01 березня 2012 року Справа № 1170/2а-23/12
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі: головуючого -судді -Чубари Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма „Зоря” до Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень, -
ТОВ Агрофірма „Зоря” звернулося до суду з адміністративним позовом до Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції щодо скасування податкових повідомлень-рішень: від 15.06.2011р. №0000142300, від 15.06.2011р. №0022631700/0, від 23.08.2011р. №0027831700, від 29.08.2011р. №0000292300, від 29.08.2011р.0000302300, від 17.11.2011р. №0000482300, від 17.11.2011р. №0000492300, від 30.11.2011р. №0028961700.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що прийняття податковим органом рішення стосовно товариства є протиправними та суперечать нормам чинного законодавства.
Зазначає, що ТОВ Агрофірма „Зоря” є сільськогосподарським підприємством, на яке розповсюджується спеціальний режим оподаткування підтверджується даними акта перевірки.
Посилається на те, що послуги у рослинництві, які надавались позивачем третім особам протягом періоду, що перевірявся, є виробничими факторами, тому не можуть бути віднесені до діяльності у сфері сільського господарства, на яку поширюються норми ст.8-1 Закону України „Про податок на додану вартість”, в зв'язку з чим суми ПДВ, які були нараховані позивачем на вартість таких послуг, повинні були відображатися позивачем не в скороченій декларації з ПДВ, а в загальній декларації з ПДВ (за якою податок сплачується до бюджету).
Висновки в акті перевірки є неправомірними, згідно положенням п.8-12 ст.8 -1 ЗУ „Про податок на додану вартість” чітко передбачено, що в розпорядженні сільськогосподарського підприємства залишаються суми ПДВ, нараховані останнім не тільки на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів, а і на вартість поставлених ним сільськогосподарських послуг. Податковий орган необґрунтовано приходить до висновку, що сільськогосподарські послуги, які надавались товариством третім особам протягом періоду, що перевірявся, є виробничими факторами, тому не можуть бути віднесені до діяльності у сфері сільського господарства, на яку поширюються норми ст.8-1 Закону України „Про податок на додану вартість”. Стаття 8-1 даного Закону розкриває перелік видів товарів та послуг, які охоплюються терміном „виробничі фактори”, суми ПДВ по яких, що були сплачені або нараховані сільськогосподарським підприємством постачальнику таких товарів або послуг, можуть бути відшкодовані сумами ПДВ, нарахованими сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів та послуг. Підпункт 8-1.15.1 ст.8-1 ЗУ „Про податок на додану вартість” не обмежує можливості сільськогосподарського підприємства на включення до скороченої декларації з ПДВ сум податку на додану вартість, нарахованих сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських послуг.
Зазначає, що в пп. 8-1.15.7 ЗУ „Про податок на додану вартість” зазначено перелік видів діяльності, на які поширюються норми цієї статті, згідно з національним класифікатором України „Класифікація видів економічної діяльності”, затвердженим відповідно до ЗУ „Про стандартизацію”. Такий новий перелік затверджено Постановою Кабінету міністрів України „Про затвердження переліку видів діяльності, на які поширюються норми ст.8-1 ЗУ „Про податок на додану вартість”. Тому послуги, які надавало підприємство іншим суб'єктам господарювання відносить до п.13 Переліку №23, тому відповідачем безпідставно зроблено висновок про те, що суми ПДВ повинні були відображатися позивачем в загальній декларації з ПДВ.
Вказує на те, що відповідачем також незаконно були прийняті податкові повідомлення-рішення від 15 червня 2011 року № 0022631700/0, від 23 серпня 2011 року № 0027831700 та від 30 листопада 2011р. № 0028961700, за якими позивачу було визначену суму податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб (далі по тексту - ПДФО), став наведений в Акті перевірки (пункт 3.9.1. акта перевірки) неправомірний висновок відповідача про те, що позивачем було порушено вимоги пп. 4.3.18 п. 4.3 ст. 4, пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, п. 19.2 ст. 19 Закону про ПДФО, оскільки позивачем не був утриманий ПДФО в сумі 1 322,82 грн. (яка в процедурі адміністративного оскарження була зменшена на 197,97 грн.), при виплаті фізичним особам коштів за майнові паї, які були успадковані ними, від спадкодавців, що отримали їх у власність у процесі приватизації.
Аналіз законодавства в даній сфері правовідносин свідчить, що висновок відповідача є необґрунтованим та неправомірним.
Позивач не був зобов'язаний утримувати податок з доходів фізичних осіб при виплаті фізичним особам коштів за майнові паї (які були придбані позивачем у таких фізичних осіб за цивільно-правовими угодами), які були успадковані ними, від спадкодавців, що отримали їх у власність у процесі приватизації.
Представник позивача в судове засідання, призначене на 01.03.2012р., не з'явився подавши до суду заяву про розгляд справи без участі представника в порядку письмового провадження. (а.с.128)
В судове засідання, призначене на 01.03.2012р., представник відповідача не з'явився, будучи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за відсутності представника до суду не подано. (а.с.127)
Представником відповідача подано до суду письмові заперечення проти адміністративного позову, в яких вказує на те, що податковий орган діяв в межах та у спосіб наданих законодавством повноважень. (а. с. 117-119)
Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У відповідності до ч.6 ст.128 КАС України розгляд справи проведено в порядку письмового провадження
Судом встановлено, що на підставі направлення на перевірку від 16.05.2011р. №67, №68 та наказу про проведення планової виїзної перевірки від 29.04.2011р. №247 податковим органом проведено планову виїзну перевірку ТОВ Агрофірма „Зоря” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009р. по 31.03.2011р. валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009р. по 31.03.2011р. (а.с.112-115)
За результатами перевірки складено акт № 11/2300/23906418 від 03.06.2011р., в якому встановлено порушення позивачем пп..8-1.15.1 п.8-1.15 ст.8-1 Закону України „Про податок на додану вартість”, в результаті чого занижено податкові зобов'язання з ПДВ по загальній декларації в сумі 52316,14 грн. в тому числі за 2009р. -15777 грн., 2010р. -36539,14 грн.; пп.4.3.18 п.4.3 ст.4, пп..8.1.1 п.8.1 ст.8, п.19.2 ст.19, пп..16.3.5 п.16.3 ст.16, пп..20.3.2 п.20.3 ст.20 ЗУ „Про податок з доходу фізичних осіб” в результаті чого товариству донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 1322,82 грн. (а.с.15-42)
На підставі висновків, викладених в акті перевірки Гайворонською МДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 15.06.2011р.: №0000142300, яким позивачеві визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість за основним платежем в сумі 52316,14 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -13079,03 грн. та №0022631700/0, яким позивачеві визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок з доходів найманих працівників, нарахований по актах документальних перевірок за основним платежем в сумі 1322,82 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -330,71 грн. (а.с.45-46)
Позивач не погодився із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, у зв'язку з чим оскаржив їх до Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області. За результатами розгляду поданої товариством скарги, Державною податковою адміністрацією у Кіровоградській області прийнято рішення від 23.08.2011р., яким податкове повідомлення-рішення від 15.06.2011р. №0022631700/0 залишено без змін та збільшено суму грошового зобов'язання визначену в даному рішенні в частині сплати штрафної (фінансової ) санкції по податку на додану вартість в сумі 36891,12 грн. та скасовує податкове повідомлення-рішення №0000142300 від 15.06.2011р.в частині сплати основного платежу в сумі 197,97 грн. і 49,5 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, а скаргу без задоволення. (а.с.23-36)
На підставі даного рішення ДПА у Кіровоградській області податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення: від 23.08.2011р. №0027831700, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів найманих працівників, за основним платежем -1124,85 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -281,21 грн. (а.с.48)
Позивач не погодився із вказаними податковим повідомленням-рішенням, у зв'язку з чим оскаржив їх до Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області. За результатами розгляду поданої товариством скарги, Державною податковою адміністрацією у Кіровоградській області прийнято рішення від 29.08.2011р., яким податкове повідомлення-рішення від 15.06.2011р. №0000142300 залишено без змін та збільшено суму грошового зобов'язання визначену в даному рішенні в частині сплати штрафної (фінансової ) санкції по податку на додану вартість в сумі 36891,13 грн. та скасовує податкове повідомлення-рішення №0022631700/0 в частині сплати основного платежу по податку з доходів найманих працівників в сумі 197,97 грн. і 49,5 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, а скаргу без задоволення. (а.с.63-64)
