"28" вересня 2006 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Козака І.О. Судців - Шевчук Г.М., Дикун СІ. при секретарі - Стець І.В. з участю представника Тернопільського обласного військового комісаріату, з участю позивача - ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Тернополі адміністративну справу за апеляційною скаргою Тернопільського обласного військового комісаріату на постанову Тернопільського міськрайонного суду від 31 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського обласного військового комісаріату про перерахунок розміру пенсії та виплату недоотриманих сум,-
встановила:
Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 31 липня 2006р. позов задоволено частково.
Зобов»язано Тернопільський обласний військовий комісаріат зарахувати премію в грошове забезпечення, з якого нараховується пенсія ОСОБА_1. Провести перерахунок розміру пенсії та виплатити донараховану суму пенсії за період з 15 серпня 1997р. по 1 січня 2005 р.
В решті позовних вимоги відмовити.
В апеляційній скарзі Тернопільський обласний військовий комісаріат просить скасувати постанову в частині задоволення позовних вимог і ухвалити нову посилаючись на те, що суд невірно застосував норми матеріального права.
В суді апеляційної інстанції представник Тернопільського облвійськкомату доводи та мотиви скарги підтримав і суду пояснив, що діюче до 2005р. законодавство не передбачало можливість при нарахуванні пенсій враховувати премії, тому позивачу при нарахуванні пенсії не було враховано 33,3% премії, яку він отримував на день звільнення.
ОСОБА_1. заперечив доводи апелянта і просив залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Задовольняючи позовні вимоги в частині перерахунку пенсії, суд виходив з того, що ОСОБА_1. на день звільнення одержував премію в розмірі 33,3%, яка є одним із видів додаткового грошового забезпечення, мав право на її зарахування при призначенні пенсії, а тому відмова відповідача зробити перерахунок пенсії до 1 січня 2005р. є неправомірною.
Справа № 22ас-549 Головуючий у 1 інстанції -Очеретяний Є.В.
Категорія - в/перерах.пенсії Доповідач - Шевчук Г.М.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він грунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам закону.
Відповідно до ст.43 Закону України від 9 квітня 1992р. №2262- XII «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», яка була чинною на день звільнення позивача, -пенсії особам, які мають на неї право за цим Законом, обчислюються з урахуванням відповідного окладу за посадою, спеціального звання, процентної надбавки за вислугу років, надбавки за вчене звання й вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби в порядку й розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Отже, вказаний Закон не встановлює будь-яких обмежень щодо призначення пенсії, а відносить це питання на вирішення Кабінету Міністрів.
Згідно пункту 6 частини 2 Постанови №4 Пленуму Верховного Суду України від 15 квітня 2005 року « Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб»-«Перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. №452, не є вичерпним, оскільки іншими нормативно-правовими актами запроваджені інші щомісячні надбавки, доплати та підвищення, які теж є щомісячними додатковими видами грошового забезпечення і також мають зараховуватися при нарахуванні пенсій, проте лише тим особам, котрі отримували їх під час проходження служби і були звільнені з неї вже після їх запровадження.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачу з 15.08.1997р. призначена пенсія у зв»язку із звільненням з військової служби за станом здоров»я.
З долученої до справи копії грошового атестата позивача вбачається, що на день звільнення останній отримував 33,3% премії, але при призначенні пенсії її не було включено до грошового забезпечення.
При вказаних обставинах постанова суду відповідає вимогам як матеріального, так і процесуального законодавства. Підстав для його скасування, з мотивів, викладених в апеляції, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 198,200,206 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Тернопільського обласного військового комісаріату залишити без задоволення.
Постанову Тернопільського міськрайонного суду від 31 липня 2006р. залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця