Копія
Україна
14 березня 2012 року Справа № 1170/2а-401/12
Кіровоградський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Пасічника Ю.П.
при секретарі Юрчук Л.М.
за участю представників:- позивач -ОСОБА_1,
- відповідач -не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції (надалі - позивач) до Приватного підприємеця - фізичної особи ОСОБА_2 (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості.
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в розмірі 3400,00 грн. за порушення законодавства щодо порядку проведення розрахункових операцій в сфері торгівлі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в результаті проведених перевірок відповідача встановлено порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.95р. №265/95-ВР про що складено акт перевірки №586/17-00-2724213831 від 27.08.2009р. На підставі акту перевірки винесено рішення про застосування штрафних санкцій №0001171710 від 31.08.2009р., яким відповідачу нарахована штрафна санкція в розмірі 3400,00 грн., борг станом на час розгляду справи відповідачем не сплачений.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, правом подати заперечення на позовну заяву не скористався.
В судовому засіданні 14.03.2012 року на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено до 19.03.2012 року.
Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
27.08.2009 р. проведено позапланову документальну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) в зв'язку з припиненням господарської діяльності відповідача. За підсумками перевірки складено акт №586/17-00-2724213831.
Зміст акту перевірки вказує на те, що відповідач протягом періоду з 01.01.2009р. по 20.08.2009р. перебував на загальній системі оподаткування та здійснював діяльність з надання побутових послуг по ремонту побутових виробів.
Протягом вказаного періоду відповідач надав послуги на загальну суму 680 грн. (а.с. 9).
Відповідно до п. 1, 2, ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.95р. №265/95-ВР (надалі Закон про РРО) (в редакції Закону чинного на момент виявлення порушення), суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
При цьому згідно п. 5 вказаної статті Закону про РРО передбачено, що у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України.
Діяльність здійснювана відповідачем протягом періоду з 01.01.2009р. по 20.08.2009р. не передбачала позбавлення його обов'язку застосовувати реєстратор розрахункових операцій, як це передбачено ст. 9 Закону про РРО.
Крім того, відповідно до ст. 10 Закону про РРО та Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого ПКМУ від 23 серпня 2000 р. № 1336 діяльність позивача зобов'язувала застосування розрахункових книжок та відповідних книг обліку розрахункових операцій (надалі - КОРО), а як вказує сам відповідач (а.с. 11) він не вів КОРО через незнання, що вказує на порушення вимог Закону про РРО.
Перевіркою встановлено порушення п. 1, 2, ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.95р. №265/95-ВР в частині здійснення розрахунків в готівковій формі на суму 680 грн. без застосування зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку та переведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій.
31.08.2009р. позивачем на підставі акту було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001171710, яким до позивача, за порушення п. 1, 2 ст. 3 та на підставі п. 1 ст. 17 Закону про РРО, застосована фінансова санкція в розмірі -3400,00 грн.
Вказане рішення було отримане відповідачем особисто 31.08.2009р. (а.с.12).
Згідно ст. 25 Закону про РРО суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до чч.1 та 4 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
На підтвердження факту сплати штрафних санкцій відповідач мав би надати суду відповідні розрахункові документи.
Однак таких доказів відповідач суду не надав.
Відповідно до п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.90р. №509-XII органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Таким чином, в судовому засіданні знайшов підтвердження факт наявності непогашеної заборгованості зі сплати штрафних (фінансових) санкцій за порушення порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, у відповідності до ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємеця - фізичної особи ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України в особі Олександрійської ОДПІ податкову заборгованість в розмірі 3400,00 грн.
Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 15.03.2012р.
Суддя -підпис.
З оригіналом згідно:
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Пасічник Ю.П.