Справа № 2-3799/11
Провадження № 2/1510/760/12
19 березня 2012 року
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Пащенко Т.П.
при секретарі - Топтигіній О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» в особі Ізмаїльського району електричних мереж про стягнення матеріальних збитків в сумі 1493 грн. 65 коп., та моральної шкоди в розмірі 15 000 грн.,-
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» в особі Ізмаїльського району електричних мереж (далі по тексту ВАТ «ЕК Одесаобленерго» в особі Ізмаїльського РЕМ), який неодноразово змінював та остаточно просив стягнути з відповідача на користь позивачки відшкодування матеріального збитку в сумі 1493 грн., 65 коп. та моральну (немайнову) шкоду в розмірі 15 000 грн., вказуючи, що оплачували послуги з електропостачання в повному обсязі, заборгованість у нього та ОСОБА_1, його матері, за послуги електропостачання була відсутня, однак відповідач в листопаді 2008 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення помилково нарахованої заборгованості. Пояснює, що дії ВАТ «ЕК Одесаобленерго» в особі Ізмаїльського РЕМ викликані тим, що він звернувся до підприємства з проханням перерахувати йому оплату за послуги з урахуванням того, що він проходив службу в органах внутрішніх справ в період з 16.08.1995 року до 10.06.1996 року і в цей період мав пільги по сплаті комунальних послуг, однак йому в перерахунку було відмовлено та розпочався конфлікт з підприємством в результаті якого виникла помилково нарахована заборгованість в розмірі 123,03 грн. в березні 2009 року та почалися регулярні відключення електропостачання квартири АДРЕСА_1, власником якої є він та його мати - ОСОБА_1, та в якій проживає він, а також періодично його дружина. На думку позивача, оскільки заборгованості в розмірі 123,03 грн. по оплаті за електропостачання не існувало, про що також було зазначено в договорі на постачання електричної енергії укладеного 19.03.2009 року, а ОСОБА_1 була вимушена її сплатити в зв'язку з відключенням квартири від електропостачання, а також сплатити оплату нового підключення квартири 19.03.2009 року в розмірі 52,12 грн., він вважає, що ці кошти необхідно стягнути на її користь з відповідача як матеріальний збиток. Крім того, відключення електропостачання 20.03.2010 року призвело до псування 21,595 кг. м'яса, вартістю 863 грн. придбаного в ТЦ «Таврія - плюс», вартість якого також підлягає компенсації за рахунок підприємства. Також, в зв'язку зі зверненням ВАТ «ЕК Одесаобленерго» в особі Ізмаїльського РЕМ з позовом до ОСОБА_1 про стягнення помилково нарахованої заборгованості їм прийшлося витратити 200 грн. на довіреність, які також підлягають компенсації. Та оскільки підприємство неодноразово відключало електропостачання квартири в якій представник позивачки проживає, він та його сім'я не змогли користуватися послугами кабельного телебачення та послугами Інтернету, за які були сплачені кошти в сумі 255, 50 грн., отже в зв'язку зазначеним також підлягає стягненню збиток в сумі 255,50 грн. Всього матеріальний збиток складає 1493 грн. 65 коп., а саме 123,03 грн., помилково нарахована заборгованість, 52,12 грн., оплата нового підключення квартири, 863 грн., вартість зіпсованого м'яса, 200 грн., оплата за довіреність, 255,50 грн., збитки за неможливість користування послугами кабельного телебачення та Інтернету. Крім цього, в результаті зазначеного незаконними діями працівників ВАТ «ЕК Одесаобленерго» в особі Ізмаїльського РЕМ позивачці причинена також моральна шкода, яку представник позивачки оцінює в 15 000 грн., оскільки ВАТ «ЕК Одесаобленерго» в особі Ізмаїльського РЕМ звернулося до суду з позовом про стягнення помилково нарахованої заборгованості та періодично, неправомірно, без складання відповідних актів проводять відключення квартири від електропостачання, що значно вплинуло на стан здоров'я членів його сім'ї.
