01 березня 2012 року Справа № 1170/2а-64/12
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі: головуючого -судді -Чубари Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Троянське” до Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень, -
СТОВ „Троянське” звернулося до суду з адміністративним позовом до Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції щодо скасування податкових повідомлень-рішень: від 26.05.2011р. №0000122300/0, від 04.08.2011р. №0000122300/2, від 04.08.2011р. №0000192300.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що прийняття податковим органом податкові повідомлення-рішення стосовно товариства є протиправними та суперечать нормам чинного законодавства.
Зазначає, що СТОВ „Троянське” є сільськогосподарським підприємством, на яке розповсюджується спеціальний режим оподаткування підтверджується даними акта перевірки.
Посилається на те, що послуги у рослинництві, які надавались позивачем третім особам протягом періоду, що перевірявся, є виробничими факторами, тому не можуть бути віднесені до діяльності у сфері сільського господарства, на яку поширюються норми ст.8-1 Закону України „Про податок на додану вартість”, в зв'язку з чим суми ПДВ, які були нараховані позивачем на вартість таких послуг, повинні були відображатися позивачем не в скороченій декларації з ПДВ, а в загальній декларації з ПДВ (за якою податок сплачується до бюджету).
Висновки в акті перевірки є неправомірними, оскільки згідно з положенням п.8-12 ст.8-1 ЗУ „Про податок на додану вартість” чітко передбачено, що в розпорядженні сільськогосподарського підприємства залишаються суми ПДВ, нараховані останнім не тільки на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів, а і на вартість поставлених ним сільськогосподарських послуг. Податковий орган необґрунтовано приходить до висновку, що сільськогосподарські послуги, які надавались товариством третім особам протягом періоду, що перевірявся, є виробничими факторами, тому не можуть бути віднесені до діяльності у сфері сільського господарства, на яку поширюються норми ст.8-1 Закону України „Про податок на додану вартість”. Стаття 8-1 даного Закону розкриває перелік видів товарів та послуг, які охоплюються терміном „виробничі фактори”, суми ПДВ по яких, що були сплачені або нараховані сільськогосподарським підприємством постачальнику таких товарів або послуг, можуть бути відшкодовані сумами ПДВ, нарахованими сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів та послуг. Підпункт 8-1.15.1 ст.8-1 ЗУ „Про податок на додану вартість” не обмежує можливості сільськогосподарського підприємства на включення до скороченої декларації з ПДВ сум податку на додану вартість, нарахованих сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських послуг.
Зазначає, що в пп. 8-1.15.7 ЗУ „Про податок на додану вартість” зазначено перелік видів діяльності, на які поширюються норми цієї статті, згідно з національним класифікатором України „Класифікація видів економічної діяльності”, затвердженим відповідно до ЗУ „Про стандартизацію”. Такий новий перелік затверджено Постановою Кабінету міністрів України „Про затвердження переліку видів діяльності, на які поширюються норми ст.8-1 ЗУ „Про податок на додану вартість”. Тому послуги, які надавало підприємство іншим суб'єктам господарювання відносить до п.13 Переліку №23, а тому відповідачем безпідставно зроблено висновок про те, що суми ПДВ повинні були відображатися позивачем в загальній декларації з ПДВ.
Представник позивача в судове засідання, призначене на 01.03.2012р., не з'явився подавши до суду заяву про розгляд справи без участі представника в порядку письмового провадження. (а.с.97)
В судове засідання, призначене на 01.03.2012р., представник відповідача не з'явився, будучи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за відсутності представника до суду не подано. (а.с.91)
Представником відповідача подано до суду письмові заперечення проти адміністративного позову, в яких вказує на те, що податковий орган діяв в межах та у спосіб наданих законодавством повноважень. (а. с. 83-85)
Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У відповідності до ч.6 ст.128 КАС України розгляд справи проведено в порядку письмового провадження
Судом встановлено, що на підставі направлення на перевірку від 18.04.2011р. № 55 та наказу про проведення планової виїзної перевірки від 05.04.2011р. № 205 податковим органом проведено планову виїзну перевірку ТОВ „Троянське” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.12.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.12.2010р. (а.с.80-81)
За результатами перевірки складено акт № 10/23-00/03758699 від 12.05.2011р., в якому встановлено порушення позивачем пп.8-1.15.1 п.8-1.15, п.8-1.7 ст.8-1 Закону України „Про податок на додану вартість”, в результаті чого занижено податкові зобов'язання з ПДВ по загальній декларації в сумі 35220 грн. та вимог п.11.29 ст.11 Закону України „Про податок на додану вартість”, п.5 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками-платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини (затвердженого постановою КМУ від 26.02.1999р. №271, із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено нецільове використання коштів із спеціального рахунку в сумі 20661,81 грн. (а.с.38-64)