На підставі даного рішення ДПА у Кіровоградській області податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: від 29.08.2011р.: №0000292300, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість, за основним платежем -52316,14 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -13079,03 грн.; №0000302300, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, за штрафними (фінансовими) санкціями в суму 36891,13 грн. (а.с.50-54)
Позивач не погодився із вказаними податковими повідомленнями-рішенням, у зв'язку з чим оскаржив їх до Державної податкової служби України. За результатами розгляду поданої товариством скарги, Державною податковою службою України залишено без змін податкові повідомлення-рішення Гайворонської МДПІ від 15.06.2011р. №0022631700/0 та №00000142300 з урахуванням рішень ДПА у Кіровоградській області від 23.08.2011р., прийнятого за розглядом скарги від 29.08.2011р. про внесення змін до рішення, а скаргу без задоволення. (а.с.73-76)
На підставі даного рішення Державної податкової служби України податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 17.11.2011р. №0000482300, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість, за основним платежем -52316,14 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -13079,03 грн.; №0000492300, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, за штрафними (фінансовими) санкціями в суму 36891,13 грн.; від 30.11.2011р. №0028961700, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів найманих працівників, за основним платежем -1124,85 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -281,21 грн.; (а.с.54-59)
Згідно п. 8-1.1 ст. 8-1 Закону України „Про податок па додану вартість” резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8-1.2 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.
Відповідно до п. 8-1.2 ст. 8-1 Закону України „Про податок па додану вартість” встановлено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.
Згідно п.8-1.6. ст.8-1 Закону України „Про податок па додану вартість” сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.
Згідно пп.8-1.15.1 п.8-1.15 ст. 8-1 Закону України „Про податок на додану вартість” для цілей цієї статті застосовуються терміни „виробничі фактори”:
- послуги, супутні поставці сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку:
- сіяння та саджання рослин, збирання врожаю, його брикетування чи складування, введення інших польових робіт, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин;
- пакування та підготовка до продажу, в тому числі сушіння, очищення, розмелювання, дезінфекція та силосування сільськогосподарської продукції; вберігання сільськогосподарської продукції;
- вирощування, розведення, відгодівля та забій свійських сільськогосподарських тварин, застосування засобів захисту тварин, проведення протиепізоотичних заходів;
- надання послуг іншим сільськогосподарським підприємствам з використанням сільськогосподарської техніки, крім надання її у фінансову оренду (лізинг);
- надання послуг, супутніх веденню сільськогосподарської діяльності, а саме: з питань оподаткування, бухгалтерської звітності та обліку, організації внутрішнього виробничого управління;
- знищення бур'яну та шкідливих комах, оброблення посівів і сільськогосподарських площ засобами захисту рослий, а також використаний засобів захисту тварин;
- експлуатація меліоративних зрошувальних та осушувальних систем для посівних площ та сільськогосподарських угідь;
- розділ м'яса для товарної кондиції.
Роботи, надані іншому суб'єкту господарювання, які наведені у переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 8-1 Закону України „Про податок на додану вартість” та Постанова Кабінету Міністрів України № 23 від 21.01.2009р. „Про затвердження переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 81 Закону України „Про податок на додану вартість”, відносяться до сільськогосподарської діяльності: надання послуг у рослинництві; надання послуг у рослинництві за винагороду або на договірній основі: передпосівна підготовка полів і насіння сільськогосподарських культур; посів і садіння сільськогосподарських культур; обприскування сільськогосподарських культур, у тому числі з повітря; надання послуг із збирання врожаю та підготування продукції до первинної реалізації: очищення; надання послуг сільськогосподарською технікою разом з обслуговуючим персоналом”.
Посилання відповідача на лист від 23.04.2009р. №37-21-1-15/6802 Міністерства Аграрної політики України, в якому зазначено, що послуги, надані іншому суб'єкту господарювання, які наведені у Переліку видів діяльності на які поширюються ст.8-1 ЗУ „Про податок на додану вартість”, затвердженого постановою КМУ від 21.01.2009р. №23 не відносяться до сільськогосподарської діяльності є помилковим.
Відповідно, у податковому обліку обсяги поставок таких послуг відображаються у податковій декларації з ПДВ, згідно з якою здійснюються розрахунки з бюджетом.
Наведений висновок відповідача базується виключно на тому, що надання зазначених послуг не входить у поняття діяльності в сфері сільського господарства, визначене в пп. 81.15.2 Закону України № 168, а саме згідно з зазначеним підпунктом діяльність у сфері сільського господарства включає в себе: виробництво продукції рослинництва, а саме рослинних культур, а також вирощення фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах), грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей, а також їх обробку, переробку та/або консервацію; виробництво продукції тваринництва, а саме свійських сільськогосподарських тварин, птахівництва, кролівництва, бджільництва, а також розведення шовкопрядів, змій та інших плазунів або слимаків та інших наземних ссавців, безхребетних та комах; а також їх обробку, переробку та/або консервацію.
Закон України „Про податок на додану вартість” №168 містить пп. 81.15.7, який визначає та оприлюднює повний перелік видів діяльності, на які поширюються норми цієї статті, згідно з Національним класифікатором України „Класифікація видів економічної діяльності”, затвердженим відповідно до Закону України „Про стандартизацію”.
Зазначений перелік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2009 р. №23.
Зокрема, в зазначений перелік (п. 13) включено надання послуг у рослинництві:
надання послуг у рослинництві за винагороду або на договірній основі: передпосівна підготовка полів і насіння сільськогосподарських культур; посів і садіння сільськогосподарських культур; обприскування сільськогосподарських культур, у тому числі з повітря; обрізання плодових дерев та винограду; пересаджування рису, розсаджування буряку;
надання послуг із збирання врожаю та підготування продукції до первинної реалізації: очищення, різання, сортування, сушіння, дезінфекція, покривання воском, полірування, пакування, лущення, замочування, охолодження чи пакування навалом включно з фасуванням у безкисневому середовищі; захист рослин від хвороб і шкідників; агрохімічне обслуговування;
надання послуг сільськогосподарською технікою разом з обслуговуючим персоналом;
експлуатація зрошувальних і осушувальних систем;
насадження та облаштування ландшафту для захисту від шуму, вітру, ерозії, видимості та засліплення;
облаштування і догляд ландшафту з метою захисту навколишнього середовища (відновлення природного стану, рекультивація, меліорація земель, створення зон затримки вологи, відстійників дощової води тощо).
До надання послуг у тваринництві належить (п. 14 вищезазначеного переліку):
надання послуг у тваринництві за винагороду або на договірній основі:
утримання тварин та послуги з догляду за свійською худобою і птицею;
послуги з обстеження стану стада, перегону та випасу худоби, очищення та дезінфікування тваринницьких приміщень тощо;
послуги із стимулювання розведення худоби і птиці та зростання їх продуктивності;
штучне запліднення тварин;
стриження овець.
Таким чином, висновки, викладені в зазначеному листі Мінагрополітики від 23.04.2009 р. № 37-21-1-15/6802, не відповідають вимогам ст. 81 Закону № 168 в цілому.
ТОВ АФ „Зоря” протягом 2009-2010р. надавало послуги сільськогосподарською технікою працівниками товариства та іншим суб'єктам господарювання, що підтверджується податковим накладними, які зафіксовані податковим органом в акті перевірки від 03.06.2011р. №11/2300/23906418 та реєстрами отриманих та виданих податкових накладних. Проте, даний факт Гайворонською МДПІ не взято до уваги.
Суд дійшов висновку, що податковим органом помилково зроблені висновки щодо неправомірності віднесення операцій з надання послуг суб'єктом спеціального режиму оподаткування іншим платникам податків, в тому числі з використанням сільськогосподарської техніки.
ТОВ Агрофірма „Зоря” належним чином задекларувало податкові зобов'язання по податку на додану вартість по спеціальній декларації, тому висновки акта перевірки та прийняте Гайворонською МДПІ податкове повідомлення-рішення від 15.06.2011р. №0000142300 винесене безпідставно.
Перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді трьом фізичним особам були виплачені грошові кошти за майнові паї, успадковані ними від спадкодавців, що отримали їх у власність у процесі приватизації (ОСОБА_1 згідно видаткового касового ордеру 30.09.09 р. було виплачено кошти за майновий пай в сумі 1024,00 грн.; ОСОБА_2 згідно видаткового ксового ордеру 09.10.09 р. виплачено кошти за майновий пай в сумі 4757,00 грн.; ОСОБА_3 згідно видаткового касового ордеру 30.11.09 р. виплачено кошти за майновий пай в сумі 1718,00 грн.). Податок з доходів даних фізичних осіб у джерела доходів не утримувався, чим, на думку податкового органу позивачем порушено вимоги пп. 4.3.18 п. 4.3 ст. 4, пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, п. 19.2 ст. 19 Закону про ПДФО.
Суд не погоджується з даним висновком податкового органу зважаючи на наступне.
Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” платниками податку є резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи.
Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України „Про податок з доходів з фізичних осіб” об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний оподатковуваний дохід; чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року; доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті; іноземні доходи.
Відповідно до пп.4.3.18 п.4.3 ст.4 ЗУ „Податок з доходів фізичних осіб” до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації): сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації згідно з нормами земельного законодавства.
Згідно з п. „а” ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Частиною 1 ст. 35 ЗК України визначено, що громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.
В акті перевірки податковим органом зафіксовано, що в період, що перевірявся згідно укладених угод з його членами та іншими громадянами на оренду земельних ділянок (часток) сільськогосподарського призначення та майнових паїв, проводилося нарахування та виплата орендної плати. З нарахованої суми орендної плати податок з доходів фізичних осіб утримувався за ставкою 15% від об'єкта оподаткування. За перевіряємий період нараховано та перераховано податку з доходів з фізичних осіб з орендної плати за користування земельними та майновими частками (паями) в сумі 368972,98 грн. Агрофірмою проводився викуп розпайованого майна на підставі купівлі-продажу. Трьом фізичним особам були виплачені грошові кошти за майнові паї, успадковані ними від спадкодавців, що отримали їх у власність у процесі приватизації.
Порядок оподаткування доходів у вигляді інвестиційного прибутку регламентується пунктом 9.6 статті 9 Закону, згідно із яким облік фінансових результатів від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними правами (інвестиційними активами) ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат з урахуванням наказу Державної податкової адміністрації України „Про затвердження форми обліку доходів і витрат платника податку з доходів фізичних осіб та Порядку ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу” від 16.10.2003 р. №490.
Відповідно до підпункту 9.6.2 пункту 9.6 статті 9 Закону інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу.
Інвестиційний актив успадкований платником податку вважається придбаним за нульовою вартістю. При подальшому продажу платником податку такого інвестиційного активу інвестиційним прибутком вважатиметься вся сума доходу, отриманого внаслідок цього продажу.
Позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками звітного року включається до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку, що підлягає декларуванню за наслідками звітного податкового року. При цьому, не підлягають оподаткуванню, не включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу та не враховуються при розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами доходи, отримані платником податку від продажу інвестиційних активів у випадках, визначених підпунктами 4.3.3 та 4.3.18 пункту 4.3 статті 4 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб України”.
Згідно з пп. 13.2.2 п. 13.2 ст. 13 та ст. 14 Закону, будь-які об'єкти спадщини та об'єкти дарування, які виникли з 1 січня 2007 року, зокрема, у вигляді об'єкта комерційної власності (корпоративного права), оподатковуються за ставкою податку, визначеною п. 7.2 ст. 7 цього Закону (5 відсотків), якщо платник податку (спадкоємець, обдарований) не є членом сім'ї спадкодавця (дарувателя) першого ступеня споріднення.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення-рішення: від 15.06.2011р. №0000142300, від 15.06.2011р. №0022631700/01, від 23.08.2011р. №0027831700, від 29.08.2011р. №0000292300, від 29.08.2011р. №0000302300, від 17.11.2011р. №0000482300, від 17.11.2011р. №0000492300, від 30.11.2011р. №0028961700 прийняті Гайворонською міжрайонною державною податковою інспекцією (Голованівське відділення).
Присудити товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма „Зоря” судові витрати з державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Гайворонської державної податкової інспекції (Голованівське відділення) грошові кошти в розмірі 28,24 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.В.Чубара