Справа №10-31/12 26.01.2012 26.01.2012 26.01.2012
справа № 10 - 31/2012 р. категорія: запобіжний захід головуючий суду1 інстанції суддя Безпрозваний А.В. доповідач апеляційної інстанції суддя Івченко О.М.
26 січня 2012 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого - судді : Дзюби Ф.С.
суддів: Івченко О.М., Кваші С.В.
за участю прокурора: Гавенка В.В.
захисника: ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві справу за апеляцією захисника ОСОБА_1В в інтересах обвинуваченої ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20 січня 2012 року, якою у відношенні обвинуваченої за ч.2 ст.307 КК України
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Миколаєва, громадянки України, не судимої в силу ст.89 КК України, яка не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 -
- обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 26.12.2011 року приблизно в 15 год. 40 хв. на перетині вул. Нагорної і пров. 3 Нагорному в м. Миколаєві вона незаконно збула за 60 грн. особі зі зміненими даними ОСОБА_3 особливо небезпечний наркотичний засіб ацетильований опій вагою 0,914 грамів ( в перерахунку на суху речовину 0,034 грами)
18 січня 2012 року ОСОБА_2 була затримана в порядку ст. 115 КПК України.
20 січня 2012 року ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення за ч.2 ст.307 КК України.
Слідчий СВ Ленінського РВ УМВС України в Миколаївській області звернувся до суду з поданням про обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді взяття під варту. Обґрунтовуючи необхідність обрання ОСОБА_2 саме такої міри запобіжного заходу, слідчий послався на те, що вона обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, вживає наркотичні засоби, не працює. На думку слідчого наведені дані свідчать про те, що ОСОБА_2, залишаючись на волі, може продовжити злочинну діяльність, ухилитися від слідства та суду.
Суд задовольнив це подання, визнавши достатніми наведені слідчим підстави для застосування ОСОБА_2 міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
В апеляції захисник ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, та постановити нове рішення, яким подання слідчого про обрання запобіжного заходу в вигляді взяття під варту залишити без задоволення. Посилається на відсутність в матеріалах справи даних про те, що його підзахисна може перешкодити встановленню істини по справі та продовжувати кримінальну діяльність. Вказує, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання, не ухилялася від досудового слідства, в розшуку не перебувала і наміру ухилятися вона не має, дає показання по суті пред'явленого обвинувачення, в скоєному кається. Звертає увагу на те, що суд не врахував повідомлення ОСОБА_2, про те, що вона потребує лікування і страждає низкою тяжких захворювань. Також стверджує, що на момент розгляду подання слідчого не зібрано в повному об'ємі характеризуючих матеріалів, які могли би слугувати підставою для прийняття іншого рішення. Вважає постанову суду не обґрунтованою та передчасною.
Заслухавши доповідача, пояснення захисника ОСОБА_1 на підтримку апеляції, думку прокурора, який просив залишити постанову суду без зміни, а апеляцію захисника - без задоволення, вивчивши матеріали справи та додатково надані матеріали, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійщла наступного.
Згідно вимогам ст.ст. 148, 150, 155 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний з'ясувати, чи є вказані в законі підстави для обрання запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа та характеризуючи дані.
Дані про особу, на що посилається апелянт, враховуються при обранні запобіжного заходу згідно із ст. 150 КПК України, як одна з обставин поряд з іншими.
На виконання вимог закону суд обґрунтовано врахував те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, не працює, вживає наркотичні засоби.
Із досліджених судом матеріалів кримінальної справи також видно, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в обласному наркологічному диспансері з 15.09.2000 року з приводу синдрому залежності від опіатів.
Із показань обвинуваченої ОСОБА_2 убачається, що вона вживає наркотичні засоби з 1987 року і незаконно збувала їх з метою отримання безкоштовного опію для особистого вживання.
З огляду на наведене суд дійшов вірного висновку про необхідність обрання ОСОБА_2 саме такої міри запобіжного заходу, як взяття під варту, з метою запобігти її спробам ухилитися від слідства або суду та продовжити злочинну діяльність.
Колегія суддів вважає, що додатково надані захисником матеріали про стан здоров'я ОСОБА_2, зобов'язання ПП «Деніка» прийняти ОСОБА_2 на роботу, дані про пенсійний вік її матері суттєво не впливають на прийняте судом рішення про необхідність взяття обвинуваченої під варту.
Тому є безпідставними доводи апелянта про відсутність підстав та передчасність прийняття судом рішення про обрання ОСОБА_2 міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
На думку колегії суддів обрання більш м'якої міри запобіжного заходу не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченої та виконання нею процесуальних обов'язків.
Постанова суду постановлена відповідно до вимог ст.ст.148,150,155,165-2 КПК України, а тому підстав для її скасування, про що просив апелянт, немає.
З огляду на наведене, апеляція захисника є необґрунтованою і такою, яка не підлягає задоволенню, а постанова суду є законною, обгрунтованою, яку слід залишити без зміни.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів-
Апеляцію захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20 січня 2012 року у відношенні ОСОБА_2 - без зміни.
Головуючий:
Судді: