Справа № 33-50/12 02.03.2012 02.03.2012
02 березня 2012 року м. Миколаїв
Апеляційний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Семенчука О.В.
при секретарі Єфімцевій К.О.
особи, яка притягнута
до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
розглянув справу за апеляцією особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, на постанову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 08 лютого 2012 року, якою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с.м.т. Арбузинка Арбузинського району Миколаївської області, громадянка України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1,
- притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді попередження.
Згідно постанови суду, ОСОБА_1 визнана винною в тому, що вона не належним чином займається вихованням свого неповнолітнього сина - ОСОБА_2, 2000 року народження, учня 6-го класу Южноукраїнської ЗОШ №3, внаслідок чого останній систематично порушує дисципліну під час навчального процесу, висловлюється нецензурною лайкою, на зауваження припинити свої дії не реагує.
В апеляції ОСОБА_3 просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, мотивуючи тим, що дана постанова прийнята без повного та всебічного з'ясування обставин справи.
Вважає, що в матеріалах справи відсутні будь-які дані на підтвердження про її ухилення від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітнього сина, не надані характеристики з місця проживання, які б свідчили про його негативну поведінку та акт обстеження житлово-побутових умов за місцем проживання ОСОБА_2
Звертає увагу на те, що не здобуто доказів про наявність причинного зв'язку між її бездіяльністю щодо виконання своїх обов'язків та поведінкою дитини.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1, яка підтримала апеляцію, дослідивши матеріали справи, суд вважає апеляцію не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, а саме за ухилення від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо належного виховання неповнолітньої дитини, за обставин встановлених судом першої інстанції, відповідають фактичним обставинам справи і є правильними.
Ці обставини підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії МИ №1226000101 від 20 січня 2012 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 неналежним чином виконує обов'язки по вихованню неповнолітнього сина ОСОБА_2 2000 року народження, якій систематично порушує дисципліну під час навчального процесу, висловлювався ненормативною лексикою, на зауваження не реагує;
- доповідною запискою класного керівника 6-В класу, в якій йдеться про погану поведінку ОСОБА_2 та застосування насильства до дітей;
- поданням адміністрації Южноукраїнської загальноосвітньої школи №3 від 18.01.2012 року, відповідно до якого неповнолітній ОСОБА_2 на уроках неуважний, грається, сперечається та грубо себе поводить з вчителями, жорстоке б'є дітей;
- характеристикою з місця навчання неповнолітнього ОСОБА_2, з якої вбачається, що останній до навчання відноситься недобросовісно, в колективі поводить себе з позиції сили, перебуває на шкільному обліку але свідомо не виконує вимог щодо правил контролю, його матір ОСОБА_1 підтримує зв'язок з класним керівником, відвідує батьківські збори, що свідчить про її обізнаність стосовно негативної поведінки її сина, але результатів це не дає.
З огляду на вище наведене, суд 1-ї інстанції повно і об'єктивно дослідив обставини справи, та обґрунтовано дійшов до висновку про винність ОСОБА_1, у скоєні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, як ухилення матері від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо виховання неповнолітньої дитини.
Наведені докази про поведінку неповнолітнього ОСОБА_2, як під час навчального процесу так і по відношенню до інших дітей та осіб старших за віком, є достатніми для висновку про неналежне виконання обов'язків ОСОБА_1 щодо виховання сина і, спростовують доводи, зазначені нею в апеляції.
При призначені адміністративного стягнення суд відповідно до вимог ст. 33 КУпАП врахував характер вчиненого адміністративного правопорушення, відомості про особу порушниці, ступінь її вини і дійшов вірного висновку про доцільність накладення на ОСОБА_1 саме такого виду адміністративного стягнення, як попередження.
З урахуванням наведеного, підстав для скасування постанови суду немає, а тому вимоги апелянта не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 08 лютого 2012 року відносно ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.184 КУпАП, залишити без зміни.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Миколаївської області О.В.Семенчук