На підставі висновків, викладених в акті перевірки Гайворонською МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 26.05.2011р. №0000122300/0, яким позивачеві визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість за основним платежем в сумі 55881,81 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -17610 грн. (а.с.34)
Позивач не погодився із вказаними податковим повідомленням-рішенням, у зв'язку з чим оскаржив його до Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області. За результатами розгляду поданої товариством скарги, Державною податковою адміністрацією у Кіровоградській області прийнято рішення від 04.08.2011р., яким податкове повідомлення-рішення від 26.05.2011р. №0000122300/0 в частині сплати за основним платежем податку на додану вартість в сумі 20661,81грн. та збільшує в розмірі 11384,9 грн. штрафну санкцію та не задовольняє скаргу в іншій частині зазначеного податкового повідомлення-рішення. (а.с.30-31)
На підставі даного рішення ДПА у Кіровоградській області податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.08.2011р. №0000122300/2, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість, за основним платежем -35220 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 17610 грн., №0000192300, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість, за штрафними (фінансовими) санкціями -11384,9 грн. (а.с.36)
Позивач не погодився із вказаними податковим повідомленням-рішенням, у зв'язку з чим оскаржив їх до Державної податкової служби України. За результатами розгляду поданої товариством скарги від 17.10.2011р., Державною податковою службою України залишено без змін податкове повідомлення-рішення Гайворонської МДПІ від 26.05.2011р. №0000122300/0, з урахуванням рішень ДПА у Кіровоградській області, прийнятого за розглядом скарги від 04.08.2011р. №0000122300/2, №0000192300, а скаргу без задоволення. (а.с.24-25)
Згідно п. 8-1.1 ст. 8-1 Закону України „Про податок па додану вартість” резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8-1.2 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.
Відповідно до п. 8-1.2 ст. 8-1 Закону України „Про податок па додану вартість” встановлено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.
Згідно п.8-1.6. ст.8-1 Закону України „Про податок па додану вартість” сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.
Згідно пп.8-1.15.1 п.8-1.15 ст. 8-1 Закону України „Про податок на додану вартість” для цілей цієї статті застосовуються терміни „виробничі фактори”:
- послуги, супутні поставці сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку:
- сіяння та саджання рослин, збирання врожаю, його брикетування чи складування, введення інших польових робіт, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин;
- пакування та підготовка до продажу, в тому числі сушіння, очищення, розмелювання, дезінфекція та силосування сільськогосподарської продукції; вберігання сільськогосподарської продукції;
- вирощування, розведення, відгодівля та забій свійських сільськогосподарських тварин, застосування засобів захисту тварин, проведення протиепізоотичних заходів;
- надання послуг іншим сільськогосподарським підприємствам з використанням сільськогосподарської техніки, крім надання її у фінансову оренду (лізинг);
- надання послуг, супутніх веденню сільськогосподарської діяльності, а саме: з питань оподаткування, бухгалтерської звітності та обліку, організації внутрішнього виробничого управління;
- знищення бур'яну та шкідливих комах, оброблення посівів і сільськогосподарських площ засобами захисту рослий, а також використаний засобів захисту тварин;
- експлуатація меліоративних зрошувальних та осушувальних систем для посівних площ та сільськогосподарських угідь;
- розділ м'яса для товарної кондиції.
Роботи, надані іншому суб'єкту господарювання, які наведені у переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 8-1 Закону України „Про податок на додану вартість” та Постанова Кабінету Міністрів України № 23 від 21.01.2009р. „Про затвердження переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 81 Закону України „Про податок на додану вартість”, відносяться до сільськогосподарської діяльності: надання послуг у рослинництві; надання послуг у рослинництві за винагороду або на договірній основі: передпосівна підготовка полів і насіння сільськогосподарських культур; посів і садіння сільськогосподарських культур; обприскування сільськогосподарських культур, у тому числі з повітря; надання послуг із збирання врожаю та підготування продукції до первинної реалізації: очищення; надання послуг сільськогосподарською технікою разом з обслуговуючим персоналом”.
Посилання відповідача на лист від 23.04.2009р. №37-21-1-15/6802 Міністерства Аграрної політики України, в якому зазначено, що послуги, надані іншому суб'єкту господарювання, які наведені у Переліку видів діяльності на які поширюються ст.8-1 ЗУ „Про податок на додану вартість”, затвердженого постановою КМУ від 21.01.2009р. №23 не відносяться до сільськогосподарської діяльності є помилковим.
Відповідно, у податковому обліку обсяги поставок таких послуг відображаються у податковій декларації з ПДВ, згідно з якою здійснюються розрахунки з бюджетом.
Наведений висновок відповідача базується виключно на тому, що надання зазначених послуг не входить у поняття діяльності в сфері сільського господарства, визначене в пп. 81.15.2 Закону України №168, а саме згідно з зазначеним підпунктом діяльність у сфері сільського господарства включає в себе: виробництво продукції рослинництва, а саме рослинних культур, а також вирощення фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах), грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей, а також їх обробку, переробку та/або консервацію; виробництво продукції тваринництва, а саме свійських сільськогосподарських тварин, птахівництва, кролівництва, бджільництва, а також розведення шовкопрядів, змій та інших плазунів або слимаків та інших наземних ссавців, безхребетних та комах; а також їх обробку, переробку та/або консервацію.
Закон України „Про податок на додану вартість” №168 містить пп. 81.15.7, який визначає та оприлюднює повний перелік видів діяльності, на які поширюються норми цієї статті, згідно з Національним класифікатором України „Класифікація видів економічної діяльності”, затвердженим відповідно до Закону України „Про стандартизацію”.
Зазначений перелік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2009 р. №23.
Зокрема, в зазначений перелік (п. 13) включено надання послуг у рослинництві:
- надання послуг у рослинництві за винагороду або на договірній основі: передпосівна підготовка полів і насіння сільськогосподарських культур; посів і садіння сільськогосподарських культур; обприскування сільськогосподарських культур, у тому числі з повітря; обрізання плодових дерев та винограду; пересаджування рису, розсаджування буряку;
- надання послуг із збирання врожаю та підготування продукції до первинної реалізації: очищення, різання, сортування, сушіння, дезінфекція, покривання воском, полірування, пакування, лущення, замочування, охолодження чи пакування навалом включно з фасуванням у безкисневому середовищі; захист рослин від хвороб і шкідників; агрохімічне обслуговування;
- надання послуг сільськогосподарською технікою разом з обслуговуючим персоналом;
- експлуатація зрошувальних і осушувальних систем;
- насадження та облаштування ландшафту для захисту від шуму, вітру, ерозії, видимості та засліплення;
- облаштування і догляд ландшафту з метою захисту навколишнього середовища (відновлення природного стану, рекультивація, меліорація земель, створення зон затримки вологи, відстійників дощової води тощо).
До надання послуг у тваринництві належить (п. 14 вищезазначеного переліку):
- надання послуг у тваринництві за винагороду або на договірній основі:
- утримання тварин та послуги з догляду за свійською худобою і птицею;
- послуги з обстеження стану стада, перегону та випасу худоби, очищення та дезінфікування тваринницьких приміщень тощо;
- послуги із стимулювання розведення худоби і птиці та зростання їх продуктивності;
- штучне запліднення тварин;
- стриження овець.
Таким чином, висновки, викладені в зазначеному листі Мінагрополітики від 23.04.2009 р. № 37-21-1-15/6802, не відповідають вимогам ст. 81 Закону № 168 в цілому.
СТОВ „Троянське” протягом 2009-2010р. надавало послуги сільськогосподарською технікою працівниками товариства та іншим суб'єктам господарювання, що підтверджується податковим накладними, які зафіксовані податковим органом в акті перевірки від 12.05.2011р. №10/23-00/03758699 та реєстрами отриманих та виданих податкових накладних. Проте, даний факт Гайворонською МДПІ не взято до уваги.
Суд дійшов висновку, що податковим органом помилково зроблені висновки щодо неправомірності віднесення операцій з надання послуг суб'єктом спеціального режиму оподаткування іншим платникам податків, в тому числі з використанням сільськогосподарської техніки.
СТОВ „Троянське” належним чином задекларувало податкові зобов'язання по податку на додану вартість по спеціальній декларації, тому висновки акта перевірки та прийняте Гайворонською МДПІ податкове повідомлення-рішення від 26.05.2011р. №0000122300/0 винесене безпідставно.
Питання порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками, урегульовано пунктом 11.29 статті 11 Закону № 168/97-ВР та Порядком акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 року №271 (далі - Порядок), прийнятим на виконання згаданої норми Закону.
Пунктом 11.29 статті 11 Закону N 168/97-ВР було зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1, 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету ПДВ з операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства. Цією нормою також було передбачено, що зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку.
Абзацом другим пункту 4 Порядку передбачено, що залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з ПДВ із реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою ПДВ, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою ПДВ, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунку на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми ПДВ до бюджету. Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету у безспірному порядку.
Кошти, перераховані сільськогосподарськими товаровиробниками на окремий рахунок, використовуються ними для придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання кошти стягуються до державного бюджету в безспірному порядку (пункт 5 Порядку).
Застосування фінансових санкцій за нецільове використання акумульованих коштів з ПДВ чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством не було передбачено.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення-рішення: від 26.05.2011р. №0000122300/0, від 04.08.2011р. №0000122300/2, від 04.08.2011р. №0000192300 прийняті Гайворонською міжрайонною державною податковою інспекцією (Голованівське відділення).
Присудити сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю „Троянське” судові витрати з державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Гайворонської державної податкової інспекції (Голованівське відділення) грошові кошти в розмірі 29,55 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.В. Чубара