Представник ВАТ «ЕК Одесаобленерго» в особі Ізмаїльського РЕМ - Каражеков Ю.Д. позов не визнав та просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, оскільки заборгованість за електропостачання дійсно існувала на момент пред'явлення позову та відкриття провадження у справи. Вона була добровільно погашена ОСОБА_1 19 березня 2009 року. Оскільки заборгованість існувала, тому правомірно було відключено квартиру від електропостачання та відповідно до ПКЕЕ було проведено підключення квартири до електропостачання після сплати позивачкою суми заборгованості та оплати за повторне підключення. Отже вини підприємства не має, та збитки не нанесені. Крім того, представник пояснив, що відсутні докази в підтвердження того, що 21,595 кг. м'яса, вартістю 863 грн. придбаного в ТЦ «Таврія - плюс» було зіпсовано взагалі, а також докази в підтвердження того, що зазначене м'ясо було зіпсоване в зв'язку з неправомірними діями працівників Ізмаїльського РЕМ. Крім того, на думку представника не підлягає стягненню сума за оплату довіреності в зв'язку з тим, що дані витрати не відносяться до судових витрат. Також на його думку не можливо стягнути з підприємства на користь позивачки витрати понесені нею на оплату кабельного телебачення та Інтернету, оскільки особові рахунки відкриті на інших осіб, а не на неї, тобто користувачами зазначених послуг є інші особи, які не позбавленні права звернутися до суду з позовом у випадку, якщо їх права порушені та крім того, не можливо повірити в те, що жінка якій біля 70 років користується послугами Інтернет. Що стосується вимог, щодо стягнення моральної шкоди на користь позивачки представник також вважає, що необхідно відмовити в задоволені цієї частини позовних вимог, оскільки між позивачкою та ВАТ «ЕК Одесаобленерго» в особі Ізмаїльського РЕМ склалися договірні відносини та договором не передбачено стягнення моральної шкоди. Крім того, оскільки в обґрунтування позовних вимог представник позивачки посилається на Закон України «Про захист прав споживачів» в якому передбачено стягнення моральної шкоди у випадку її завданням небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією, він вважає, що вимоги не підлягають задоволенню, так як позивачкою та її представником доказів завдання такої шкоди суду не надано.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками квартири АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло №157 від 22.04.1999 року (а.с. 174) та поясненнями ОСОБА_2
Особовий рахунок відкритий на ім'я ОСОБА_1 та 19.03.2009 року укладено договір між Ізмаїльським РЕМ та ОСОБА_1 № НОМЕР_1 на користування електричною енергією.(а.с. 168)
Надання послуг постачання електричної енергії в квартиру АДРЕСА_1 підтверджується особовим рахунком та поясненнями представників сторін, що з огляду на вимоги ч.1 ст. 61 ЦПК України є обставиною, яка не підлягає доказуванню.
За п.3 Правил користування електричною енергією для населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року № 1357 (далі по тексту Правила) споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору користування електричною енергією між споживачем та енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно Типового договору про користування електричною енергією і укладається на три роки.
Підключення електричної енергії, відкриття особового рахунку, видача абонентської книжки для проведення розрахунків за електричну енергію та розрахунок за її споживання слід вважати фактичним укладенням договору між сторонами на умовах, передбачених Законом України «Про електроенергетику» та Правилами.
Отже між сторонами виникли договірні відносини щодо енергопостачання, тобто ОСОБА_1 є споживачем електричної енергії, яка подається до її квартири і відповідно до Правил повинна сплачувати за електроенергію, яка обліковується електролічильником.
Згідно даних особового рахунку НОМЕР_1 відкритого на ім'я ОСОБА_1 виникла заборгованість за користування електричною енергією, яка станом на листопад 2008 року складала 101,10 грн.
Виходячи з положень ст. ст. 6, 626-631, 526 ЦК України укладений договір є обов'язковим для належного виконання сторонами відповідно до його умов.
Згідно зі ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 26 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що споживач електричної енергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору та Правил.
Згідно п.27 Правил у разі не сплати за спожиту електроенергію протягом 10 днів після терміну зазначеного в договорі чи платіжному документі та не отримання енергопостачальником повідомлення про оплату на 20 день споживачу надсилається повідомлення про відключення електричної енергії. Уразі не сплати за спожиту електроенергію на 30 день після отримання споживачем попередження енергопостачальник має право відключити споживача від електричної енергії.
Оскільки згідно даних особового рахунку борг існував, підприємством згідно Правил проведено відключення квартири від електропостачання та після сплати 19.03.2009 року зазначеного боргу також відповідно до Правил проведено підключення квартири до електропостачання в строки встановлені Правилами та договором.
За таких обставин, не підлягає задоволенню вимога позивачки щодо стягнення з відповідача на її користь суми оплаченого нею боргу в розмірі 123,03 грн., та оплати за підключення квартири до електропостачання в розмірі 52,12 грн.
Суд не приймає до уваги твердження ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 не проживає в квартирі АДРЕСА_1 більше 20 років та не є споживачем електричної енергії за даною адресою, оскільки доказів в підтвердження зазначеного суду не надав. Крім того, вона є співвласником зазначеної квартири та вона уклала договір з енергопостачальною організацією про користування електричною енергією. Також згідно пояснень ОСОБА_2 встановлено, що він, як споживач електроенергії за цією адресою не намагався переоформити на себе особовий рахунок, оскільки це тривалий процес та він не згоден з положеннями договору щодо щомісячної оплати за користування послугою, крім того, не приймаються до уваги посилання ОСОБА_2 про те, що оскільки не було договору на електропостачання не можливо вирішувати питання про заборгованість перед підприємством, оскільки згідно копії квитанції (а.с.92) ще в 2005 році споживач відмовлявся від укладення договору на електропостачання.
Що стосується вимог, щодо стягнення з відповідача вартості 21,595 кг. м'яса в розмірі 863 грн. придбаного в ТЦ «Таврія - плюс» та зіпсованого в результаті відключення електропостачання 23.03.2010 року, суд вважає, що зазначені вимоги також не підлягають задоволенню, оскільки згідно вимог ст.ст. 1166, 1195 відсутні докази підтверджуючі причинно - наслідковий зв'язок між відключенням квартири №АДРЕСА_1 від електропостачання та зіпсуванням м'яса, а також відсутні докази зіпсування м'яса взагалі. Не надано суду актів чи інших документів, які б підтверджували пошкодження майна позивачки.
Згідно ст. 129 Конституції України, ст. ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Крім того, за змістом ст. 1166 ЦК України не можуть бути віднесені до матеріальної шкоди та задоволені вимоги позивачки, щодо стягнення на її користь вартості довіреності наданої на ім'я ОСОБА_2 в розмірі 200 грн.
Також не підлягають задоволенню вимоги, щодо стягнення з підприємства на користь позивачки витрати понесені нею на оплату кабельного телебачення та Інтернету в розмірі 255,50 грн., оскільки особові рахунки відкриті на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_4, тобто інших осіб, а не на неї, та доказів нанесення шкоди позивачці суду не надано.
Що стосується вимог позивачки щодо стягнення на її користь моральної шкоди в розмірі 15 000 грн., суд приходить до висновку, що вони також не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст. 1167 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язання є заподіяння шкоди іншій особі, воно виникає там, де заподіювач і потерпілий не перебували між собою у зобов'язальних відносинах або шкода виникла незалежно від існуючих між сторонами зобов'язальних правовідносин.
Згідно ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові насідки, встановлені договором або законом.
За п.п. 43-44,46 Правил, енергопостачальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну споживачу або його майну, в розмірі й порядку, визначених законодавством. У разі тимчасового припинення електропостачання з вини енергопостачальника він несе відповідальність згідно з умовами договору у розмірі двократної вартості недовідпущеної електричної енергії. У разі порушення прав споживачів енергопостачальник несе відповідальність згідно із законодавством та договором.
Тобто, відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України, Законом України «Про електроенергетику» та Правилами, які не передбачають відшкодування моральної шкоди в разі порушення зобов'язання з постачання електричної енергії.
Відповідно до п. 5 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди у разі заподіяння такої небезпечною для життя і здоров'я продукцією у випадках, передбачених законом.
Разом із тим, відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України у п. 2 постанови від 31.03.1995 року за № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках коли встановлена відповідальність за заподіяння моральної шкоди, при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону "Про захист прав споживачів" чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Крім того, відносини між виробником і виконавцем послуги та споживачем у частині стягнення моральної шкоди регламентуються нормою спеціального законодавства, а саме положенням Закону України «Про захист прав споживачів». Так, частина 1 статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає право споживача на відшкодування моральної (немайнової) шкоди. При цьому Закон чітко визначає умови компенсації зазначеної шкоди - така шкода має бути завдана небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством. Жодного доказу наявності такої шкоди позивачкою та її представником не наведено.
За таких обставин, враховуючи, що відсутні підстави стягнення моральної шкоди, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 15 000 грн. слід відмовити.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
На підставі вищевикладеного, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до ВАТ «ЕК Одесаобленерго» в особі Ізмаїльського РЕМ про стягнення матеріальної та моральної шкоди необхідно відмовити, в зв'язку з його необґрунтованістю.
Інших доказів, окрім наявних у справі, у підтвердження своїх позовних вимог та заперечень сторонами надано не було.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 208, 209, 212, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року № 1357, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року за № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд,-
В задоволенні позову представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» в особі Ізмаїльського району електричних мереж про стягнення матеріальних збитків в сумі 1493 грн. 65 коп., та моральної шкоди в розмірі 15 000 грн. - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Т. П. Пащенко