Справа №11-43/12 09.02.2012 09.02.2012 09.02.2012
справа № 11-43/2012 рік головуючий суду 1 інстанції
категорія ч.2 ст.149 КК України Рудяк А.О.
доповідач апеляційної інстанції:
Івченко О.М.
09 лютого 2012 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого- судді: Пісного І.М.
суддів: Івченко О.М., Кваші С.В.
за участю прокурора: Іванова А.О.
захисника: ОСОБА_3
засудженого: ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_4 та його захисника Саме на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 вересня 2011року, яким
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Миколаєва, громадянин України, не судимий в силу ст. 89 КК України
- засуджений за ч. 2 ст. 149 КК України - до 5 років позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому майна;
за ч. 2 ст. 303 КК України - до 4 років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому майна.
В період з 2005 року до 01.08.2008 року ОСОБА_4 за попередньою змовою з ізраїльськими сутенерами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, уклав незаконні угоди з продажу молодих жінок з числа громадян України, пов'язані з законним переміщенням за їх згодою через державний кордон України для подальшого продажу та передачі іншим особам з метою сексуальної експлуатації, втягування їх в боргову кабалу, а також вербування, переміщення, передачу з метою сексуальної експлуатації з використанням обману, уразливого стану, скоєнні у відношенні декількох осіб, повторно за таких обставин.
Із ізраїльськими сутенерами ОСОБА_4 досяг домовленості про продаж їм жінок для сексуальної експлуатації на території Республіки Ізраїлю та о. Кіпр (Туреччина) по 500-1000 доларів США за кожну дівчину, завербовану ним та передану у власність сутенера.
При цьому ОСОБА_4 використовував обман та уразливий стан жінок для отримання їх згоди на виїзд за кордон. Він робив основний акцент на значний розмір заробітку та умисно утаював, що в подальшому ті опиняться в незаконній власності сутенерів та будуть вимушені надавати платні сексуальні послуги в інших умовах, які відрізнятимуться від обіцяних їм при вербовці.
Отримавши від потерпілих згоду на виїзд за кордон, ОСОБА_4 з метою укладення угод з продажу жінок в незаконну власність ізраїльським сутенерам для сексуальної експлуатації, робив фотознімки потерпілих, які потім відправляв ізраїльському сутенеру. Після чого втягуючи потерпілих в боргову кабалу, оплачував витрати, пов'язані з оформленням виїзних документів із грошових коштів, отриманих від сутенерів.
За вказаний період часу ОСОБА_4 за допомогою банківської системи переказів «МопеуGгаm» отримав від ізраїльських сутенерів в Миколаївських відділеннях банків АТ «Укрінбанк», ВАТ «Укрексимбанк», ЗАТ КБ «ПриватБанк» та в інших невстановлених слідством відділеннях грошові перекази на суму приблизно 11500 доларів США.
У серпні 2005 року в м. Миколаєві ОСОБА_4 познайомився з ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які перебували в уразливому стані, обумовленому психічними властивостями і зовнішніми обставинами, які склалися в їх сім'ях та тяжким матеріальним станом.
Використовуючи уразливий стан ОСОБА_8 та ОСОБА_9, ОСОБА_4 повідомив їм про отримання високого доходу від заняття проституцією і використовуючи обман, гарантував їм повну особисту свободу та можливість у будь-який момент покинути територію Ізраїлю.
Отримавши згоду від ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на виїзд за кордон, ОСОБА_4 сфотографував їх та фотознімки відправив за допомогою електронної пошти ізраїльському сутенеру.
Після чого 30.08.2005 року ОСОБА_4 супроводив ОСОБА_8 і ОСОБА_9 в ТОВ «Золотий Орел» для оформлення закордонного паспорта за терміновим тарифом, де він передав ОСОБА_8 150 доларів США для оплати послуг по оформленню закордонного паспорта та особисто сплатив 150 доларів США за оформлення закордонного паспорта на ім'я ОСОБА_9
02.09.2005 року та 30.09.2005 року ОСОБА_8 і ОСОБА_9 отримали паспорти громадян України для виїзду за кордон і за вказівкою ОСОБА_4 передали йому отримані ними документи для подальшого оформлення виїзду за кордон.
31.09.2005 року ОСОБА_4, продовжуючи свої злочинні дії, направлені на продаж вказаних осіб ізраїльським сутенерам, у ТОВ «Золота черепаха» оформив на їх імена туристичний тур і зарезервував авіаквітки на рейс Київ (Україна) - Шарм-Ель-Шейх (Єгипет), а також номер в готелі у м. Шарм-Ель-Шейх (Єгипет).
Після чого, в телефонному режимі ОСОБА_4 повідомив ізраїльському сутенеру про дату і час вильоту з аеропорту «Бориспіль» м. Києва до Єгипту.
Отримавши від ізраїльського сутенера підтвердження про готовність прийняття ОСОБА_8 і ОСОБА_9 на території Ізраїлю, ОСОБА_4 визначив дівчатам дату і час виїзду в аеропорт м. Києва.
08.10.2005 року ОСОБА_4 з метою не допустити зрив угоди з продажу ОСОБА_8 і ОСОБА_9 ізраїльським сутенерам, супроводив їх до аеропорту «Бориспіль» м. Києва.
В аеропорту «Бориспіль» м. Києва ОСОБА_4 передав їм грошові кошти в розмірі 200 доларів США кожній для придбання єгипетської візи та для пред'явлення співробітникам прикордонних служб як гарантію того, що у них є матеріальні кошти для перебування в країні.
Крім того ОСОБА_4, виконуючи вказівку ізраїльського сутенера, передав ОСОБА_8 мобільний телефон для зв'язку із особами, які потім перемістять їх з Єгипту до Ізраїлю.
У цей же день ОСОБА_8 і ОСОБА_9 перетнули державний кордон України в пункті пропуску «Бориспіль» і прибули в місто Шарм-Ель-Шейх (Єгипет).
10.10.2005 року у вечірній час доби зі ОСОБА_8 в телефонному режимі зв'язався ізраїльський сутенер, за вказівкою якого ОСОБА_8 і ОСОБА_9 прибули до будівлі казино «Шарм» в місті Шарм-Ель-Шейх, де їх зустріли невстановлені досудовим слідством особи, які на автомобілі доставили дівчат до місця перетину кордону між Єгиптом і Ізраїлю.
Після цього ОСОБА_8 і ОСОБА_9 у складі групи інших невстановлених слідством дівчат, були переміщені через кордон і доставлені в м. Тель-Авів в Ізраїлю, де їх зустріли ізраїльські сутенери.
Ізраїльські сутенери, маючи на меті отримання значного прибутку за рахунок тривалої сексуальної експлуатації ОСОБА_8 і ОСОБА_9, повідомили дівчатам, що вони продані їм ОСОБА_4
ОСОБА_8 і ОСОБА_9, опинившись у соціальній ізоляції, були змушені під керівництвом ізраїльських сутенерів надавати сексуальні послуги за грошову винагороду.
При цьому, умови надання платних сексуальних послуг суттєво відрізнялися від тих, які їм обіцяв при вербуванні ОСОБА_4
Ізраїльські сутенери, бажаючи домогтися від ОСОБА_8 і ОСОБА_9 повного підпорядкування, розробили систему штрафів і фізичних покарань. Крім цього дівчата піддавалися постійному психічному впливу з боку сутенерів, що виражалося в погрозах застосування фізичного насильства у разі відмови від надання сексуальних послуг. Грошові кошти, отримані ОСОБА_8 і ОСОБА_9 від заняття проституцією, сутенери забирали собі.
У лютому 2006 року ОСОБА_8 і ОСОБА_9 були затримані правоохоронними органами Ізраїлю та депортовані на Україну. Перед відправленням в Україну з дівчатами зустрівся чоловік, який від імені ізраїльського сутенера передав їм закордонні паспорта, що знаходилися у останнього, і гроші в розмірі 200 доларів США кожній.
В той же період часу ОСОБА_8 і ОСОБА_9, перебуваючи в уразливому стані, обумовленому тяжким матеріальним становищем, сподіваючись отримати від ізраїльського сутенера зароблені ними шляхом надання платних сексуальних послуг гроші, звернулися до ОСОБА_4 з проханням допомогти їм виїхати до Ізраїлю.
ОСОБА_4, продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на здійснення продажу ОСОБА_8 і ОСОБА_9 ізраїльським сутенерам, за попередньою змовою з останніми, пообіцяв посприяти їх виїзду в Ізраїлю.
При цьому ОСОБА_4, здійснюючи вербування вказаних осіб, повідомив їм про те, що умови заняття проституцією під керівництвом ізраїльського сутенера змінилися на краще і гарантував особисту свободу, можливість контролювати умови своєї праці і можливість покинути територію Ізраїлю за власним бажанням.
ОСОБА_8 і ОСОБА_9, довіряючи ОСОБА_4, підтвердили свою згоду на виїзд до Ізраїлю для надання платних сексуальних послуг під керівництвом ізраїльського сутенера.
На виконання попередньої змови із ізраїльським сутенером ОСОБА_4 супроводив ОСОБА_8 і ОСОБА_9 у ТОВ «Золотий Ореол» для оформлення нових закордонних паспортів, передавши ОСОБА_8 150 доларів США для оплати послуг по оформленню закордонного паспорта, а потім особисто сплатив 150 доларів США за оформлення закордонного паспорта ОСОБА_9
07.03.2006 року та 31.03.2006 року ОСОБА_8 і ОСОБА_9 отримали нові паспорти для виїзду за кордон і передали їх ОСОБА_4 для подальшого оформлення їх виїзду за кордон.
В період з 31.03.2006 року до 03.04.2006 року ОСОБА_4 звернувся до ТОВ «Золота черепаха», де оформив на імена ОСОБА_8 і ОСОБА_9 туристичний тур та замовив авіаквітки на рейс Київ (Україна) - Шарм-Ель-Шейх (Єгипет), а також номер в готелі «SUN RISE HOTEL SHARM 3 »в м. Шарм-Ель-Шейх (Єгипет).
Після чого ОСОБА_4 в телефонному режимі повідомив ізраїльському сутенеру про дату і час вильоту дівчат з аеропорту «Бориспіль» міста Києва в Єгипет.
08.04.2006 року ОСОБА_4 з метою не допустити зрив майбутньої угоди з продажу ОСОБА_8 і ОСОБА_9 ізраїльським сутенерам, супроводив дівчат до аеропорту «Бориспіль» м. Києва та передав їм грошові кошти в розмірі 200 доларів США кожній для придбання єгипетської візи, а решту грошей, як гарантію наявності матеріальних коштів для перебування в країні.
У цей же день ОСОБА_8 і ОСОБА_9 перетнули державний кордон України в пункті пропуску «Бориспіль» і прибули в місто Шарм-Ель-Шейх (Єгипет). Виконуючи вказівки ОСОБА_4, вони прибули до готелю «SUN RISE HOTEL SHARM 3», де очікували дзвінка від осіб, які потім перемістять їх з Єгипту до Ізраїлю.
12.04.2006 року у вечірній час доби зі ОСОБА_8 в телефонному режимі зв'язався ізраїльський сутенер, за вказівкою якого ОСОБА_8 і ОСОБА_9 прибули до будівлі казино «Шарм» в місті Шарм-Ель-Шейх, де їх зустріли невстановлені досудовим слідством особи, які на автомобілі доставили дівчат до місця перетину кордону між Єгиптом і Ізраїлю.
Після цього ОСОБА_8 і ОСОБА_9 у складі групи інших невстановлених слідством дівчат, були переміщені через кордон і доставлені в м. Тель-Авів в Ізраїлю, де їх зустріли ізраїльські сутенери.
Ізраїльські сутенери, маючи на меті отримати значний прибуток за рахунок тривалої сексуальної експлуатації ОСОБА_8 і ОСОБА_9, повідомили дівчатам, що вони продані їм ОСОБА_4
ОСОБА_8 і ОСОБА_9, опинившись у соціальній ізоляції, були змушені під керівництвом ізраїльських сутенерів надавати сексуальні послуги за грошову винагороду.
При цьому, умови надання платних сексуальних послуг суттєво відрізнялися від тих, які їм обіцяв при вербуванні ОСОБА_4
Ізраїльські сутенери, бажаючи домогтися від осіб, повного підпорядкування, розробили систему штрафів і фізичних покарань. Крім цього, дівчата піддавалися постійному психічному впливу з боку сутенерів, що виражалося в погрозах застосування фізичного насильства у разі відмови від надання сексуальних послуг. Грошові кошти, отримані ОСОБА_8 і ОСОБА_9 від заняття проституцією, сутенери забирали собі.
У жовтні 2006 року ОСОБА_8 і ОСОБА_9 були затримані правоохоронними органами Ізраїлю та депортовані на Україну. Перед відправленням в Україну з дівчатами зустрівся чоловік, який від імені ізраїльського сутенера передав їм закордонні паспорта, що знаходилися у останнього, і гроші в розмірі 200 доларів США кожній.
На початку травня 2006 року у м. Миколаєві ОСОБА_4 за попередньою змовою з ізраїльськими сутенерами про продаж останнім молодих жінок для сексуальної експлуатації, запропонував ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_34 виїхати до Ізраїлю для заняття проституцією.
Будучи достовірно обізнаним про те, що в Ізраїлю дівчата опиняться у фактичній незаконної власності сутенерів, ОСОБА_4, здійснюючи їх вербування з використанням обману та уразливого стану, обумовленому збігом тяжких особистих і сімейних обставин, охарактеризував ізраїльського сутенера, як добропорядного чоловіка, під керівництвом якого дівчата будуть надавати платні сексуальні послуги і заробляти до тисячі доларів на добу і ті кошти, які майбутній роботодавець витратить на їх переміщення з України до Ізраїлю, відпрацьовувати не доведеться.
ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_34, отримавши від ОСОБА_4 усні гарантії з приводу безпеки майбутньої поїздки, дали свою згоду на виїзд до Ізраїлю.
З'ясувавши про те, що у ОСОБА_12 і ОСОБА_34 немає паспорта громадянина Україна для виїзду за кордон, ОСОБА_4 12. 05. 2006 року та 19. 05. 2006 року супроводжував ОСОБА_12 і ОСОБА_34 у ТОВ «Золотий Ореол» для оформлення закордонних паспортів на ім'я зазначених осіб, сплативши за послуги 1772 грн. 40 коп.
18. 05. 2006 року і 25.05. 2006 року ОСОБА_12 та ОСОБА_34 отримали паспорти для виїзду за кордон і на вимогу ОСОБА_4 передали йому свої паспорти для подальшого оформлення їх виїзду з України до Ізраїлю.
9. 06. 2006 ОСОБА_4 на виконання попередньої змови з ізраїльськими сутенерами, придбав на ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_34 в ТОВ «Золота черепаха» путівки до Єгипту з вильотом з України 18. 06. 2006 року, сплативши особисто до каси 5 150 гривень.
Також у вищевказаний період часу, ОСОБА_4 передав вказаним особам по 100 доларів США на придбання одягу.
17. 06. 2006 року ОСОБА_4 з метою запобігання зриву угоди з продажу ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_34 ізраїльським сутенерам, поселив їх в орендованій ним квартирі в м. Миколаєві. Після чого ОСОБА_4 за погодженням з ізраїльським сутенером визначив дівчатам дату виїзду та маршрут прямування з м. Миколаєва до Ізраїлю.
18. 06. 2006 року приблизно о 5 годині, ОСОБА_4 супроводжував ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_34 на автомобілі з м. Миколаєва в аеропорт «Бориспіль» м. Києва і приблизно о 5 годині 45 хвилин він був затриманий співробітниками Управління СБУ в Миколаївській області. На момент затримання ОСОБА_4 в автомобілі знаходилися ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_34, яких ОСОБА_4 з метою їх продажу ізраїльським сутенерам супроводжував з м. Миколаєва в аеропорт м. Києва.
22. 07. 2008 року в барі «Мономах», розташованому на перетині вулиць Радянська і Потьомкінська в м. Миколаєві, ОСОБА_4 познайомився з ОСОБА_15 та ОСОБА_16
В ході бесіди ОСОБА_4 стало відомо про те, що ОСОБА_15 і ОСОБА_16 перебувають в уразливому стані, обумовленому збігом тяжких особистих і сімейних обставин.
ОСОБА_4, діючи повторно, за попередньою змовою з ізраїльськими сутенерами про продаж дівчат для сексуальної експлуатації, з використанням обману та уразливого стану ОСОБА_15 і ОСОБА_16 повідомив останнім завідомо неправдиві відомості про характер майбутньої роботи, запевнивши, що вони займатимуться консумацією в нічних клубах о. Кіпр.
Здійснюючи вербування ОСОБА_15 і ОСОБА_16, ОСОБА_4 пообіцяв, що вони будуть працювати у його хороших знайомих і тільки за власним бажанням можуть надавати платні сексуальні послуги чоловікам, отримуючи набагато більший дохід, ніж при занятті консумацією. При цьому ОСОБА_4 гарантував ОСОБА_15 і ОСОБА_16 безпеку, особисту свободу і можливість у будь-який момент покинути територію о. Кіпр.
ОСОБА_15 і ОСОБА_16, які у зазначений період часу перебували в уразливому стані, отримавши від ОСОБА_4 усні гарантії про безпеку майбутньої поїздки, дали свою згоду на виїзд.
Після чого ОСОБА_4 сфотографував ОСОБА_15 та ОСОБА_16 і фотознімки відправив за допомогою електронної пошти ізраїльському сутенеру.
Крім цього ОСОБА_4 дав вказівку ОСОБА_15 і ОСОБА_16 здати аналізи і отримати медичний сертифікат про відсутність інфекційних та венеричних захворювань.
В період з 24. 07. 2008 року по 28.07.2008 року ОСОБА_15 і ОСОБА_16, виконуючи вказівку ОСОБА_4, пройшли медичне обстеження.
Після чого ОСОБА_4 в телефонному режимі повідомив їзраїльському сутенеру про те, що він підшукав і завербував для подальшого продажу йому ОСОБА_15 і ОСОБА_16
29.07.2008 року ізраїльський сутенер, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4, в телефонному режимі призначив ОСОБА_15 дату її виїзду з м.Миколаєва, а так само переслав за допомогою факсимільного зв'язку у відділенні ЗАТ «Укртелеком» авіаквиток на 31.07.2008 року на ім'я останньої по транзитному маршруту «Одеса (Україна) - Стамбул (Туреччина) - Ерджан (о.Кіпр, Туреччина)».
ОСОБА_4 передав ОСОБА_15 авіаквиток і раніше отримані від ізраїльського сутенера гроші в сумі 70 доларів США.
На прохання ОСОБА_16 виїхати за кордон разом із ОСОБА_15 ОСОБА_4 з метою недопущення зриву майбутньої угоди з продажу дівчат ізраїльському сутенеру в телефонному режимі зв'язався з останнім, який в процесі розмови запевнив ОСОБА_15 і ОСОБА_16 про повну безпеку їх знаходження на території о.Кіпр.
30.07.2008 року ізраїльський сутенер, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4, в телефонному режимі повідомив йому про дату виїзду ОСОБА_16 на о. Кіпр, і переслав за допомогою факсимільного зв'язку у відділенні ЗАТ «Укртелеком» електронний авіаквиток на 01.08.2008 року на ім'я останньої по транзитному маршруту «Одеса (Україна)-Стамбул (Туреччина) - Ерджан (о. Кіпр, Туреччина) ».
Після чого 31.07.2008 року ОСОБА_4 передав ОСОБА_16 авіаквиток і раніше отримані від ізраїльського сутенера гроші в сумі 70 доларів США.
ОСОБА_4, контролюючи поведінку ОСОБА_15, з метою не допустити зрив майбутньої угоди з її продажу ізраїльському сутенеру, використовуючи мобільний зв'язок, здійснював постійний контроль під час її переміщення в маршрутному таксі з м. Миколаєва в аеропорт м. Одеси, звідки мав бути її виїзд на Кіпр.
31.07.2008 року ОСОБА_15 при перетині державного кордону України була затримана працівниками правоохоронних органів, які запобігли її виїзд на о. Кіпр.
01.08.2008 року ОСОБА_4, якому не було відомо про запобігання виїзду ОСОБА_15 на о. Кіпр, з метою не допустити зрив майбутньої угоди з продажу ізраїльському сутенеру ОСОБА_16, контролював переміщення останньої з м. Миколаєва до аеропорту м. Одеси за допомогою мобільного зв'язку.
В цей же день виїзд ОСОБА_16 за кордон був відвернутий працівниками правоохоронних органів.
У жовтні 2007 року в м. Миколаєві ОСОБА_4, керуючись корисливим мотивом, повторно, продовжуючи пошук молодих жінок, для їх вербування та подальшого продажу ізраїльським сутенерам з метою сексуальної експлуатації познайомився з мешканкою м. Баштанка Миколаївської області Київ
В ході бесіди з останньою ОСОБА_4 стало відомо про те, що Київ знаходиться в уразливому стані, обумовленому збігом тяжких особистих і сімейних обставин.
Через деякий час в ході бесіди, що відбулася в приміщенні кафе «Колесо» м. Миколаєва, ОСОБА_4, переслідуючи мету продажу Київ ізраїльським сутенерам, запропонував їй виїхати за кордон для працевлаштування в Ізраїлю, або на о. Кіпр (Туреччина), де тимчасово проживав сутенер, з яким у нього була домовленість про торгівлю жінок для сексуальної експлуатації.
Здійснюючи вербування Київ, ОСОБА_4, якому достовірно було відомо про те, що в Ізраїлю та на о.Кіпр Київ опиниться в незаконній власності сутенерів, повідомив їй завідомо неправдиві відомості про умови надання платних сексуальних послуг в Ізраїлю та на о. Кіпр (Туреччина), запевняючи її в тому, що вона буде займатися проституцією під керівництвом його хороших знайомих і отримувати високий дохід, гарантував особисту свободу, можливість контролювати умови своєї праці і можливість у будь-який момент повернутися на Україну.
Крім того, ОСОБА_4 взяв на себе зобов'язання надати Київ допомогу в оформленні виїзних документів та оплатити пов'язані з цим витрати.
При цьому ОСОБА_4 запевнив Київ в тому, що у неї не буде боргових зобов'язань перед майбутнім роботодавцем.
Київ, яка раніше проституцією не займалася, відмовилася від запропонованого ОСОБА_4 виїзду за кордон для надання платних сексуальних послуг.
З метою втягнення Київ в заняття проституцією та продажу сутенерам для сексуальної експлуатації ОСОБА_4 з використанням обману та її уразливого стану 22.07.2008 р. в денний час в барі «Мономах» в місті Миколаєві, де остання знаходилася з ОСОБА_15 та ОСОБА_16, знову запропонував їй добре оплачувану роботу за кордоном та оформлення всіх необхідних документів для виїзду.
На прийняття Київ остаточного рішення про виїзд за кордон для заняття проституцією вплинуло також і рішення ОСОБА_15 і ОСОБА_16, присутніх при вербуванні Київ, за пропозицією ОСОБА_4 виїхати на о.Кіпр для надання платних сексуальних послуг.
Отримавши згоду Київ на виїзд за кордон для заняття проституцією, ОСОБА_4 повідомив їй про те, що майбутньому роботодавцю необхідно вислати її фотознімки. Ці фотознімки згодом ОСОБА_4 планував переслати сутенеру.
Про здійснення вербування Київ ОСОБА_4 в телефонному режимі повідомив сутенеру, з яким у нього була попередня змова про продаж Київ
Крім того, ОСОБА_4 вимагав у сутенера вислати гроші, необхідні для оформлення виїзних документів, на що той пообіцяв вислати необхідні кошти після того, як ОСОБА_15 і ОСОБА_16 будуть в його власності.
Однак, виконати узяті на себе зобов'язання по оформленню виїзних документів на ім'я Київ ОСОБА_4 не встиг, так як 18.08.2008 року був затриманий працівниками міліції.
В апеляції захисник Саме просить вирок суду скасувати, а справу відносно ОСОБА_4 закрити за відсутністю в його діях складу злочинів, передбачених ч.2 ст.149, ч.2 ст.303 КК України.
Посилається на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.
Стверджує, що його підзахисний тільки допомагав жінкам в оформленні документів для виїзду за кордон на роботу.
Заперечує факт попередньої змови ОСОБА_4 із громадянами Ізраїлю про продаж жінок з метою сексуальної експлуатації. Вважає необгрунтованими висновки судово - психологічних експертиз про уразливий стан потерпілих з огляду на те, що вони добровільно заробляли гроші на життя проституцією.
Звертає увагу на те, що потерпілі ОСОБА_9 та ОСОБА_8 вдруге поїхали в Ізраїлю, що на думку апелянта свідчить про відсутність сексуальної експлуатації відносно цих осіб.
В апеляції засуджений ОСОБА_4 просить вирок суду скасувати, а справу закрити на підставі п.2 ст.6 КПК України.
Посилається на неповноту і однобічність досудового та судового слідства, застосування до нього недозволених методів досудового слідства.
Вказує на те, що суд не розглянув його скаргу на постанову про порушення кримінальної справи.
Зазначає, що в 2006 році відносно нього була закрита справа по епізодам ОСОБА_8, ОСОБА_9, а 18.08.2008 року повторно була порушена справа по тому ж обвинуваченню. Крім того, щодо нього є постанови про відмову в порушенні кримінальної справи.
Стверджує, що він тільки допомагав жінкам в оформленні документів для виїзду за кордон.
Заперечує факт продажу жінок ізраїльським сутенерам з метою сексуальної експлуатації.
Звертає увагу на протиріччя в показаннях потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_34, ОСОБА_14, ОСОБА_12 щодо осіб, від яких ними була отримана інформація про умови та оплату заняття проституцією; щодо надання допомоги своїм родичам; на неправдивість показань потерпілої Київ, яка є сусідкою ОСОБА_17; про психологічний тиск на вказаних осіб, внаслідок чого вони написали заяви відносно нього.
Твердить, що вказані особи займалися проституцією добровільно, з погодженням на ті умови, в яких вони працювали, що на його думку підтверджує факт повторного виїзду за кордон ОСОБА_9 та ОСОБА_8
Наполягає на тому, що ОСОБА_18 та ОСОБА_16 він повідомв про те, що вони будуть займатися консумацією, а не проституцією і тільки допоміг їм в оформленні документів для виїзду за кордон.
Вважає, що справа відносно нього сфальсіфікована слідчим Костенком О.О. та начальником відділу ОСОБА_17, який на даний час притягується до криміанльної відповідальності за ч.2 ст.149, 303, 364 КК України.
Звертає увагу на виправлення та дописки в протоколах допиту потерпілих ОСОБА_12, ОСОБА_34, ОСОБА_14; на подвійну нумерацію аркушів справи; на невідповідність нумерації при ознайомленні справи в порядку ст. 218 КПК України та в суді; заміну оригіналів протоколів допиту на ксерокопії цих протоколів.
Заперечує факт отримання грошових переказів 01.09.2006 року, 29.09.2006 року, 31.09.2006 року.
Вважає, що суд безпідставно не задовольнив його клопотання про виклик для допиту потерпілої Київ, свідка ОСОБА_19 та повторного допиту потерпілих, чим на його думку було порушено право на захист.
Звертає увагу на те, що суд не врахував його тяжкий стан здоров'я, у зв'язку з чим в суд неодноразово викликалася швидка допомога і була наявна необхідність госпиталізації.
Вказує на порушення його права на ознайомлення із технічним записом судового процесу.
Не згодний із рішенням суду про конфіскацію всього його майна.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, засудженого на підтримку апеляцій, думку прокурора про залишення вироку без зміни, а апеляцій - без задоволення, вивчивши матеріали справи та додатково надані матеріали, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 149 (у редакціях КК України 05.04.2001 року та 12.01.2006 року), ч.2 ст. 303 (у редакції КК України 12.01.2006 року) при викладених у вироку обставинах відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, показаннями потерпілої ОСОБА_9 в судовому засіданні та перепровіреними судом її показаннями на досудовому слідстві (т.5 а.с.79-92), дослідженими судом показаннями потерпілої ОСОБА_8 на досудовому слідстві (т.5 а.с.189-207) встановлено, що ОСОБА_4 розповідав їм про умови заняття проституцією в Ізраїлю, куди вони прийняли рішення поїхати. Звернутися до ОСОБА_4 їм запропонувала ОСОБА_19, яка на той час знаходилася за кордоном та займалася проституцією. ОСОБА_4 повідомив їм про те, що в тому місці, де працює ОСОБА_19, хороші умови проживання та праці. Він обіцяв їм отримання високого доходу від заняття проституцією і гарантував особисту свободу. Коли вони вирішили їхати в Ізраїлю вдруге, щоб забрати у сутенера раніше зароблені гроші, ОСОБА_4 запевнив їх в тому, що умови праці у сутенера змінилися на краще.
Із досліджених судом показань потерпілих ОСОБА_20 (т.10 а.с.86-94,114-122), ОСОБА_12 (т.10 а.с.40-47), ОдесаО.( т.10 а.с. 76-85), а також показань вказаних осіб в судовому засіданні вбачається, що вони теж погодилися виїхати до Ізраїлю для заняття проституцією, отримавши від ОСОБА_4 усні гарантії з приводу безпеки майбутньої поїздки та забезпечення ізраїльським сутенером належних умов проживання та праці. При цьому ОСОБА_4 їм гарантував особисту свободу і можливість в любий момент виїхати із Ізраїлю.
Показаннями потерпілої ОСОБА_15 і дослідженими судом її показаннями на досудовому слідстві (т.5 а.с.79-92), дослідженими судом показаннями потерпілої ОСОБА_16 на досудовому слідстві (т.6 а.с.133-141) встановлено: ОСОБА_4 пообіцяв, що вони будуть працювати у його хороших знайомих і тільки за власним бажанням надавати платні сексуальні послуги чоловікам, отримуючи набагато більший дохід, ніж при занятті консумацією. При цьому ОСОБА_4 гарантував їм безпеку, особисту свободу і можливість у будь-який момент повернутися на Україну.
