Справа № 1524/6-16/12
30.03.2012 Роздільнянський районний суд Одеської області у складі:
головуючого Ільяшук А. В,
при секретарі Войніковій Л.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за поданням Відділу державної виконавчої служби Роздільнянського районного управління юстиції про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, -
Відділ державної виконавчої служби Роздільнянського районного управління юстиції, в особі Головного державного виконавця Герасимчук І.Є., звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1, яка за рішенням суду зобов'язана до сплати боргу на користь ПАТ «ПроКредитБанк»в сумі 19470,15 гривен.
В обґрунтування подання Герасимчук І.Є. зазначила, що на виконанні ВДВС знаходиться виконавчий лист №2-1941/09, виданий 04.10.2010 року Приморським районним судом міста Одеси про стягнення солідарно з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1, боргу за кредитним договором в сумі 19470,15 гривен на користь ПАТ «ПроКредитБанк». 26.01.2012 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №30878334 (за ЄДРВП), №97/В-2 (за книгою обліку виконавчих документів, переданих державному виконавцю) по примусовому виконанню виконавчого листа №2-1941/09, вказаного вище.
Боржник ОСОБА_1 борг на користь стягувача не сплачує, в зв'язку з чим виникла заборгованість на вказану суму. В ході виконання рішення суду державним виконавцем здійснено перевірку наявності майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, однак таке майно не виявлено. На неодноразові виклики державного виконавця боржник до відділу ДВС не з'являється, про причини неявки не повідомляє, від сплати боргу ухиляється, місце роботи приховує.
Суд вивчивши матеріали справи, вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
В судовому засіданні з'ясовано, що 04.10.2010 року Приморським районним судом м. Одеси було видано виконавчий лист №2-1941/09 про стягнення боргу солідарно з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1, боргу за кредитним договором в сумі 19470,15 гривен на користь ПАТ «ПроКредитБанк».
26.01.2012 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №30878334 (за ЄДРВП), №97/В-2 (за книгою обліку виконавчих документів, переданих державному виконавцю) по примусовому виконанню виконавчого листа №2-1941/09, вказаного вище. З метою виконання рішення суду державним виконавцем було здійснено перевірку наявності майна боржника, на яке можливо звернути стягнення та не виявлено майно боржника. На неодноразові виклики державного виконавця боржник до відділу ДВС не з'явився, від сплати боргу ухиляється, місце роботи приховує.
У відповідності до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Відповідно до ст.14 ЦПК України та ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»судові рішення, що набрали законної сили є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.
Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції.
Порядок здійснення права громадян на виїзд з України та визначення випадків тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України регулює Закон України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України».
Пленум Верховного Суду України у Постанові «Про судове рішення»№11 звертає увагу на те, що судове рішення є найважливішим актом правосуддя, покликавши забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини, правопорядку та здійснення проголошеного Конституцією принципу верховенства права (п.1).
Відповідно до п.п.2,5,8 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», п.п.24-26 Правил оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитиною їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1995 року №231 (у редакції постанови КМУ від 24.03.2004 року №380) громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо боржник ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням -до виконання зобов'язань.
Указом Президента України «Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень судів»від 24.03.2008 року №261/2008 визнане за необхідне вжиття додаткових заходів, спрямованих на посилення забезпечення захисту конституційних прав та свобод людини щодо належного виконання рішень судів, зокрема, щодо удосконалення процедур, пов'язаних із примусовим виконанням рішень судів.
Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи за невиконання законного припису суду або для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
Як наголосив Європейський суд з прав людини у п.34 рішення, ухваленому 7 травня 2002 року у справі «Бурдов проти Росії»суд знову наголошує право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати у судах позов для вирішення цивільного спору та гарантії виконання судових рішень.
Статтею 217 ЦПК України встановлено,що суд, який ухвалив рішення, може визнати порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає рішення.
Отже, наявність в особи невиконаних зобов'язань, покладених на неї судовим рішенням, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України, що є одним із заходів забезпечення виконання рішення суду.
Тому суд вважає за необхідне обмежити ОСОБА_1 право на виїзд за межі України до виконання зобов'язання щодо сплати боргу за кредитним договором на користь ПАТ «ПроКредитБанк»за виконавчим листом №2-1941/09 від 04.10.2010 року виданим Приморським районним судом м. Одеси.
Керуючись ст..ст.208-210,217 ЦПК України, суд -
Подання Відділу державної виконавчої служби Роздільнянського районного управління юстиції про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України -задовольнити.
Обмежити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1, у праві виїзду за межі України до виконання виконавчого листа №2-1941/09 виданого 04.10.2010 року Приморським районним судом м. Одеси про стягнення, боргу за кредитним договором в сумі 19470,15 гривен на користь ПАТ «ПроКредитБанк»без вилучення закордонного паспортного документу.
Виконання рішення про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України покласти на Державну прикордонну службу України.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Одеської області через Роздільнянський районний суд Одеської області протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було винесено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя : Ільяшук А. В