19 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
головуючого
Патрюка М.В.
суддів:
Пшонки М.П., Романюка Я.М.,
розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Миколаївської області від 16 червня 2004 року,
У лютому 2004 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, посилаючись на те, що в листопаді 2002 року з ОСОБА_2 на утримання дитини були стягнуті аліменти в розмірі ¼ частини всіх видів заробітку, проте з серпня 2003 року відповідач аліменти не сплачує. Просила стягнути з ОСОБА_1 за прострочення сплати аліментів на утримання дитини 1945 грн. 84 коп.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 24 березня 2004 року позов задоволено частково. З ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 стягнуто неустойку за прострочення сплати аліментів на утримання дитини в розмірі 300 грн.
Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 16 червня 2004 року рішення суду першої інстанції скасоване та ухвалене нове, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. З ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто неустойку за прострочення сплати аліментів на утримання дитини в розмірі 84 грн.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції з підстав його незаконності та необґрунтованості та ухвалення нового рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 неустойку за прострочення сплати аліментів на утримання дитини в розмірі 1144 грн. 20 коп.
Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення ухвалено з додержанням судами норм матеріального та процесуального права і доводи скарги їх висновків не спростовують.
Доводи касаційної скарги про те, що розгляд справи та постановлення рішення проведено з порушенням норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими, оскільки суперечать фактичним обставинам справи.
Відсутні і передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Керуючись ст.ст. 331, 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення апеляційного суду Миколаївської області від 16 червня 2004 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий
М.В. Патрюк
Судді:
М.П. Пшонка Я.М. Романюк