Справа № 2-3407/11
Провадження № 2/1510/649/12
29 лютого 2012 року
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого - судді Присакар О.Я.,
при секретарі - Горбуновій Х.М.,
за участю сторін: позивача - ОСОБА_1,
представника позивачів - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїл цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення суми боргу, процентів від суми позики та моральної шкоди, -
Позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення суми боргу, процентів від суми позики та моральної шкоди посилаючись на те, що вони 21 грудня 2010 року та 28 грудня 2010 року фактично уклали з відповідачами договір позики, про що свідчать відповідні боргові розписки укладені між сторонами, відповідно до умов яких, позивачі позичили відповідачам в борг, згідно розписки від 21 грудня 2010 року 3000 доларів США, що на час здійснення платежу було еквівалентно 23 890 грн. 50 коп. під 4 проценти щомісячно, з кінцевим терміном повернення 21 квітня 2011 року та ОСОБА_1 позичила ОСОБА_4 в борг, згідно розписки від 28 грудня 2010 року 1000 доларів США, що на час здійснення платежу було еквівалентно 7 961 грн. 10 коп. під 4 проценти щомісячно, з кінцевим терміном повернення 28 березня 2011 року. Проте, відповідачі у зазначений строк кошти не повернули, таким чином свої зобов'язання по договору не виконали, у зв'язку з чим позивачі просять суд стягнути на їх користь борг, згідно розписки від 21 грудня 2010 року в розмірі 23890 грн. 50 коп. та згідно розписки від 28 грудня 2010 року в розмірі 7961 грн. 10 коп., проценти від суми позики в розмірі 6020 грн. 40 коп., згідно до розписки від 21 грудня 2010 року та проценти від суми позики в розмірі 1931 грн. 86 коп., згідно до розписки від 28 грудня 2010 року. Крім цього, просять стягнути з відповідачів моральну шкоду у розмірі 5000 грн., посилаючись на те, що на даний час ОСОБА_3 тяжко хворіє, він переніс інсульт та потребує подальшого лікування, але на даний час в них недостатньо на це грошей і тому вони обидва тяжко переживають та занепокоєні за здоров'я ОСОБА_3 та судові витрати на сплату держмита у розмірі 448, 03 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.
Позивач, ОСОБА_1 та представник позивачів у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та наполягають на їх задоволенні, проти розгляду справи в заочному порядку не заперечували.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про місце та час розгляду справи повідомлені належним чином, шляхом розміщення оголошення в газеті «Одеські вісті» № 18 (4292) від 18.02.2012 року, причини неявки суду не повідомили, тому суд відповідно до ч.1 ст.224 ЦПК України ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за відсутності заперечень до того позивача та представника позивача.
Вислухавши пояснення позивача та представника позивачів, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.
В судовому засіданні встановлено, що 21.12.2010 року ОСОБА_4 та його дружина ОСОБА_5 отримали від ОСОБА_3 та ОСОБА_1 позику в розмірі 3 000,00 доларів США під 4 проценти щомісячно, з кінцевим строком повернення - 21.04.2011 р., що вбачається зі складеної відповідачами розписки, тобто між ними фактично було укладено договір позики.
Крім цього, 28.12.2010 року ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_1 позику в розмірі 1 000,00 доларів США під 4 проценти щомісячно, з кінцевим строком повернення - 28.03.2011 р., що вбачається зі складеної відповідачем розписки, тобто між ними фактично було укладено договір позики.
Згідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору або вимог закону.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлений договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (ч.ч. 1,2 ст. 533 ЦК України).
Отже, оскільки відповідачі свої грошові зобов'язання перед позивачами не виконали, тому на користь позивачів підлягають стягненню 3 000,00 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на день платежу складає 23 890,50 грн., 1000,00 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на день платежу складає 7961 грн. 10 коп., проценти від суми позики в розмірі 6020 грн. 40 коп., згідно до розписки від 21 грудня 2010 року та проценти від суми позики в розмірі 1931 грн. 86 коп., згідно до розписки від 28 грудня 2010 року.
Суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 5000 гривень, оскільки позивачем та представником позивача не наведено розрахунку спричиненої моральної шкоди та не надано суду жодного доказу про спричинення моральної шкоди. Крім того, відповідно до п.4 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди. При складанні вищезазначених договорів позики від 21 грудня 2010 року та від 28 грудня 2010 року, відшкодування моральної шкоди у разі порушення умов договорів зазначено не було.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Тому суд вважає за необхідне частково задовольнити вимоги щодо стягнення судових витрат та стягнути на користь позивачів витрати, пов'язані зі сплатою ними при пред'явленні позову судового збору у розмірі 398,03 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись 10,11,60,88,212-215,224-225 ЦПК України, ст.ст.525,526,533, 1046,1047,1049 ЦК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення суми боргу та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суму основного боргу у розмірі 23 890 грн. 50 коп., згідно до розписки від 21 грудня 2010 року на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Стягнути з ОСОБА_4 суму основного боргу у розмірі 7961 грн. 10 коп., згідно до розписки від 28 грудня 2010 року на користь ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проценти від суми позики в розмірі 6020 грн. 40 коп., згідно до розписки від 21 грудня 2010 року на користь ОСОБА_1, ОСОБА_3.
Стягнути з ОСОБА_4 проценти від суми позики в розмірі 1931 грн. 86 коп., згідно до розписки від 28 грудня 2010 року на користь ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_4 державне мито в розмірі 199 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 60 грн. на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_3.
Стягнути з ОСОБА_5 державне мито в розмірі 199 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 60 грн. на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_3.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СуддяО. Я. Присакар