Із досліджених судом показань потерпілої Київ видно, що саме ОСОБА_4 пропонував їй виїхати за кордон для заняття проституцією і обіцяв отримання високого доходу та особисту свободу. Коли вона відмовилася займатися проституцією, ОСОБА_4 дзвонив їй кілька разів. Після чого 22.07.2008 року в барі «Мономах» в м. Миколаєві в присутності ОСОБА_15 та ОСОБА_16 він знову запропонував їй добре оплачувану роботу за кордоном та оформлення всіх необхідних документів для виїзду. У зв'язку із тяжким матеріальнім положенням вона погодилася на пропозицію ОСОБА_4 виїхати на о. Кіпр для заняття проституцією (т.10 а.с.212-230).
Як вірно зазначив суд, ОСОБА_4, досягаючи із потерпілими добровільної домовленості про заняття проституцією за кордоном, здійснював їх вербування з метою сексуальної експлуатації з огляду на те, що умови надання платних сексуальних послуг суттєво відрізнялися від тих, які він обіцяв потерпілим, що підтверджується показаннями потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_9 про їх соціальну ізоляцію, обслуговування необмеженої кількості клієнтів (навіть «у критичні» для жінок дні), психологічний вплив з боку сутенерів, що виражалося в погрозах застосування фізичного насильства у разі відмови від надання сексуальних послуг.
Наведені показання потерпілих спростовують показання ОСОБА_4, який заперечував свою причетність до їх вербування з метою сексуальної експлуатації і стверджував, що про умови заняття проституцією потерпілим стало відомо від ОСОБА_19, за проханням якої він тільки допоміг дівчатам оформити документи на виїзд за кордон.
Із досліджених судом показань свідка ОСОБА_21 видно, що в 2005 році вона займалася проституцією в Ізраїлю і повідомила ізраїльським сутенерам про ОСОБА_8, яка хоче виїхати в Ізраїлю, щоб заробляти собі на життя проституцією і про ОСОБА_4, який може посприяти останній виїхати за кордон. За проханням ізраїльських сутенерів вона дала їм номер телефону ОСОБА_4 Крім того, приблизно в кінці травня на початку червня 2006 року вона за проханням ОСОБА_4 розповіла дівчатам про умови праці в Ізраїлю і назвала більшу суму грошей, ніж вона мала від заняття проституцією (т. 4 а.с. 46-47, 231-235).
Суд обґрунтовано взяв до уваги ці показання свідка, оскільки вони узгоджуються з іншими доказами по справі.
Факт знайомства ОСОБА_4 із ізраїльськими сутенерами підтверджується даними протоколу дослідження інформації, знятої з каналу зв'язку від 28.08.2006 року, 4.09.2006 року - мобільного телефону ОСОБА_4 та даними протоколу огляду носія інформації із записом розмови останнього з ізраїльськими сутенерами ( т.3, а.с.204-220, 238-255, т.11 а.с.10-124).
Згідно даних протоколу огляду мобільних телефонів, які належать ОСОБА_4, в пам'яті виявлені номера телефонів потерпілих та ізраїльських сутенерів (т.7 а.с. 26-32)
Номер телефону ізраїльського сутенера був записаний і у вилученому у ОСОБА_4 листку папіру, що підтверджується даними протоколу огляду вказаного листка (т.7 а.с.44-48).
Сам ОСОБА_4, будучи допитаним в судовому засіданні, не заперечував факту спілкування по телефону із ізраїльтянином, у якого працювали ОСОБА_19 та інші дівчата. В 2006 році ОСОБА_22 познайомила його із ОСОБА_14, яка хотіла виїхала на о. Кіпр для заняття консумацією та проституцією. Він запропонував їй поїхати в Ізраїлю. Вона погодилася при умові погашення її боргу. Він повідомив про цю умову ізраїльтянину і той вислав йому гроші на погашення боргу ОСОБА_14 Після чого він допоіг оформити їй, а також ОСОБА_34, ОСОБА_12 документи, для виїзду за кордон. На початку липня 2008 року ізраїльтянин запропонував йому підшукати дівчат, згодних виїхати на о. Кіпр для заняття консумацією. Він познайомився із ОСОБА_18 та ОСОБА_16, які хотіли виїхати за кордон, і повідомив їм про те, що є можливість займатися консумацією на о. Кіпр. На що вони погодилися і він допоміг ім оформити документи для виїзду на о. Кіпр.
В досліджених судом показаннях потерпілої ОСОБА_14 (т.10 а.с.86-94) знайшов своє підтвердження факт погашення її боргу ізраїльським сутенером з метою усунення перешкоди для її виїзду в Ізраїлю для заняття консумацією та проституцією. З цього приводу дзвонив ізраїльському сутенеру ОСОБА_4, з яким її познайомила ОСОБА_22 Саме ОСОБА_4 запропонував їй їхати в Ізраїлю та приймав участь в організації поїздки.
Потерпілі ОСОБА_15 та ОСОБА_16 теж підтвердили факт знайомства із ОСОБА_4, який запропонував їм поїздку на о. Кіпр до його знайомого. ОСОБА_4 повідомив їм, що у його знайомого є нічний клуб, в якому вони можуть заробляти гроші від заняття консумацією і проституцією. Вони погодилися на цю пропозицію ОСОБА_4 На їх прохання виїхати за кордон разом, ОСОБА_4 подзвонив своєму знайомому, який вислав авіаквітки на різні дати. В ході розмови знайомий ОСОБА_4 пообіцяв їм повну безпеку на території о.Кіпр.
Також із зафіксованих у вищевказаному носії інформації розмов між ізраїльським сутенером та ОСОБА_23 видно, що між ними була попередня змова про продаж, вербування, переміщення, передачу молодих жінок з метою сексуальної експлуатації і у ОСОБА_4 наявний корисливий мотив, оскільки останній отримував гроші від ізраїльського сутенера на оформлення виїздних документів та за свої послуги.
Факт використання ОСОБА_4 висланих ізраїльським сутенером грошей на оформлення виїздних документів та на інші потреби дівчат, пов'язаних з їх виїздом за кордон, підтверджується і показаннями потерпілих.
Так, показаннями потерпілих ОСОБА_8 і ОСОБА_9 встановлено, що 30.08.2005 року ОСОБА_4 супроводив їх у фірму ТОВ «Золотий Орел», де передав ОСОБА_8 150 доларів США для оплати послуг за оформлення закордонного паспорта та особисто сплатив 150 доларів США за оформлення закордонного паспорта на ім'я ОСОБА_9 Після чого 31.09.2005 року ОСОБА_4 у ТОВ «Золота черепаха» оформив на їх імена туристичний тур і зарезервував авіаквітки на рейс Київ (Україна) - Шарм-Ель-Шейх (Єгипет), а також номер в готелі у м. Шарм-Ель-Шейх (Єгипет). В аеропорту «Бориспіль» міста Києва ОСОБА_4 передав їм по 200 доларів США кожній для придбання єгипетської візи, а решту грошей для пред'явлення представникам прикордонної служби. Такі ж дії ОСОБА_4 здійснив і у 2006 році, коли вони виїхали за кордон вдруге.
Потерпілі ОСОБА_12 і ОСОБА_34 теж підтвердили факт оплати послуг по оформленню закордонних паспортів на їх ім'я ОСОБА_4 у ТОВ «Золотий Ореол» та придбання останнім для них путівок до Єгипту з вильотом з України в травні-червні 2006 року. Крім того, ОСОБА_4 видав їм по 100 доларів США на придбання одягу.
Потерпіла ОСОБА_20 показала, що ОСОБА_4 придбав для неї в туристичному агентстві «Золота черепаха» путівки до Єгипту з вильотом з України 18 червня 2006 року, сплативши особисто до каси гроші за путівку, та передав їй 100 доларів США на придбання одягу.
Із показань потерпілої ОСОБА_15 видно, що ОСОБА_4 передав їй авіаквиток на 31.07.2008 року по транзитному маршруту «Одеса (Україна) - Стамбул (Туреччина) - Ерджан (о.Кіпр, Туреччина)» і гроші в сумі 70 доларів США.
Потерпіла ОСОБА_16 теж підтвердила факт передачі їй ОСОБА_4 авіаквитка на 1.08.2008 року по транзитному маршруту «Одеса (Україна) - Стамбул (Туреччина) - Ерджан (о.Кіпр, Туреччина)» і грошей в сумі 70 доларів США.
Із показань потерпілої Київ вбачається, що ОСОБА_4 взяв на себе зобов'язання допомогти їй в оформленні виїзних документів за кордон та оплатити пов'язані з цим витрати.
Наведені показання потерпілих узгоджуються із показаннями свідків та письмовими доказами по справі.
Так, свідок ОСОБА_24 показала суду, що ОСОБА_4 неодноразово звертався за місцем її роботи у ТОВ «Золотий Ореол» з приводу термінового оформлення закордонних паспортів на дівчат, яких він супроводжував.
Свідок ОСОБА_24 впізнала ОСОБА_4 серед пред'явлених їй на впізнання фотознімків, що підтверджується даними протоколу від 21.07.2006 року (т.3 а.с.81-82).
Згідно протоколу особистого обшуку від 18.06.2006 року у ОСОБА_4 були вилучені паспорта для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_34 (т.1 а.с. 107-109).
Свідок ОСОБА_25 підтвердила факт оформлення ОСОБА_4 турів в Єгипет на ім'я ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у ТОВ «Золота черепаха», а також факт оплати цих турів саме ОСОБА_4 Свідок ОСОБА_25 впізнала ОСОБА_4 серед пред'явлених їй на впізнання фотознімків, що підтверджується даними протоколу від 26.07.2006 року (т.3 а.с.61-62).
Факт звернення ОСОБА_4 у ТОВ «Золота черепаха» з приводу оформлення туристичних турів на ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_34 також підтверджується даними протоколу виїмки у ТОВ «Золота черепаха» документів туристичного обслуговування вказаних осіб (т.3, а.с. 22-46, т.7 а.с. 270, 272-276, 277-282). Згідно протоколу особистого обшуку від 18.06.2006 року у ОСОБА_4 були вилучені договір №47 від 9.06.2006 року на туристичне обслуговування на ім'я ОСОБА_34, памятка туриста по Єгипту, квитанція до касового ордеру № 47 від 9.06.2006 року (т.1 а.с. 107-109).
Із зафіксованих у вищевказаному носії інформації розмов між ізраїльським сутенером та ОСОБА_23 видно, що останній вимагав у сутенера вислати гроші на оформлення виїзних документів на Київ на що той пообіцяв вислати необхідні кошти після того, як ОСОБА_15 і ОСОБА_16 будуть в його власності.
Факт отримання ОСОБА_4 за допомогою банківської системи «МопеуGгаm» в Миколаївських відділеннях банків АТ «Укрінбанк», ВАТ «Укрексимбанк», ЗАТ КБ «ПриватБанк» та в інших невстановлених слідством відділеннях грошових переказів від ізраїльських сутенерів підтверджується даними протоколів вилучення, огляду відповідних документів (т.3, а.с.114-132,136-140;т.9 а.с.7-8, 9-11, 16-30, 36-37, 38-39, 41-46, 53-54, 56-58, 80-81).
Що стосується доводів ОСОБА_4 про неотримання ним грошових переказів 01.09.2006 року, 29.09.2006 року, 31.09.2006 року, то в матеріалах справи відсутні фактичні дані з цього приводу, а посилання лише на дати отримання в обвинувальному висновку самі по собі не є доказами.
Крім того, свідок ОСОБА_22 показала суду, що ОСОБА_4 організовував поїздки дівчат в Ізраїлю та на о. Кіпр саме для заняття проституцією. Вона познайомила ОСОБА_4 із ОСОБА_20, в ході бесіди з якою ОСОБА_4 запевняв про більш безпечне заняття проституцією в Ізраїлю, ніж на о. Кіпр.Із досліджених судом показань свідка ОСОБА_26 видно, що в 2006 році ОСОБА_4, довідавшись про її тяжкий майновий стан, пропонував їй працювати за кордоном проституткою. (т.7 а.с.172-173).Свідок ОСОБА_27 підтвердила в судовому засіданні, що 18.08.2008 року від ОСОБА_4 була пропозиція виїхати їй за кордон для заняття проституцією після того, як вона повідомила йому про тяжкий майновий стан.
Згідно дослідженим судом показанням свідка ОСОБА_28 на досудовому слідстві (т.7 а.с.169-170) ОСОБА_4, який був постійним клієнтом в кафетерії «Страус» «Південний Буг», повідомив їй про те, що займається відправкою дівчат за кордон.
Ці показання свідків у сукупності із вищенаведеними доказами свідчать про те, що ОСОБА_4 за попередньою змовою із ізраїльськими сутенерами шукав дівчат, які перебували в уразливому стані, щоб відправити їх за кордон для заняття проституцією під керівництвом ізраїльских сутенерів.
Дії ОСОБА_4, пов'язані з переміщенням потерпілих з метою сексуальної експлуатації, підтверджуються показаннями потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_20, ОСОБА_12, ОСОБА_34, про зміну їх місця перебування за участю ОСОБА_4
Так, потерпілі ОСОБА_9 і ОСОБА_8 показали, що 08.10.2005 року та 08.04.2006 року ОСОБА_4 супроводжував їх до аеропорту «Бориспіль» міста Києва, звідкіля відправлявся їх літак рейсом «Київ (Україна) - Шарм-Ель-Шейх (Єгипет)».
Із показань потерпілих ОСОБА_20, ОСОБА_12, ОСОБА_34 видно, що 17.06.2006 року ОСОБА_4 поселив їх в орендовану ним квартиру в м. Миколаєві і 18.06.2006 року приблизно о 5 годині супроводжував іх на автомобілі з м. Миколаєва в аеропорт «Бориспіль» м. Києва для виїзду з України. По дорозі в аеропорт приблизно о 5 годині 45 хвилин їх затримали співробітники Управління СБ України в Миколаївській області.
Згідно показанням потерпілої ОСОБА_15: ОСОБА_4 після передачі їй 31.07. 2008 року авіаквитка і грошей в сумі 70 доларів США через мобільний зв'язок контролював її поїздку в маршрутному таксі з м. Миколаєва в аеропорт м. Одеси, звідки мав бути виїзд на о. Кіпр. В той же день при перетині державного кордону України вона була затримана працівниками правоохоронних органів.
Потерпіла ОСОБА_16 підтвердила, що 01.08.2008 року ОСОБА_4 контролював її поїздку з м. Миколаєва до аеропорту м. Одеси за допомогою мобільного зв'язку. В цей же день вона була затримана працівниками правоохоронних органів.
Показання потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_8 про їх поїздку 8.10. 2005 року до аеропорту «Бориспіль» м. Києва на автомобілі, який найняв ОСОБА_4, узгоджуються із показаннями свідка ОСОБА_29 в судовому засіданні та перепровіреними судом його показаннями на досудовому слідстві ( т.5 а.с.116-119). Із показань цього свідка видно, що у вказаний потерпілими день він відвіз двох дівчат у супроводі ОСОБА_4 в аэропорт «Бориспіль» м. Києва, за що отримав від останнього 200 долларів США. При цьому ОСОБА_4 дочекався, коли дівчата пройдуть митний контроль та сядуть в літак. Після чого він з ОСОБА_4 повернулися в м. Миколаїв.
Із протоколів пред'явлення для впізнання видно, що свідок ОСОБА_29 впізнав ОСОБА_8 та ОСОБА_9, яких ОСОБА_4 супроводжував з м. Миколаєва до аеропорту «Бориспіль» міста Києва (т.5 а.с. 124-126, 127-129).
