Справа № 22-ц-2744/11 15.11.2011 15.11.2011 29.12.2011
Справа № 22ц - 2744/11 Головуючий першої інстанції: Сябренко І.П.
Категорія: 23 Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.
Іменем України
15 листопада 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого: Базовкіної Т.М.,
суддів: Колосовського С.Ю. та Яворської Ж.М.,
при секретарі судового засідання: Богуславській О.М.,
за участю: позивача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 3 серпня 2011 року, яке ухвалене за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки,
У липні 2011 р. ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_4 про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що 19 жовтня 2005 р. він уклав з відповідачем договір оренди належної йому земельної ділянки площею 13,72 га. Посилаючись на те, що, договір є нікчемним у зв'язку з удаваністю, оскільки сторони мали на увазі договір купівлі-продажу земельної ділянки, умови договору щодо розміру орендної плати не відповідають діючому законодавству, відповідач не виконує умови договору щодо дотримання агротехнічних вимог, позивач просив розірвати договір оренди та зобов'язати відповідача повернути земельну ділянку.
Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 3 серпня 2011 р. в позові відмовлено.
Додатковим рішенням суду від 29 вересня 2011 р. стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 90 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує, що висновки суду не відповідають вимогам матеріального закону та обставинам спору, а тому просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача, його представника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 відповідно до державного акту про право приватної власності на землю від 13 жовтня 2005 р. є власником земельної ділянки площею 13,72 га, розташованої на території Казанківської селищної ради Миколаївської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 19 жовтня 2005 р. між позивачем (орендодавцем) та ОСОБА_5 укладено договір оренди цієї земельної ділянки строком на п'ятдесят років. За умовами договору розмір орендної плати становить 1,5% вартості грошової оцінки землі, що на час укладання договору складало 1659 грн. 30 коп. В рахунок орендної плати за договором 26 жовтня 2005 р. позивач отримав від відповідача 35000 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотними є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди, друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
В силу ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Пунктом 38 договору оренди передбачено, що його дія припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; за рішення суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Посилання позивача на те, що орендар не виконує вимог закону щодо перегляду розміру орендної плати та не збільшив плату до 3% від ринкової вартості земельної ділянки відповідно до Указу Президента України від 19 серпня 2008 р. є безпідставними.
Встановлений пунктом 9 договору оренди розмір орендної плати відповідає діючому на час укладення договору Указу Президента України від 2 лютого 2002 р. № 92 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)».
Указом Президента України від 19 серпня 2008 р. № 725/2008 «Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» встановлено мінімальний розмір орендної плати - 3% визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, який є обов'язковим з дня набрання указом чинності. Указ не містить положення щодо поширення його дії на договори, укладені до набрання ним чинності, отже змінити розмір орендної плати можливо лише за згодою сторін.
Згідно з пунктом 13 договору оренди розмір орендної плати переглядається раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, відсутні підстави для обов'язкової зміни розміру орендної плати сторонами. Таке можливо лише шляхом внесення змін до діючого договору за їх згодою.
Що стосується посилань апелянта на порушення вимог договору стосовно виконання агротехнічних вимог, то суд правильно не взяв таке до увагу, оскільки ці обставини не були підтверджені доказами, оскільки наданий позивачем акт обстеження земельної ділянки від 6 липня 2011 р. лише констатує використання належної позивачеві земельної ділянки у 2011 р. під вирощування соняшнику, але не підтверджує, як ця земельна ділянка використовувалась у попередні роки.
За таких обставин та з урахуванням того, що за формою та змістом укладений сторонами договір оренди відповідає положенням Закону України «Про оренду землі» відсутні підстави для розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки і суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги про наявність визначених ст. 652 ЦК України підстав для розірвання договору не заслуговують на увагу, оскільки на таке ОСОБА_2 не посилався у позові та не доведено наявність обставин, за якими можливі такі наслідки.
Також безпідставні посилання апелянта на порушення відповідачем умови сівозміни, тому що це не підтверджено наявними у справі доказами.
З урахуванням викладеного колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 3 серпня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: