22 лютого 2012 року 2а-6028/11/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р. при секретарі судового засідання -Роздобудько Я.В., за участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління Держкомзему у Сквирському районі Київської області
про визнання відмови Управління Держкомзему у Сквирському районі Київської області №04-44-1069 від 09.08.2011 р. присвоїти кадастровий номер земельній ділянці розмірі 0,0284 га, яка розташована за адресою: с.Кривошиїнці вул.Сквирська 88-б, згідно технічної документації із землеустрою незаконною та зобов'язання Держкомзему у Сквирському районі Київської області земельній ділянці площею 0,0284 га, яка розташована за адресою с.Кривошиінці, вул.Сквирська 88-б, Сквирського району Київської області присвоїти кадастровий номер, видати довідку про присвоєння кадастрового номеру та зареєструвати земельну ділянку у встановленому законом порядку, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Держкомзему у Сквирському районі Київської області з вказаними вимогами. У обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що 26.07.2011 р. нею було надано відповідачу заяву та технічну документацію із землеустрою, розроблену приватним підприємством «Світлиця -Нова»на земельну ділянку площею 0,0284 га, на якій розміщена нежитлова будівля (магазин) власником якого вона є з 2000 р. по вулиці Сквирська під номером 88-б, для присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці, згідно технічної документації із землеустрою, видачі довідки про присвоєння кадастрового номеру та зобов'язання зареєструвати земельну ділянку у встановленому законом порядку.
Вказує, що 09.08.2011 р. за № 04-44-1069 відповідачем у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено, оскільки ОСОБА_1 порушено встановлений актами цивільного законодавства України порядок набуття права на земельну ділянку.
Вважає, що вказана відмова відповідача є незаконною, оскільки з моменту набуття права власності на будівлю в 2000 р. вона, згідно з вимогами ст. 30 Земельного кодексу України від 13.03.1992 р. який діяв на той час, отримала право користування земельною ділянкою під будівлею. З набуттям права власності на нежитлову будівлю (магазин) до неї відповідно до статті 377 ЦК України перейшло право користування на ту частину земельної ділянки, яка зайнята будівлею, спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Зазначає, що площа нежитлової будівлі (магазину), а значить і межі та цільове призначення земельної ділянки з 1954 р., не змінювались тому відповідно ст.120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України передбачено, що при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Вказує, що Рішенням №7.1.05.06 від 27.01.2011 р. Кривошиїнська сільська рада Сквирського району Київської області надала дозвіл на встановлення меж в натурі на місцевості, виготовлення технічної документації із землеустрою на земельну ділянку розміром 0,0284 га, яка розташована за адресою: с.Кривошиїнці по вулиці Комсомольська, 88-б, на якій розміщена нежитлова будівля (магазин), власником якого є ОСОБА_1 для подальшого оформлення договору оренди зазначеної земельної ділянки.
На підставі даного рішення та заяви ОСОБА_1 приватне підприємство «Світлиця - Нова»виготовило технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж вказаної земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Після проведення робіт по інвентаризації земельної ділянки Рішенням Кривошиїнської сільської ради Сквирського району Київської області від 22.07.2011 р. затверджена технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж вказаної земельної ділянки в натурі (на місцевості).
У судовому засіданні представник позивача підтвердив обставини, викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Відповідач - Управління Держкомзему у Сквирському районі Київської області проти позову заперечував. У обгрунтування свої правової позиції вказує, що дійсно позивач звернулась до Управління Держкомзему у Сквирському районі Київської області з вказаним клопотанням, однак у його задоволенні було відмовлено оскільки позивачкою на момент подання документації із землеустрою не було набуто право власності чи користування земельною ділянкою, отже не могла йти мова взагалі про присвоєння кадастрового номера земельній ділянці і здійснення її державної реєстрації.
Вказує, що видача довідки про присвоєння кадастрового номера земельній ділянці не передбачена жодним актом цивільного законодавства України.
У судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.07.2011 р. ОСОБА_1 надано Управлінню Держкомзему у Сквирському районі Київської області заяву та технічну документацію із землеустрою, розроблену приватним підприємством «Світлиця-Нова»на земельну ділянку площею 0,0284 га, на якій розміщена нежитлова будівля (магазин) власником якого вона є з 2000 р. по вулиці Сквирська 88-б, для присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці, згідно технічної документації із землеустрою, видачі довідки про присвоєння кадастрового номеру та зобовязання зареєструвати земельну ділянку у встановленому законом порядку.
09.08.2011 р. за №04-44-1069 Управлінням Держкомзему у Сквирському районі Київської області клопотання ОСОБА_1 стосовно, присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці, видачі довідки про його присвоєння та вимогою зареєструвати земельну ділянку у встановленому законом порядку по вулиці Сквирська, 88-б в с.Кривошиїнці, Сквирського району Київської області було відмовлено, оскільки позивачкою на момент подання документації із землеустрою не було набуто право власності чи користування земельною ділянкою. Крім того, площа земельної ділянки 0,0284 га та її конфігурація в розробленій документації із землеустрою не відповідає площі конфігурації земельної ділянки визначеній на підставі розробленого проекту формування території і встановлення меж Кривошиїнської сільської ради народних депутатів та сільських населених пунктів Сквирського району Київської області.
При цьому вказаним листом позивачу було роз'яснено, що набути право оренди на земельну ділянку вона може шляхом розроблення проекту відведення земельної ділянки, прийняття рішення по його затвердженню та надання земельної ділянки в оренду.
Надаючи правову оцінку вказаній відмові Управління Держкомзему у Сквирському районі Київської області суд вважає за необхідне вказати наступне.
Згідно ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»та інших законодавчих актів України»від 11.02.2010 р. №1878-УІ державна реєстрація права власності, права користування (сервітут) земельними ділянками, права постійного користування земельними ділянками, договорів оренди земельних ділянок; права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); права забудови земельної ділянки (суперфіцій) проводиться територіальними органами земельних ресурсів (пункт 3 розділу її «Прикінцеві та перехідні положення»цього Закону).
Отже, Управління Держкомзему у Сквирському районі Київської області і є відповідним органом земельних ресурсів на території Сквирського району Київської області.
Тимчасовий порядок присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2010 р. №749, визначає процедуру присвоєння кадастрового номера земельній ділянці та внесення відповідних даних до державного реєстру земель, яка зокрема передбачає стадії визначення та присвоєння кадастрового номера земельній ділянці.
Кадастровий номер земельної ділянки визначається за результатами складення документації із землеустрою до її погодження та прийняття рішення про надання земельної ділянки у власність (користування) в установленому порядку.
Для визначення кадастрового номера земельної ділянки замовник документації із землеустрою або уповноважена ним особа подає до територіального органу Держземагентства за місцем розташування земельної ділянки:
заяву про визначення кадастрового номера земельної ділянки;
копію документа, що посвідчує особу набувача права на земельну ділянку або її власника, а у разі подання заяви уповноваженою ними особою - також копію документа, що підтверджує його повноваження діяти від імені таких осіб;
документацію із землеустрою, яка містить документи, зазначені в підпунктах 4 і 5 пункту 9 цього Тимчасового порядку;
файл обміну даними про результати робіт із землеустрою в електронному вигляді (далі - обмінний файл), який складається на кожну земельну ділянку та оформлюється відповідно до вимог, установлених Держземагентством;
копію реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів - для фізичної особи, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття номера та повідомили про це відповідному органу державної податкової служби, ідентифікаційного коду згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податкового номера - для юридичної особи;
документи про внесення плати за перевірку обмінного файла.
Під час подання заяви фізична особа пред'являє паспорт або інший документ, що посвідчує особу, а у разі подання заяви уповноваженою особою - також документ, що підтверджує її повноваження діяти від імені такої особи. Документ, що підтверджує повноваження діяти від імені іноземної особи повинен бути легалізований в установленому законодавством порядку.
Кадастровий номер присвоюється земельній ділянці після погодження документації із землеустрою та прийняття рішення про надання земельної ділянки у власність (користування) під час здійснення державної реєстрації земельної ділянки в Поземельній книзі в установленому порядку. Датою присвоєння кадастрового номера є дата відкриття Поземельної книги.
Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель.
Державний реєстр земель складається з двох частин:
а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок (далі - Книга записів);
б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку (далі - Поземельна книга).
Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється після визначення кадастрового номера в установленому порядку та прийняття: відповідним органом, який здійснює розпорядження землями, рішення про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність (користування) чи після формування земельної ділянки на підставі документації із землеустрою за рішенням власника земельної ділянки про поділ або об'єднання земельних ділянок.
Порядок подання документів та їх перелік є вичерпним і всі мають дотримуватись вимог вказаного Порядку, проте позивачкою не було дотримано цих вимог, а позивачка направила документацію із землеустрою (по земельно-кадастровій інвентаризації) на земельну ділянку розміром 0,0284 га, яка розташована по АДРЕСА_1 для обслуговування нежитлової будівлі (магазину) власником якого є ОСОБА_1 для присвоєння кадастрового номера земельній ділянці згідно технічної документації із землеустрою, видачі довідки про присвоєння кадастрового номера та здійсненні державної реєстрації земельної ділянки у встановленому законом порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.07.2000 р. позивачем було придбано нежитлову будівлю загальною площею 239,1 м2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Вказана будівля, яка була побудова у 1954 р. використовувалась як магазин, позивачкою також використовується як магазин.
На момент набуття права власності на вказану будівлю земельні відносини в Україні регулювались Земельним кодексом України від 13.03.1992 р. №561-XII.
Згідно ст.30 Земельного кодексу України від 18.12.1990 р. №561-XII при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.
При передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом з цими об'єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди.
Як вбачається зі змісту ст.30 ЗК України від 18.12.1990 р. №561-XII саме тільки право користування земельною ділянкою не породжує право власності на майно, яке розташоване на цій земельній ділянці. Натомість, право власності на майно, що є частиною статутного фонду товариства, є підставою для оформлення права користування земельною ділянкою, на якій розташоване майно.
Пунктом 6 Постанови Верховної ради Української РСР «Про земельну реформу»від 18.12.1990 р. №563 встановлено, що громадяни, підприємства, установи й організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення у дію Земельного кодексу Української РСР, повинні до 1 січня 2008 року оформити право власності або право користування землею.
У позовній заяві позивач стверджує, що надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою. Проте, нею передавалась технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Обидва види документації із землеустрою існують:
ст.55 Закону України «Про землеустрій»від 22.05.2003 р. №858-IV передбачена технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а згідно ст.56 вказаного Закону існує технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.
Однак, це зовсім різні види документації із землеустрою і набувати право на земельну ділянку можна лише за проектом її відведення чи технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою, а не технічної документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Площа земельної ділянки на якій розташовано належне позивачці на праві власності нерухоме майно - нежитлова будівля була визначена на підставі розробленого проекту формування території і встановлення меж Кривошиїнської сільської ради народних депутатів та сільських населених пунктів Сквирського району Київської області і вона становила 0,3 га.
Тому перехід права мав бути на земельну ділянку площею 0,3 га, яка була раніше встановлена проектом формування території, а не 0,0284 га, як зазначено у документації із землеустрою.
Однак, позивачем право власності та право користування земельною ділянкою оформлено не було.
Згідно ст.125 Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. №2768-III право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Враховуючи що позивачем на момент подання до Управління Держкомзему у Сквирському районі Київської області документації із землеустрою не було набуто право власності чи користування земельною ділянкою тому відповідачем їй було правомірно відмовлено у задоволенні клопотання про присвоєння кадастрового номера земельної ділянки і здійснення її державної реєстрації.
За таких обставин вимоги позивача задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 69, 70, 71, 72, 158-163, 167 КАС України, суд, -
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Щавінський В. Р.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 27 лютого 2012 р.