Із досліджених судом показань свідка ОСОБА_30 на досудовому слідстві (т.1 а.с.161-164) вбачається, що 18.06.2006 року близько 5 години за проханням ОСОБА_4 він на своєму автомобілі повіз останнього та трьох дівчат в аеропорт «Бориспіль» в м. Києві. По дорозі їх зупинили працівники міліції.
Ці показання узгоджуються із вищенаведеними показаннями потерпілих ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_34
Крім того, із показань потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 убачається, що після того, як ОСОБА_4 супроводив їх з м. Миколаєва в аеропорт «Бориспіль» м. Києва, вони літаком прибули в м. Шарм-Ель-Шейх (Єгипет), де за вказівкою ОСОБА_4 знаходилися в готелі в очікуванні дзвінка від осіб, які доставлять їх з Єгипту до Ізраїлю. З ними зв'язався ізраїльський сутенер і вказв прибути в казино «Шарм» в місті Шарм-Ель-Шейх, звідкіля їх разом з іншими дівчатами на автомобілі переправили з Єгипту в Ізраїлю (Телль-Авів), де їх забрали ізраїльські сутенери.
Факт знаходження ОСОБА_9, ОСОБА_8 за кордоном підтверджується довідкою митної служби України, згідно якої вони 8.04.2006 року вилетіли з аеропорту «Бориспіль» літаком рейсом Киів- Шармель Шейх та повернулися на Україну літаком рейсом Телль-Авів-Київ 19.10.2006 року (т.9 а.с.258-259).
Таким чином, ОСОБА_4 після вчинення стосовно ОСОБА_8, ОСОБА_9 вербування, переміщення також вчинив дії, пов'язані з переходом контролю над вказаними потерпілими від нього до ізраїільських сутенерів, що свідчить про наявність в його діях ще однієї ознаки об'єктивної сторони, передбаченої ч.2 ст.149 КК України - передача людини з метою сексуальної експлуатації.
Вищенаведеними доказами також підтверджується факт продажу ОСОБА_8 і ОСОБА_9, пов'язаного із законним переміщенням за їх згодою через державний кордон України з метою сексуальної експлуатації.
Надання потерпілими сексуальних послуг за гроші свідчить про їх експлуатацію праці в сфері проституції, що підтверджує наявність у ОСОБА_4 мети - сексуальної експлуатації людини.
Знайшли своє підтвердження і інкриміновані ОСОБА_4 способи вербування, переміщення, передачі жінок з метою сексуальної експлуатації: використання обману та уразливого стану потерпілих.
Із показань потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_20, ОСОБА_12, ОСОБА_34, ОСОБА_32 видно, що вони повідомляли ОСОБА_23 про обставини, які склалися на той час в їх сім'ях та про тяжкий майновий стан.
Наявність уразливого стану у потерпілих внаслідок збігу тяжких особистих і сімейних обставин, який привів до прийняття ними рішення виїхати за кордон на заробітки і заняття проституцією, також вбачається з висновків судово-психологічних експертиз (т.5 а.с.184-186, 292-294,т.6 а.с.107-109,158-160,т.10 а.с.28-30, 64-66, 102-104, 202-204).
Є безпідставними твердження захисника про необгрунтованість висновків судово - психологічних експертиз про уразливий стан потерпілих з огляду тільки на те, що вони добровільно заробляли гроші на життя проституцією, оскільки згода потерпілих займатися проституцією не відображає їх справжніх інтересів.
На думку колегії суддів не відображає справжніх інтересів ОСОБА_8, ОСОБА_9.і їх згода на заняття проституцією після того, як вони були піддані сексуальної експлуатації раніше.
Зловживання ОСОБА_4 довірою потерпілих та повідомлення їм неправдивої інформації про умови праці, розмір заробітку та можливість в будь-який час повернутися додому свідчать про вербування, переміщення, передачу жінок з метою сексуальної експлуатації з використанням обману.
Крім того, із показань потерпілих убачається, що ОСОБА_4 розповідав їм про отримання високого доходу від заняття проституцією під керівництвом ізраїльських сутенерів і разом з тим особисту свободу у виборі умов праці, що привело їх до переконання у вигідності заняття проституцією на запропонованих ОСОБА_4 умовах.
При цьому вищенаведеними показаннями потерпілих та висновками доведено, що ОСОБА_4 використовував обман і уразливий стан потерпілих.
З огляду на наведене суд дійшов вірного висновку про втягнення ОСОБА_4 потерпілих в заняття проституцією з використанням обману та уразливого стану.
Суд обгрунтовано віднісся критично до показань ОСОБА_4, який заперечувавав свою причетність до вчинення інкримінованих йому злочинів та взяв до уваги показання потерпілих, оскільки вони узгоджуються з іншими доказами по справі.
В матеріалах справи відсутні дані про застосування на досудовому слідстві психологічного тиску на потерпілих, на що вказував засуджений.
Допитані в судовому засіданні потерпілі теж не підтвердили цього факту, у зв'язку з чим суд обгрунтовано визнав їх показання допустимими та достовірними.
Не має об'єктивних даних, які б викликали сумніви і щодо добровільності написання заяв потерпілими про вчинення злочину ОСОБА_4
Є безпідставними твердження засудженого про наявність протирічь в показаннях потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_34, ОСОБА_14, ОСОБА_12 щодо осіб, від яких ними була отримана інформація про умови та оплату заняття проституцією.
Із показань вказаних потерпілих видно, що вони прийняли остаточне рішення про виїзд в Ізраїлю для заняття проституцією після спілкування саме із ОСОБА_4, який запевнив їх у вигідності цього заняття в Ізраїлю.
Не вбачає колегія суддів протирічь в показаннях цих потерпілих і щодо надання допомоги родичам.
З огляду на узгодженість показань потерпілої Київ з іншими доказами по справі, зокрема із даними протоколу про результати застосування оперативно-технічних засобів по проведеному негласному аудіо-контролю в громадському місці м. Миколаєва в період з 18.07.2008 року по 1.08.2008 року відносно ОСОБА_4 та протоколом огляду носія інформації(т.8 а.с.37-61, 62- 107, 108-111), у колегії суддів не має підстав вважати ці показання неправдивими.
Є надуманими твердження засудженого про надання потерпілою Київ неправдивих показань з огляду на те, що вона є сусідкою начальника відділу ОСОБА_17, який на його думку сфальсіфікував справу відносно нього.
Позбавлені підстав твердження засудженого про однобічність та неповноту досудового і судового слідства, оскільки колегія суддів вважає, що були досліджені всі обставини, з'ясування яких має істотне значення для правильного вирішення справи.
Суд дав належну оцінку зібраним доказам в їх сукупності і вірно кваліфікував дії ОСОБА_4за ч.2 ст.149 КК України ( в редакції 5.04.2001 року) - продаж людини, пов'язаної з законним переміщенням за її згодою через державний кордон України для подальшого продажу чи іншої передачі іншій особі (особам) з метою сексуальної експлуатації, залучення в боргову кабалу, вчинені щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб. За ч.2 ст.149 КК України ( в редакції 12.01.2006 року) - торгівля людьми, об'єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, передача людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, уразливого стану особи, щодо кількох осіб, повторно, за попередньою змовою групою осіб. За ч.2 ст.303 КК України ( в редакції 12.01.2006 року) - втягнення особи в заняття проституцією з використанням обману, уразливого стану особи, вчинені щодо кількох осіб, повторно.
Стосовно такої ознаки об'єктивної сторони цього злочину, як здійснення іншої незаконної угоди, об'єктом якої є людина, то в тексті обвинувачення ОСОБА_4 не наведено фактичних обставин, з якими органи досудового слідства пов'язують це обвинувачення. Тому ця ознака підлягає виключенню з обвинувачення ОСОБА_4
З огляду на наведене колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для закриття справи, про що просили апелянти.
Крім того, під час вивчення матеріалів справи колегією суддів не встановлено суттєвих порушень кримінального і кримінально-процесуального закону, які б вплинули на правильність прийняття рішення у справі.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.6 КПК України не допускається порушення кримінальної справи щодо особи, про яку є постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття справи по тому ж обвинуваченню.
Із матеріалів справи видно, що 16.06.2006 року у відношенні ОСОБА_4 та інших осіб була порушена кримінальна справа №321 за фактом продажу людини, вчиненого організованою групою та замах на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, вчинене за попередньою змовою групою осіб за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.149, ч.2 ст.15, ч.2 ст.332 КК України (т.1 а.с.45).
4.10.2006 року вказана кримінальна справа за епізодами продажу ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у відношенні ОСОБА_4 та інших осіб закрита за відсутністю в їх діях складу злочинів, передбачених ч.3 ст.149, ч.2 ст.15, ч.2 ст.332 КК України ( т.4 а.с.72-73).
Але 30.07.2008 року постанова про закриття кримінальної справи була скасована (т.1 а.с.13), у зв'язку з чим у слідчого не було перешкод для порушення кримінальної справі 31.07.2008 року щодо ОСОБА_4 по тому ж обвинуваченню ( за епізодами ОСОБА_8 та ОСОБА_9).
Що стосується твердження засудженого про те, що судом не розглянута його скарга на постанову про порушення кримінальної справи, то згідно дослідженої в апеляційній інстанції довідки Центральним районним судом м. Миколаєва провадження за скаргою ОСОБА_4 на постанову про порушення кримінальної справи не відкривалося.
Перевіривши постанови про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_4 (т.7 а.с.5, 6, 177-178, 179-180; т.10, а.с. 134-135, 136-137, 153-153, 154-155, 264-265, 274-275, 276-277) колегія суддів встановила, що відмовлено в порушенні справи не по тим фактам, за якими він засуджений.
Таким чином, ці постанови не були перешкодою для порушення кримінальних справ щодо ОСОБА_4 по іншим фактам.
Визнавши явку потерпілої Київ та свідка ОСОБА_19 неможливою, суд у відповідності із вимогами закону дослідив іх показання, дані ними під час досудового слідства. Були безпосередньо досліджені судом і показання потерпілих ОСОБА_20, ОСОБА_8, ОСОБА_15, ОСОБА_34, ОСОБА_12 У зв'язку з чим суд обгрунтовано відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про виклик потерпілих Київ і свідка ОСОБА_19 для допиту в судовому засіданні та повторний допит раніше допитаних потерпілих.
На думку колегії суддів відмова суду в задоволенні вказаного клопотання ОСОБА_4 не потягла за собою порушення його права на захист, оскільки суд діяв у відповідності із вимогами закону.
Є надуманими твердження ОСОБА_4 про фальсіфікацію справи щодо нього слідчим Костенко О.О. та начальником відділу ОСОБА_17, оскільки в ході дослідження доказів судом не встановлено даних, які б вказували на незаконність їх отримання.
Що стосується тверджень ОСОБА_4 про подвійну нумерацію аркушів справи та невідповідність нумерації аркушів справи при ознайомленні ним із справою в порядку ст. 218 КПК України і в суді, то із протоколу від 4.11.2008 року ( т.12 а. с. 213) вбачається, що обвинуваченому ОСОБА_4 і його захиснику Саме були пред'явлені прошиті та пронумеровані матеріали справи в 12 томах із вказанням на кількість аркушів справи в кожному томі. А згідно опису документи вказані під тими номерами аркушів справи, під якими вони містяться в матеріалах справи. Відповідала нумерація аркушів справи і при дослідженні доказів в судовому засіданні.
Виправлення в датах, які містяться в протоколах допиту потерпілих ОСОБА_20, ОСОБА_12, ОСОБА_34 не стосуються суті їх свідчень. Зазначені потерпілі безпосередньо допитані в судовому засіданні і їх показання судом оцінені в сукупності з іншими доказами по справі.
Є лише припущенням твердження засудженого про дописку в протоколах допиту вищевказаних потерпілих про участь в цих допитах представника потерпілих ОСОБА_33 і підроблення підпису ОСОБА_34 та ОСОБА_20 В матеріалах справи відсутні об'єктивні дані, які б викликали сумніви щодо участі представника потерпілих при проведенні вказаної слідчої дії і дані, які б свідчили про підроблення підпису ОСОБА_34 та ОСОБА_20
Також не має об'єктивних даних, які б вказували на заміну слідчим оригіналів протоколів допиту в якості свідків ОСОБА_8, ОСОБА_19, ОСОБА_9, ОСОБА_16, ОСОБА_15 на їх ксерокопії після виконання вимог ст. 218 КПК України.
Заява ОСОБА_4 про застосування до нього недозволених методів досудового слідства з боку працівників міліції не знайшла свого підтвердження в ході перевірки, по результатам якої винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи (т.14 а.с.3).
Також позбавлена підстав заява ОСОБА_4 про порушення його права на ознайомлення із технічним записом судового засідання, оскільки виходячи із змісту ч.2 ст.88-2 КПК України питання про його відтворення поза судовим засіданням вирішується головуючим на власний розсуд.
Згідно ч.1 ст.87 КПК України основним засобом фіксації перебігу судового розгляду справи є протокол судового засідання.
Як убачається із матеріалв справи, ОСОБА_4 ознайомлений із протоколом судового засідання, що подтверджується його розпискою (т.14, а.с.76).
При цьому зауважень з приводу допущеної неправильності або неповноти протоколу ОСОБА_4 не подавав.
Тому на думку колегії суддів неознайомлення засудженого із технічним записом судового засідання не потягло за собою порушення його права на захист.
Таким чином, порушень кримінально-процесуального законодавства, які могли б потягти скасування вироку, колегія суддів не вбачає.
Покарання засудженому ОСОБА_4 судом призначено з додержанням вимог ст.ст. 65, 66 КК України. Судом враховані ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_4 злочинів, дані про його особу, в тому числі і стан здоров'я, на що вказував засуджений.
Разом з тим колегія суддів звертає увагу на те, що суд необґрунтовано врахував повторність, як обтяжуючу покарання обставину, оскільки повторність є кваліфікуючою ознакою інкримінованого ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч.2 ст.149 КК України.
Тому з вироку суду першої інстанції підлягає виключенню посилання суду на цю обставину.
Але колегія суддів вважає, що відсутність обставин, які обтяжують покарання, суттєво не впливає на призначення покарання ОСОБА_4, оскільки воно призначено судом в мінімальних межах санкцій ч.2 ст.149, ч.2 ст.303 КК України.
Таке покарання на думку колегії суддів відповідає ступнею тяжкості вчинених злочинів, особі засудженого і є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
З огляду на вчинення ОСОБА_4 злочинів, які відносяться до категорії особливо тяжкого та тяжкого, відсутність обставин, які пом'якшують покарання, колегія суддів не знаходить підстав для призначення засудженому відповідно ст. 69 КК України більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, а також звільнення його від відбуття покарання на підставі ст. 75 КК України.
З урахуванням ступеню тяжкості злочинів, обставин справи, особи винного суд обгрунтовано призначив ОСОБА_4 і додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.
Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів
Апеляції засудженого ОСОБА_4, захисника Саме задовольнити частково.
З вироку Центрального районного суду м. Миколаєва від 14.09.2011 року у відношенні ОСОБА_4 виключити ознаку об'єктивної сторони злочину, передбаченого ч.2 ст. 149 КК України - здійснення іншої незаконної угоди, об'єктом якої є людина та повторність, як обставину, яка обтяжує покарання ОСОБА_4
В іншій частині вирок залишити без зміни.
Головуючий:
Судді: