Справа № 22-ц-3356/11 20.12.2011 29.12.2011
Справа № 22ц-3356/11 Головуючий у першій інстанції: Волкова О.І.
Категорія: 34 Доповідач в апеляційній інстанції: Базовкіна Т.М.
Іменем України
20 грудня 2011 року м. Миколаїв
колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого: Базовкіної Т.М.,
суддів: Колосовського С.Ю. та Яворської Ж.М.,
із секретарем судового засідання: Колосовою О.М.,
за участі: відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства
«Страхова компанія «Солідарність»
на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 11 жовтня 2011 року за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Солідарність» до ОСОБА_3, треті особи - ОСОБА_4, товариство з обмеженою відповідальністю «Вест Райс Груп» про відшкодування шкоди,
У вересні 2008 р. приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Солідарність» (далі - ПАТ «СК «Солідарність») звернулося з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що 27 серпня 2007 р. належний ТОВ «Вест Райс Груп» автомобіль «Mitsubishi Pajero», реєстрацій ний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_4, було пошкоджено внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини ОСОБА_3, який керував автомобілем «Daewoo Lanos» реєстраційний номер НОМЕР_2. У зв'язку з тим, що автомобіль «Mitsubishi Pajero» був застрахований на підставі договору добровільного страхування від 26 червня 2007 р. між ПАТ «СК «Солідарність» та ТОВ «Вест Райс Груп», позивач виплатив останньому 18648 грн. 57 коп. страхового відшкодування.
Посилаючись на вказані обставини, положення ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 1191 ЦК України, позивач просив стягнути з відповідача в порядку регресу 17691 грн. 22 коп. (витрати на ремонт застрахованого транспортного засобу з врахуванням фізичного зносу).
Судом до участі у справі ухвалою від 16 квітня 2010 р. в якості третіх осіб залучено ОСОБА_4 та товариство з обмеженою відповідальністю «Вест Райс Груп».
Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 11 жовтня 2011 р. в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ПАТ «СК «Солідарність» вказує на неповне з'ясування судом обставин спору, порушення судом вимог матеріального і процесуального права та просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про задоволення позову.
Заслухавши доповідь судді, пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково із таких підстав.
З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що 26 червня 2007 р. між ПАТ «СК «Солідарність» (страховик) та ТОВ «Вест Райс Груп» (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 844-6-Р, за яким страхувальником було застраховано автомобіль «Mitsubishi Pajero», реєстрацій ний номер НОМЕР_1 . Згідно пункту 1.1 договору до страхових випадків віднесено, зокрема, знищення або пошкодження застрахованого транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. 27 серпня 2007 р. о 19 год. на 105 км. автодороги «Ульянівка-Миколаїв» сталася дорожньо-транспортна пригода за участю належного ТОВ «Вест Райс Груп» автомобілю «Mitsubishi Pajero», реєстрацій ний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_4, автомобілю «Daewoo Lanos» реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3, та автомобілем ГАЗ-21. реєстраційний номер НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_6 Автомобіль «Mitsubishi Pajero» отримав механічні пошкодження, тобто стався страховий випадок. 13 вересня 2007 р. було складено страховий акт, у зв'язку з чим позивач виплатив власнику 18648 грн. 57 коп. страхового відшкодування (згідно пунктів 12, 15.1 договору добровільного страхування страхова сума виплачена з урахуванням франшизи в розмірі 0,5%, виходячи з вартості відновлювального ремонту без урахування зносу деталей, що замінюються).
Згідно висновку спеціаліста № 27/09 від 10 вересня 2007 р. вартість відновлювального ремонту автомобілю «Mitsubishi Pajero» внаслідок його пошкодження під час дружньо-транспортної пригоди з урахуванням ступеню зносу становить 17308 грн. 22 коп.
Відмовляючи в позові, суд виходив з того, що дорожньо-транспортна пригода 27 серпня 2007 р. сталася з вини двох водіїв: ОСОБА_4 та ОСОБА_3, а також врахував відношення позивача до справи, яке сприяло її тривалому розгляду.
Однак, з такими висновками в повному обсязі погодитись не можна.
Як визначено ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
В силу ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
В силу ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, заподіяна внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Згідно роз'яснень, що містяться в пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27 березня 1992 р., шкода, заподіяна одному з володільців з вини іншого - відшкодовується винним; при наявності лише вини володільця, якому заподіяна шкода, вона йому не відшкодовується; при наявності вини обох володільців - розмір відшкодування визначається відповідно до ступеня вини кожного; при відсутності вини володільців у взаємному заподіянні шкоди - жоден з них не має права на відшкодування.
За загальними правилами, встановленими ст. 1166 ЦК України, для відшкодування шкоди необхідно: наявність самої шкоди, неправомірність дій (бездіяльності) особи, що її заподіяла, за умови, що її дії були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
З адміністративного матеріалу № 3-3462/07 відносно ОСОБА_3 вбачається, що за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 27серпня 2007 р. на 105 ка. автодороги «Ульянівка-Миколаїв», було складено два протоколи про адміністративне правопорушення: серії АЕ № 253801 відносно ОСОБА_3 щодо порушення вимог пункту 14.2 Правил дорожнього руху (перед початком обгону водій не впевнився в тому, що водій транспортного засобу «Mitsubishi Pajero», який рухався позаду в попутному напрямку, розпочав маневр обгону), за що передбачена відповідальність згідно зі ст. 124 КУпАП, та серії АЕ № 253632 відносно ОСОБА_4 щодо порушення вимог пункту 11 Правил дорожнього руху (пересік суспільну лінію дорожньої розмітки), за що передбачена відповідальність згідно з ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Постановою судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 24 вересня 2007 р. ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КАпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 20 грн.
Протокол про адміністративне порушення відносно ОСОБА_4 для прийняття рішення у вересні 2007 р. було направлено за місцем проживання останнього до Дніпровського районного суду м. Києва. Згідно відповіді заступника голови Дніпровського районного суду м. Києва від 17 березня 2009 р. такий адміністративний матеріал до суду не надходив та не розглядався (а.с. 46).
Згідно ч. 4 ст. 62 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, вина відповідача у заподіянні шкоди автомобілю «Mitsubishi Pajero» є доведеною.
Між тим, відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України відсутність такої постанови за порушення Правил дорожнього руху не звільняє суд, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки цих дій, від дослідження інших доказів та встановлення вини водія.
Згідно наявних в адміністративному матеріалі № 3-3462/07 відносно ОСОБА_3 копії протоколу про адміністративне порушення серії АЕ № 253632 відносно ОСОБА_4 та копії його власноручних пояснень він погодився з тим, що також порушив правила дорожнього руху (правила обгону) - пересік суцільну лінію.
Ці ж обставини підтверджуються підписаною учасниками дорожньо-транспортної пригоди схемою.
Таким чином, з наявних в адміністративному матеріалі доказів вбачається, що водій автомобілю «Mitsubishi Pajero» допустив порушення Правил дорожнього руху, які також знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою і, як наслідок, із з заподіянням шкоди застрахованому автомобілю.
З урахуванням викладеного у заподіянні шкоди автомобілю «Mitsubishi Pajero» наявна вина як ОСОБА_3, так й ОСОБА_4 При цьому з урахуванням обставин дорожньо-транспортної пригоди, механізму зіткнення (внаслідок дій ОСОБА_3 безпосередньо відбулося зіткнення автомобілів, а дії ОСОБА_4 сприяли настанню зіткнення), колегія вважає, що ступень вини відповідача необхідно визначити як 70%, а ОСОБА_4 - 30%.
При цьому колегія суддів виходить з правильності визначення розміру майнової шкоди, який відповідає вартості відновлювального ремонту автомобілю «Mitsubishi Pajero» з урахуванням ступнею зносу згідно висновку спеціаліста № 27/09 від 10 вересня 2007 р.
Заперечення відповідача проти такого визначення суми заподіяної шкоди є неконкретними та спростовуються тим, що усі визначені спеціалістом 10 вересня 2007 р. пошкодження автомобіля відповідають зафіксованим працівниками ДАІ на місці дорожньо-транспортної події , що відображено у доповненні до протоколу АЕ 253801 і довідці ДАІ (а.с. 10), та механізму зіткнення автомобілів.
За такого, виходячи з положень ст. 1166, 1188 ЦК України позов підлягає задоволенню частково: з ОСОБА_8 на користь позивача необхідно стягнути 12383 грн. 70 коп. (17691 грн. 22 коп. : 100% х 70%).
Оскільки рішення суду ухвалено з порушенням положень матеріального закону, його в силу пункту 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України необхідно скасувати, ухвалити нове про часткове задоволення позову.
В силу ст. 88 ЦПК України у зв'язку із частковим задоволенням позову у відповідній частці позивачу підлягають поверненню судові витрати: 176,91грн. : 100% х 70% = 123 грн. 84 коп.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Солідарність» задовольнити частково.
Рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 11 жовтня 2011 року скасувати, ухвалити нове рішення.
Позов приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Солідарність» до ОСОБА_3, треті особи - ОСОБА_4, товариство з обмеженою відповідальністю «Вест Райс Груп» про відшкодування шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Солідарність» 12383 (дванадцять тисяч триста вісімдесят три) грн. 70 (сімдесят) коп. відшкодування страхової виплати та 123 (сто двадцять три) грн. 84 (вісімдесят чотири) коп. судових витрат.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: