Справа № 22-ц-626/12 14.02.2012 14.02.2012 21.02.2012
Справа № 22ц -626/12 Головуючий першої інстанції: Коваленко І.В.
Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.
Іменем України
14 лютого 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого: Базовкіної Т.М.,
суддів: Колосовського С.Ю.,
Яворської Ж.М.,
при секретарі судового засідання: Богуславській О.М.,
за участі ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою громадської організації «Комітет «Правозахисник»
Миколаївської області
на ухвалу судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28 листопада 2011 року, яка постановлена за позовом громадської організації «Комітет «Правозахисник» Миколаївської області в інтересах члена організації - ОСОБА_3 до Жовтневого РВ УМВС України в Миколаївській області, третя особа - Головне управління Державного казначейства України у Миколаївській області, про покладення обов'язку вчинити певні дії, відшкодування шкоди,
24 листопада 2011 р. громадська організація «Комітет «Правозахисник» Миколаївської області (далі - Громадська організація) в інтересах члена організації - ОСОБА_3 звернулася з позовом до Жовтневого РВ УМВС України в Миколаївській області, третя особа - Головне управління Державного казначейства України у Миколаївській області, про покладення обов'язку вчинити певні дії, відшкодування шкоди.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28 листопада 2011 р. позовну заяву повернуто позивачі на підставі пункту 3 ч. 3 ст. 121 ЦПК України.
В апеляційній скарзі представник Громадської організації вказує на помилковість висновку судді щодо закінчення членства ОСОБА_3 в цій організації та підписання позовної заяви неналежною особою, у зв'язку з чим вважає, що відсутні підстави для повернення позовної заяви, і просить ухвалу судді скасувати, справу - повернути до суду для розгляду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_3, дослідивши матеріали позовної заяви, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що Громадська організація, яка діє на підставі статуту, зареєстрованому Управлінням юстиції в Миколаївській області 27 лютого 1998 р., звернулася з даним позовом в інтересах свого члена ОСОБА_3 Згідно із статутом одним із завдань організації є задоволення та захист законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів членів комітету згідно ст. 3 Закону України «Про об'єднання громадян».
Повертаючи позовну заяву позивачеві, суддя керувався положеннями пункту 3 ч. 3 ст. 121 ЦПК України і виходив з того, що членство ОСОБА_3, в інтересах якого заявлено позов, припинилося, а позовна заява підписана неналежною особою.
В силу пункту 3 ч. 3 ст. 121 ЦПК України позовна заява повертається позивачеві, коли заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 45 ЦПК України (в редакції, що діяла на час постановлення оскаржуваної ухвали) Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатись до суду з заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб у випадках, встановлених законом.
Отже, право на звернення з позовом до суду зазначених у статті 45 ЦПК суб'єктів, в тому числі і громадських об'єднань, є обмеженим, а підставою звернення є прямий припис закону.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про об'єднання громадян» для здійснення цілей і завдань, визначених у статутних документах, зареєстровані об'єднання громадян користуються, зокрема, правом представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів у державних та громадських органах та не закріплює права громадських об'єднань на звернення до суду з позовом на захист прав та інтересів інших осіб.
Не містить такого права і статут Комітету «Правозахисник», виходячи з його компетенції та виконуваних функцій ( пункти 2.3, 2.4 ).
Колегія суддів не може погодитись з посиланням апелянта на порушення судом права ОСОБА_3 на судовий захист відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Право ОСОБА_3 на звернення до суду у порядку, встановленому Цивільно-процесуальним кодексом (ст.. 3 ЦПК України), а також право на отримання правової допомоги судом не обмежені. Права доступу до процедури з усіма атрибутами судової форми контролю ОСОБА_3 оскаржуваною ухвалою не позбавлено, оскільки він має право звернутися за захистом своїх прав у передбачений законом спосіб.
Отже, основний висновок суду про те, що позовна заява подана Громадською організацією від імені ОСОБА_3 без достатніх повноважень є правильним, а тому судом не допущено порушення норм міжнародного та національного законодавства, і колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали судді.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України,
Апеляційну скаргу громадської організації «Комітет “Правозахисник” Миколаївської області відхилити, а ухвалу судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28 листопада 2011 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: