28 лютого 2012 року Справа № 1170/2а-281/12
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Мирошниченка В.С.
за участю секретаря-Поцелуйко А.І.
за участю:
представника позивача-Шандра А.Ю.
без участі представника відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Укрнафтаком” до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.01.2012р. №0000082330 та визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.01.2012р. №0000082330; визнати протиправними дії щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ „Укрнафтаком”, також просить визнати протиправними дії щодо визнання правочинів нікчемними між ТОВ „Укрнафтаком” та ТОВ „Компанія Тегра”.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем безпідставно було винесено наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача та протиправно проведено перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ „Компанія Тегра”. В акті перевірки від 06.01.2012 року відповідач дійшов помилкового висновку, що правочини вчинені між ТОВ „Укрнафтаком” та ТОВ „Компанія Тегра” не спрямовані на реальне настання наслідків, мали нетоварний характер, пояснюючи, що ТОВ „Компанія Тегра” здійснює свою діяльність на надання податкових вимог та проведення безтоварних операцій. Відповідачем перевищено свої права та обов'язки робити висновки щодо нікчемності првочинів. Вказані правочини підтверджені належними чином складеними первинними документами, а тому висновки викладені в акті перевірки не обґрунтовані та не підтверджені будь-якими документами. Угоди укладені між позивачем з вказаним контрагентом в судовому порядку не визнавалися недійсними.
Відсутність таких судових рішень свідчить про недостовірність висновків відповідача про нікчемність правочинів, а тому недостовірними є й похідні від цього висновки про зниження сум податку на додану вартість.
На момент здійснення господарських операцій ТОВ „Компанія Тегра” володіло правоздатністю та дієздатністю на вчинення правочинів, було зареєстроване як юридична особа та як платник податку на додану вартість.
Навіть якщо ТОВ „Компанія Тегра” є сумнівним платником податків, зменшувати позивачеві через це податковий кредит відповідних періодів відповідач не мав права. Негативні наслідки юридичної відповідальності в результаті порушення податкового законодавства контрагентом повинні розповсюджуватися саме на цього суб'єкта.
В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав та просив суд позов задовольнити.
Представником відповідача подано до суду письмові заперечення. Згідно них позовні вимоги не визнаються, вказується, що перевірка проведена правомірно, оскаржуване рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені Податковим кодексом України, Законом України “Про державну податкову службу в Україні” у зв'язку з порушення позивачем норм Цивільного кодексу України під час здіснення господарських операцій без мети настання реальних наслідків.
Згідно акту позапланової документальної перевірки ТОВ „Компанія Тегра” від 11.11.2011р. №1803/231/37288388 встановлено, що ТОВ „Компанія Тегра” за місцезнаходження відсутнє, у підприємства відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження ТМЦ та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, що свідчить про відсутність у підприємства адміністративно-гоподарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Тому прийняте податкове повідомлення-рішення є правомірним.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги належить задовільнити частково з наступних підстав.
На підставі наказу „Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки” від 06.01.12р. №21 у відповідності до п.п.75.1.2, п.75.1, ст.75, п.п. 78.1.1 ст.78, п.79.1, п.79.2 ст.79 ПК України, проведено 06.01.2012р. документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ „Укрнафтаком” з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ „Компанія Тегра” за період з 01.05.11р. по 30.06.11р., за результатами якої складено акт №2/2330/3306442(а.с.10-25).
В ході перевірки встановлено порушення: п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на загальну сум 195684 грн., у т.ч. за травень 2011р.-31840 грн., червень 2011р.- 163844 грн.
На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 17.01.2012р. №0000082330, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 195684 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 грн.(а.с.26).
Визначаючи позивачеві суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість відповідач виходив з того, що позивач протягом перевіреного періоду мав господарські взаємовідносини з контрагентом ТОВ „Компанія Тегра”.
Проте, як зазначено в акті перевірки відповідача, з посиланням на акт позапланової документальної перевірки ТОВ „Компанія Тегра” від 11.11.2011р. №1803/231/37288388, відповідачем встановлено, що господарські операції позивача з ТОВ „Компанія Тегра” не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.
Враховуючи вищевикладене, відповідачем зроблено висновок, що правочини між позивачем та вказаним контрагентом є нікчемним.
З метою дослідження факту реальності здійснення господарських операцій позивачем з ТОВ „Компанія Тегра”, а отже, правомірності формування податкового кредиту, суд встановив наступне.
ТОВ „Укрнафтаком” зареєстроване як юридична особа 12.10.2004р., взяте на податковий облік в органах ДПС 01.07.2005р., станом на 06.01.2012р. перебуває на обліку в Кіровоградській ОДПІ, являється платником податку на додану вартість з 27.03.2006р.
Вид діяльності Товариства за КВЕД 51.51.0 є оптова торгівля паливом; 50.50.0 роздрібна торгівля пальним; 45.21.1 будівництво будівель, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ, копією статуту(а.с.28, 49-54).
Суд вбачає з матеріалів справи, що з метою здійснення основного виду діяльності позивачем (покупець) укладено з ТОВ „Компанія Тегра” (постачальник) договір поставки нафтопродуктів №050511 від 05.05.2011р.(а.с.56-57).
Згідно п.1.1 вказаного Договору, Постачальник передає у власність Покупцю нафтопродукти (бензин, дизельне паливо), а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити вартість поставленого Товару. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2011р. в частині здійснення грошових розрахунків -до повного виконання грошових зобов'язань.
ТОВ „Компанія Тегра” зареєстроване як юридична особа 09.09.2010р., взяте на податковий облік в Алчевській ОДПІ з 10.09.2010р. за №38378, являється платником податку на додану вартість з 01.10.2010р.(а.с.106-108)
Вид діяльності ТОВ „Компанія Тегра” за КВЕД 51.12.0 посередництво в торгівлі паливом, рудами, металами та хімічними речовинами; 51.19.0 посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; 51.51.0 оптова торгівля паливом; 51.56.0 оптова торгівля іншими проміжними продуктами; 51.90.0 інші види оптової торгівлі; 63.40.0 організація перевезення вантажів, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ (а.с.105)
Позивачем одержано від ТОВ „Компанія Тегра” :
1) бензин А-95 в кількості 10160л за ціною 8,00 грн. на загальну суму з ПДВ 97536 грн., ПДВ-16256 грн., що підтверджується копією видаткової накладної від 05.05.2011р. №РН-1000484, копією рахунку-фактури від 05.05.11р. №СФ-1000484, копією податкової накладної від 05.05.2011р. №1000484, копією товарно-транспортної накладної від 05.05.11р. №1000484 (а.с. 58,59,62,63);
2) бензин А-95 в кількості 117505 л за ціною 8,20 грн., на загальну суму з ПДВ 172249,20 грн., ПДВ-28708,20 грн., що підтверджується копією видаткової накладної від 16.05.2011р. №РН-1000504, копією рахунку-фактури від 16.05.11р. №СФ-1000504, копією податкової накладної від 16.05.2011р. №1000504, копією товарно-транспортної накладної від 16.05.11р. №1000504 (а.с. 60,65,64,66);
3) бензин А-95 в кількості 5075 л за ціною 7,92 грн., на загальну суму з ПДВ 48214,80 грн., ПДВ-8035,80 грн., що підтверджується копією видаткової накладної від 19.05.2011р. №РН-1000505, копією рахунку-фактури від 19.05.11р. №СФ-1000505, копією податкової накладної від 19.05.2011р. №1000505, копією товарно-транспортної накладної від 19.05.11р. №1000505 (а.с. 61,67-69). 31.05.2011р. між зазначеними товариствами складено акт здачі-прийняття товару по договору поставки №050511 від 05.05.11р. за травень 2011р., згідно якого позивач (покупець) прийняв товар та набув право власності на бензин А-95 в кількості 32740 л всього на суму 318 000 грн. з ПДВ, ПДВ-53 000 грн.(а.с.70).
4) бензин А-80 в кількості 20100 л за ціною 7,40 грн., на загальну суму з ПДВ 178488 грн., ПДВ-29748 грн., що підтверджується копією видаткової накладної від 01.06.2011р. №РН-1000764, копією рахунку-фактури 01.06.2011р. №СФ-1000764, копією податкової накладної від 01.06.2011р. №1000764, копією товарно-транспортної накладної від 01.06.2011р. №1000764 (а.с. 75,81,83,82);
5) дизельне паливо в кількості 17505 л за ціною 7,26 грн., на загальну суму з ПДВ 152473,23 грн., ПДВ-25412,20 грн., що підтверджується копією видаткової накладної від 01.06.2011р. №РН-1000765, копією рахунку-фактури 01.06.2011р. №СФ-1000765, копією податкової накладної від 01.06.2011р. №1000764, копією товарно-транспортної накладної від 01.06.2011р. №1000765 (а.с. 76,84,80,85);
6) бензин А-80 в кількості 20100 л за ціною 7,30 грн., на загальну суму з ПДВ 176076 грн., ПДВ-29346 грн., що підтверджується копією видаткової накладної від 10.06.2011р. №РН-1000766, копією рахунку-фактури 10.06.2011р. №СФ-1000766, копією податкової накладної від 10.06.2011р. №1000766, копією товарно-транспортної накладної від 10.06.2011р. №1000766 (а.с. 77,87,86,88);
7) бензин А-80 в кількості 20235 л за ціною 7,50 грн., на загальну суму з ПДВ 182115 грн., ПДВ-30352,50 грн., що підтверджується копією видаткової накладної від 22.06.2011р. №РН-1000767, копією рахунку-фактури 22.06.2011р. №СФ-1000767, копією податкової накладної від 22.06.2011р. №1000767, копією товарно-транспортної накладної від 22.06.2011р. №1000767 (а.с.78,89, 96,90);
8) дизельне паливо в кількості 19190 л за ціною 7,25 грн., на загальну суму з ПДВ 166953 грн., ПДВ-27825,50 грн., що підтверджується копією видаткової накладної від 23.06.2011р. №РН-1000768, копією рахунку-фактури 23.06.2011р. №СФ-1000768, копією податкової накладної від 23.06.2011р. №1000768, копією товарно-транспортної накладної від 23.06.2011р. №1000768 (а.с. 79,92,91,93). 30.06.2011р. між позивачем та ТОВ „Компанія Тегра” складено акт здачі-прийняття товару до договору поставки №050511 від 05.05.11р. за червень 2011р., згідно якого позивач (покупець) прийняв товар та набув право власності на бензин А80 в кількості 60435л та Диз. пальне в кількості 36695 л всього на суму 856105,23 грн. з ПДВ, ПДВ-142684,21 грн.(а.с.97).
Розрахунки між сторонами здійснено шляхом перерахування коштів через банк, що підтверджується копіями платіжних доручень (а.с. 39-47).
Директора Товариств склали акти звіряння взаєморозрахунків за травень та червень 2011р. (а.с.71, 98).
Перевізником придбаного позивачем вищевказаного палива являлося ТОВ „БП-ойл”, який згідно укладеного договору між позивачем (Замовник) та ним (Перевізник) від 08.04.2011р. про перевезення вантажу, зобов'язаний був доставити довірені йому Замовником нафтопродукти до пункту призначення та видати вантаж одержувачу за плату встановлену цим договором. Також до Договору було укладено додаткову угоду №1 від 11.04.2011р. у зв'язку зі зміною директора у ТОВ „Укрнафтаком”(а.с.113-114).
Вид господарської діяльності ТОВ „БП-ойл” -надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів автомобільним транспортом, дозволений вид робіт- внутрішні перевезення небезпечних вантажів автомобілями, причепами та напівпричепами, що підтверджується ліцензією Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, строк дії ліцензії 19.01.2011р.-необмежений(а.с.115).
Факт перевезення палива ТОВ „БП-ойл” підтверджується копіями податкових накладних, рахунками-фактурою, копіями актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), копіями товарно-транспортних накладних, копіями платіжних доручень (а.с.116-140).
Нафтопродукти доставлені були на базу ТОВ „Укрнафтаком” в орендовані ємності для зберігання нафтопродуктів (а.с.109-112).
01.04.2011р. між позивачем (орендар) та ТОВ „Титан-плюс” (орендодавець) укладено договір оренди виробничого обладнання №000005. Предметом даного договору є виробниче обладнання надане в платне користування : ємність для зберігання нафтопродуктів 50 куб. метрів -2 шт., ємність для зберігання нафтопродуктів 20 куб. метрів -2 шт., ємність для зберігання нафтопродуктів 75 куб. метрів -4 шт.
Згідно п.3.1 орендна плата за обладнання становить 5 280 грн. за календарний місяць(включаючи ПДВ), п.10.1 передбачено, що Договір дійсний з моменту підписання сторонами і до 31.12.2012р.(а.с.103).
Крім того, укладено між тими сторонами додаткову угоду №1 від 01.12.11р., якою передано в оренду наступні 7 ємностей для зберігання нафтопродуктів(а.с.104).
Судом досліджено, що господарські операції фактично були здійснені, тому складені документи між позивачем та ТОВ „Компанія Тегра” мають силу первинних документів.
Незважаючи на наявність вказаних документів відповідачем в акті перевірки позивача зроблено формальний висновок про безпідставність формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ „Компанія Тегра”, оскільки, як свідчить акт перевірки позивача, в ході перевірки первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій позивачем з ТОВ „Компанія Тегра” хоч і використовувались, але юридична оцінка їм не надавалась, а висновки ґрунтувались виключно на акті перевірки ТОВ „Компанія Тегра” від 11.11.11р. №1803/231/37288388.
Разом з тим, чинне законодавство не передбачає відповідальності для платників податків за недотримання податкової дисципліни своїми контрагентами.
Частинами 1, 2 ст.9 Закону №996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Пунктом 198.6 ст. 198.6 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку -покупця належно оформленої та виданої податкової накладної.
Як вбачається з матеріалів перевірки та встановлено судом в судовому засіданні, фактичною підставою для визначення позивачеві грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за перевірений період стали висновки відповідача про вчинення позивачем з ТОВ „Компанія Тегра” правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, оскільки вказані правочини, на думку відповідача, є нікчемними.
Згідно ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.
У відповідності до ст.228 Цивільного кодексу України, в редакції чинній на момент проведення перевірки, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Згідно п.11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав.
З вищевказаних норм вбачається той факт, що повноваженнями щодо визнання правочину недійсним із мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), органи податкової служби не наділені, оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому суд вважає, що висновки відповідача в частині визнання правочинів нікчемними, покладені в основу для визначення податкових зобов'язань позивачеві, вимогам чинного законодавства не відповідають.
Висновок податкового органу про нікчемність правочинів, які на його думку, вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та порушують публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.
Проте, оскаржувані позивачем висновки (акт перевірки) не породжують будь-яких правових наслідків для позивача, не встановлюють прав і обов'язків, а тому не можуть бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства.
До адміністративного суду може бути оскаржене рішення суб'єкта владних повноважень, прийняте за наслідками перевірки, чи дія (бездіяльність), які перешкоджають реалізації особою законних прав, впливають на її права та інтереси.
До компетенції адміністративних судів віднесено справи щодо захисту прав, свобод і інтересів осіб від дій суб'єктів владних повноважень щодо управління цими особами чи здійснення інших владних функцій щодо них.
Справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта. У тому випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова і службова особа) у спірних відносинах не здійснює владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватися адміністративним судом.
Як вбачається з позовних вимог, позивач фактично не погоджується зі змістом висновків за результатами аналізу господарської діяльності товариства, складеними податковим органом, які оскаржує та просить визнати протиправними. Тобто, предметом оскарження у даному випадку є зазначені вище висновки, а не дії працівників суб'єкта владних повноважень щодо їх складання. Разом з тим, ці висновки не містять приписів (вимог) суб'єкта владних повноважень та не мають обов'язкового характеру виконання, відтак не є рішеннями суб'єкта владних повноважень в розумінні пункту 1 частини другої статті 17 КАС України, тому справа з приводу їх оскарження не є адміністративною.
Оскільки акт встановлює лише виявлені порушення під час перевірки, однак не породжує будь-яких правових наслідків (не встановлює прав і обов'язків для платника податків), то він так само не може бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства.
У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) документальної перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки), реалізуючи таким чином визначені законом права.
Також суд не погоджується з доводами позивача, що дії відповідача по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ „Укрнафтаком” були протиправними.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.11 Закону № 509-XII органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
Статтею 11-2 Закону №509-ХІІ посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та тривалість.
Таким чином, суд дійшов висновку, що проведення відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки позивача відбулося на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений нормами чинного законодавства.
Проте, враховуючи що факт придбання позивачем у ТОВ „Компанія Тегра” палива підтверджується належними первинними бухгалтерськими документами, в судовому засіданні встановлено факт реальності господарських операцій, суд дійшов висновку про фактичне підтвердження наявності у позивача підстав для віднесення суми податкового кредиту за травень 2011 р. в сумі 31840 грн. та за червень 2011р. -163844 грн. по операціям з ТОВ „Компанія Тегра”, що означає протиправність визначення податковим органом позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 195684 грн. та застосовання штрафної (фінансової) санкції в сумі 1 грн.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Наведене вище свідчить про обґрунтованість позовних вимог в частині протиправності та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.01.2012р. №0000082330, які належить задовільнити.
У відповідності до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовільнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції №0000082330 від 17.01.2012р.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ „Укрнафтаком” 32 грн. 19 коп. витрат по сплаті судового збору.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10 денний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова у повному обсязі складена 03.03.2012р.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду В.С. Мирошниченко