Справа №10-21/12 16.01.2012 16.01.2012 16.01.2012
справа № 10 - 21/2012 р. категорія: запобіжний захід головуючий 1 інстанції суддя Беспрозваний О.В. доповідач апеляційної інстанції суддя Івченко О.М.
16 січня 2012 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого : Дзюби Ф.С.
суддів: Пісного І.М., Івченко О.М.
за участю прокурора: Іванова А.О.
захисника: ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві справу за апеляцією захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 січня 2012 року, якою у відношенні обвинуваченого за п.12 ч.2 ст.115 КК України:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Мурманська, громадянина України, який не працює, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
обрано запобіжний захід у виді взяття під варту.
Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 30 грудня 2011 року близько 17.00 год. біля АДРЕСА_1 він за попередньою змовою з ОСОБА_3, ОСОБА_4, будучи в стані алкогольного сп'яніння, на грунті неприязних стосунків, з метою позбавити життя ОСОБА_5, нанесли останньому багаточисельні удари руками та ногами в область голови та тулубу. Після чого ОСОБА_3 взяв у ОСОБА_2 ніж та на виконання умислу, направленому на позбавлення життя ОСОБА_5, наніс останньому удари в область шиї та тулубу. Смерть потерпілого настала внаслідок багаточисельних проникаючих ножових поранень шиї з пошкодженням сосудів, живота з пошкодженням внутрішніх органів на фоні закритої черепно-мозкової травми.
01.01.2012 року ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 115 КПК України.
Обґрунтовуючи необхідність обрання ОСОБА_2 міри запобіжного заходу у виді взяття під варту, слідчий послався на те, що той підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину і перебуваючи на волі, може ухилитись від слідства та суду, продовжити злочинну діяльність, перешкоджати встановленню істини по справі.
Суд задовольнив подання, пославшись на викладені в поданні слідчим підстави.
В апеляції захисник ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати та обрати його підзахисному міру запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд. Посилається на відсутність даних, які б свідчили про намір ОСОБА_2 ухилитись від слідства та суду, продовжити злочинну діяльність, перешкоджати встановленню істини по справі. Звертає увагу на те, що ОСОБА_2 раніше не судимий, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, має на утриманні малолітню дитину. Вказує на неврахування судом тієї обставини, що смерть потерпілого настала внаслідок ножових поранень, які спричинив ОСОБА_6, а не його підзахисний. Виходячи із характеру дій ОСОБА_2, стверджує про відсутність у останнього умислу на вбивство.
Заслухавши доповідача, пояснення захисника ОСОБА_1 на підтримку апеляції, думку прокурора Іванова А.О., який просив залишити постанову суду без зміни, а апеляцію захисника - без задоволення, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла наступного.
Згідно вимогам ст.ст. 148, 150, 155 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний з'ясувати, чи є вказані в законі підстави для обрання запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа та характеризуючи дані.
Дані про особу, на що посилається апелянт, враховуються при обранні запобіжного заходу згідно із ст. 150 КПК України, як одна з обставин поряд з іншими.
На виконання вимог закону суд обґрунтовано врахував те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, не працює, вживає спиртні напої, що на думку колегії суддів свідчить про його антисоціальну поведінку.
Тому суд дійшов вірного висновку про необхідність обрання ОСОБА_2 саме такої міри запобіжного заходу, як взяття під варту, з метою запобігти його спробам ухилитися від слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі та продовжити злочинну діяльність.
Тому є безпідставними доводи апелянта про відсутність підстав та неналежне обґрунтування обрання ОСОБА_2 міри запобіжного заходу у виді взяття під варту.
На думку колегії суддів обрання ОСОБА_2 міри запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд, про що просив апелянт, не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов'язків.
Постанова суду постановлена відповідно до вимог ст.ст.148,150,155,165-2 КПК України, а тому підстав для її скасування, про що просив апелянт, немає.
Що стосується тверджень захисника про настання смерті потерпілого внаслідок протиправних дій ОСОБА_3, а не ОСОБА_2, про відсутність у останнього умислу на вбивство, то ці питання у відповідності із роз'ясненнями, які містяться в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 року №4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» вирішуються судом під час розгляду справи по суті.
З огляду на наведене, апеляція захисника є необґрунтованою і такою, яка не підлягає задоволенню, а постанова суду є законною, обгрунтованою, яку слід залишити без зміни.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів-
Апеляцію захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 січня 2012 року у відношенні ОСОБА_2 - без зміни.
Головуючий:
Судді: