Справа №11-157/12 21.02.2012 21.02.2012 21.02.2012
Справа № 11-157/12 Головуючий у 1-й інстанції: Баранкевич В.О.
Категорія: ч.2 ст.286 КК Доповідач апеляційної інстанції: Семенчук О.В.
21 лютого 2012 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого судді Царюка В.В.
суддів: Кателіна В.П., Семенчука О.В.
секретаря Бойко М.А.
за участю:
прокурора Максимишина О.Л.
засудженого ОСОБА_2
представника цивільного відповідача: ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_4 на вирок Новоодеського районного суду Миколаївської області від 11 січня 2011 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Сухий Єланець Новоодеського району Миколаївської області, громадянин України, раніше не судимий,
- засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України на 4 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки, з покладенням обов'язків згідно ст.76 КК України.
Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь:
- ОСОБА_4 - 10450 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди та 2300 гривень за витрати на правову допомогу, а всього - 12 750 гривень;
- ОСОБА_5 1950 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди;
- ОСОБА_6 96250 гривень 11 копійок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Постановлено стягнути з ПАТ СК “Провідна” на користь потерпілих:
- ОСОБА_4 2 550 гривень моральної шкоди.
- ОСОБА_5 2 550 гривень моральної шкоди.
Згідно вироку суду, 18.07.2009 року о 16 години 30 хвилин, ОСОБА_2 керуючи автомобілем «GEELY MR 7151 А», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі “Нова Одеса - Сухий Єланець” в напрямку с. Сухий Єланець Новоодеського району Миколаївської області, будучи на другорядній дорозі та наближаючись до перехрестя нерівнозначних доріг, в порушення п. п. 2.3 “б”, 16.11 та знаку 2.1 «Надати дорогу» Правил дорожнього руху України, проявив неувагу до дорожньої обстановки та не надав дорогу автомобілю «TOYOTA COROLLA», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, виїхав на смугу руху автомобіля «COROLLA», де допустив зіткнення з вищевказаним автомобілем.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля ОСОБА_4 отримав тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя, а пасажир автомобіля ОСОБА_4 - середньої тяжкості тілесні ушкодження, за критерієм тривалості розладу здоров'я.
В апеляціях, потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_4, не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію дій ОСОБА_2, просять вирок суду скасувати, у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та постановити новий вирок, яким призначити засудженому покарання у вигляді позбавлення волі, без застосування ст.75 КК України. Посилаються на те, що судом необґрунтовано визнано щире каяття у вчиненому злочині, повне визнання своєї вини та активне сприяння розкриттю злочину такими обставинами, що пом'якшують покарання засудженого.
Крім того, посилаються на неправильне вирішення цивільного позову та просять стягнути на користь ОСОБА_4 з ОСОБА_2 20 413 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди і 95 450 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди; стягнути з ПАТ СК «Провідна» 2 550 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди; а на користь ОСОБА_5 з ОСОБА_2 46 950 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди; стягнути з ПАТ СК «Провідна» 2 550 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
В запереченнях на апеляції помічник прокурора Новоодеського району Миколаївської області, просить вирок суду залишити без зміни, а апеляції потерпілих - без задоволення. Вважає призначене засудженому покарання з застосуванням ст.75,76 КК України правильним, оскільки суд при призначені міри покарання обґрунтовано врахував пом'якшуючи обставини: щире каяття засудженого ОСОБА_2, визнання ним своєї вини, сприяння розкриттю злочину, а також особу засудженого.
В запереченнях на апеляції захисник ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_2 просить вирок суду залишити без зміни. Вважає, що суд обґрунтовано визнав обставинами, пом'якшуючими покарання, щире каяття, повне визнання своєї вини та активне сприяння розкриттю злочину і з врахуванням саме зазначених обставин та даних про особу ОСОБА_2 правильно призначив йому покарання із застосуванням ст.75,76 КК України.
Стверджує, що також правильно вирішені й цивільні позови потерпілих, оскільки при винесені вироку були враховані всі обставини справи.
В запереченнях на апеляції представник цивільного відповідача ПАТ СК «Провідна» ОСОБА_3, просить вирок суду в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_4 залишити без зміни, а апеляції без задоволення.
Заслухавши доповідь судді; пояснення засудженого ОСОБА_2, якій просив вирок суду залишити без зміни, апеляції потерпілих без задоволення та застосувати до нього амністію; представника цивільного відповідача ПАТ СК «Провідна» ОСОБА_3, який просив вирок суду в частині вирішення цивільного позову залишити без зміни; думку прокурора про залишення апеляцій без задоволення, а вирок суду без зміни та можливість застосування до засудженого амністії; перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій потерпілих, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Висновки суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_2 в скоєнні, злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за обставин встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні та апелянтами фактично не оспорюються.
Призначаючи покарання ОСОБА_2 суд діяв у відповідності до вимог ст.ст. 65-67 КК України.
При цьому суд, врахував всі обставини вчиненого ним злочину, ступень його тяжкості, данні про особу ОСОБА_2, який позитивно характеризується, раніше не судимий та обставини, що пом'якшують покарання, а саме: щире каяття, повне визнання своєї вини та активне сприяння розкриттю скоєного злочину.
З огляду на наведене, з урахуванням часткового відшкодування потерпілим завданої шкоди, що також є пом'якшуючою покарання обставиною, наявності на утриманні засудженого матері похилого віку, яка згідно медичної довідки за станом здоров'я потребує стороннього догляду, суд 1-ої інстанції правильно прийшов до висновку про можливість звільнення ОСОБА_2 від покарання на підставі ст. 75 КК України.
Доводи апелянтів про те, що вищезазначені обставини не можна враховувати як пом'якшуючі для ОСОБА_2, на думку колегії суддів є безпідставними.
Як вбачається з матеріалів справи, засуджений ОСОБА_2 під час проведення досудового слідства і судового розгляду справи, щиро покаявся в скоєному ним злочині, повністю визнав свою вину, виявив щирий жаль з приводу скоєного злочину, не намагався уникнути покарання шляхом перекручування фактів щоб затягнути слідство та судовий розгляд, своєчасно являвся на слідчі дії, давав правдиві покази щодо обставин справи та під час судового розгляду справи заявляв про готовність відшкодувати завдану шкоду в розмірі визначеному судом.
З урахуванням зазначеного, суд 1-ої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про наявність обставин, пом'якшуючих покарання.
Таким чином, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляцій потерпілих в цій частині не має.
Під час розгляду справи апеляційною інстанцією засуджений ОСОБА_2 заявив клопотання про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2011 році» про що надав заяву та додаткові документи.
Як вбачається з вироку суду, ОСОБА_2 скоїв злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України, 18.07.2009 року, тобто до набрання чинності Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08.07.2011 року.
Відповідно до матеріалів справи (т.2 а.с. 164,165,167) та додатково наданих документів, разом з засудженим ОСОБА_2 проживає та знаходиться на утриманні його матір ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3, якій на час розгляду справи виповнилося 78 років.
Відповідно до п. «є» ст.1 Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08.07.2011 року, звільняються від покарання особи, які на день набрання чинності цим Законом мають одного чи обох батьків, які досягли 70-річного віку, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей.
Згідно довідки Сухоєланецької сільської ради Новоодеського району Миколаївської області від 08.02.2012 року, ОСОБА_2 дійсно здійснює догляд за матір'ю ОСОБА_9 Інших осіб, які доглядають та утримують ОСОБА_9 не має.
На підставі ст.6 Закону України «Про амністію у 2011 році» особи, які підпадають під дію ст. 1 цього Закону, кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки не набрали законної сили, про злочини, вчинені до набрання чинності цим Законом, підлягають звільненню від кримінальної відповідальності.
Правові наслідки застосування амністії до ОСОБА_2 йому роз'ясненні та він наполягає на її застосуванні.
Таким чином, враховуючі, що вирок у відношенні ОСОБА_2 не набрав законної сили, засуджений є особою, яка підпадає під дію ст. 1 Закону України «Про амністію у 2011 році» і просить про застосування до нього цього Закону, колегія судів вважає, що вирок підлягає скасуванню, а справа закриттю.
Що стосується вирішення питань стосовно цивільних позовів потерпілих, то зазначені питання необхідно вирішувати в порядку цивільного судочинства, саме у зв'язку з тим, що справа відносно ОСОБА_2 підлягає закриттю, а засуджений звільненню від кримінальної відповідальності.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,
Апеляції потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Вирок Новоодеського районного суду Миколаївської області від 11 січня 2011 року у відношенні ОСОБА_2 скасувати.
На підставі п. «є» ст. 1 та ст. 6 Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08 липня 2011 року, ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, звільнити, провадження по справі закрити.
Головуючий
Судді