Справа №22-ц-2773/11 04.10.2011 04.10.2011 04.10.2011
Справа № 22ц -2773/11 Головуючий першої інстанції: Рум'янцева Н.О.
Категорія: 43 Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.
Іменем України
4 жовтня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого: Базовкіної Т.М..,
суддів: Колосовського С.Ю.,
Яворської Ж.М.,
при секретарі судового засідання: Голубкіній О.О.,
за участю позивача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 липня 2011 року, яке ухвалено за позовом ОСОБА_3 до житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради «Південь» про зобов'язання здійснити перерахунок,
17 січня 2011 р. ОСОБА_3 звернувся з позовом до житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради «Південь» (далі - ЖКП «Південь») про зобов'язання здійснити перерахунок.
В обґрунтування своїх вимог вказував, що має статус «дитина війни», є власником приватизованої квартири АДРЕСА_1 і відповідно до ст. 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV від 18 листопада 2004 р. (далі - Закон № 2195-ІV від 18 листопада 2004 р.) має право на 25% знижку оплати комунальних послуг, однак відповідач в порушення діючого закону не враховує дану знижку.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд зобов'язати відповідача здійснити перерахунок комунальних платежів з березня 2010 р.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 липня 2011 р. в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що рішення є необґрунтованим, і просить його скасувати, задовольнити його вимоги.
Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.
З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1. Послуги з утримання будинку, в якому знаходиться квартира позивача, та прибудинкової території надає ЖКП «Південь».
Позивач має статус «дитини війни». Вважаючи, що на підставі ст. 5 Закону № 2195-ІV від 18 листопада 2004 р. він має право на 25% знижку оплати послуг відповідача, яку останній не надає, позивач звернуся до суду з даним позовом.
В силу ст. 5 Закону № 2195-ІV від 18 листопада 2004 р. дітям війни надається право на 25-відсоткову знижку при платі за користування комунальними послугами (газом, електроенергією тощо) у межах середніх норм споживання.
В силу ст. ст. 12, 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-ІV від 24 червня 2004 р. житлово-комунальні послуги поділяються залежно від функціонального призначення на 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Послуги, які надає позивачеві ЖКП «Південь», є послугами з утримання будинку та прибудинкової території, а не комунальними послугами, а тому дія положень ст. 5 Закону № 2195-ІV від 18 листопада 2004 р. на ці послуги не розповсюджується.
За такого суд вірно прийшов до висновку про те, що дії відповідача щодо відмови у наданні позивачу 25% знижки при оплаті своїх послуг відповідають вимогам закону і обґрунтовано відмовив у позові.
Доводи апеляційної скарги про відсутність обґрунтування в рішенні суду безпідставні, оскільки мотивувальна частина рішення цілком відповідає вимогам ст. 215 ЦПК України, оскільки містить встановлені судом обставини і визначені відповідно до них правовідносини, мотиви, з яких суд виходив, вирішуючи спір, відповідні положення закону та обґрунтування висновку про безпідставність позову.
З урахуванням викладеного колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 липня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: