10 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
головуючого
Патрюка М.В.
суддів:
Пшонки М.П., Романюка Я.М.,
розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні будинком та виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на 1/3 частину будинку, за касаційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 22 жовтня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 квітня 2004 року,
ОСОБА_1 звернувся в суд з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що він отримав будинок АДРЕСА_1 в спадщину, однак в ньому прописані відповідачі, які проживають в прибудові до цього будинку, що заважає йому в повній мірі користуватися та розпоряджатися успадкованим будинком, тому просив виселити відповідачів без надання іншого житлового приміщення та анулювати реєстрацію проживання.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися в суд з вищевказаним зустрічним позовом, посилаючись на те, що померлий чоловік ОСОБА_2 - ОСОБА_4 приймав участь в будівництві спірного будинку та вони, як його спадкоємці, мають право на частку в успадкованого будинку.
Рішенням Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 22 жовтня 2003 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 квітня 2004 року позов задоволено. Усунено перешкоди ОСОБА_1 в користуванні будинком АДРЕСА_1, шляхом виселення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з вказаного будинку без надання іншого житлового приміщення та анульовано реєстрацію проживання. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ставиться питання про скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на новий розгляд в суд першої інстанції з підстав неправильного застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням судами норм матеріального та процесуального права і доводи скарги їх висновків не спростовують.
Доводи касаційної скарги про те, що розгляд справи та постановлення рішення проведено з порушенням норм матеріального права є необґрунтованими, оскільки суперечать фактичним обставинам справи.
Відсутні і передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Керуючись ст.ст. 331, 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 22 жовтня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 квітня 2004 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий
М.В. Патрюк
Судді:
М.П. Пшонка Я.М. Романюк