журналі заяв та повідомлень про вчинення злочинів у Голопристанському РВ УМВС України в Херсонській області від 23.02.2011 року, з метою не порушення кримінальної справи та не реєстрації злочину на відповідальній за ним території, 25.02.2011 року, умисно, вніс завідомо неправдиві відомості до офіційного документу, а саме: в поясненні по суті події від імені ОСОБА_6 зазначив, що викрадені металеві ворота для ОСОБА_6 великої матеріальної цінності не мають, до органів міліції заявниця звернулась з метою інформування, а також те, що остання просить припинити подальший розгляд її звернення, в той час коли в дійсності зазначені пояснення ОСОБА_6 не надавала. Для приховання вказаних завідомо неправдивих відомостей ОСОБА_4 не надав для ознайомлення ОСОБА_6 письмово оформленні пояснення, складені від її імені. Продовжуючи свою протиправну діяльність дільничний інспектор СДІМ Голопристанського РВ УМВС України в Херсонській області ОСОБА_4, використовуючи вищезазначене пояснення, складене від імені ОСОБА_6, 26.02.2011 року на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст.185 КК України, за фактом крадіжки металевих воріт, які належать ОСОБА_6, при цьому в дану постанову, яка є офіційним документом, вніс завідомо неправдиві відомості, а саме те, що ОСОБА_6 звернулась до міліції з метою інформування щодо запобігання подальших злочинів, збитки заподіяні заявниці є незначними. Своїми діями ОСОБА_4 порушив охоронювані законом права та інтереси ОСОБА_6, підірвав авторитет та престиж державного органу виконавчої влади в особі Голопристанського РВ УМВС України в Херсонській області.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 не заперечував і визнав вищевикладені фактичні обставини справи, свою вину визнав повністю, на підставі ст.63 Конституції України відмовився від дачі показів. В скоєному щиро кається.
Крім визнання своєї вини, вина підсудного ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.364, ч.1 ст.366 КК України підтверджується сукупністю доказів зібраних на досудовому слідстві, приєднаних до матеріалів кримінальної справи та дослідженими судом в судовому засіданні, а саме:
- наданими в судовому засіданні показів потерпілої ОСОБА_6, яка вказала, що 23.02.2011 року у неї з двору, розташованому в АДРЕСА_2. викрали металеві ворота. В той же день нею було подано заяву до міліції щодо крадіжки. Заяву прийняв помічник дільничного інспектора ОСОБА_5 Через деякий час, у той же день, приїхав дільничний інспектор ОСОБА_4 Письмового опитування не проводив, ставив усні запитання, потім виїхав до неї додому, вивчав сліди. Ніякі документи на місці події не складались. На наступний день вона зустрілась з дільничним, де ОСОБА_4 почав особисто складати документи, при цьому щось писав. Документи він дав їй підписати та поїхав. Зі змістом вказаних документів він її не ознайомлював. Розмови щодо припинення розслідування за фактом крадіжки воріт між ними не було, вона про це нічого не казала. Зі змістом цих документів ОСОБА_4 її не знайомив, він навіть не прочитав їх вголос і не дав їй їх прочитати особисто. Пізніше в прокуратурі вона узнала про те, що за результатом розгляду її заяви дільничним інспектором ОСОБА_4 винесено постанову про відмову у порушенні кримінальної справи. Додатково зазначила, що в розмовах з дільничним інспектором міліції ОСОБА_4 вона вказувала, що оцінює викрадене майно в сумі 3000 грн. І ця матеріальна шкода для неї значна. Своєї згоди на припинення перевірки своєї заяви по крадіжці не давала;
- наданими в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_8, який повідомив, що працює на посаді дільничного інспектора міліції СДІМ Голопристанського РВ УМВС України. З кінця грудня 2010 року по 23 лютого 2011 року він заміщав ОСОБА_4 Сталося так, що в кінці грудня 2010 р. ОСОБА_4 пішов у чергову відпустку, а потім не виходячи з відпустки, захворів і знаходився на лікарняному саме до 23.02.2011 року. 23.02.2011 року він побачив ОСОБА_4, який вийшов з лікарняного на роботу. Він зразу ж передав йому всі отримані заяви про скоєння злочинів на території С.Збур'ївської сільради. Серед цих заяв також був рапорт помічника чергової частини Голопристанського РВ УМВС ОСОБА_10 про факт скоєння крадіжки майна у ОСОБА_6 Ніяких перевірочних дій по вказаному рапорту він не проводив;
- наданими в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_11, яка повідомила, що обіймає посаду заступника начальника-начальника СВ Голопристанського РВ УМВС України в Херсонській області. 23.02.2011 року вона була відповідальною від керівництва Голопристанського РВ. Черговий їй на розгляд надав рапорт щодо повідомлення стосовно крадіжки металевих воріт у ОСОБА_6 Проведення перевірки по даному факту я доручила дільничному інспектору СДІМ ОСОБА_8, який на той час обслуговував адміністративну дільницю Старозбур'ївської сільської ради, у зв'язку з перебуванням на лікарняному дільничного інспектора ОСОБА_4 Про те, що дільничний інспектор ОСОБА_8 передав матеріали по факту крадіжки у ОСОБА_6 іншому дільничному інспектору, а саме ОСОБА_4, їй не відомо. Про даний факт вона дізналася після порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_4 в прокуратурі району під час проведення службової перевірки;
- наданими в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_12, який повідомив, що він обіймає посаду начальника СДІМ Голопристанського РВ УМВС України в Херсонській області. 23.02.2011 року було зареєстровано заяву ОСОБА_6 в якій вона повідомляла про крадіжку у неї в ніч з 22 на 23.02.2011 року металевих воріт. 26.02.2011 року дільничним інспектором міліції ОСОБА_4 було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом крадіжки у ОСОБА_6 металевих воріт на підставі п.2 ст.6. ч.2 ст.11 КПК України. Даний відмовний матеріал був ним вивчений, погоджений і підписаний, оскільки в поясненні заявниці ОСОБА_6 було вказано, що ворота не представляють для неї матеріальної цінності, що вона звернулася в міліцію з метою інформування і що вона просить припинити подальший розгляд своєї заяви. Особисто він з заявницею не зустрічався. Пізніше від співробітника СВБ ГУБОЗ УМВС України він дізнався, що дільничний інспектор міліції ОСОБА_4 вніс в пояснення заявниці ОСОБА_6 неправдиві дані щодо вартості воріт і щодо того, що заявниця звернулася в міліцію з метою інформування та просила припинити розгляд її заяви. З ОСОБА_4 він по цих питаннях не спілкувався, оскільки останній звільнився з ОВС за власним бажанням;
- наданими в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_13, який повідомив, що обіймає посаду в.о. МГБ Голопристанського РВ УМВС України в Херсонській області. 23.02.2011 року було зареєстровано заяву ОСОБА_6 в якій вона повідомляла про крадіжку у неї в ніч з 22 на 23.02.2011 року металевих воріт. 26.02.2011 року дільничним інспектором міліції ОСОБА_4 було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом крадіжки у ОСОБА_6 металевих воріт на підставі п.2 ст.6. ч.2 ст.11 КПК України. Даний відмовний матеріал був ним вивчений, погоджений і підписаний, оскільки в поясненні заявниці ОСОБА_6 було вказано, що ворота не представляють для неї матеріальної цінності, що вона звернулася в міліцію з метою інформування і що вона просить припинити подальший розгляд своєї заяви. Особисто він з заявницею не зустрічався. Пізніше від співробітника СВБ ГУБОЗ УМВС України він дізнався, що дільничний інспектор міліції ОСОБА_4 вніс в пояснення заявниці ОСОБА_6 неправдиві дані щодо вартості воріт і щодо того, що заявниця звернулася в міліцію з метою інформування та просила припинити розгляд її заяви. З ОСОБА_4 він по цих питаннях не спілкувався, оскільки останній звільнився з ОВС за власним бажанням;
- послужним списком ОСОБА_4, в якому містяться дані, що наказом МВС від 24.11.2008 р. №1724 о/с він був зарахований на службу в ОВС України (а.с.35-42);
- витягом з наказу №124 о/с від 11.03.2009 р. про призначення ОСОБА_4 на посаду дільничного інспектора міліції СДІМ Голопристанського РВ УМВС України в Херсонській області (а.с.46);
- наказом начальника Голопристанського РВ УМВС №70 від 09.02.2011 р. відповідно якого за дільничним інспектором СДІМ Голопристанського РВ УМВС ОСОБА_4 була закріплена адміністративна дільниця Старозбур'ївської сільської ради (а.с. 51-52);
- функціональними обов'язками дільничного інспектора міліції Голопристанського РВ УМВС ОСОБА_4 (а.с. 47-50);
- висновком про результати перевірки відомостей щодо неправомірних дій з боку ДІМ СДІМ Голопристанського РВ УМВС лейтенанта міліції ОСОБА_4 від 30.03.2011 p. за результатами якої встановлено факт внесення в офіційні документи неправдивих відомостей (а.с. 9-31);
- відмовним матеріалом № 454 за заявою ОСОБА_6 (а.с. 69);
- постановою про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи і порушення кримінальної справи від 31.01.2011 р. (а.с. 87).
Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що достовірність доказів, на яких ґрунтується обвинувачення, не викликає сумніву, а тому вина підсудного ОСОБА_4 в скоєнні злочинів доведена повністю, і кваліфікує його дії за ч.3 ст.364 КК України -зловживання владою та службовим становищем, тобто умисне, в інших особистих інтересах, використання службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом права та інтересам окремих громадян та державним інтересам, вчинене працівником правоохоронного органу та ч.1 ст.366 КК України -службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
Вирішуючи питання про призначення підсудному ОСОБА_4 покарання, суд керуючись ст.65 КК України, з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винних та обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання, а саме: - скоєні ОСОБА_4 злочини є тяжким злочином та злочином невеликої тяжкості; до кримінальної відповідальності притягається вперше, за місцем проживання характеризуються позитивно, на обліку у лікаря нарколога та у лікаря психіатра не перебуває, наявність на утриманні неповнолітньої дитини; - обставини, що пом'якшують покарання - визнання вини та щире каяття підсудного у вчиненні злочину; - обставини, що обтяжують покарання судом не встановлені, та вважає, що за таких обставин його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим суд знаходить доцільним застосувати у відношенні підсудного ст.75 КК України та покласти на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України, однак відповідно до ст.77 КК України слід застосувати додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади та згідно ст.54 КК України останній підлягає позбавленню спеціального звання.
Цивільний позов по справі не заявлений.
На підставі ст.ст.323, 324 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.364, ч.1 ст.366 КК України, і призначити йому покарання:
- за ч.3 ст.364 КК України у виді позбавлення волі строком п'ять років з позбавленням права обіймати посади представника влади строком три роки;
- за ч.1 ст.366 КК України у виді обмеження волі строком два роки з позбавленням права обіймати посади представника влади строком два роки.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком п'ять років з позбавленням права обіймати посади представника влади строком три роки.
На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю два роки.
Відповідно до ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органа кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну свого місця проживання, роботи або навчання.
Відповідно до ст.77 КК України призначене ОСОБА_4 додаткове покарання у вигляді позбавленням права обіймати посади представника влади строком три роки, підлягає реальному і самостійному виконанню.
На підставі ст.54 КК України позбавити ОСОБА_4 спеціального звання лейтенанта міліції.
Запобіжний захід підписка про невиїзд відносно ОСОБА_4, до набрання вироку законної сили. залишити без змін.
Речові докази: відмовний матеріал залишити в матеріалах кримінальної справи.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення експертизи в сумі 1125,12 грн.
На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Херсонської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення шляхом подачі апеляції через Голопристанський районний суд Херсонської області.
Суддя Ю. В. Францішко