Справа № 1502/210/2012
Іменем України
01 березня 2012 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Танасогло Т.М.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 54988,83 гривні та моральної шкоди у розмірі 20000 грн., завданих внаслідок ДТП, а також понесені ним судові витрати.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 09 січня 2011 року сталася дорожньо-транспортна пригода, при участі автомобілю НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, який керував його автомобілем на підставі довіреності, та автомобілем НОМЕР_2 з причепом д/н НОМЕР_3, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. У дорожньо-транспортній пригоді постановою Арцизького районного суду Одеської області суду від 03 лютого 2011 року відповідача визнано винним в порушенні Правил дорожнього руху України і скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Оскільки відповідач відмовляється відшкодувати завдані збитки, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, при цьому відповідно до письмової заяви позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину своєї неявки суду не повідомив. Викладені обставини відповідають положенням ч. 2 ст. 158 ЦПК України, у зв'язку з чим в силу ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до копії постанови Арцизького районного суду Одеської області від 03 лютого 2011 року, дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_2, оскільки він порушив п. 12.4, 19.1 Правил дорожнього руху України (а.с. 27).
Як вбачається з копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САА 190813, власником транспортного засобу марки «Mersedes-Benz»311 CDI, д/н НОМЕР_4, є ОСОБА_1 позивач по справі (а.с. 5).
Згідно з копією довіреності від 24 жовтня 2009 року, засвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_3, та зареєстрованої в реєстрі за №5333, ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 представляти його інтереси перед третіми особами, а також вчиняти всі інші юридично-значимі дії, пов'язані з розпорядженням транспортним засобом марки «Mersedes-Benz»311 CDI, 2000 року випуску, шасі (кузов, рама) №WDB9036632R106648, реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 (а.с. 6).
Згідно копії протоколу огляду транспортного засобу №036-01-11 від 11.01.2011 року, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 09 січня 2011 року, автомобіль НОМЕР_1, отримав значні механічні пошкодження (а.с. 22).
Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, що завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному об'ємі, особою, що завдала цю шкоду.
Статтею 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухових і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 27.03.1992, № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей.
Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками визначаються втрати, які зазнала особа та доходи, які вона не отримала. Такі збитки повинні відшкодовуватись у повному обсязі.
Статтею 1192 ЦК України передбачено, що суд зобов'язує винну особу відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, при цьому розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно копії Звіту №036-01-11 від 01.02.2011р. про визначення розміру матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля НОМЕР_1 станом на 11.01.2011 року, вартість відновлювального ремонту становить 54988,83 гривень (а.с. 7-21).
Тому вимоги в цій частині є законними та обґрунтованими, оскільки підтверджується доказами наявним в матеріалах справи.
Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди у розмірі 20000 грн., суд вважає, доведеним в судовому засіданні факт завдання позивачу моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, яких позивач зазнав у зв'язку з ушкодженням його майна внаслідок ДТП, неможливістю користуватись ним, порушенням у зв'язку з цим нормального укладу життя.
Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Зі змісту п.5 Постанови Пленум Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Отже, враховуючи обставини справи, глибину душевних страждань у зв'язку із пошкодженням майна позивача, ступеня вини відповідача, який завдав шкоду, керуючись принципом розумності і справедливості, суд вважає за необхідне частково задовольнити ці вимоги та стягнути з відповідача в якості компенсації моральної шкоди, завданої позивачу внаслідок бездіяльності відповідача щодо відшкодування шкоди, завданої його ману внаслідок ДТП, грошові кошти в сумі 2000 (дві тисячі) гривень.
Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, у зв'язку з чим з відповідача підлягають стягненню на користь позивача документально підтверджені доказами судові витрати, які складаються з: витрат по сплаті держмита у розмірі 550,50 гривень, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 79, 158, 197, 209, 212- 215, 218, 224 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1192 ЦК України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 54988 (п'ятдесят чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят вісім) гривень заподіяної йому матеріальної шкоди та 2000 (дві тисячі) гривень моральної шкоди.
В інший частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суми судових витрат: 120 (сто двадцять) гривень - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи; 550 (п'ятсот п'ятдесят) гривень 50 (п'ятдесят) копійок - сума державного мита.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя
Арцизького районного суду ОСОБА_4