11 жовтня 2006 р.
№ 4/44
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С.- головуючого,
Коробенко Г.П.,
Костенко Т. Ф.,
розглянувши матеріали
касаційної скарги
ТОВ “Територіальне міжгосподарське об'єднання “ЛІКО-Холдінг»
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2006
у справі
господарського суду м. Києва
за позовом
ЗАТ “Промінвестбанк» в особі філії “Київське міське відділення Промінвестбанку»
до
ТОВ “Територіальне міжгосподарське об'єднання “ЛІКО-Холдінг»
про
передачу у власність проінвестованого житла,
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: Костянецький М.В. (дов. від 10.10.06 № ВЕВ 804508),
відповідача: не з'явились,
Рішенням від 01.03.06 господарського суду м. Києва позов задоволено. Зобов'язано ТОВ “Територіальне міжгосподарське об'єднання “ЛІКО-Холдінг» передати Акціонерному комерційному Промислово-інвестиційному банку в особі філії “Київське міське відділення Промінвестбанку» дві двокімнатні квартири (загальною площею не менше 129, 2 кв. м.) відповідно до умов Угоди від 22.10.2002р. про зміну порядку виконання договору № 02-КС від 12.01.1993р. для подальшого оформлення їх у власність відповідача, на користь позивача стягнуто 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою від 20.06.06 Київського апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, ТОВ “Територіальне міжгосподарське об'єднання “ЛІКО-Холдінг» звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, з огляду на порушення судом норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспореного судового акту знаходить необхідним задовольнити касаційну скаргу частково.
Як було встановлено господарськими судами, які приймали рішення у даній справі, відповідно до умов договору 02-Кс від 12.01.1993, укладеного між Київським міським РУ Промінвестбанку України та ТОВ “Територіальне міжгосподарське об'єднання Московського району м. Києва, останнє за дорученням Київського міського регіонального управління Промінвестбанку України прийняло на себе функції замовника-забудовника по будівництву житла в житловому кварталі по вул. Ломоносова в м. Києві, а позивач в свою чергу зобов'язався перерахувати кошти для проведення такого будівництва.
25.10.1994 комісією у складі уповноважених представників з обох сторін було встановлено, що станом на 01.10.1994 позивачем для пайової участі у будівництві житлового кварталу по вул. Ломоносова перераховано 700000000 крб. (в гривнях 7000 грн.) або про інвестовано 591,9 кв. м. житла.
22.11.2002 між Акціонерним промислово-інвестиційним банком (ЗАТ), який є правонаступником Київського міського регіонального управління Промінвестбанку України, в особі філії "Київського міського відділення "Промінвестбанку" та ТОВ "Територіальне міжгосподарське об'єднання "Ліко-Холдінг", яке є правонаступником ТОВ "Територіальне міжгосподарське об'єднання Московського району м. Києва" була укладена угода про зміну порядку виконання умов договору № 02-КС від 12.01.1993, згідно якої, доля позивача в будівництві житла складає не менше 210,0 кв. м. (дві двокімнатні квартири та одна трьохкімнатна квартира). Передача вказаного житла повинна була відбутись до 31.12.2002 після введення в експлуатацію житлового 121 квартирного будинку по вул. Акад. Вільямса 17/11, корп. 1 шляхом оформлення акту прийому-передачі вказаних квартир.
Судами також з'ясовано, що відповідачем свої зобов'язання за угодою виконано частково - за актом прийому-передачі квартири передано позивачу одну трьохкімнатну квартиру загальною площею 80,8 кв. м. по вул. Академіка Вільямса 17/11, корп. 1., балансовою вартістю 3000,00 грн., яка була прийнята на баланс банку.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судові рішення прийнято без врахування усіх фактичних обставин справи по неповно дослідженим доказам.
Так, судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки умовам договору від 12.01.03, зокрема, п. 2.2.4, згідно якого за послуги. надані виконавцем за цим договором, банк зобов'язувався передати у власність виконавця 10 % загальної житлової площі квартир, отриманих банком за дольової участю в будівництві. При цьому банк надає виконавцю право вибору розміру та етажності квартир, що передаються. При цьому вказаний пункт не було змінено за угодою від 22.11.2002.
Не дослідження вказаних обставин, які мають суттєве значення для вирішення спору призвело до прийняття помилкового рішення у справі.
З огляду на викладене прийняті у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись ст.ст. 1115, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення від 01.03.06 господарського суду м. Києва та постанову від 20.06.06 Київського апеляційного господарського суду у справі № 4/44 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду м. Києва.
Головуючий
Божок В.С.
Судді:
Костенко Т.Ф.
Коробенко Г.П.